Connect with us

В Україні

Конкурс до ВККСУ під час війни як підготовка судової влади до вступу України в ЄС

Іван Міщенко,
суддя Верховного Суду, голова Конкурсної комісії з добору кандидатів
на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Двадцять першого січня виповниться рівно рік, як розпочав свою роботу допоміжний орган Вищої ради правосуддя – Конкурсна комісія, в якій три українських і три міжнародних експерти на підставі відкритого конкурсу обирають кандидатів до головної кадрової агенції судової влади – Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ця довга назва (скорочено – ВККСУ) уже давно відома не лише правникам, адже формування цього органу на відкритому та прозорому конкурсі є однією з умов повноцінного вступу України до Європейського Союзу. Далі перед новообраною ВККС постане вкрай амбіційне, але як повітря необхідне українському суспільству завдання, – наповнити судову систему доброчесними і професійними молодими суддями, які стануть тією позитивною рушійною силою, що змінить українську судову владу. Саме від цього органу залежить вирішення завдання кадрового голоду в українських судах. Орієнтовно це 2 500 незаповнених суддівських вакансій, що дуже багато (майже 40% від загальної кількості суддів). У 2019 році повноваження попереднього складу ВККСУ були припинені без передачі функцій будь-якому ішому органу. Відтоді жоден суддя в Україні не може бути призначений або переведений до іншого суду.

Про строки конкурсу

На мою думку, припинення повноважень колишнього складу ВККС без передачі цих функцій іншому органу (або без впровадження перехідного періоду) було вкрай недалекоглядним рішенням. Конфуцій свого часу казав, що єдина справжня помилка – не виправляти своїх попередніх помилок. Сподіваюся, що цей гіркий досвід стане в пригоді й такого прецеденту більше не станеться.

Читайте також: Венеційка змінила думку щодо реформи КСУ, однак…

Тривала відсутність ВККСУ накладає жорсткі рамки й на діяльність Конкурсної комісії. З початку її роботи найпопулярнішим запитанням було і залишається «так коли вже нарешті з’явиться нова ВККСУ?». Конкурсна комісія несе всю відповідальність за власний робочий процес, але варто враховувати, що ми не несемо й не можемо нести відповідальність за політичні кроки з непередбачуваними наслідками. Втім, розуміючи важливість строків, ми в жодному разі не будемо поступатися якістю конкурсу, який проводимо.

Від часу повномасштабного вторгнення росії на нашу територію, ми тимчасово призупинили свою діяльність. І навіть ще влітку звучали думки, що не варто поновлювати роботу Конкурсної комісії, натомість треба шукати альтернативні шляхи подолання кадрового голоду та інших проблем, викликаних відсутністю ВККСУ. Коли я дізнався про такі ініціативи, мені спав на думку відомий вислів Генрі Луїс Менкена, який сказав, що кожна проблема має, як мінімум, одне просте, зручне та, вочевидь, помилкове рішення. На мій погляд, таким рішенням було б якраз впроваджувати альтернативу. Саме тому відновлення роботи Конкурсної комісії стало, навпаки, складним, але абсолютно правильним варіантом розвитку подій. Будь-який інший шлях нівелював би ті позитивні здобутки, які ми вже маємо на цьому шляху. А ми їх справді маємо.

Попри війну, окуповані території та безліч логістичних проблем, ми отримали від 301 претендентів повні комплекти документів для участі в конкурсі. Це означає довіру до Конкурсної комісії та її процедур і бажання змінювати судову владу в Україні на краще.

За минулі місяці члени Комісії проаналізували майже 14 тисяч документів, провели сотні годин в обговореннях та дискусіях, оцінюючи кандидатів відповідно до попередньо затвердженої методології. Як результат, комісія запросила на співбесіди 64 кандидати, з якими в січні та лютому проведе публічні співбесіди, що транслюватимуться на YouTube в режимі реального часу. Якщо все піде за планом, рекомендувати 32 найкращих кандидатів на 16 вакантних посад у ВККС ми зможемо уже в березні цього року.

Перший конкурс за принципом позитивного відбору

Після появи списку з 64 запрошених на співбесіду, деякі кандидати, які такого запрошення не отримали, ставлять у соцмережах питання: «Чому мене не запросили на співбесіду, а його/її/ їх запросили?», «Чи будуть висновки з причинами відмови саме мені»? Питання принципово зрозумілі, тож почну з початку. Вперше в історії суддівських конкурсів, наша Конкурсна комісія застосовує принцип позитивного відбору. На практиці це означає, що кандидат, який не проходить у наступний етап, не отримує будь-якого негативного висновку, а отже, не ризикує власною репутацією, приймаючи рішення про участь у конкурсі.

Комісія діє так само, як кадровий відділ будь-якої компанії: запрошує найкращих, на нашу думку, на другий етап – співбесіду. Іншими словами, Конкурсна комісія не відсіює кандидатів, шукаючи негатив, а обирає кращих, зосереджуючись на позитиві. Це насправді питання акцентів та способу мислення: «хто з-поміж кандидатів стане найкращим членом ВККСУ?» на противагу: «хто ні в якому разі не може претендувати на цю посаду?».

