В Україні
«Карфаген» сьогодення
Читаю матеріали операції «Карфаген» — і ловлю себе на страшному відчутті: наче це історія про картелі з кримінального серіалу. Але це Україна, яка воює і щодня втрачає людей.
За даними НАБУ і САП, до злочинної діяльності залучені високопосадовці СБУ, поліції та Офісу Генпрокурора. Слідство говорить про прикриття шахрайських колцентрів, наркоторгівлі, викрадень і нападів. У матеріалах ідеться також про катування та обговорення розправ над журналістами!
Читайте також: Розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди
Як можна вимовляти слова «катування» і «правоохоронці» в одній справі та не відчувати люті? Куди має йти людина, якщо вона боїться, що її кривдника прикривають ті, хто повинен прийняти заяву? Хто захистить її дітей, поки вона намагається домогтися правди?
Пам’ятаєте Вадима Бондаренка — 22-річного нацгвардійця, який загинув на блокпості під колесами автомобіля судді Олексія Тандира? Родина чекала вироку понад три роки. Три роки життя з втратою, засіданнями й очікуванням відповідальності. А скільки ще таких історій, до яких ЗМІ не допустили.
Чому людині, яка втратила найдорожче, доводиться знаходити в собі сили на виснажливу боротьбу за справедливість? Не можна просити людей затягувати паски, а партнерам пояснювати потребу в нових кредитах і допомозі, залишаючи простір для тіньових прибутків та безкарності. Позики доведеться повертати. Але чому сплачувати повинні звичайні українці, а не ті, хто це розкрадання вчинив? Підприємець має пояснити кожну гривню. Громадянин — виконати кожну вимогу. А хто змусить відповісти посадовця, який використав державні повноваження проти людей?
Суспільство має побачити, як потерпілих захистили, а винні понесли покарання незалежно від звань, посад і зв’язків! Люди захищають країну ціною свого життя. Коли державна влада забезпечить їм захист, якого вони заслуговують?
Джерело: Юридичний вісник України







