В Україні
Мобілізація чи окупація? Вибір за нами…
Від мобілізації люди «косили» в усі часи. Хоча держава намагалася й намагається будь-яким чином зацікавити молоде покоління приходити в ТЦК, готуючи його для військового випробування. Наразі кожного дня ми чуємо про рекрутинг як один зі способів зацікавлення громадян до військової служби. Але фактично «совок» процвітає.
Як пригадується, коли в срср у звичайну мотострілеціку частину приходили нові солдати після учбового підрозділу, то, як правило, за направленням воєнкоматів випускника ПТУ (тракториста чи водія) обов’язково відправляли вчитися на радиста, а механік-водій БМП до призову був електрогазозварювальником. Пройшло вже багато років з того часу, але у військовому бутті мало що змінилося. Так, у військкоматі тебе розпитають, дізнаються про твоє військове кредо, але надішлють в «учєбку», де все відбувається за потребами війська і принципом «кого сьогодні не вистачає» (кулеметників, саперів, стрілків). Потрапити в артилерію практично неможливо. Всі місця забиті.
Читайте також: Запропоновано амністію для охочих піти у військо
В останній час приорітети змінилися, більше потреби в операторах дронів. При чому безпілотників різного типу — від розвідувальних до атакувальних. Не останню роль відіграє й матеріальне забезпечення. Думаю розміри оплати за ризики військової служби відомі. І тим не менше останнім часом виник дефіцит військових. Усім відомі підстави, за якими не мобілізують під час війни. При цьому в усіх видах відстрочки особа отримує рішення про її надання, але при цьому залишається на військовому обліку. Бронювання ж означає перебування на спецобліку в ТЦК. Нинішнє заявлене намагання військових і влади мобілізувати півмільона рекрутів в українське військо стоїть на порядку денному вже кількі місяців і весь цей час відбуваються якісь непорозуміння між депутатами та військовими. За чинним законом рішення про придатність до військової служби приймає ВЛК. Без проходження такої комісії мобілізація точно є незаконною. Саме ВЛК має підтвердити можливість призову. ТЦК вправі лише констатувати наявність відстрочки і не уповноважені її анулювати або скорочувати. Сама відстрочка від призову по мобілізації триває стільки часу, скільки існують підстави, через які вона виникла. Бронювання ж діє на час, передбачений законом, допоки роботодавець працівника виконує державне замовлення, пов’язане з завданням для ЗСУ чи із забезпечення безпеки України.
Але сутність мобілізації не в правовому статусі призовника, а в його здатності захищати Батьківщину, власне виконувати обов’язок, передбачений Основним Законом країни. Відповідно до ст. 17 Конституції захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. А ст. 65 Основного Закону покладає на громадянина обов’язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності. Кодекс України про адмінправопорушення та ККУ передбачають відповідальність за ухилення від цього обов’язку, зокрема за порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу (ст. 210 КУпАП), порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1), умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності (ст. 211), неявку на виклик у військовий комісаріат (ст. 211-1), неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць (ст. 211-2), прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку (ст. 211-3), незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці (ст. 211-4). Це щодо адмінвідповідальності.
Читайте також: Нардепи зможуть суміщати депутатську діяльність та військову службу
Кримінальна відповідальність передбачає санкції за ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (ст. 335 ККУ — обмеження волі на строк до трьох років); ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 ККУ — позбавлення волі на строк від двох до п’яти років); ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337 ККУ — штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців).
Із прийняттям нового закону про мобілізацію примусових санкцій, думаю, побільшає. Але ухилення від призову – це як раз той випадок, який стосується співгромадян у даній ситуації. Альтернатива мобілізації — окупація рф України. І це не «лякалка», а реальність. Не допустити цього якраз і є завданням усього Українського народу й кожного громадянина.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
