В Україні
Ірина Бігунець: «Для оновлення українським регіонам потрібні молоді політичні обличчя»…
За місяць (25 жовтня) в Україні відбудуться вибори до сільських, селищних, міських рад територіальних громад та, відповідно, сільських, селищних і міських голів. Раніше це була звична подія, яка відповідно й сприймалася. Інтерес же до нинішніх виборів, констатують експерти, — небувалий, причиною чого стали, в першу чергу, децентралізація й адмінреформа, які посилили спроможності громад, зокрема фінансові. Цю тему ми продовжили і в розмові з адвокатом, кандидатом у депутати до Тетіївської міської ради (Київщина) Іриною БІГУНЕЦЬ. І наша розмова про новий Виборчий кодекс, корупцію, важливість роботи кваліфікованого юриста в органах місцевого самоврядування та роль особистості в цьому процесі. Щодо власне нашої співрозмовниці, то 27-річна Ірина Бігунець — уродженка міста Тетіїв Київської області і за плечима в неї, попри молодий вік, успішна юридична кар’єра, а скоро, думається до всього додасться ще й наукове звання кандидата юридичних наук. Починала вона свою трудову діяльність у військовій прокуратурі Київського гарнізону, а зараз Ірина працює адвокатом відомого столичного Адвокатського бюро «Василика В. В.». Також (із 2018 року) вона є викладачем кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ і там же здобуває ступінь кандидата юридичних наук. Додамо, що правозахисниця також має досвід державної роботи.
Відзначимо й те, що кар’єру в юридичній царині Ірина Бігунець досить вдало поєднує з громадською роботою. Вона очолює регіональне відділення (в Київській області) ВГО «Ліга народних адвокатів», благодійну організацію «Фундація Зелінських», співпрацює зі ЗМІ, адже за плечима в неї ще й журналістська освіта, та займається благодійністю. Вона — автор низки публікацій в юридичній пресі з актуальних питань сьогодення та правового регулювання суспільних відносин. За її сприяння тривають роботи з реконструкції СвятоМиколаївського храму в Тетієві. Загалом же діапазон фахових інтересів пані Ірини охоплює питання функціонування системи самоврядування в Україні, судової системи, кримінального процесуального права, адвокатури та захисту прав людини.
— Ірино Миколаївно, чому Ви вирішили балотуватися до Тетіївської міської ради? Як вважаєте, вистачить Вам політичної обізнаності та досвіду для депутатської роботи?
— Ви знаєте, попри те, що вже 10 років минуло, як я полишила свій дім і рідне місто, це жодним чином не вплинуло на любов до моєї малої батьківщини. Я часто приїжджаю сюди, адже тут залишилися всі мої спогади, тут живе моя мама, рідні та друзі. Безумовно, що й доля міста, моїх земляків мені не байдужа. Якщо відверто, то мені не подобається те, що відбувається в Тетієві сьогодні. До того ж, я неодноразово чула від жителів міста нарікання на якість життя, як і розповіді про численні проблеми, які стосуються, в тому числі, й роботи місцевої влади. Тому я й прийняла рішення йти в Тетіївську раду від партії «Наш край» і готова працювати там задля покращення життя моїх земляків.
— Ви говорили, що людям не подобається те, як працює нинішня міська влада. Чому?
— Перш за все скажу, що мені абсолютно не подобається ситуація, коли з року в рік, від виборів до виборів депутатами стають одні й ті ж особи, які щоразу давали людям масу обіцянок, однак жодного прогресу за часи їх каденцій ми не спостерігаємо. Відтак люди повинні усвідомити, що таку владу треба змінювати, а змін варто очікувати лише тоді, коли на їх місця прийдуть молоді й амбітні спеціалісти, які будуть зацікавленні в розбудові того чи іншого регіону. Це все стосується й нашого міста.
