В Україні
Інноваційний час розвитку авіакосмічної галузі України: правове і наукове забезпечення. Частина 2
Закінчення. Початок
Петро Біленчук
професор Національного авіаційного університету
Микола Малій
директор правничої компанії ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ»
Правове і наукове забезпечення аерокосмічної галузі
Слід зазначити, що Національний авіаційний університет сьогодні продовжує традиції славних очільників теорії, методології і праксеології освоєння авіаційної і космічної галузі.
Виходячи із актуальності, новизни і практичної значущості завдань, розв’язання яких вимагає першочергового освітнього, наукового та кадрового забезпечення, в Національному авіаційному університеті чітко окреслені пріоритетні напрями, які потребують правових і наукових фундаментальних та праксеологічних досліджень.
Читайте також: Національний авіаційний університет розділять на два навчальні заклади, які стануть центрами MilitaryTech
По-перше, це правове і наукове забезпечення розвитку авіаційної і космічної галузей. По-друге, правове і наукове забезпечення використання новітніх супутникових та інформаційних грід-технологій. По-третє, це правове і наукове забезпечення авіаційної і космічної кібербезпеки та інше.
Зазначимо, що сьогодні Національний авіаційний університет вирішує три основні завдання. Перше — підготовка кадрів (бакалаврат, магістратура, аспірантура і докторантура). Друге — проведення системних асиметричних фундаментальних досліджень і прикладних конструкторських розробок. І третє — електронна інноваційно-комунікаційна діяльність.
Важливим напрямом діяльності університету сьогодні є й розвиток тісного партнерства та співробітництва з відомими міжнародними відомствами, установами і організаціями (ICAO (1992 р.), ECAC (1999 р.), RADA (2003 р.), EUROCONTROL (2004 р.), NATO – в галузі координації цивільно-військового КПР, IAC – в галузі AC сертифікації для AC утворення/виробництва в Україні). А закріплені в правових документах (угодах, договорах) партнерські міжнародні стосунки в галузі цивільної авіації з такими установами: угоди на льотну придатність (BAA), авіатранспортні угоди (ASA), угоди згідно статті 83 Чиказької конвенції, договори під егідою ICAO, EUROCONTROL та JAA.
Окрім того, згідно з правоустановчими документами Національний авіаційний університет є асоційованим членом міжнародної організації провайдерів RADA й налагоджені тісні зв’язки щодо співпраці з ECAC та EUROCONTROL.
Щодо високого рівня правового і наукового забезпечення то він, перш за все, обумовлений плідною співпрацею з Національною академією наук України. Створений в НАУ «Інститут новітніх технологій» здійснює спільні правові і наукові дослідження з такими науковими установами НАН, як: Інститут електрозварювання імені Є. Патона, Інститут кібернетики, Інститут металофізики, Інститут фізіології, Інститут фізики, Інститут дослідження навколишнього середовища, Інститут математики, Інститут надтвердих матеріалів, Інститут проблем матеріалознавства, Інститут гідромеханіки, Інститут фізики надпровідників, Інститут електронної фізики, Центр інформаційних технологій і систем, Інститут проблем математичних машин, Інститут космічних досліджень, Інститут проблем реєстрації інформації, Інститут телекомунікацій, Інститут держави і права тощо.
Відомо, що нова електронна епоха потребує впровадження в освітній процес, наукову роботу, а також праксеологічну діяльність, авіаційних і космічних відомств новітніх автоматизованих систем, інформаційно-телекомунікаційних грід-технологій. Із цією метою в Національному авіаційному університеті ведуться інтенсивні дослідження зі створення і правового забезпечення електронної інформаційно-комп’ютерної мережі всіх підрозділів НАУ. В даний час ця мережа уже підключена до мереж інших університетів України, а далі через мережу «УРАН» Міністерства освіти України – до Пан-європейської освітньої мережі GEANT. Такий підхід дозволяє якісно забезпечити освітній процес і створити відповідні правові передумови проведення спільних наукових досліджень як із вітчизняними, так і зарубіжними університетами, інститутами та різного роду авіаційними та космічними агенціями.
