Connect with us

В Україні

Чому не виправдалися очікування переатестації обласних прокурорів?

Сергій МИТКАЛИК,
виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб»

Переатестація обласних прокурорів підходить до завершення. Попередній результат — із 3 161 обласного прокурора атестацію пройшли 2 487. Поки що залишається невідомою доля 18 прокурорів, тобто 22% не набрали відповідних балів на тестуванні або не пройшли співбесіду.

Якщо розглядати окремий етап атестації, а саме співбесіду, то її не змогли пройти лише 5% прокурорів. Нагадаємо, під час атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора заяви про намір пройти таку атестацію написали 1 083 прокурори ГПУ. З них успішно подолали три етапи 610 прокурорів, тобто 56%. Тоді ця атестація проходила під керівництвом Руслана Рябошапки.

Чому переатестацію в регіональних прокуратурах пройшло більше прокурорів, аніж в ОГП?

У цьому плані слід виділити декілька причин. По-перше, комісії з атестації ОГП, які очолювали заступники генерального прокурора Руслана Рябошапки, мали досить повну інформацію про своїх колег-прокурорів. Тим часом у комісіях обласних прокуратур рядовий прокурор із ОГП, який входив до її складу, мало що знав про регіональних прокурорів, а тому керувався тією інформацією, яку підготувала робоча група з числа громадськості.

По-друге, на момент проведення переатестації обласних прокурорів Окружний адміністративний суд м. Києва вже задовольнив позов звільненого прокурора Генпрокуратури за результатами атестації. Члени кадрових комісій регіональних прокуратур почали звертати на це увагу й намагалися детальніше обґрунтовувати свої рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

По-третє, більшість негативної інформації, що містилася в ЗМІ, зазвичай або не підтверджувалася, або мала своє логічне та документальне пояснення.

Організаційні моменти

Загалом було створено 12 кадрових комісій регіональних прокуратур, кожна з яких складалася з 6 осіб, а саме: трьох прокурорів ОГП, які вже пройшли атестацію, та трьох представників, делегованих міжнародними організаціями. Серед останніх — адвокати та юристи, члени громадських організацій. Для успішного проходження співбесіди прокурору потрібно було набрати 4 голоси «за».

На мій погляд, міжнародні організації, які делегували своїх представників, неналежно організували процес їхнього відбору. Напевно, це сталося через дві причини. По-перше, анкета про бажання взяти участь в атестації заповнювалася в березні, а сама атестація була запланована на квітень—травень, однак через карантинні обмеження була відкладена на невизначений строк. По-друге, організації не повідомили, які саме кандидатури були відібрані та подані до ОГП для включення до складу конкурсних комісій. А коли ОГП у середині червня вирішив запустити процес роботи комісій, кандидатів, поданих міжнародними організаціями, автоматично включили до складу конкурсних комісій. Організації, які нас делегували, вже постфактум повідомили, що ми є включеними до складу комісії, пославшись на наказ. Деякі члени комісії через неможливість взяти участь у її роботі заявили про відмову. Зважаючи на це, їх оперативно було замінено іншими юристами.

Організаціям, які делегували своїх представників, потрібно було провести відповідне навчання. Так, під час переатестації спостерігалося, що делеговані особи не завжди чітко знали алгоритми роботи кадрових комісій, через що інколи виникали процедурні помилки. Додаткового навчання не проводили і серед представників кадрових комісій від Офісу Генерального прокурора. Більшість із них досить формалізовано підходила до обґрунтування причин непроходження прокурором атестації. Тобто вони були готові голосувати «проти» в разі порушення чинного законодавства прокурорами. Хоча було достатньо обґрунтованого сумніву щодо відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Слід звернути увагу на неоднорідні результати роботи комісій. На приклад, у сьомій конкурсній комісії атестацію не пройшов 21 прокурор, тоді як в одинадцятій — лише 6. Це можна пояснити двома факторами. З одного боку, прокурорів ділили між комісіями за алфавітним принципом, тобто більше «недоброчесних» прокурорів могли опинитися в одній комісії випадково. З іншого боку, розуміння сутності «обґрунтованого сумніву» щодо відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності в кожної комісії було різним.

Чи був тиск на комісію з боку ОГП?

Явних ознак тиску на колег у конкурсній комісії з боку керівництва Офісу Генерального прокурора, як член 9 кадрової комісії, я не спостерігав. Більше того, в 13-й кадровій комісії між головою конкурсної комісії, який є представником ОГП, та членами, делегованими від міжнародних організацій, виник конфлікт. Голова дозволяв собі неприйнятно висловлюватися про представників громадськості та адвокатів. Зважаючи на це, ними була надіслана скарга до Генпрокурора щодо заміни голови конкурсної комісії. Реакція була швидкою: Голову виключили зі складу 13 комісії та замінили на іншого прокурора Офісу Генпрокуратури.

