Connect with us

В Україні

Доля люстрації в Україні

Міністр юстиції Денис Малюська вважає, що повторна люстрація може розпочатися не раніше початку 2021 року. Про це він заявив на прес-конференції, коментуючи рішення Європейського суду з прав людини, яким закон про люстрацію визнано таким, що порушує права людини.

«Безумовно, рішення ЄСПЛ ми будемо виконувати й робитимемо це за двома напрямами: необхідно буде виплатити компенсацію тим, хто виграв у ЄСПЛ і ми її виплатимо. Другий аспект — це привести українське законодавство у відповідність до вимог конвенції. Ми вже розробили законопроект, який вносить зміни в закон про очищення влади та внесли його на розгляд уряду. Розгляду його очікуємо наступної середи, або через тиждень. Потім законопроект буде внесено в парламент», — сказав міністр. Малюська уточнив, що суть законопроекту полягає в тому, що буде створено спеціальний орган — Люстраційну комісію, яка й розглядатиме заяви люстрованих, зокрема, щодо категорій осіб, по яких ЄСПЛ зробив висновок про недоцільність їхньої автоматичної люстрації. Такі особи будуть або поновлені на посадах, або отримають компенсацію за завдану шкоду. Крім того, міністр зазначив, що частина люстрованих такими й залишиться, «це топ-посадовці часів Януковича та члени уряду періоду його президентства, а по частині люстрація буде точно скасована». За його словами, йдеться про посадовців часів УРСР, адже люстрація чиновників радянського часу наразі неактуальна — минуло надто багато часу, тож немає небезпеки, що на держслужбу можуть потрапити функціонери часів СРСР. За його словами, в кращому випадку відповідний законопроект буде прийнято восени, а до кінця року може бути сформована й Люстраційна комісія «і з 2021 року за найоптимістичнішим сценарієм вона почне перегляд справ люстрованих осіб». Нагадаємо, 17 жовтня 2019 року на сайті Євросуду з прав людини було оприлюднено рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України».

Справу було відкрито за скаргами п’ятьох українських держслужбовців. Суд визнав, що люстрація державних службовців в Україні, яка стала можливою завдяки Закону «Про очищення влади», порушила їхні права. ЄСПЛ постановив, що стосовно трьох позивачів була порушена стаття 6 §1 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через велику тривалість розгляду в українських судах їхніх справ та стаття 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) цієї Конвенції — стосовно усіх п’ятьох позивачів. Згідно з рішенням суду, Україна повинна виплатити кожному заявнику по 5 тисяч євро як компенсацію за завдану моральну шкоду. Крім того, суд постановив, що перший заявник має отримати 1,5 тисяч євро, а всі інші — по 300 євро у зв’язку з судовими витратами.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Тривалість відпустки педагогів позашкільної освіти збільшать до 56 днів

Міністерство освіти і науки України опублікувало для обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Запропоновані зміни передбачають:

  • збільшення тривалості відпустки педагогічних працівників сфери позашкільної освіти до 56 днів;
  • збільшення тарифних розрядів педагогічних працівників сфери позашкільної освіти;
  • розширення фінансової автономії закладів позашкільної освіти;
  • приведення положення про заклад позашкільної освіти у відповідність до Закону України «Про освіту»;
  • розширення переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності.

Зауваження та пропозиції до проекту приймаються до 23 жовтня 2020 р. на електронну адресу yurii.demediuk@mon.gov.ua.

Читати далі

В Україні

Все про інвестиційні можливості України зібрано в онлайн-путівнику

В Україні презентовано перший інвестиційний гайд для іноземних інвесторів, який стане основним джерелом інформації про можливості в Україні – «UkraineInvest Guide».

«UkraineInvest Guide» стане відправною точкою для інвесторів, адже містить актуальну інформацію про потенціал України та аналітичні дані з різних галузей, а також промотує історії іноземних компаній, які вже успішно працюють у нашій країні», – запевнила заступниця керівника офісу Президента України Юлія Ковалів.

«UkraineInvest Guide» включає аналітику та інвестиційні проекти в агропромисловому комплексі, енергетиці, виробництві, ІТ секторі, нерухомості та інфраструктурі.

Крім того, інвестиційний гайд містить цільові інвестиційні програми, спрямовані на розвиток туризму, гірничодобувної промисловості, індустріальних парків, галузі поводження з відходами та імпортозаміщення, а також пріоритетні об’єкти приватизації.

Інвестиційний гайд буде оновлюватися на щоквартальній основі, щоб забезпечити потребу інвесторів в актуальній інформації.

