В Україні
Податки для ФОПів, мікрокредити, зарплати і пенсії: що змінюється з 1 січня 2021 року?
Ріст «мінімалки» на 20%, п’ять етапів підвищення пенсій та касові апарати для певних категорій ФОПів — те, що чекає на українців з першого дня нового року.
Прожитковий мінімум
Як відомо, Державний бюджет на 2021 рік, який Верховна Рада ухвалила в останній пленарний тиждень 2020-го, набуває чинності з 1 січня. Згідно з цим кошторисом з нового року розмір прожиткового мінімуму становитиме 2 189 грн (загальний показник), а з 1 липня передбачене збільшення до 2 294 грн, з 1 грудня — до 2 393 гривень.
Також заплановане зростання мінімуму для основних соціальних і демографічних груп. Зокрема, для дітей віком до шести років сума з 1 січня становитиме 1 921 грн, з 1 липня — 2 013 грн, з 1 грудня — 2 100 грн. Для дітей віком від 6 до 18 років розмір такого мінімуму вищий: 2 395 грн — з першого дня нового року, 2 510 грн — з 1 липня та 2 618 грн — з 1 грудня. Для працездатних осіб мінімум становитиме 2 270 грн з 1 січня, 2 379 грн — з 1 липня, 2 481 грн — з 1 грудня. Для непрацездатних осіб з 1 січня мінімум становитиме 1 769 грн, з 1 липня — 1 854 грн, з 1 грудня — 1 934 грн.
Крім перерахованих, у держбюджеті-2021 є особливі прожиткові мінімуми для розрахунку окладів суддів (2 102 грн), прокурорів окружної прокуратури (1 600 грн) та працівників інших органів, оплата яких регулюється спецзаконами (2 102 грн).
Мінімальна зарплата — плюс 20 відсотків
Бюджет-2021 передбачає два підвищення мінімальної зарплати: до 6 тисяч грн — з 1 січня та до 6,5 тис. грн — з 1 грудня. Для порівняння: з січня по вересень 2020 року її розмір становив 4 723 грн, а з вересня зріс до 5 тисяч гривень.
Ініціатором підвищення мінімальних зарплат у 2021 році був президент Володимир Зеленський. На початку серпня він подав у ВРУ відповідний законопроект як невідкладний, а парламент наприкінці того ж місяця ухвалив документ у цілому. Таку політику президент пояснював бажанням «збільшити доходи українців».
«Звичайні люди, які живуть в Україні і які є платниками податків, будуть раді. Ми збільшили мінімалку, наскільки змогли, з 1 вересня, а з 1 січня вона буде 6 тисяч, з 1 липня — 6,5 тисячі», — сказав глава держави. При тому експерти називали таке рішення популістичним та ризикованим для економіки, попереджаючи, що збільшення мінімальних зарплат, не підтримане високим рівнем продуктивності, може призвести до зростання цін. А представники бізнесу, в свою чергу, скаржилися на зростання податкового тягаря в умовах коронакризи. У Мінфіні ж переконували, що бізнес, який легально платить офіційну зарплату набагато вище мінімальної, ніяких змін не відчує. «Компанії, які сплачують податки тільки з 4 723 грн мінімальної зарплати, а решту видають у конвертах, скоріше за все, й висловлюють невдоволення», — заявляв міністр Сергій Марченко.
Податки для ФОПів зростуть
Податки для фізичних осіб-підприємців з 1 січня виростуть — це також пов’язано зі збільшенням мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. Єдиний соціальний внесок для ФОПів з початку року зросте з 1 100 до 1 320 грн на місяць, а з грудня — до 1 430 гривень.
Водночас, прийняті Верховною Радою за пропозицією Зеленського закони про підтримку бізнесу під час локдауну передбачають податкові канікули для ФОПів першої групи (з грудня 2020 по травень 2021 року). Це означає, що вони зможуть у 2021 році зекономити 6 600 грн на сплаті ЄСВ і 1 094,5 грн на сплаті єдиного податку.
Крім цього, з нового року для ФОПів встановлять нові ліміти щодо обсягів доходу: I група — 167 розмірів мінімальної заробітної плати (1,002 млн грн). II група — 834 розміри мінімальної заробітної плати (5,004 млн грн). III група — 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати (7,002 млн грн). Також із 1 січня ФОПам можна буде вести облік на вибір: в електронному чи паперовому вигляді.
Ще про податки
Ставка податку на доходи фізичних осіб в Україні, як і раніше, становитиме 18%. Крім цього, із зарплати так само вираховуватимуть 1,5% військового збору, а роботодавець буде зобов’язаний платити ще 22% єдиного соціального внеску з фонду заробітної плати працівника до Пенсійного фонду. Податок на нерухомість, у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати, зросте, але становитиме не більше 90 грн за квадратний метр (1,5% від «мінімалки»). Як відомо, точний розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради ОТГ. Касові апарати для ФОПів: відтермінували, але не для всіх.
Пенсії: п’ять етапів підвищення
Рішення про 6,5 тис. грн «мінімалки» з грудня, а не з липня, вплине і на Пенсійний фонд: через зменшення надходжень від податку на доходи фізосіб та ЄСВ фінансування фонду урізали на 8,5 млрд гривень. Попри дефіцит фонду (у 2021 році запланований на рівні 195 млрд грн), Кабмін не відмовився від планів про поетапне підвищення пенсій протягом усього року. Зокрема, уже з 1 січня на 300 грн — із 2 100 грн до 2 400 грн — зростуть пенсії завдяки підвищенню «мінімалки» до 6 тис. грн: це охопить тих, кому більше 65 років, і чий стаж сягає 30 років — для чоловіків і 25 років — для жінок.
Із 1 березня запланована індексація пенсій (на 11%), а з квітня — автоматичний перерахунок працюючим пенсіонерам з урахуванням розміру зарплати і набутого стажу. З липня також будуть доплачувати по 400 грн пенсіонерам віком від 75 до 80 років. У разі наявності стажу 20/25 років і більше, вони отримуватимуть не менше 2 500 грн. Натомість українці віком від 80 років отримуватимуть доплати у 600 грн, а розмір мінімальної пенсії для них становитиме 2 600 грн. У грудні також на 80 грн зросте мінімальна пенсія — українці отримуватимуть не менше 1934 грн.
Субсидії: на півмільярда менше
У 2021 році на виплати вразливим групам населення — людям з інвалідністю, багатодітним сім’ям та малозабезпеченим родинам — планують спрямувати 67,46 млрд грн (це на 10% більше, ніж у 2020-му). Зокрема, інвалідам дитинства першої групи платитимуть вдвічі більше: з 1 641,75 грн до 3 283,5 грн зростуть виплати для підгрупи А, з 1 094,5 грн до 2 189 грн — для підгрупи Б. А от субсидії зменшать на півмільярда — у кошторисі на 2021 рік на це передбачено 36,6 млрд грн.
Серед причин зменшення видатків у Кабміні називають зростання доходів (у вигляді мінімальної зарплати) та відносно теплі зими в останні роки. Як наслідок, субсидій на оплату газу і опалення потрібно менше. Так, у неопалювальний сезон компенсацію на оплату послуг ЖКГ щомісяця отримували близько 3 млн сімей. Є й позитивні новини — напередодні уряд дозволив отримувати субсидію домогосподарствам, члени родини яких офіційно працюють за кордоном або перебувають за межами України у період догляду за дитиною до 3 років.
При купівлі житла пенсійний збір платити не треба
Ця норма не починає діяти з 1 січня, але ми все одно нагадуємо про таку можливу опцію. Ще у вересні 2020 року уряд визначив порядок звільнення від сплати пенсійного збору для українців (1% від вартості будинку або квартири), які вперше купують житло або перебувають у черзі на його отримання. Закон і раніше передбачав звільнення від сплати такого збору, проте фактично він не працював — незрозуміло було, як довести держорганам, що покупець раніше нерухомості не купував. Нотаріуси часто відмовлялись оформлювати договір купівлі-продажу без плати за збір. Тому українці раніше могли повернути такий збір лише через суд.
У Кабміні запевняють, що правову колізію вирішили. Аби підтвердити право не сплачувати його, потрібна лише заява про те, що раніше ви не набували права власності на житло, а також — дані з Держреєстру речових прав на нерухоме майно, які мають підтвердити відсутність прав власності на житло та невикористання чеків для приватизації. Для тих, хто стоїть у черзі на житло, право не платити збір можна підтвердити документом від органу, котрий веде такий облік. І чи не найголовніша зміна — тепер затвердити договір купівлі-продажу у нотаріуса можна без документального підтвердження сплати збору, що вимагалось раніше.
На жаль, для тих, хто уже встиг сплатити збір, закон зворотньої сили не має, тому, як і раніше, повернути кошти можна буде тільки через суд. Для цього спочатку варто звернутися до територіального управління Пенсійного фонду із заявою про помилково сплачені кошти. До заяви необхідно додати договір про купівлю-продаж, копію квитанції про сплату збору та довідку, що придбане житло є першим. А потім уже звертатись до суду.
За наявності квитанції зробити це можна і через роки після покупки квартири чи будинку. Крім цього, наразі з’явились юридичні сервіси, в тому числі телеграм-боти, за допомогою яких це можна зробити без походу до суду. Це може коштувати вам до 20% від сплаченої в Пенсійний фонд суми. Проте варто бути обережними і не надавати зазначені вище документи неперевіреним посередникам.
Джерело: Юридичний вісник України
