Чи можна рухатися, коли не знаєш, куди йти? Чому депутати мають голосувати за Антикорупційну стратегію? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Чи можна рухатися, коли не знаєш, куди йти? Чому депутати мають голосувати за Антикорупційну стратегію?

Дата публікації:

Олександр КАЛІТЕНКО,
юридичний радник Transparency International Ukraine

Нова Антикорупційна стратегія вже існує й вона наразі в парламенті. Кілька днів тому її мали розглядати на засіданні профільного комітету, а далі цей документ повинна прийняти Верховна Рада.

Чи можна рухатися, коли не знаєш, куди йти? Чи можливий такий рух, коли не бачиш перед собою дороги й досить тьмяно уявляєш кінцеве місце призначення? І що робити, якщо в різних учасників цього забігу різне бачення фінішу?

Власне, якось так можна описати боротьбу з корупцією в Україні в останні 3 роки без Антикорупційної стратегії: невідомо куди, невідомо як, і вже навіть не до кінця зрозуміло навіщо? А все тому, що різні державні інституції жили за власним баченням антикорупційного поступу, мислили, можливо, тактично, але не стратегічно. І цьому приходить кінець.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нова Антикорупційна стратегія на 2020—2024 роки вже існує, й вона наразі в парламенті. Двадцять дев’ятого вересня її розглядатимуть на засіданні комітету ВРУ з питань антикорупційної політики, а далі відповідним законом цей документ має зробити Верховна Рада.

Здавалося б, так просто. Але підготовка цього документа вимагала часу й зусиль дуже багатьох людей. Розробку нової Антикорстратегії очолювало оновлене НАЗК з інклюзивним долученням до цього всіх стейкхолдерів. Від публікації проекту стратегії НАЗК провело вісім публічних обговорень, 270 учасників, 26 залучених експертів, понад 30 тисяч переглядів у соціальних мережах. Агентство активно сприяло, а громадськість не менш активно долучалася до коментарів і зауважень щодо документа. Й усе це — у вкрай стислі строки, адже Україна потребує цього документа вже зараз, саме він має стати орієнтиром того, що робити і як.

Чи варта нова Антикорупційна стратегія того, щоб її підтримати?

Безперечно, так. І на це є кілька причин. Вона цілісна, системна, обґрунтована. Я думаю, цього досить. Документ містить очікувані результати боротьби з корупцією у восьми сферах, і всі ці пункти взаємодіють між собою, доповнюють один одного, уточнюють те, що, здавалося б, не було згадано раніше. Такого комплексного документа ми ще не мали. Не вірите? Перевірте самі!

До Стратегії вперше додається вичерпна пояснювальна записка. Якщо коротко, то в ній:

— аналізується ситуація щодо корупції в Україні (на реальних фактах, а не на домислах);

— надається характеристика восьми пріоритетних сфер для подолання корупції в них;

— пояснюється концепція та принципи формування антикорупційної політики на наступні 4 роки. Тобто у вступі ми отримуємо реальні відповіді на запитання, з якими саме проблемами планує боротися українська влада за допомогою цього документа. В порівнянні з попередніми блуканнями без маршруту і вказівників, це вже чимало, чи не так?

Понад те, в підсумку до документа ми отримуємо пояснення, чому Стратегія саме така й чому ми маємо йти саме вказаним шляхом. Після публічних обговорень, що відбулися влітку, НАЗК навіть опублікувало отримані до Стратегії коментарі та пояснило, як саме вони були опрацьовані агентством.

Такого ми ще не мали, принаймні, я не пам’ятаю, щоб в історії України розроблявся настільки ґрунтовний і всеохопний проект боротьби держави з корупцією. Це — приклад для розробки подібних стратегічних документів.

Але й це ще не все, адже стратегія супроводжується законопроектом № 4135, і він прописаний теж дуже добре. Зокрема, в ньому зазначено, що доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики буде складатися за результатами виконання Антикорстратегії в кінці її терміну, а не кожного року. Це дозволить вивільнити частину ресурсів НАЗК та спрямувати їх у продуктивніше русло.

Також уперше може бути запроваджений відповідний відкритий інформаційний портал із, в тому числі, відомостями державних органів та органів місцевого самоврядування про виконання заходів щодо запобігання та протидії корупції. Тобто в реальному часі ми зможемо бачити, які пункти Стратегії вже виконані, які — лише виконуються, і наскільки результативною загалом є антикорупційна діяльність на різних рівнях. Така відкритість є особливо цінною сьогодні.

Стратегію як спільну цілісну роботу держави, громадськості та бізнесу вже підтримав Кабінет Міністрів. Тепер слово за народними депутатами.