Новим напрямом співпраці, започаткованим у Національному авіаційному університеті, є співпраця з реалізації спільних проектів з правничою компанією «АЮР-КОНСАЛТИНГ» та з метою проведення спільних наукових досліджень в галузі електронного права, електронного космічного права, електронної філософії права, електронної кримінології, електронного кримінального права, електронної криміналістики, електронного експертознавства, електронного детективознавства, електронної злочинності (наземної і космічної), електронного судочинства і кібербезпеки, авіаційної та космічної кібербезпеки, у тому числі на постійній основі відбувається обмін інформацією і досвідом, здійснюється практична діяльність у сфері забезпечення верховенства права, захисту конституційних прав, свобод людини і громадянина на підставі положень чинної Конституції та законодавства України. Задля досягнення спільної мети, визначеної в меморандумі, налагоджено тісну взаємодію сторін та проводиться плідна співпраця в низці інноваційних напрямків. По-перше, відбувається обмін інформацією про плани діяльності, проекти і програми, що вже розроблені та (або) реалізуються; по-друге, спільна реалізація проекту «Електронне судочинство і кібербезпека» (проведення наукових досліджень «Електронне кримінальне провадження» та «Особа комп’ютерного злочинця як об’єкт кримінологічного дослідження»); по-третє, опубліковано результати наукових досліджень з обраної тематики (правове, наукове і ресурсне забезпечення); по-четверте, проведено спільні заходи: круглі столи, семінари, конференції тощо за відповідними напрямами наукової діяльності (Меморандум про співробітництво між Національним авіаційними університетом та правничою компанією ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ» від 23 жовтня 2019 р.).
Читайте також: Практика захисту бізнесу в умовах війни
Пріоритетний напрям правової й наукової діяльності НАУ – це використання електронного інтелекту для запровадження безпеки в авіаційній і космічній діяльності.
Безпека космічного простору – реальна потреба сьогодення
Відомо, що в США уже створені космічні сили, а в Японії космічні війська. Там усебічно досліджують Всесвіт і космічні технології. Такі космічні військові сили формуються і в ряді інших країн світу. Тому базуючись на ідеях, інноваціях та «ноу-хау» відомих мислителів світу, вже випробуваних часом, зокрема Миколи Коперника, Тихо Браге, Йогана Кеплера, Галілео Галілея, Ісаака Ньютона, Джордано Бруно, Рене Де Карта, Жоржема Леметрі, Едвіна Габбра, Крістіана Доплерра, Володимира Вернадського та результатах інших наукових досліджень, автори в даній статті аналізують фундаментальні наукові, технологічні і правові концептуальні засади пізнання космосу та Всесвіту, в світлі яких пропонують розглядати та вирішувати фундаментальні безпекові завдання сучасності, що постають як перед сучасною людиною, так і перед народами, державами, цивілізацією, в тому числі так звані вічні світоглядні пізнавальні проблеми, які безпосередньо пов’язані з науковими дослідженнями.
Неможливо переоцінити роль космічної галузі в сьогоденні. Перелічимо лише декілька прикладів. По-перше, створення комплексу цільової апаратури для спостережень геофізичних параметрів іоносфери, верхніх шарів атмосфери та навколоземного космічного простору, розробка приладів для вимірювання озонового шару, парникових газів і малих складових атмосфери; по-друге, інформаційно-технічне забезпечення та розвиток системи постійного збирання та обробки даних супутникового моніторингу в інтересах системи моніторингу сільськогосподарських земель; по-третє, розробка методів моніторингу та прогнозування природних пожеж та їх наслідків із використанням геоінформаційних технологій; по-четверте, вдосконалення технологій галузевої системи моніторингу рибальства; по-п’яте, розвиток системи дистанційного моніторингу лісових пожеж та вогнищ, масового розмноження шкідливих комах і хвороб лісу.
Застосування космічних технологій, коли зв’язок та мобільність дозволяють вигравати битви завдяки отриманню інформації про техніку та пересування ворога, навігацію та координацію між підрозділами з космосу. Розглянемо окремо кожне з найважливіших застосувань супутникових технологій. Для забезпечення своїх потреб військові використовують три типи космічних апаратів: наглядові, комунікаційні та навігаційні. Використання кіберпростору робить космічні апарати вразливими до кібератак. Наприклад, в очікуванні вторгнення в Україну хакери намагалися втрутитися в роботу космічних апаратів, що передають команди українським військовим безпілотникам, вимкнувши супутникові Інтернет-мережі американської компанії Viasat. Тому армія повинна добре координувати дії власних підрозділів, приховувати свої дії, замасковувати себе. Задля перевірки надійності інформації на перший план виходять супутники інтелекту, за допомогою яких можна отримати достовірну інформацію про розгортання противника та його рух.
Значних успіхів у пізнанні космосу досягнув Starlink — проект американської компанії SpaceX щодо розробки високопродуктивної супутникової платформи для виготовлення супутників зв’язку та розміщення великої їх кількості в космосі. Це низка проектів, які виведуть тисячі малих супутників на низьку навколоземну орбіту на висоті 550 км над нами. Масив відправляє інтернет-сигнали із супутників на наземні трансівери, які, в свою чергу, транслюють їх локально або безпосередньо на особистий маршрутизатор Starlink. Це дає можливість підключатися до Інтернету через супутник у будь-якій точці планети. Коли повний набір супутників Starlink опиниться на призначеній орбіті, служба забезпечить глобальне покриття всієї земної кулі. Однією з визначальних переваг проекту Starlink для віддалених місць є можливість зв’язку без прокладання оптичного кабелю.
Відомо, що SpaceX (англ. Space Exploration Technologies Corporation (SpaceX)) — американське аерокосмічне приватне підприємство, що займається будівництвом космічного транспорту, наданням космічних транспортних та комунікаційних послуг. Воно є виробником ряду ракет-носіїв, зокрема сімейства Falcon та двигунів для них, а також космічних кораблів Dragon (у вантажному та пілотованому варіантах). Крім цього компанія розвиває мережу супутників Starlink, за допомогою яких надає послуги швидкого широкосмугового доступу до всесвітньої мережі. Серед основних досягнень SpaceX: перша приватна ракета на рідкому паливі, що вийшла на орбіту Землі (Falcon 1, 2008 р.), першість серед приватних компаній у доставці на орбіту та приземленні космічного корабля (Dragon у 2010 р.), першість серед приватних компаній, що відправили корабель до Міжнародної космічної станції (Dragon, 2012 р.), першість у вертикальному зльоті і посадці орбітальної ракети-носія (Falcon 9 в 2015 р.), першість у кількаразовому використанні орбітальної ракети-носія (Falcon 9 у 2017 р.), перша доставка астронавтів до МКС приватною компанією (SpaceX Crew Dragon Demo2, 2020 р.) (Біленчук П. Д., Обіход Т. В., Юрчишин В. М. Наукові, технологічні, правові засади пізнання космосу та Всесвіту: монографія. Чернівці: Технодрук, 2023. 44 с.).
Та повернемося до України. В 2019 році парламентом було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності» (№ 143-ІХ), яким встановлювалися важливі нововведення для космічної галузі з метою підвищення її інвестиційної привабливості, формування конкурентного середовища для суб’єктів космічної діяльності різних форм власності. Документом передбачається, що суб’єктами космічної діяльності можуть бути підприємства, установи та організації будь-якої форми власності та організаційно-правової форми. Закон також визначає основні засади космічної діяльності в Україні, зокрема: 1) державну підтримку комерціалізації космічної діяльності та залучення інвестицій у космічну галузь України; 2) відкриття космосу для громадян та юридичних осіб і можливість вільно його досліджувати та використовувати, включно з використанням космічного простору та ресурсів, що містяться в ньому; 3) еволюційність розвитку та послідовність реформування державної політики в галузі дослідження та використання космічного простору; 4) ефективне використання науково-технічного потенціалу України, можливостей, які надає космічна діяльність, в інтересах національної економіки, науки, безпеки держави і в комерційних цілях; 5) сприяння міжнародній співпраці, збереження та розвиток наявних міжнародних зв’язків у космічній галузі з урахуванням національних інтересів.
На нашу думку, очевидно сьогодні слід сформулювати конкретний дієвий прогноз подальшого чіткого розвитку реальних сценаріїв використання технологічних можливостей електронного наземного і космічного кіберпростору, а також електронного інтелекту в наукових цілях як теоретично, так і практично (Лихова С. Я., Біленчук П. Д. Космічні і наземні кіберзагрози третього тисячоліття: засоби пізнання, доказування, розслідування), що є одним із найскладніших завдань електронної сучасності.
Свого часу К. Е. Ціолковський цілком справедливо вказував, що «в погоні за світлом і знаннями людство спочатку боязко вигляне за атмосферу, а потім завоює собі весь навколосонячний простір».
Висновки та рекомендації:
Світовий авіаційний і аерокосмічний ринок є достатньо великим сегментом міжнародного та міждержавного ринку високих грід та блокчейн технологій, що швидко розвивається, а тому потребує належного правового і наукового забезпечення.
Людство в умовах війни в центрі Європи звертає особливу увагу на новітні аерокосмічні ідеї, інновації, винаходи і «ноу-хау» з метою глобального гарантування прав людини на землі, в космосі та Всесвіті, а також забезпечення кібербезпеки повітряного й космічного простору.
