В Україні
Куди зникають мільйони з лісгоспів Волині?
Олександр МІСЮРА,
підприємець-лісопереробник
Волинський ліс: комусь вигода, а комусь і шкода.
Трохи статистики
Середній місячний об’єм лісоматеріалів, який переробляється лісгоспами Волині — 25 тисяч м3 кругляку. З цієї сировини в результаті переробки виходить 9 505,7 м3 готової продукції, таким чином коефіцієнт складає 2,63. Експортують державні підприємства свою перероблену продукцію за ціною 1 кубометр = 93 євро, хоча справжня ринкова вартість — 115 євро. (Різниця з кожного кубометра — 22 євро). Далі. Якщо запропонувати палетну дошку за ціною 93 євро за 1 кубометр, то заінтересованих покупців не те що шукати не доведеться, лісгоспи вимушені будуть відбиватися в прямому розумінні цього слова від них. Рахуємо упущену вигоду: 22 євро множимо на 9505,7 м3 і вийде серйозна сума в 209 125 євро щомісячно. Якщо рахувати за середнім курсом євро до гривні (1 євро = 34,25 гривні), то сума упущеної вигоди складає понад 7 мільйонів гривень на місяць.
Про ситуацію, якою вона є
Звісно, такі ризики від господарської діяльності можна було б якось мотивувати, в тому числі особливостями зовнішньо-економічної діяльності, довгостроковими контрактами тощо. Однак, усе це зводиться більше до переслідування особистих комерційних інтересів. Звісно, з такими тіньовими коштами у формі готівки можна впливати на різні процеси і навіть на контролюючі органи. Як свідчать розрахунки, лісгоспам набагато вигідніше продавати ліс кругляком на відритих торгах, аніж займатися його переробкою. Посудіть самі, середня ціна лісу-кругляку класів «С», «D» коливалася в межах 1 250 грн (без ПДВ) за 1 м3 , а для виготовлення того ж кубометру готової продукції державному підприємству необхідно використати майже три (2,63 м3 ) кругляку, іншими словами — 3 287 грн, що дорівнює 96 євро. Продавши деревину приватним лісопереробникам без подальшої власної переробки й експорту державний сектор економіки отримав би, принаймні, на 3 євро більше з кожного метра кубічного. При тому враховуючи місячні об’єми переробки сировини, а це 9505,7 м3 , недоотриманих коштів за один місяць назбирається до мільйона гривень (976 710 грн). Це знову та ж упущена вигода й своєрідна плата за відмову від відкритих торгів деревиною. Обласні управління лісових і мисливських господарств неефективно «координують» діяльність лісгоспів області й не спроможні оперативно виходити з кризових ситуацій. Результат — упущена вигода і в першому, і в другому випадках досягає мільйонів гривень. А якщо додати до цих розрахунків відсутність в Україні прозорого ринку деревини, маніпуляції під час рубок і транспортування, то можна дійти висновку, що окремим чиновникам та підприємцям волинський ліс приносить вигоду, у програші залишаються місцеві громади та суспільство. Можна порівняти господарський, матеріально-технічний стан лісгоспів, які не мають власної переробки деревини, а тому й активно розвиваються, з тими, хто це здійснює. Результати ефективності господарювання лежать на поверхні, їх можна помітити навіть неозброєним оком. Що ж роботи в такому випадку? Нічого особливого — велосипед новий вигадувати непотрібно, є потреба в елементарних заходах: кадровій реформі, наведенні порядку й забороні власної переробки і системних підходах до управління лісовою сферою, створення відкритих та прозорих правил ринку деревини. А щодо упущеної вигоди, то вона для державних підприємств майже завжди дорівнює надмірним прихованим доходам чиновників лісового господарства. Обласні управління лісових і мисливських господарств, на жаль, продовжують нав’язувати керівникам лісгоспів неефективну власну переробку й нарощувати її об’єми! Парадокс, чи не так? Однак, коли заглянути за лаштунки прихованого господарювання, стає зрозумілою їхня логіка, а це — власне збагачення.
Сподіваюся, рано чи пізно, відповідальні чиновники зможуть порахувати й звести цифри та числа, пов’язані з власною переробкою деревини та тіньовим обігом природних ресурсів, до купи й навести елементарний порядок у цій сфері, що суттєво збільшить надходження до різних бюджетів та покращить матеріальне становище місцевих громад.
Джерело: Юридичний вісник України
