В Україні
Бюджет-2024: війна, соціалка та допомога бізнесу – чи вистачить грошей на все?
Прийнятий 9 листопада Державний бюджет України – 2024, який, на перший погляд, виглядає збалансованим між основними параметрами національної безпеки та забезпеченням суверенітету держави. За видатками в 3,35 трлн грн та надходженнями в 1,8 трлн грн парламентарі очікують отримати більшість коштів від податків та зборів, решту доведеться залучати в міжнародних партнерів та на внутрішньому ринку.
Переважна більшість витрат, звісно, йде на оборону та безпеку – 1,7 трлн грн, дефіцит бюджету, як очікується, складатиме 1,57 трлн гривень. От такий він повноцінний бюджет воюючої країни. Якщо взяти бюджет-2023, то видатки тоді складали 2,58 трлн грн з дефіцитом близько 1,3 трлн грн, відповідно. Пам’ятаємо, що в ході виконання головного кошторису України парламентарі двічі значно збільшували видатки – у березні, коли агресор стояв «на порозі» столиці – на 500 млрд грн, та на початку жовтня, коли ворог «відкотився» – ще на 300 млрд грн. В цьому році Міноборони виокремило 1,16 трлн грн, які, мабуть, не стануть останніми – вказана цифра в 600 млрд грн менша, аніж та, яку відомство за планом отримало цього року.
Читайте також: 1,69 трлн грн на оборону у 2024 р.
Привертає увагу зростання видатків Мінфіну (до 562 млрд грн). Це, здебільшого, гроші на обслуговування державного боргу (420 млрд грн). Також на декілька десятків мільярдів збільшилися видатки Мінсоцполітики (471,1), МОЗ (201,8) та Міносвіти (171,2). Що є дивним, так це зменшення коштів на МВС (324,2) й Держагентство відновлення (26,4).
Структурно найбільшими виявилися видатки Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, які виросли із 7,8 млрд грн до 51,2 млрд грн. При цьому головна стаття витрат цього відомства пов’язана з виробництвом зброї. Його керманич Олександр Камишин заявив про значне збільшення виробництва снарядів в Україні, а «Укроборонпром» анонсував виробництво нового дрона-камікадзе, що є кращим за іранського «шахеда».
Як не дивно, але за макроекономічним прогнозом у бюджеті «засвітилося» зростання ВВП на 4,6% та інфляція – 9,7%. Щодо пріоритетів головного кошторису, то Данило Гетманцев – один із його співавторів – зазначає, що «є три ключові пріоритети – війна, соціалка та допомога бізнесу. Це – правильні пріоритети для воєнного бюджету». Не обійшлося і без бюджетних «сюрпризів». Один із них – виділення 634 млн грн на підтримку національного кінематографу. Як знаю, цю позицію мали скасувати до другого читання, але цього не сталося. Не менш проблемним положенням бюджету є видатки на іномовлення, телеканал «Рада» та газету «Голос України» – 1,7 млрд грн.! І, нарешті, рекордний показник отримав Антимонопольний комітет – 241 млн грн, що на 70% більше, ніж у поточному році. Збільшення видатків повʼязано з реформою АМКУ та прийняттям закону № 5431, який має посилити незалежність цього держоргану, уточнює голова бюджетного комітету ВРУ Роксолана Підласа. Витрати на забезпечення правосуддя також збільшаться – на понад 3,2 млрд грн. У наступному році на ці потреби (загалом на функціонування органів та установ системи правосуддя) передбачено 20,53 млрд гривень. Верховний Суд отримає 2,38 млрд, тобто витрати зросли на 380 млн гривень. ВАКС теж отримає більше – 433,35 млн (передбачено збільшення на 139,8 млн грн). На створюваний Вищий суд із питань інтелектуальної власності зарезервовано 4,4 млн грн. Виросте й бюджет ВРП – на 110 мільйонів. Для НАБУ передбачено 1,8, для ДБР – 3, 7, а для органів прокуратури – 14,5 млрд гривень.
Читайте також: 50% – ставка податку на прибуток банків
Тепер про ризики. Головним ризиком бюджету є його величезний дефіцит, який влада розраховує покрити, в тому числі, фіндопомогою від партнерів. Разом із тим планується збільшити надходження від податків та зборів митниці – завдяки оптимізації адміністрування. Дефіцит бюджету, звісно, міг бути ще більшим, якби депутати не ухвалили закон про «військовий ПДФО», завдяки якому податки із зарплат військових та силовиків будуть надходити до державного а не до місцевих бюджетів. До того ж, планується уникнути покриття дефіциту за рахунок грошової емісії або секвестру бюджету.
Головними зарубіжними донорами українського бюджету, як очікується, стануть ЄС – $18 млрд; США – $8,5 млрд; МВФ – $5,4 млрд. І хоча партнерська допомога залишається під питанням, тут є більше оптимізму ніж зворотнього. Незважаючи на виклики та протистояння, українська економіка, фінансова система мають адаптуватися до військових умов. Адже носій суверенітету – Український народ – уже довів, що буде боротися з російським агресором до Перемоги, нашої вистражданої Перемоги…
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
