Connect with us

В Україні

Чи можна рухатися, коли не знаєш, куди йти? Чому депутати мають голосувати за Антикорупційну стратегію?

Дата публікації:

Олександр КАЛІТЕНКО,
юридичний радник Transparency International Ukraine

Нова Антикорупційна стратегія вже існує й вона наразі в парламенті. Кілька днів тому її мали розглядати на засіданні профільного комітету, а далі цей документ повинна прийняти Верховна Рада.

Чи можна рухатися, коли не знаєш, куди йти? Чи можливий такий рух, коли не бачиш перед собою дороги й досить тьмяно уявляєш кінцеве місце призначення? І що робити, якщо в різних учасників цього забігу різне бачення фінішу?

Власне, якось так можна описати боротьбу з корупцією в Україні в останні 3 роки без Антикорупційної стратегії: невідомо куди, невідомо як, і вже навіть не до кінця зрозуміло навіщо? А все тому, що різні державні інституції жили за власним баченням антикорупційного поступу, мислили, можливо, тактично, але не стратегічно. І цьому приходить кінець.

Нова Антикорупційна стратегія на 2020—2024 роки вже існує, й вона наразі в парламенті. Двадцять дев’ятого вересня її розглядатимуть на засіданні комітету ВРУ з питань антикорупційної політики, а далі відповідним законом цей документ має зробити Верховна Рада.

Здавалося б, так просто. Але підготовка цього документа вимагала часу й зусиль дуже багатьох людей. Розробку нової Антикорстратегії очолювало оновлене НАЗК з інклюзивним долученням до цього всіх стейкхолдерів. Від публікації проекту стратегії НАЗК провело вісім публічних обговорень, 270 учасників, 26 залучених експертів, понад 30 тисяч переглядів у соціальних мережах. Агентство активно сприяло, а громадськість не менш активно долучалася до коментарів і зауважень щодо документа. Й усе це — у вкрай стислі строки, адже Україна потребує цього документа вже зараз, саме він має стати орієнтиром того, що робити і як.

Чи варта нова Антикорупційна стратегія того, щоб її підтримати?

Безперечно, так. І на це є кілька причин. Вона цілісна, системна, обґрунтована. Я думаю, цього досить. Документ містить очікувані результати боротьби з корупцією у восьми сферах, і всі ці пункти взаємодіють між собою, доповнюють один одного, уточнюють те, що, здавалося б, не було згадано раніше. Такого комплексного документа ми ще не мали. Не вірите? Перевірте самі!

До Стратегії вперше додається вичерпна пояснювальна записка. Якщо коротко, то в ній:

— аналізується ситуація щодо корупції в Україні (на реальних фактах, а не на домислах);

— надається характеристика восьми пріоритетних сфер для подолання корупції в них;

— пояснюється концепція та принципи формування антикорупційної політики на наступні 4 роки. Тобто у вступі ми отримуємо реальні відповіді на запитання, з якими саме проблемами планує боротися українська влада за допомогою цього документа. В порівнянні з попередніми блуканнями без маршруту і вказівників, це вже чимало, чи не так?

Понад те, в підсумку до документа ми отримуємо пояснення, чому Стратегія саме така й чому ми маємо йти саме вказаним шляхом. Після публічних обговорень, що відбулися влітку, НАЗК навіть опублікувало отримані до Стратегії коментарі та пояснило, як саме вони були опрацьовані агентством.

Такого ми ще не мали, принаймні, я не пам’ятаю, щоб в історії України розроблявся настільки ґрунтовний і всеохопний проект боротьби держави з корупцією. Це — приклад для розробки подібних стратегічних документів.

Але й це ще не все, адже стратегія супроводжується законопроектом № 4135, і він прописаний теж дуже добре. Зокрема, в ньому зазначено, що доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики буде складатися за результатами виконання Антикорстратегії в кінці її терміну, а не кожного року. Це дозволить вивільнити частину ресурсів НАЗК та спрямувати їх у продуктивніше русло.

Також уперше може бути запроваджений відповідний відкритий інформаційний портал із, в тому числі, відомостями державних органів та органів місцевого самоврядування про виконання заходів щодо запобігання та протидії корупції. Тобто в реальному часі ми зможемо бачити, які пункти Стратегії вже виконані, які — лише виконуються, і наскільки результативною загалом є антикорупційна діяльність на різних рівнях. Така відкритість є особливо цінною сьогодні.