Як я вже говорила, більшість нинішніх депутатів Тетіївської міської ради — це люди, які через свою, ймовірно, необізнаність, приймають рішення сесій ради абсолютно інтуїтивно, на власний розсуд, без знання усіх тонкощів законодавства й, вочевидь, без розуміння усіх наслідків для громади. До мене не раз зверталися саме ці люди з проханням проаналізувати певні рішення з юридичної точки зору. Й хочу сказати, що були випадки, коли такі рішення прямо порушували національне законодавство. Тому в депутатському корпусі мають бути люди, які знають законодавчі тонкощі й проводитимуть правову експертизу прийнятих рішень, що, переконана, одразу вплине на якість роботи ради.
— У разі перемоги на виборах, чим (якими питаннями) плануєте зайнятися в раді, які проблеми міста, району хвилюють Вас найбільше?
— Найперше я хотіла б зайнятися проведенням юридичного аналізу всіх питань, які виносять на сесію ради й тим самим забезпечувати прийняття тільки тих рішень, які відповідають інтересам громади та не суперечитимуть чинному законодавству України. Як мені відомо, сьогодні наше місто живе практично в кредит — нинішня міська рада набрала багато займів, тож заробітню плату працівники соціальної сфери — отримують не з коштів, які були закладені в бюджеті міста для цього, а з кредитних грошей, які рано чи пізно треба віддавати. Саме тому увага депутатів має бути прикута й до контролю фінансових питань. Окрім цього, потрібно також працювати над забезпеченням ефективного використання комунальних ресурсів. Мій напрям — юридичний аналіз та супровід діяльності міськради під час сесій. Також планую працювати над розвитком освітянської сфери, оскільки ця тема мені близька — моя мама працює вчителем. Тому для мене розвиток освіти в регіоні та й загалом соціальної сфери району стане пріоритетним.
— Чи розглядаєте Ви можливість запровадження в місті безкоштовних юридичних консультацій для населення?
— Безумовно, що так, тим більше, що я очолюю відділення ВГО «Ліга народних адвокатів» Київщини, яке спеціалізується на наданні безоплатної правової допомоги. До мене особисто й до цього неодноразово зверталися жителі міста, яким я намагалася надати максимально вичерпну юридичну консультацію абсолютно безкоштовно. Запевняю, що й надалі буду відкритою для всіх жителів району, які відчуватимуть потребу в правовій підтримці.
— Як Ваша родина відреагувала на Ваше бажання балотуватися? Підтримала чи, навпаки, намагалася відговорити?
— Моя мама добре знає, що я самостійна та цілеспрямована людина, тож вона ніколи, так би мовити, не ставила мені «палок у колеса», а навпаки, підтримувала й підтримує кожне моє рішення, за що я їй безмежно вдячна.
— Чому вирішили зайнятися ще й благодійністю?
— Можу сказати, що з дитинства моя мама привила мені певні моральні принципи, і перший серед них — допомагай людям. Тому коли до мене звернувся, скажімо, протоієрей місцевого храму Василь Волянюк з проханням допомогти реконструювати Свято-Миколаївський храм у центрі міста, я просто не змогла залишитися осторонь. За мого сприяння для відбудови храму було безкоштовно надано 25 тисяч одиниць цегли. Зазначу, що питання реконструкції храму безпосередньо дотичне до розбудови інфраструктури та благоустрою міста, що мене також радує. Вважаю, що благодійність і розвиток громади — це одні з тих складових, які формують успішність регіону в цілому.
Скажу також, що мене з дитинства турбувала доля іншої міської пам’ятки — Костелу Успіння Пресвятої Діви Марії, який у радянські часи був частиною заводу «Електронмаш». Тоді я ніяк не могла зрозуміти, чому влада міста абсолютно не протистоїть руйнації, без перебільшення, цієї культурно-історичної пам’ятки? Останнім часом я більш ґрунтовно зайнялася даним питанням. Відтак дізналася, що екс-власниця цієї будівлі «загрузла» в боргах, тому на нерухоме майно в центрі міста наклали арешт, а минулого року приватним виконавцем було виставлено будівлю заводу «Електронмаш» на аукціон. Тоді я зібрала навколо себе однодумців і ми вирішили викупити її, аби не допустити повторного перетворення 200-річного костелу на «промислову примару». Наразі ми засновуємо проект по відновленню цієї архітектурної пам’ятки, адже питання збереження історичної спадщини, безумовно, важливе не тільки католицькій громаді міста, а й усім його жителям.
