В Україні
ДПС як сервісна служба. Чи можливо це?
Євгенія Божко, співвласниця компанії Є-ЧЕК, співзасновниця Об’єднання сервіс-провайдерів програмних РРО України
У ДПС триває тримісячний пілотний проект з інформування платників щодо їх заборгованостей через спеціальний колцентр. За цей час податківці, зокрема, мають дійти висновків, чи ефективно вони спрямували свої ресурси. Проте вже зараз можна впевнено говорити, що є напрямки, які вочевидь принесуть більш вагомий результат. Але для цього ми всі маємо визначитися: кого бізнес має бачити в податківцях – колекторів чи сервісну службу?
Що пропонує ДПС?
Згідно з релізом на сайті ДПС, платникам податків (які є боржниками) телефонуватимуть працівники контактцентру ДПС. Повідомляється, що боржникам «у телефонному режимі буде доведено інформацію про суму заборгованостей, що обліковується в них у розрізі податків/зборів та єдиного внеску, а також територіальних органів ДПС, у яких обліковується наявна заборгованість».
Читайте також: Заборонено діяльність учасників ринків капіталу та товарних бірж на тимчасово окупованій території
Серед цілей проекту виділяються дві: «підвищення рівня обізнаності платників податків про наявність у них податкового боргу», та «сприяння добровільному погашенню платниками такої заборгованості». Тобто можемо очікувати, що протягом цих трьох місяців працівники колцентру витрачатимуть свій час на переконання підприємців, що їм варто сплатити борг, а останні, своєю чергою, витрачатимуть час на пояснення, чому саме вони цього досі не зробили.
Наскільки масштабною на сьогодні є проблема податкових боргів? В опублікованій 1 квітня на сайті ДПС статистиці надходжень до бюджету йдеться, що в березні податок на прибуток підприємств склав 61,9 млн гривень, що було аж у 2,8 раза більше порівняно з березнем 2023-го. Сама ж статистика починається словами «платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками».
Податкова пише, що також перевиконані в 1,7 раза показники розпису Мінфіну на податок на прибуток підприємств, на 3,5% – ПДВ, податок на збір на доходи фізосіб – на 3,2%, а акциз – на 3,5%. Тобто всі показники більш ніж оптимістичні. А як щодо роботи Податкової в частині сервісної служби?
Чому й досі є нефіскалізовані підприємці?
Як ми пам’ятаємо бізнес завжди ставився до фіскалізації з насторогою. Підприємці активно виступали проти так званих «гробків» – класичних РРО, ціна на які для маленьких ФОПів є надвисокою. Врешті було знайдено якісну альтернативу – ПРРО. Програмі рішення дешеві, часом навіть і безкоштовні, але водночас більш функціональні для професіоналів та простіші для новачків.
Читайте також: Ратифіковано Угоду про цифрову торгівлю з Великою Британією
Ефективність реформи з цифровізації РРО дуже яскраво видно крізь статистику: згідно з даними Opendatabot, у 2021-му через ПРРО було згенеровано лише 170 млн чеків, а за 11 місяців 2023-го вже 1,92 млрд. У випадку з РРО статистика інша: за 2021 було 6,38 млрд чеків, за 2023-й – 4,7. Тобто ці три роки демонструють, що інтерес до РРО з боку бізнесу поступово слабшає, тоді як генерація чеків через ПРРО зросла за цей самий період у 10 разів. Схожа тенденція й щодо самих апаратів – порівняно з листопадом 2021 року кількість ПРРО зросла в 4 рази, натомість РРО поменшало на 5%. Так само стрімко зростає й інтерес до можливостей, які надають ПРРО. Так, наразі кількість «кас у смартфоні» майже вдвічі перевищує кількість звичайних.
Цей успіх виявився можливим завдяки роботі операторів ПРРО щодо забезпечення якісної технічної підтримки, персональних менеджерів, систем підказок. Підприємець у певний момент перестав боятися фіскалізуватися, потім розповів своїм друзям про зручне рішення, і поступово в суспільстві почало створюватися розуміння, що роботі з касою можна навчитися і що вона може бути зручнішою, ніж перебування в тіні. І тут постає важливе питання: а скільки ж ми втратили за ці три роки від того, що далеко не всі підприємці фіскалізувалися?
Тож колектори чи все ж таки сервісна служба?
Фактично ми розуміємо, що у ДПС є ресурс, аби обдзвонювати підприємців та переконувати їх платити по податкових боргах. Чому ж не почати так само обдзвонювати нефіскалізованих підприємців і не почати їх переконувати в необхідності цифрової фіскалізації?
Адже досі є підприємці, які думають, що фіскалізації – це дорого, досі є ті, хто не знає про програмні сервіси, їх переваги в частині зручності роботи з ДПС, не всі знають і про каси в смартфонах. І якщо ми всі розуміємо, що наша мета – максимальне поширення фіскалізації, то чому б не спрямувати ресурси на активізацію цього процесу?
Важливо зазначити й те, що якщо підприємець не платить податковий борг сьогодні, то він, можливо, знайде можливість заплатити його завтра. Але держава не може розраховувати на отримання надходжень від бізнесу, який не виходить із тіні. Вочевидь прострочений платіж та повне ухиляння від оподаткування – це дві зовсім різні ситуації.
Читайте також: Розпорядники бюджетних коштів мають провести огляди витрат
Ключове: «колекторська» функція ДПС у разі її повноцінного впровадження навряд чи викличе позитивні асоціації в підприємця. Проте розуміння, що ДПС – це в першу чергу сервіс, який може проконсультувати, порадити та розвінчати поширені побоювання, міфи і чутки, навпаки, збільшить довіру як до самої податкової, так і до економічного блоку уряду та й держави в цілому.
Джерело: Юридичний вісник України
