Connect with us

В Україні

Фінмоніторинг: правда і міфи

Опубліковано

⚡ AI SUMMARY
З 28 квітня в Україні посилили фінмоніторинг: обмежено анонімні операції без відкриття рахунку (до 5 тис. грн через термінали), введено ідентифікацію для електронних гаманців до кінця року, збільшено поріг моніторингу транзакцій до 400 тис. грн. Нові суб'єкти фінмоніторингу (адвокати, ріелтори) перевірятимуть походження коштів. Важливо забезпечити захист персональних даних та доброчесність використання інструментів фінмоніторингу.

Владислав ВЛАСЮК, генеральний директор директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

Що насправді передбачає фінмоніторинг, який запроваджено з 28 квітня?

Новий етап розвитку здійснення фінансового моніторингу — вже реальність, ми виділили ключове. Зокрема, обмежуються операції без відкриття рахунку, але практично ніяких змін для операцій між власниками рахунків; наприклад, обмежуються «анонімні» операції типу поповнення рахунку через термінал (відтепер до 5к або ідентифікуй себе) та з’являються нові суб’єкти фінмоніторингу: поштові оператори, адвокати, ріелтори, бухгалтери, емітенти електронних грошей (будуть перевіряти й певною мірою відповідати за легальне походження коштів, наприклад, сторін угоди).

Настав кінець анонімності й для електронних гаманців (власники мають пройти ідентифікацію до кінця року, про криптовалюту поки неочевидно). Разом із тим, фінмоніторинг — це перш за все про великі транзакції (поріг по яких зі 150к підняли до 400к). Загалом, йдеться про запровадження ризик- орієнтованого підходу для здійснення моніторингу фінансових операцій.

Детальніше про ще деякі аспекти:

— перекази з власного рахунку не потребують додаткових ідентифікацій (ваш банк про вас вже все знає);

— переказ готівкою через термінал можливий без обмежень, якщо вас ідентифікують; якщо анонімно, то до 5к;

— зарахування невеликих сум на свою картку не є ризиковими для більшості банків (отже, на розсуд установи, можуть і блокувати);

— не потрібно підтверджувати походження коштів для невеликих транзакцій;

— не потрібна додаткова ідентифікація для переказів з картки на картку, чи онлайн-платежів карткою;

— поповнити картку з термінала можна до 5к, на більшу суму — тільки власну картку за умови додаткової ідентифікації особи;

— транзакції понад 400к реально означають моніторинг (з перспективами блокування), але це більше, ніж було 150к;

— електронні гаманці функціонуватимуть за умови проходження ідентифікації їх власниками (до кінця року);

— нові суб’єкти фінмоніторингу: адвокати, бухгалтери, ріелтори… ймовірно, ці нові суб’єкти матимуть відповідальність перевіряти походження коштів;

— обов’язковий моніторинг транзакцій, більших за 400к;

— поповнити рахунок через термінал готівкою на більше ніж 5к — потрібна буде додаткова ідентифікація (термінали додатково обладнають);

— піднято до 30к ліміт операцій без відкриття рахунку, після якого — додаткова перевірка (було 15к).

Ключові ризики: важливо, як запрацюють нові суб’єкти фінмоніторингу, чи добросовісно користуватимуться новими інструментами банки та чи швидко знайдуть способи обходити ідентифікацію при електронних (небанківських) платежах? А ще — чи впорядку буде захист персональних даних?

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2025
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.