Сьогодні невпинно зростає попит на використання космічних засобів, методів і технологій для здійснення освітніх, дослідних, праксеологічних та безпекових програм, що сприяє стрімкому зростанню космічної промисловості, вдосконаленню технологій та розширенню комплексу космічних товарів, сервісів і послуг.
Багатолітній український історіографічний досвід та потужний потенціал КБ «Південне», оснований на налагодженій науково-виробничій кооперації з більш ніж 120 організаціями-партнерами щодо повного циклу створення, виробництва й експлуатації ракетно-космічної техніки, реально забезпечує Україні статус потужної космічної держави.
Комплексний підхід щодо правового, наукового й ресурсного забезпечення впровадження новітніх технологій, високий професіоналізм і ентузіазм українських дослідників аерокосмічної галузі дозволяє успішно вирішувати як традиційні (доставка корисного вантажу на орбіту Землі, спостереження за космічним простором і телекомунікаційний зв’язок, прагматичні правові і наукові дослідження космосу і Всесвіту), так і принципово нові наукоємні завдання правового й наукового забезпечення освоєння космосу та планет Сонячної системи (Місяця, Марса, Венери тощо).
Основними пріоритетними напрямами правового і наукового забезпечення щодо створення, виробництва й експлуатації космічної техніки сьогодні є такі: а) перспективні інноваційні проекти (місячна космічна транспортна система; супутникові угруповання «Космічний патруль»; орбітальний сервіс; космічний орбітальний літак; система видалення космічного сміття (космічна екологія); б) космічні ракетні комплекси (стаціонарне базування; повітряне базування; морське базування; мобільне базування); в) космічні ракети-носії (РН): сімейство РН «Маяк»; г) ракетні двигуни (рідинні ракетні двигуни; ракетні двигуни на твердому паливі; реактивні рушійні установки малої тяги); д) космічні апарати (космічні апарати дистанційного зондування Землі; космічні апарати наукового призначення; космічні апарати зв’язку; технологічні космічні апарати); ж) ракетно-реактивне озброєння (оперативно-тактичні ракетні комплекси; зенітно-ракетні системи; ракетні комплекси на базі крилатих ракет; реактивні системи залпового вогню); з) інжинірингові послуги (розрахунково-теоретичні дослідження; експериментальне відпрацювання); і) дослідно-промислове виробництво (складання і випробування космічних апаратів; виготовлення виробів із металевих матеріалів; виготовлення виробів із полімерних композиційних матеріалів).
Щодо освоєння Місяця то серед головних завдань початкового стану — створення транспортної системи «Земля — Місяць — Земля».
Сьогодні ми спостерігаємо за бурхливим розвитком «вікна можливостей» для створення «космічної» людини та експансії до космосу. Це і проекти на Місяць (Artemis 1), на Марс (SpaseX), і запуск телескопа Webb, розвиток космічної робототехніки, технологій щодо ракетних двигунів для збільшення дальності польотів, комлексне застосування малих супутників.
Використання космічних супутників в усіх галузях повсякденного життя неможливо переоцінити. Це і проекти національної безпеки, різні галузі соціально-економічного співробітництва, міжнародна співпраця. Розвиток супутникової сфери неможливий без зв’язку з наземними мережами, що передбачає супутниковий технологічний розвиток. Інтернет-послуги на всіх важкодоступних місцевостях і, як наслідок, розвиток освіти, науки та культури. Усе це є передумовою бурхливого економічного розвитку нашої країни.
Щодо правової складової майбутньої космічної діяльності людини необхідно звернути особливу увагу на її екологічну складову. Збільшення кількості малих супутників, їх модернізація й обмежений строк дії, а також розширення видів діяльності людини в космосі призводять, як наслідок, до забруднення космічного середовища. Сьогодні порушення озонового шару, збільшення космічного сміття відпрацьованими об’єктами є загрозою не тільки для нормальної життєдіяльності людини на землі, а й для функціонування надто дорогих пілотованих, штучних супутників у космосі. Тому вже зараз треба розвивати космічне екологічне право щодо правової охорони і використання космічного простору із застосуванням імперативних методів правового регулювання та зазначенням чітких категоричних розпоряджень щодо вичерпного переліку прав і обов’язків суб’єктів космічного права. Зрозуміло, що необхідно буде чітко визначитися із суб’єктами, об’єктами, принципами та джерелами екологічного космічного права, адже цей процес є запорукою нашого успішного майбутнього.
Джерело: Юридичний вісник України