Ухвалення довгоочікуваної Антикорупційної стратегії парламентом покаже підтримку подальшої антикорупційної реформи, про яку, будьмо відверті, так рідко згадують останнім часом. Це варто зробити — заради інтересів громадян України, заради розвитку бізнесу та самої держави. І, зрештою, голосування за такий надважливий документ яскраво покаже, хто є хто в українському парламенті?

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Планові заходи з державного контролю до кінця карантину не проводяться, а позапланові – можна

Опубліковано

on

От

Державна регуляторна служба нагадує, що наразі діє заборона (мораторій) на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

– за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

– у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Читайте також: Суб’єктів господарювання сповіщатимуть про перевірки через е-кабінет

Отже, до завершення дії карантину забороняються планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) майже в усіх сферах господарської діяльності, крім вищезазначених.

Також Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлює, що органам контролю у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Водночас законодавством не встановлено обмеження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Нагадаємо, використання пестицидів та агрохімікатів перевірять поза планом

Читати далі

В Україні

Відмова працівників від вакцинації не складає порушення трудової дисципліни

Опубліковано

on

От

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України розглянув проект наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» і не підтримує його прийняття.

Читайте також: Щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими для працівників органів влади і освітян

Проект суперечить національним та міжнародним нормативно-правовим актам, згідно з якими вакцинація є добровільною, а застосування до працівника заходів примусу та/або дисциплінарного стягнення за відмову вакцинуватися від хвороби COVID-19, викликаної вірусом SARS-CoV-2 є неправомірним.

Зокрема ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Крім того, у п. 3 своєї Резолюції 2361 (2021) Парламентська асамблея Ради Європи закликає та рекомендує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не може зазнавати політичного соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації, а також забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Разом з тим, п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій зазначено, що порушення трудової дисципліни – це невиконання чи неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків.

Отже, відмова працівників від вакцинації не може вважатися порушенням трудової дисципліни.

Крім цього, Дорожньою картою з впровадження вакцинації від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СоV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID- 19 в Україні у 2021- 2022 роках, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 24 грудня 2020 р. № 3018, встановлено, що вакцинація від коронавірусної хвороби СОVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.

Нагадаємо, щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими, але не для всіх

Читати далі

В Україні

Топ-3 екологічні проблеми України

Опубліковано

on

От

Нестача питної води, забруднення повітря та відходи — ці проблеми є найбільш нагальними для українців згідно з результатами роботи Держекоінспекції та згідно з опитуванням Інституту Горшеніна та Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Читайте також: Запроваджується екологічне страхування

Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. «Так, згідно з результатами опитування, в Україні серед екологічних проблем, якими найбільше переймаються респонденти — забруднення водойм та дефіцит питної води (51,0%), зростання кількості побутових та промислових відходів (45,9%) та забруднення атмосферного повітря (38,1%).

Ці дані корелюються і з результатами роботи Держекоінспекції. Зокрема, протягом минулого року ДЕІ провела найбільше перевірок у сфері поводження з відходами та в частині атмосферного повітря. А у сфері водних ресурсів інспекція за рік розрахувала понад 188 мільйонів гривень збитків за такі порушення, як скиди забруднюючих речовин у водойми, засмічення річок тощо», — зазначив Андрій Мальований.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Відповідальність за ці проблеми українці, відповідно до підсумків опитування, здебільшого покладають на місцеву владу. Про це заявили 63,7% відсотків респондентів. «І справді, в багатьох питаннях місцева влада на сьогоднішній день діє неефективно. Наприклад, зараз 22% населення не мають доступу до системи централізованого вивозу сміття, яку мають організовувати органи місцевого самоврядування. Крім того, Держекоінспекція неодноразово фіксувала кричущі випадки недотримання природоохоронного законодавства, які допускаються органами місцевої влади. Так, торік ДЕІ подала до суду на Львівську міську раду та Львівську обласну державну адміністрацію з вимогою усунути низку порушень у сфері поводження з відходами», — додав посадовець.

Читайте також: Випадки скидання бруду в море спільно виявлятимуть Держекоінспекція та адміністрації морських портів

За його словами, подібні випадки стаються, зокрема, тому, що в Україні досі існують штрафи, розміром 85 гривень. «Такі мізерні суми не можуть сприяти тому, щоб посадові особи утримувалися від порушень. Аби ситуація змінилася і влада на місцях почала діяти ефективніше, необхідно збільшувати штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства», — сказав Андрій Мальований, додавши, що наразі весь світ приходить до розуміння важливості захисту довкілля. Зокрема, Європейський Союз розпочав втілення амбітного Європейського зеленого курсу, який переставить всі галузі людської діяльності на рейки сталого розвитку.

Читайте також: Екоінспекції посилять контроль

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link