День свободи слова в парламентській залі

Шостого листопада у Верховній Раді пройшли парламентські слухання на тему: «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення». Такий собі День свободи слова, який відбувся у ВРУ.

Хоча наявність свободи слова й вільне функціонування ЗМІ є суттєвою ознакою демократичного розвитку всього суспільства проте ці формальні ознаки демократії сьогодні нікого не хвилюють. Адже про свободу слова та безпеку журналістів згадують лише під час таких от протокольних заходів. Так, за даними Національної спілки журналістів (надалі — НСЖУ) за 9 минулих місяців в Україні сталося 55 нападів на представників ЗМІ. Під час слухань голова НСЖУ Ігор Клименко повідомив, що правоохоронці опрацювали наданий спілкою список правопорушень проти журналістів у 2017—2019 роках. Як наслідок, розпочато 152 кримінальних провадження, у 28 з яких до суду спрямовано обвинувальні акти. А один із прихильників парламентської демократії, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що 7 листопада на сайті МВС з’явиться спеціальний розділ «Злочини проти журналістів та хід їхнього розслідування». Отже, будемо дивитися на цей сайт і радіти тому, як захищає журналістів українська поліція. А ось голова комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат від «Слуги народу» Олександр Ткаченко переконаний, що злочини проти журналістів мають розглядатися спеціальними прокурорськими підрозділами та слідчими групами. Народний обранець, певно, про скорочення та реорганізацію органів прокуратури не чув. Прикро, що депутат «не в темі». Здивувало й інше. У ВРУ є бажання розробити й ухвалити закон, який виправдовує санкції проти ЗМІ. Тобто йдеться про посилення відповідальності проти самих журналістів та засобів масової інформації, які вони представляють. Як наголошується, «саме від деяких ЗМІ йдуть фейкові новини, свідома дезінформація, що через них вирує мова ненависті, потурання державі-агресору, порушення елементарних журналістських стандартів».

Про відповідальність журналістів на слуханнях говорив і міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський. Він виступає як за забезпечення захисту журналістів в Україні, так і за посилення покарання за поширення неправдивої та маніпулятивної інформації.

З боку журналістської спільноти у слуханнях взяли участь десятки журналістів, які говорили у своїх виступах про проблеми зі свободою слова, численні утиски з боку влади, професійну та особисту небезпеку. У красномовному виступі директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк була озвучена квінтесенція проблематики четвертої влади. Свою дещо емоційну промову вона наситила яскравими фактами, зокрема, як прозвучало «за 10 місяців цього року в Україні постраждали 208 журналістів унаслідок своєї професійної діяльності… Я сама пройшла через побиття, погрози, через публічний тиск, обшуки, допити, в мене вилучали ноутбук. Торік вибивали з офісу ІМІ. Я знаю наскільки складно, коли ти не маєш сил, щоб іти далі, коли ти лежиш і розумієш, що мусиш встати, бо знаєш, що якщо не ти, то хто? Для мене була дуже важливою підтримка колег і саме тому двері офісу ІМІ завжди будуть відкриті для журналістів. Ми з-під землі дістанемо ті броніки, ми знайдемо гроші на лікування, ми допоможемо колегам. І саме тому дуже ретельно й відповідально ставимося до барометра свободи слова. Із тих 208 кейсів, що я назвала, 147 стосувалися фізичної агресії. Станом на сьогодні фізична агресія — є найбільшою проблемою для українських журналістів», — зазначила вона. Загалом найбільш страждають 4 категорії журналістів, а саме журналісти, що працюють в зоні ООС, журналісти-розслідувачі, оператори і фотографи та регіональні журналісти».

Нагадаємо й те, що днями Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Ради з питань свободи слова та захисту журналістів, що вже само по собі добре. Мета створення Ради — «забезпечити дотримання права на свободу слова, а також налагодження взаємодії держорганів, ЗМІ, інститутів громадянського суспільства, зокрема щодо запобігання перешкоджанню професійній діяльності журналістів, відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України». Отже, від констатації фактів утисків журналістів та ЗМІ влада має намір перейти до вирішення суттєвих питань їхнього захисту та надання допомоги. Хоча всім зрозуміло, що героїчними зусиллями та залізобетонним захистом четвертої влади демократія не створюється. Вона має функціонувати як самодостатній і розвинений інститут, покликаний створювати систему комунікацій та взаємодії між гілками влади і суспільством, між людиною й державними інституціями. І перше слово з цього приводу має сказати перша особа в державі. І щоб про свободу слова йшлося не лише в парламентській залі. А була вона реальною.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути