В Україні
Чергова «реформа» прокуратури
А яку позицію з цього приводу займає Генеральний прокурор?
 Олексій Баганецьзаступник Генерального прокурора (2000–2002, 2005–2006, 2014–2015 рр.), віце-президент Світового конгресу українських юристів, член Науково-консультативної ради при ДБР, адвокат, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України |
У продовження обговорення «вкинутих» у публічний простір, начебто, від імені НАЗК пропозицій щодо необхідності внесення змін до законодавства про прокуратуру з метою подальшого її так званого «реформування», я пропоную поговорити і про позицію з цього приводу нового Генерального прокурора Андрія Костіна, який, у свою чергу, 17 листопада поточного року також повідомив про початок нової комплексної реформи, але не стільки прокуратури, як усіх органів правопорядку.
Читайте також: Завершено розслідування щодо екс-заступника прокурора Львівщини
Загалом по темі
І хоча будь-які реформи в Україні за ці останні 8 років уже повністю себе дискредитували й нічого, окрім шкоди, державі і суспільству не принесли, більшість меседжів нового керівника Офісу Генерального прокурора (хоча сама назва центрального апарату органів прокуратури мені вкрай не подобається, бо асоціюється з абревіатурою, вибачте, якоїсь комерційної структури) викликали в мене схвалення (як не дивно), бо несуть в собі здоровий глузд і головне – дають хоч якусь надію на покращення діяльності нашої держави в протидії злочинності та корупції, а тим більше – передбачають в основі роботи правоохоронців, у першу чергу, забезпечення інтересів потерпілих та захист прав і свобод громадян, про що його, як мінімум, троє попередників навіть не згадували, а не те, щоб виконували. Нехай нинішнім Генеральним прокурором і не конкретизований зміст запропонованої ним нової системи «управління органами правопорядку» (я ж постійно, вже скільки років підряд, наголошую саме на відновленні не попередньої старої, а вдосконаленої системи правоохоронних органів на чолі із Генеральним прокурором та підпорядкованими йому прокурорами, бо нічого іншого, більш прийнятного й реально позитивного, так і не було впроваджено в практику діяльності наших правоохоронців за ці останні 8 років «реформ»), але імпонує те, що метою створення саме такого функціоналу декларується покращення результатів їх роботи.
Погоджуюсь я й підтримую також озвучену паном Костіним ідею оцінювання роботи правоохоронців (я думаю, що він мав на увазі саме органи досудового розслідування і прокуратури) за вироками судів, що неминуче допоможе відмовитися від домінуючого нині в нашій державі суцільного обману через різного роду піар-компанії у вигляді різноманітних «масок-шоу», в тому числі й масових обшуків, затримань окремих посадовців з, начебто, «полічним», повідомлень у ЗМІ та на прес-конференціях про кількість «задокументованих» (а в переважній більшості – просто зареєстрованих в ЄРДР) правоохоронцями «резонансних» злочинів та «викритих корупціонерів» на підставі отримання, в основному, неперевіреної інформації, вручення не повною мірою обґрунтованих підозр тощо, що в сукупності із іншими чинниками якнайшвидше допоможе впровадити в життя в Україні саме європейські принципи верховенства права, в першу чергу, презумпцію невинуватості.
Підтримую Андрія Костіна я і в тому, що одним із пріорітетів органів правопорядку повинно бути формування політики, ще раз підкреслюю, запобігання злочинам, тобто, простіше кажучи, профілактики злочинності, чим наші правоохоронні органи вже років 8 взагалі не займалися і навіть не знають сьогодні такої методики, бо цього не передбачали, вибачте, нав’язані нам з-за кордону «реформи», які, в свою чергу, свідомо ігнорували або через незнання криміногенної обстановки в Україні не враховували високий рівень криміналізації нашого суспільства.
Щодо взаємодії правоохоронних органів
Цілком прийнятною є й пропозиція Генерального прокурора щодо вдосконалення взаємодії правоохоронних органів, в першу чергу, з метою посилення боротьби зі злочинністю й корупцією, тим більше сьогодні, в умовах війни, коли без такого узгодження дій із виявлення, збирання, перевірки і, тим більше, оцінки доказів вчинених агресором воєнних злочинів в Україні добитися позитивних результатів на цьому напрямку практично неможливо. А головним способом досягнення такої мети і є вдосконалення та покращення ефективності координаційної діяльності органів прокуратури, яка законом і передбачена, але на практиці фактично не здійснюється. Для її успішної реалізації дійсно необхідно доповнити діюче законодавство, надавши прокурорам право реагувати на бездіяльність органів правопорядку в протидії злочинності та корупції, а тим більше – на порушення ними законів, прав та свобод громадян, без чого здійснення прокуратурою таких повноважень просто нереальне.
Немає в мене заперечень і щодо впровадження озвученої Андрієм Костіним системи оцінки ефективності діяльності органів правопорядку, в основу якої обов’язково потрібно покласти саме стан дотримання ними законів та прав і свобод громадян, про що я постійно наголошую, а також результати розкриття й розслідування злочинів за направленими до суду обвинувальними актами та винесеними судами обвинувальними вироками.
Щодо боротьби зі злочинністю
Я також підтримую нашого Генерального прокурора і в тому, що результати діяльності органів правопорядку по боротьбі із злочинністю та корупцією повинні бути відкритими для суспільства, в першу чергу, через доступні статистичні дані про їх роботу, а не так, як це робилося в останні кілька років, коли не тільки явно незадовільні, а в першу чергу «провальні» показники відверто приховувалися, з чим я особисто постійно стикався під час проведення аналізів стану правопорядку в державі.
Погоджуюсь із Генпрокурором і в необхідності забезпечити оперативність здійснення правосуддя, в тому числі й через розширення шляхів позасудового врегулювання, що в нас теж стало серйозною проблемою, в результаті чого розгляд судами, особливо, кримінальних проваджень, тягнеться роками через перезавантаженість суддів та інших причин, в тому числі й тих, які від них не залежать.
І насамкінець, я, звісно, підтримую головну ціль таких задекларованих змін у діяльності як органів прокуратури, так і органів правопорядку в цілому, – це реалізація саме євроінтеграційних прагнень України, без здійснення яких нашій державі просто неможливо стати повноправним членом ЄС.
Єдине, чого не хотілося б, щоб це були лише слова й обіцянки нового очільника органів прокуратури. Звичайно, час покаже, але вже сам факт оприлюднення ним власної позиції на початку своєї кар’єри вселяє сподівання на краще, а її впровадження в життя однозначно допоможе нам якнайшвидше перемогти у війні, притягнути воєнних злочинців до встановленої законами України та міжнародним законодавством кримінальної відповідальності й зайняти рівноправне місце в європейській сім’ї, бо ми, українці, цього варті.
Слава Україні!
Слава Збройним Силам України!
Слава добровольцям територіальної оборони!
Джерело: Юридичний вісник України
