В Україні
Конституція Пилипа Орлика — історичний документ української державності
5 квітня ми відзначали 316-ту річницю Конституції гетьмана Пилипа Орлика. Цей документ, укладений у 1710 році, став символом руху українського народу до самостійної, суверенної держави.
У передмові документу читаємо: «І незбагненний та неосяжний у правосудді своєму Бог, караючи, покарав наших предків незчисленними лихами. Проте, не до кінця прогнівившись, висунув захисника святої православної віри, та прав Вітчизни — хороброго гетьмана Богдана Хмельницького, який за підтримки найяснішого короля Шведського — Карла Десятого та за сприяння Кримської держави і Війська Запорізького, визволив з польського підданства Військо Запорізьке і пригноблений народ малоросійський добровільно піддався з ним під самодержавну руку великих государів-царів та князів російських, сподіваючись, що московська держава, як єдиновірна з нами, дотримається своїх обов’язків, виписаних в угодах та підтверджених присягою.
Але після смерті Богдана Хмельницького московська держава численними винахідливими способами змогла права та вольності військові, нею ж підтверджені, порушити і вщент зруйнувати, а на вільний козацький народ, нею ніколи не завойований, накинути невільниче ярмо».
Як бачимо ця Конституція з’явилася в епоху, коли більшість держав Європи існували в умовах абсолютних монархій, панування несправедливості. У контексті боротьби за справедливість, вона стала справжнім досягненням, оскільки в ній було закладено принципи поділу влади, визначено обмеження влади гетьмана, окреслено роль представницького органу — Генеральної ради цього прообразу парламенту. Вперше на такому рівні було порушено питання відповідальності влади, недопущення зловживань, захисту прав і свобод людини, а також соціальної справедливості.
Конституція засвідчила високий рівень правової культури козацької еліти, її здатність мислити категоріями права, свободи та відповідальності перед суспільством. Для європейської історії Конституція Пилипа Орлика є одним із ранніх прикладів формування моделі держави, що ґрунтується на балансі влад. Отже українська правова традиція є невід’ємною частиною європейської цивілізації, а ідеї свободи та законності мають коріння в нашій історії.
Для нас, сучасників сьогоденної історії, цей документ є не лише великою пам’яткою, а й візією майбутнього. Цей історичний документ нагадує нам, що боротьба за незалежність і права людини має тривалу традицію, і саме з цієї боротьби починалася українська державність, яка спиралася на органічні правові цінності. Тому сьогодні, коли Україна відстоює свою свободу і цивілізаційний вибір, ідеї, закладені Пилипом Орликом, набувають нової сили і актуальності. «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» є наочним підтвердженням фактології українського державотворення. Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, і зберігала при цьому окремий статус запорожців. Вона передбачала політичну незалежність України від московії та розбудову незалежної української Церкви.
Читайте також: Асиметрія як єдина можлива стратегія України
Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада — Генеральна Рада, до якої входили генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків і Запорозької Січі. Генеральна Рада скликалася тричі на рік — на Різдво, Великдень та Покрову. «Між сесіями» її повноваження виконували гетьман і Рада генеральної старшини, яка була вищою виконавчою владою. Суд за Конституцією був незалежний. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», що означає населення конкретної території, яке має самоврядні права. До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримку української державності, привертаючи увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.
Оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається в Швеції.
Підготував Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
