В Україні
«ДІЯ.City»: податковий рай для IT-бізнесу чи «подвійне дно» для держави?
Олександр ВАХОВСЬКИЙ,
експерт фінансової та страхової галузі, бізнесмен
Хто не знає, «ДІЯ.City» — спеціальна система, яка регулюватиме оподаткування та правовий режим її резидентів. От про це й піде мова далі.
Протягом останніх двох років Міністерство цифрової трансформації разом з IT-спільнотою та депутатами думали, як покращити майбутнє спеціалістів ІТ-галузі й при цьому вивести цифрову економіку України на новий етап. У результаті створили концепт «ДІЯ.City» — спеціальну систему, яка регулюватиме оподаткування та правовий режим її резидентів.
Читайте також: Про укладення гіг-контракту слід повідомляти податкову
Чотирнадцятого грудня Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (проект № 5376). По суті це віртуальна вільна економічна зона зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом. Це й захист від «кошмарення» компаній, а також інтелектуальної власності, а ще — новий вид трудових відносин. При цьому одним з основних привілеїв називають зменшення податкового навантаження. Зокрема, ІТ-компаніям на власний розсуд дозволять обирати податок на прибуток — 18%, або ж податок на виведений капітал — 9%. Також це звільнення від оподаткування виплат дивідендів, гіг-контракти (вид цивільно-правового договору) та додаткові податкові знижки. Окрім цього, автори «ДІЯ.City» адаптували концепти англійського права задля вирішення спорів у середовищі IT-бізнесу. До речі, деякі з них стануть доступними не лише для учасників вказаної програми.
На перший погляд, звучить все правильно і прогресивно. Але виникає цілком логічне запитання: чи є економічне обґрунтування того, при досягненні яких показників всі ці стимулюючі заходи вважатимуться результативними та ефективними, або навпаки? Ми знайшли такі критерії в жовтневому рішенні Антимонопольного комітету про державну допомогу. До слова, саме цей орган слідкує за рівними умовами ведення бізнесу. Це означає, що коли йдеться про державні кошти, в тому числі у формі податкових пільг, то Антимонопольний комітет обов’язково перевіряє, чи ця державна турбота не шкодить тим, хто знаходиться по інший бік та не отримує такої допомоги.
Читайте також: Правовий режим «Дія Сіті» не зміниться впродовж 25 років
У вже згаданому рішенні Антимонопольний комітет визнав допустимою для конкуренції підтримку у формі спеціального режиму оподаткування окремих доходів працівників та ІТ-спеціалістів компаній-резидентів «ДІЯ.City». Такий пільговий режим оподаткування — це й державна допомога. АМКУ виставив Міністерству цифрової трансформації окремі показники ефективності, про виконання яких уряд має звітувати Антимонопольному комітету. І там бачимо доволі цікаві моменти. Наприклад, міністерство має повідомляти про кількість компаній, які стануть резидентами «ДІЯ.City». При цьому чіткої мінімальної цифри щодо цього показника ніде не вказується.
Натомість кількість нових робочих місць, які будуть створені компаніями, що стали резидентами «ДІЯ.City» має збільшитися на 250 тисяч. Тобто більше, аніж вдвічі — з поточних 200 до 450 тисяч. Доволі оптимістичними виглядають й очікування щодо обсягів репетарійованого в Україну чистого прибутку компаній, які стали резидентами «ДІЯ.City», що надійде завдяки податку на прибуток на особливих умовах. Це 33 млрд гривень.
Читайте також: Спеціальний режим оподаткування компаній-резидентів «Дія City»
Загалом така підтримка передбачена на 25 років — до 2047 року. Звітувати Міністерство цифрової трансформації України буде вже в 2024-му — через 3 роки. І тут знову постають питання: а що відбудеться, якщо встановлені критерії не будуть виконані? Хто відповідатиме? Яким чином і в якому обсязі?
Антимонопольний комітет має відповідь і на це. Проте ця відповідь може стати справжнім «сюрпризом» для компаній-резидентів «ДІЯ.City»! Якщо міністерство не дотримає умов, прописаних у рішенні комітету, то відповідальність падає на плечі компаній-резидентів «ДІЯ.City» та їх співробітників! До того ж, якщо щось піде не так, то кошти платників податків цілком імовірно вважатимуться такими, що витрачені даремно, а може, й недоцільно. І постане вже питання про їх повернення до державного бюджету. Очевидно, що повертатиме їх не Мінцифри, а бізнес
Виглядає так, що «ДІЯ.City» — це чудове підґрунтя для ведення IT-бізнесу в Україні, адже подібні податкові умови — одні з найкращих у світі. Але якщо заглиблюватися в деталі, то виникає багато сумнівів. Через те, мабуть, чимала кількість фахівців не поспішають реєструвати свій бізнес у «ДІЯ.City», пояснюючи це тим, що їм ще необхідно проаналізувати діяльність цієї системи та побути спочатку спостерігачами.
Залишається лише сподіватися на те, що якщо почнуться якісь проблеми у функціонуванні «ДІЯ.City», то органи державної влади не відійдуть вбік та не залишать бізнес віч-на-віч зі своїми проблемами. Не хотілося б, щоб «ДІЯ.City», як і більшість інших чудових проектів у нашій країні, згасла так само швидко, як і загорілася.
Джерело: Юридичний вісник України
