Connect with us

В Україні

Із глибини віків Про «права і свободи управління» в Чернівцях

Опубліковано

Під час молдавського правління Чернівці, як і інші княжі міста тодішньої Молдови, мали міський устрій, влаштований на німецький лад, крім того, вони були наділені різними правами і свободами. Водночас, слід зауважити, що таке привілейоване становище стосувалося тільки власне старої частини міста, але не сіл, що виникли на його території пізніше.

Читайте також: Україна на шляху до прозорого лобізму

Як відомо, маґдебурзьке право (також німецьке або тевтонське міське право) — одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в центральній Європі в часи Середньовіччя. Датою початку його дії в Чернівцях вважають 1488 рік. Детальні описи про його зародження в місті відображені у працях відомого дослідника історії краю, австрійського історика Раймунда Фрідріха Кайндля. Зокрема, як і в Угорщині та Польщі, так і в румунських князівствах, міське життя почало розвиватися лише тоді, коли там оселилися німці. Оскільки німецькі бюргери прибули до Молдови із Семигорода та Галичини, де приблизно з 1200 року процвітало німецьке життя, то й німецький устрій молдавських міст був подібним до того, як у подібних містах Угорщини й Польщі. Міське управління очолював суддя, який називався «шолтуз» або війт (войт). Поряд з ним були дванадцять «пригарів» або журатів, які були присяжними й судовими засідателями. Це міське керівництво здійснювало управління та судочинство, посвідчувало угоди купівлі і продажу, представляло інтереси міста перед князем тощо.

При вирішенні важливих питань вони мусили звертатися до старости, якому підпорядковувалося міське представництво. У розв’язанні справ, що особливо зачіпали інтереси міста, брали участь й інші жителі, а грамоти, які при цьому видавалися, завірялися й «іншими добрими міщанами». Молдавські міста, як і німецькі, мали свої міські печатки, на яких зображувалися герби. Але на печатці Чернівців був тільки напис, який у різні часи звучав по-різному, наприклад, «торг Чернівці». Грамоту писав шолтуз або хтось інший, хто умів це робити, кого, мабуть, принаймі в окремих випадках, можна було називати міським писарем.

Єврейські жителі міста ще в першій половині ХVІІІ століття утворювали окрему громаду (кагал), а тому мали свого єврейського суддю чи старосту. На чолі сіл, що належали до міста, як і інших сіл, стояли «двірники».

У той час управління містом було далеким від досконалості. Сьогодні немає навіть сліду якогось громадського будинку, ратуші чи чогось подібного. Так само нічого не відомо про міські книги та бухгалтерію. Мабуть, головним завданням міського керівництва було вершити судові справи.

Читайте також: Колабораціонізм, або Як карали за співпрацю з ворогом різні держави та чому цей термін досі неоднозначний навіть в Україні?

Безоплатні роботи чернівчани повинні були відробляти тільки для князя й виходячи з громадських потреб, наприклад, для утримання доріг, переправи через Прут і таке інше. Не можна однозначно стверджувати, чи щось подібне використовувалося і для безпосередніх потреб міста. Звичайно, таке мало місце, хоча вимоги громадської скарбниці не були надто великими з огляду на те, що для громадських установ і закладів майже нічого не робилося.

Значного процвітання та розвитку місто досягло пізніше, після того, як Чернівці стали австрійськими – під захистом австрійського орла розпочалася нова доба в історії міста.

Територіальне управління
Державної судової адміністрації України
в Чернівецькій області

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.