Варто згадати ще одну обставину, яка допомогла частині прокурорів пройти атестацію — це витік інформації щодо письмового практичного завдання, яке прокурори писали перед проходженням співбесіди. Зновутаки, після письмового звернення до ОГП від представників міжнародних організацій за вихідні тестові завдання були замінені. Але друга версія була значно легшою за попередню. Під кінець проведення переатестації видавалося, що зміст письмових завдань окремим прокурорам був відомий. Керівництвом ОГП належних заходів із цього приводу вжито не було. Сам прокурор, який поширив письмові практичні завдання в мережі, переатестацію не пройшов.

Отже, на мій погляд, переатестація була проведена без тиску з боку керівництва Офісу Генеральної прокуратури, але з проблемами, які вплинули на її перебіг, та які слід обов’язково вирішити до початку проведення переатестації місцевих прокурорів. Найцікавіше ж очікує нас попереду. Більшість прокурорів традиційно оскаржуватимуть «неуспішне» проходження атестації в судах, і з огляду на позицію ОГП в цих процесах ми зможемо зрозуміти справжнє ставлення керівництва Офісу Генерального прокурора до переатестації.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Удосконалювати законодавство у сфері судочинства береться нова робоча група ВРП

Вища рада правосуддя ініціювала створення робочої групи з удосконалення законодавства у сфері судоустрою і статусу суддів.

У межах робочої групи відбуватимуться обговорення нагальних питань діяльності судової влади, вирішення яких потребує удосконалення законодавства. Йдеться про реформування цивільного процесуального законодавства, кримінального процесуального законодавства, господарського процесуального законодавства, кодексу адміністративного судочинства та законодавства про судоустрій і статус суддів.

Діяльність робочої групи передбачатиме три етапи:

  • аналіз недоліків і прогалин законодавства та вироблення пропозицій щодо його удосконалення;
  • обговорення цих пропозицій з професійною суддівською спільнотою для формування узагальненої концепції;
  • представлення і обговорення узагальненої концепції на парламентських слуханнях та втілення її у змінах до процесуального законодавства і законодавства у сфері судоустрою і статусу суддів.

Читати далі

В Україні

Після самоізоляції учні не мають проходити тести та подавати документи про стан здоров’я

Відповідно до роз’яснення МОН від 24 вересня 2020 р. № 1/9-539 учні, їхні батьки та інші законні представники не зобов’язані подавати до закладу загальної середньої освіти документальні підтвердження щодо стану здоров’я учнів для продовження навчання після самоізоляції.

Згідно з постановою Уряду № 641 та постановою Головного державного санітарного лікаря № 50, для осіб, які мали контакт із хворим на COVID-19, строк самоізоляції становить 14 днів. У разі підтвердження випадку СОVID-19 в одного з учнів, усі інші учні відповідних класу або групи визнаються такими, що потребують самоізоляції.

Водночас відповідні акти не передбачають обмежень щодо відвідування закладів загальної середньої освіти у «зеленій», «жовтій» чи «помаранчевій» зонах учнями, які не є хворими, у яких відсутні будь-які ознаки або симптоми захворювання, зокрема, на СОVID-19, і які перебували на самоізоляції винятково через контакт із хворим на COVID-19.

Після спливу строку самоізоляції для зазначеної категорії учнів не передбачено обов’язкового проведення лабораторних тестувань, зокрема методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу.

Відповідно, законодавство України не встановлює обов’язку учнів, їхніх батьків та інших законних представників подавати до закладу загальної середньої освіти будь-які документальні підтвердження (довідки, висновки тощо) щодо стану здоров’я учнів для продовження ними навчання після завершення самоізоляції.

Читати далі

В Україні

З 28 вересня Київ – у «жовтій» зоні

На засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулося 24 вересня, було затверджено рішення про перегляд рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Крім того, з урахуванням наданих регіональними комісіями ТЕБ та НС пропозицій на територіях, де встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 встановлено обмеження з переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Новий розподіл набуде чинності з 00:00 28 вересня 2020 р. протягом 14 днів.

Зокрема, до:

  • червоної зони потрапили м. Тернопіль та м. Бережани;
  • помаранчевої зони – м. Ужгород, м. Обухів, м. Івано-Франківськ, м. Харків, м. Чернівці;
  • жовтої зони – м. Київ, м. Луцьк, м. Житомир, м. Львів, м. Одеса.

Ознайомитись епідемічними рівнями в інших населених пунктах і регіонах можна за посиланням.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram