В Україні
Економічне бронювання, або Що ми зібралися вигравати: бій чи війну?
Війна з росією поставила на порядок денний низку важливих питань, які вимагають негайного вирішення. Одним із них стало бронювання спеціалістів низки важливих сфер.
Нагадаємо, що загальна модель бронювання регулюється законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. В ньому встановлені квоти працівників, які не підлягають призову. До них у 2022 році належали народні депутати, правоохоронці, службовці сектору безпеки й оборони. Крім них, під цей закон підпадають і працівники органів державної та місцевої влади, а також установ, що мають мобілізаційні завдання. Уряд встановив Порядок, який діяв у 2022 році, зокрема, такі інституції подавали погоджені з Міноборони списки до Мінекономіки, яке й ухвалювало остаточне рішення про бронювання кожної людини на строк до 6 місяців з можливістю продовження «броні». При цьому погодження відбувалося за власним розсудом чиновників міністерств, без визначення квот заброньованих. Уряд формалізував критерії отримання підприємствами статусу критичних і дозволу бронювати персонал. Проте, у 2023-му цей порядок бронювання було змінено. Цього разу списки броньованих мав погоджувати Генштаб ЗСУ. При цьому для військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки, списки погоджують, відповідно, самі ці відомства. А рішення щодо квот ухвалювало знову таки Мінекономіки.
Читайте також: Зняти обмеження на удари по території рф закликала Верховна Рада
Тоді ж уряд оновив і критерії, які є чинні й нині. Наразі це питання отримало новий імпульс до обговорення, адже забезпечити військові та економічні інтереси, захистити потреби оборони й економіки в єдиному пакеті не вдається. Потреба в бюджетному забезпеченні військових видатків та мобілізація деяких категорій працівників критичних професій посилюють цю дискусію. Так, на півмільйона мобілізованих за словами голови бюджетного комітету Р. Підласої потрібно понад 300 млрд гривень додаткових видатків. До того ж виникають і нові економічні підстави бронювання. До того ж протягом останніх двох із половиною років загалом зростає кількість професій та категорій працівників, які підлягають бронюванню. За словами очільниці Мінекономіки Юлії Свириденко, в нас уже 770 тисяч заброньованих. І для економічного бронювання потрібні нові критерії «броні».
Поглянемо на проблему з іншого боку: що означає для бюджету економічне бронювання? Від цього бюджет додатково отримуватиме щорічно до 200 млрд грн. Але для того, аби отримати таку суму надходжень, потрібно забронювати, як вважає народний депутат Д. Наталуха понад 800 тис. осіб (200 млрд грн/12 міс./20,4 тис. грн військового збору). В той же час, як вказується, зараз мобілізаційний резерв України може дорівнювати 6 млн осіб. За словами депутата, ухвалення закону про економічне бронювання є критичним для держави під час воєнного стану, до того ж його ухвалення підтримує бізнес. «У нас є звернення, напевно, від усіх найбільших бізнес-асоціацій, від Європейської асоціації, спілки українських підприємців, фірм, які тим чи іншим чином висловлюють підтримку цьому проекту закону», – каже депутат.
Суть самого поняття виглядає так. Певне підприємство бронює працівника, сплачуючи за нього 20 тисяч гривень на місяць. Як запевняють чиновники з депутатами, – це процес пошуку балансу між обороною та економікою, можна поступитися в конкретному бою, але не можна програти війну. Завдяки такому бронюванню уряд зможе утримати енергетичну галузь, агропромисловий комплекс, транспорт тощо.
Читайте також: Підвищений військовий збір діятиме до кінця воєнного стану
У той же час запровадження економічного бронювання буде зовсім несправедливим щодо військових, які мали високі зарплати в цивільному житті, а зараз на війні ризикують своїм життям без перспективи демобілізації. До того ж, нікуди не зникає ризик фіктивного працевлаштування й отримання бронювання працівниками, які насправді не мають важливого значення для виживання певного бізнесу. Вже є проблема із системою «Шлях» для волонтерів, коли багато хто користувався нею замість волонтерської діяльності для виїзду з країни. Отже, маємо добре все прорахувати перед прийняттям остаточного рішення.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