Читайте також: Чергова «реформа» прокуратури

Від початку роботи в комісії я особисто захищав ідею позитивного відбору та відсутності негативних висновків, хоча це питання було вкрай дискусійним. Наслідки ухвалення щодо кандидата негативного рішення мною сприймаються як деструктивні, оскільки такий кандидат отримує «пляму» на репутації, яка, вочевидь, впливатиме й на подальше професійне та кар’єрне зростання.

Іноді складно відмовлятися від моделей та патернів, які вже увійшли у звичку. Зрештою, Конкурсна комісія змогла змінити цей тренд, що я вважаю абсолютно правильним рішенням і запрошую всіх доєднатися до позитивного досвіду.

У подальшому члени Конкурсної комісії скрупульозно ознайомилися з документами, які кандидати подали на конкурс, інформацією НАБУ та НАЗК, інформаційними довідками представників громадянського суспільства та інформацією з відкритих джерел, обговорювали кожного кандидата. Хтось потрапив до списку на співбесіди, хтось – ні. Звісно, певного суб’єктивізму при цьому уникнути неможливо, оскільки шість різних членів комісії є правниками з абсолютно різним життєвим та професійним досвідом. Але при цьому рішення щодо 64 кандидатів, запрошених на співбесіду, спирається на багатогодинні обговорення документів та вивчення інформації.

Розуміючи розчарування тих кандидатів, яких ми не запросили на співбесіду, я все ж переконаний, що участь у конкурсі дала їм змогу замислитися над власним кар’єрним та професійним шляхом та здобути цінний досвід, який зможе знадобитись їм у подальшому. Тож він обов’язково знадобиться в майбутньому.

Судова реформа як обов’язковий елемент інтеграції в ЄС

Продовження судової реформи, яка розпочалась в 2016-ому та продовжилася в 2021 році, є одним із кроків, які Україна повинна пройти, щоб стати повноцінним членом Європейського Союзу. За всю історію незалежності ця реформа є наймасштабнішою реформою України й зараз отримала без перебільшення історичне значення. Вона передбачає формування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на відкритих та прозорих конкурсах із залученням незалежних міжнародних експертів.

Важливо в цьому те, що міжнародні експерти отримали право вирішального голосу в даному процесі. Дивлячись зсередини процесу конкурсного відбору, як людина, яка сама проходила конкурс, можу сказати всім скептикам, що участь іноземних експертів у конкурсному процесі – величезна перевага, яка вже доведена роком нашої спільної роботи.

Синергія досвіду та різних підходів допомогла нам як членам комісії знайти універсальні принципи та підходи, які застосовуються в будь-якій адекватній країні світу. Крім того, те, з якою віддачею та енергією працюють наші іноземні колеги, особисто в мене викликає лише захоплення. Законом сказано, що всі наші процедури мають бути публічними та прозорими. Важливо, що навіть зараз, під час війни, ми цей принцип зберігаємо.

Наступний крок – співбесіди з кандидатами

Співбесіди з кандидатами ми розпочали в середині січня. Всі вони транслюються на каналі Конкурсної комісії та Вищої ради правосуддя в YouTube і будь-хто зможе переглянути їх в режимі реального часу. Я вважав і вважаю помилкою закривати співбесіди в будьяких конкурсних процедурах, хоча це непроста дискусія і апологети протилежного підходу мають достойні аргументи. Моя основна ідея полягає в тому, що саме процедура, процес є тим простим механізмом, з якого починається вся велика філософська категорія верховенства права. Суспільство повинно мати можливість спостерігати за процесом відбору членів ВККСУ, оскільки закритість нівелює навіть найкращі практики та здобутки.

Конкурсна комісія проводитиме співбесіди всім складом, при цьому будуть два головні модератори кожної співбесіди – один українець та один іноземець, а кандидати між ними будуть розподілені за принципом випадковості. Всі ці складнощі, які я, можливо, не дуже зрозуміло описую, мають на меті досягти двох цілей:

– щоб ті кандидати, які почнуть першими, не відчували, що їм було значно складніше, ніж кандидатам, які будуть завершувати співбесіди (і навпаки);

– нівелювати в очах стороннього спостерігача думку про те, що в будьякого члена Комісії є «свої» або «улюблені» кандидати, до яких він більш схильний.

Тривалість співбесід не перевищуватиме 90 хвилин і не буде меншою за 60 хвилин, модератори стежитимуть за часом та тривалістю відповідей, відбуватиметься синхронний переклад, у кожного кандидата на початку співбесіди буде можливість представити себе й розказати про свої ідеї та мотивацію участі в конкурсі. Сподіваюся, всім буде цікаво спостерігати за процесом співбесід. Я впевнений, що кожен із запрошених нами на співбесіди кандидатів – цікава та глибока особистість, думки та ідеї якої варто вислухати.

Додам і те, що це перший конкурс із такими підходами та практиками в Україні, і я щиро вірю, що його досвід стане в нагоді всім наступним конкурсам і комісіям. Переконаний, що за позитивним підходом майбутнє. Бажаю всім переможного майбутнього в усіх сенсах. Слава Україні!

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.