Стратегію як спільну цілісну роботу держави, громадськості та бізнесу вже підтримав Кабінет Міністрів. Тепер слово за народними депутатами.

Ухвалення довгоочікуваної Антикорупційної стратегії парламентом покаже підтримку подальшої антикорупційної реформи, про яку, будьмо відверті, так рідко згадують останнім часом. Це варто зробити — заради інтересів громадян України, заради розвитку бізнесу та самої держави. І, зрештою, голосування за такий надважливий документ яскраво покаже, хто є хто в українському парламенті?

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Наркоділок, який продавав амфетамін військовослужбовцям, проведе за гратами 9 років

Опубліковано

on

Військова прокуратура Київського гарнізону Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону у Київському апеляційному суді відстояла вирок наркоторгівцю, який торгував амфетаміном серед військових.

Установлено, що упродовж 2-х років 48-річній киянин на власному автомобілі доставляв військовослужбовцям навчального центру «Десна» психотропну речовину амфетамін в особливо великих розмірах. Восени 2018 року, під час чергової спроби передати «товар», наркодилера затримано у ході спільної операції військової прокуратури Київського гарнізону, ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, а також СУ ГУ Національної поліції у Київській області.

У ході санкціонованого судом обшуку автомобіля затриманого вилучено майже 100 г амфетаміну, яку останній придбав, зберігав та перевозив з метою збуту.

Дарницький районний суд м. Києва суд призначив обвинуваченому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

03.12.2020 на судовому засіданні військовою прокуратурою Київського гарнізону  Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону доведено необґрунтованість апеляційної скарги сторони захисту, яка вважала, обвинуваченого невинуватим, а призначене йому покарання занадто суворим.

Прийнявши до уваги беззаперечні докази сторони обвинувачення, Київський апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції – без змін.

Прес-служба Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.

Читати далі

В Україні

Державна статистична інформація доступна у мобільному додатку від Держстату

Опубліковано

on

Державна служба статистики розробила мобільний додаток Статистика в смартфоні.

Додаток двомовний (українська та англійська), має зручний інтерфейс і надає можливість оперативно отримувати офіційну державну статистичну інформацію з наборів даних Держстату, розміщених на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (наразі доступна інформація з 2015 р.).

Офіційна державна статистична інформація згрупована за темами (галузями статистики) – ВВП, населення, ринок праці, ціни, промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівля та інші, які відображаються в головному меню. Простий інтерфейс дозволяє швидко візуалізувати обрану інформацію.

Додаток працює на ОС Android і безкоштовно доступний для завантаження за посиланням.

Читати далі

В Україні

Заклади охорони здоров’я неефективно використовують бюджетні кошти – Мінфін

Опубліковано

on

За оперативними даними, станом на 1 жовтня 2020 р. залишки коштів на рахунках 2220 закладів охорони здоров’я, які надають послуги за програмою медичних гарантій, становлять понад 10 млрд грн, що може свідчити про неефективне використання ними бюджетних коштів.

В 4 медзакладах залишки на рахунках перевищували 100 млн гривень.

В 14 закладах залишки на рахунках становили від 50 до 100 млн грн.

Майже половина закладів охорони здоров’я (1012 закладів) мали залишки коштів на рахунках у розмірі від 1 до 10 млн грн. Загальна сума залишків на рахунках цих закладів становила 3 795,7 млн грн.

«Мінфін закликає до максимально ефективного використання коштів. Кожна гривня бюджетних коштів має працювати в інтересах громадян у максимально ефективний спосіб. Враховуючи заплановане збільшення бюджетних видатків на сферу охорони здоров’я до 5% ВВП до 2023 року, Міністерство фінансів очікує від всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у сфері охорони здоров’я, щоб вони максимально ефективно використовували кожну гривню коштів платників податків. Пацієнти мають знати, що держава про них піклується», – наголосив заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Водночас Міністерством охорони здоров’я не використовуються кошти, які знаходяться на рахунках відомства станом на 1 грудня 2020 р. – 20,9 млрд гривень, що свідчить про неефективне використання ними бюджетних коштів.

Ознайомитися з детальною інформацією про залишки коштів на рахунках медичних закладів можна за посиланням.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram