В Україні
Фінмоніторинг: правда і міфи
Владислав ВЛАСЮК, генеральний директор директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України
Що насправді передбачає фінмоніторинг, який запроваджено з 28 квітня?
Новий етап розвитку здійснення фінансового моніторингу — вже реальність, ми виділили ключове. Зокрема, обмежуються операції без відкриття рахунку, але практично ніяких змін для операцій між власниками рахунків; наприклад, обмежуються «анонімні» операції типу поповнення рахунку через термінал (відтепер до 5к або ідентифікуй себе) та з’являються нові суб’єкти фінмоніторингу: поштові оператори, адвокати, ріелтори, бухгалтери, емітенти електронних грошей (будуть перевіряти й певною мірою відповідати за легальне походження коштів, наприклад, сторін угоди).
Настав кінець анонімності й для електронних гаманців (власники мають пройти ідентифікацію до кінця року, про криптовалюту поки неочевидно). Разом із тим, фінмоніторинг — це перш за все про великі транзакції (поріг по яких зі 150к підняли до 400к). Загалом, йдеться про запровадження ризик- орієнтованого підходу для здійснення моніторингу фінансових операцій.
Детальніше про ще деякі аспекти:
— перекази з власного рахунку не потребують додаткових ідентифікацій (ваш банк про вас вже все знає);
— переказ готівкою через термінал можливий без обмежень, якщо вас ідентифікують; якщо анонімно, то до 5к;
— зарахування невеликих сум на свою картку не є ризиковими для більшості банків (отже, на розсуд установи, можуть і блокувати);
— не потрібно підтверджувати походження коштів для невеликих транзакцій;
— не потрібна додаткова ідентифікація для переказів з картки на картку, чи онлайн-платежів карткою;
— поповнити картку з термінала можна до 5к, на більшу суму — тільки власну картку за умови додаткової ідентифікації особи;
— транзакції понад 400к реально означають моніторинг (з перспективами блокування), але це більше, ніж було 150к;
— електронні гаманці функціонуватимуть за умови проходження ідентифікації їх власниками (до кінця року);
— нові суб’єкти фінмоніторингу: адвокати, бухгалтери, ріелтори… ймовірно, ці нові суб’єкти матимуть відповідальність перевіряти походження коштів;
— обов’язковий моніторинг транзакцій, більших за 400к;
— поповнити рахунок через термінал готівкою на більше ніж 5к — потрібна буде додаткова ідентифікація (термінали додатково обладнають);
— піднято до 30к ліміт операцій без відкриття рахунку, після якого — додаткова перевірка (було 15к).
Ключові ризики: важливо, як запрацюють нові суб’єкти фінмоніторингу, чи добросовісно користуватимуться новими інструментами банки та чи швидко знайдуть способи обходити ідентифікацію при електронних (небанківських) платежах? А ще — чи впорядку буде захист персональних даних?
Джерело: Юридичний вісник України