— Територія заводу займала ще й значну частину землі в центрі міста. Як плануєте її використати?
— Я, мої друзі, партнери та однодумці однозначно працюватимемо над тим, аби це була найкраща, найцікавіша локація в Тетієві з усіх точок зору. Ми прагнемо з часом створити там такий собі «Тетіївський магніт», куди будуть приїздити люди із сусідніх районів та інших міст нашої країни.
— Та повернемося до справ виборчих. Чого очікуєте від майбутніх виборів?
— Цього року виборчий процес буде дуже складним. Про це всі говорять. Під вибори в Україні прийнято Виборчий кодекс, за яким принцип роботи тих же виборчих комісій зрозуміти буде дуже важко, а для підрахунку голосів знадобляться неабиякі математичні здібності. Особливо мене бентежить процес голосування в сільській місцевості. Для мене загадка, як прості люди будуть розбиратися в цій новій заплутаній системі?
У зв’язку зі складністю прийнятого законодавства нас може очікувати багато різних фальсифікацій, тому вважаю доцільним заявити на кожній виборчій дільниці кваліфікованого спостерігача, який би забезпечував законність цього процесу. Лише таким чином можна досягти зменшення фальсифікацій на виборах. Зрозуміло, що жодна виборча кампанія не проходить ідеально, але, думаю, саме нинішні вибори будуть максимально складними.
— Чому, на Вашу думку, влада замість того, аби спростити процес виборів, його, навпаки, ускладнює? Яка мета таких дій?
— Я не можу назвати якоїсь конкретної мети. Наразі в країні загалом склалася непроста ситуація, пов’язана з укрупненням районів та децентралізацією. Я це пов’язую з певними прогалинами в законодавстві. Що стосується ОТГ, то, думаю, що такі глобальні зміни не відповідають їх потенційним можливостям. Наразі більшість із них відверто слабкі.
— Що Ви думаєте про нововведення щодо гендерної квоти на виборах?
— Думаю, що це добре, коли серед кожних п’яти кандидатів у списку буде щонайменше дві жінки, а без дотримання квот можуть відмовити кандидатам усього списку. Тож після виборів, сподіваюся, політика, в даному випадку регіональна, матиме й жіноче обличчя.
Тим більше, останні світові загрозливі тенденції, зокрема події в Білорусі, доводять, що настав час жінок, які стають рубіконами для різних режимів. Не варто нас недооцінювати, адже на політичній арені вже багато років досить успішно грають жінки-політики.
— Й останнє запитання. Яка ситуація з корупцією в Тетієві? Що про це кажуть люди?
— Для того, аби говорити про високий рівень корумпованості регіону, мають бути, як мінімум, факти, які юридично підтвердять те, що дійсно от у тому й тому районі, наприклад, корумповані посадовці. Без цього говорити, що якісь конкретні особи в нашому місті — корупціонери, я не можу, адже стаття 62 Основного Закону нашої держави забороняє це робити, оскільки в Україні діє презумпція невинуватості. Звичайно, Тетіїв не відстає від загальноукраїнських тенденцій щодо корупції. Зараз я не можу назвати конкретних цифр, але, звичайно, в кожному маленькому містечку вона є. Це, безумовно, впливає на розвиток громад та України в цілому. Очевидно, що якщо ліквідувати корупцію і кумівство в Тетієві, місто отримає сприятливі умови для ведення бізнесу та стане економічно вигідним центром для інвесторів. Тому над цим питанням буду також працювати. Чистота фінансів громади та інших ресурсів, їх використання саме для потреб кожного мешканця, а не окремої групи осіб, буде у фокусі моєї уваги. Мрію про самодостатню Тетіївську громаду, адже в нас цікаве минуле, тому прагнутиму робити все, щоб у мого міста було майбутнє. А для такого оновлення українським регіонам потрібна «молода кров». Ми повинні зробити владу як у центрі, так і на місцях, ефективною.
Джерело: Юридичний вісник України