Читати далі

В Україні

Місцеві вибори: самоврядування в обіймах партійних осередків

У попередні роки тема місцевих виборів сприймалася як щось звичне й нецікаве. Тож якогось особливого ажіотажу ця тема не викликала. Нинішні місцеві вибори (відбудуться 25 жовтня) — інший варіант. Адже з’явився реальний інтерес. А причина всьому — децентралізація, яка хоча ще й не доведена до логічного завершення, але вже стала надважливим фактором для розвитку органів місцевого самоврядування, бо за результатами виборів об’єднані територіальні громади (далі — ОТГ) отримають значні повноваження, ресурси та більший ступінь незалежності від центральної влади. За відповідального підходу громад до вибору місцевих голів та депутатів, ОТГ отримають багато необхідного для свого існування та розвитку.

Зазначимо, що цьогорічні місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі (як відомо, на сьогодні замість 490 «старих» районів утворено 136 нових — укрупнених). Вони відбудуться на території майже 12 тисяч органів місцевого самоврядування, в яких цього місцевого самоврядування, будемо відвертими, не було, фактично все відбувалося формально. Додаткову гостроту перегонам додають партійні осередки, які політизують виборчий процес.

Отже, наряду з реформою місцевого самоврядування відбувається й розвиток політичної системи, адже на цей процес активно почали впливати політичні партії. А нинішні вибори стануть перевіркою на міцність їхніх позицій у регіонах. Та якщо задатися питанням, а яким чином відбудеться цей вплив, адже далеко не в усіх із них є реальні осередки в регіонах, а тут ще й новий районний поділ, то одразу ж постає проблема з відповіддю. Зрозуміло, що більшість партійних організацій із тих, що були, не встигли переформатуватися. Таким чином, законодавець штовхає партії висувати кандидатів через єдино можливий варіант — через свої обласні організації. Відтак рівень самоврядування «відривається» від ОТГ та районів. Отож новоствореним громадам важко буде утворити майданчик для соціального консенсусу, як і для сприяння соціальному та економічному розвитку країни. Досвід наших західних сусідів є тому кращим прикладом.

ОТГ та органи місцевого самоврядування, безумовно, підтримуватимуть положення Бюджетного кодексу в частині, яка дає право всім громадам та містам залишати 60% надходжень від податків і зборів у бюджетах місцевих громад. Йдеться про чітке визначення джерел доходу громад, яким вони можуть вільно розпоряджатися, а не існувати за рахунок цільових субвенцій або трансферів, як це було раніше. Відповідний законопроект уже внесено до порядку денного парламенту.

Важливою, безумовно, є й необхідність у чіткому визначенні повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів. Тому Закони «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації» мають бути змінені з урахуванням положень Європейської хартії місцевого самоврядування. Якщо ж говорити про вибори загалом, то з’являються серйозні виклики і для ЦВК, і для територіальних виборчих комісій. І хоча є новий Виборчий кодекс, що вперше більш чітко визначає засади та умови перегонів, але все ж таки правова невизначеність у багатьох питаннях ще дасть про себе знати. Як вказує екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера та інші експерти, вже зараз проблемою є розбіжність меж виборчих округів (у тому ж Києві), що неминуче викличе суперечності як на етапі висування кандидатів, їх реєстрації і найбільше — на етапі встановлення результатів виборів. Позиція ЦВК з цього питання: змінювати конфігурації громад до виборів не можна. У свою чергу голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська, вказуючи на особливості організації виборчого процесу, адміністрування в округах столиці, переконана, що Києву потрібно не 13, а 14 округів. «Це точно відповідало б міжнародним стандартам територіальної організації виборів у частині приблизної рівності кількості виборців. У Виборчому кодексі це прописано, але немає чіткого числа, від якого потрібно відштовхуватися, щоб не створити умови, коли один округ в рази більший за інший, що, де-факто, сталося в столиці». Актуальним є й питання про адміністративне забезпечення виборчих перегонів.

Інша проблема — практично скрізь відбувається застосування адміністративного ресурсу, особливо в сільських територіях, що виключає змогу працівників соціальної сфери бути частиною територіальних виборчих комісій на місцях. Для сільської території це значна проблема, бо взяти участь у підрахунку виборчих бюлетенів і правильно все порахувати зможуть далеко не всі учасники перегонів.

Також можна вже зараз передбачити, що окремі ОТГ не матимуть належного представництва не лише в обласних радах, а й у районах. Тому будемо готові до нерівності, яку створять переможці.

Тепер щодо відповідальності за правопорушення під час виборів. До самого голосування ще понад місяць, а поліція вже звітує про півсотню відкритих проваджень. І ця цифра, відповідно до виборчого інтересу, буде тільки зростати. Тим не менше, будемо сподіватися, що українці на місцях 25 жовтня зроблять правильний вибір і для себе, і для їхніх громад.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram