НАЗК проти Кабміну: у справі Нафтогазу рахунок «один — один» - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

НАЗК проти Кабміну: у справі Нафтогазу рахунок «один — один»

Дата публікації:

На початку поточного місяця Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив дві досить резонансні постанови, пов’язані з діяльністю Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»: 2 серпня було залишене без змін рішення Окружного адміністративного суду Києва, яким той скасував вимогу Державної аудиторської служби від 5.10.2020 р. про доплату до державного бюджету 75 мільярдів гривень, а 3 серпня скасована ухвала того ж ОАСК щодо зупинення дії припису Національного агентства з питань запобігання корупції про усунення з посади голови правління НАК її нинішнього очільника Юрія Вітренка.

Дещо про подвійні стандарти

Обставини скасування вимоги Держаудитслужби рішенням ОАС Києва від 9.03.2021 р. вже докладно висвітлювалися в цьогорічному № 12 нашої газети (Юрій Котнюк, «Нафтогаз проти Держаудитслужби: 75 мільярдів розтанули як заяче сало»). До сказаного, перш за все, треба додати те, що Юрій Вітренко до свого призначення головою правління Нафтогазу якщо й не був замовником зазначеного акту ДАСУ, то зробив усе, аби його використати для усунення свого попередника Андрія Коболєва. Принаймні саме завдяки його численним коментарям у засобах масової інформації, в яких він на всі лади розхвалював дії аудиторів, ця тема не зникала з інформаційного простору. Якби він дійсно вірив у те, що говорив, то, ставши керівником Нафтогазу повинен був доручити підпорядкованим йому юристам дати задній хід, а саме визнати правильність вимоги аудиторів і відмовитися від поданого попередником позову про її скасування. Проте вийшло навпаки: адвокати НАК назвали доводи апеляційної скарги безпідставними й необґрунтованими, після чого виграли й другу стадію процесу.

Читайте також: Річну винагороду членів наглядової ради «Нафтогазу України» обмежили

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нагадаємо, що проведена Держаудитслужбою в середині минулого року планова виїзна перевірка Нафтогазу охоплювала його фінансово-господарську діяльність за період з 1 жовтні 2018 по 31 грудня 2019 рр. Найбільш вагомою претензією було питання про 38 мільярдів гривень, які, на думку аудиторів, компанія повинна була записати в прибуток, а замість цього вона спрямувала її на формування резерву сумнівних боргів. Відтак держава як єдиний акціонер Нафтогазу не отримала дивіденди в сумі 35 млрд грн. Коли в даному випадку йдеться про сумнівні борги, мається на увазі безнадійна дебіторська заборгованість, яка виникла через те, що НАК за вказівкою держави змушений був постачати газ тим державним і теплокомунальним підприємствам, які за нього не платили, оскільки добре знали, що їм все одно не відключать газ. На думку аудиторів, Нафтогаз, не записуючи неотримані 38 мільярдів до категорії прибутків, порушив вимоги постанови КМУ від 3.10.2012 р. № 899, яка забороняє проводити нарахування резерву сумнівних боргів у тому році, в якому державній компанії не був затверджений фінансовий план (а він Нафтогазу не був затверджений ні в 2018- му, ні в 2019-му роках). Проте юристи А. Коболєва знайшли, що відповісти й нагадали про те, що закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимагає дотримуватися міжнародних стандартів фінансової звітності, тобто офіційних правил, виданих розташованою в Лондоні Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, які перекладені державною мовою та оприлюднені на сайті Міністерства фінансів України. А ці правила якраз і вимагають зменшувати балансову вартість свого активу на суму безнадійних боргів, аби не вводити в оману потенційних інвесторів і кредиторів щодо свого реального фінансового стану. Тоді ОАС Києва, визнавши, що вимоги постанови КМУ суперечать положенням закону, дійшов висновку, що Нафтогаз діяв згідно законом і був правий. Шостий ААС підтвердив правильність цього висновку.

Друга за величиною претензія стосувалася додаткової виплати до держбюджету 35 мільярдів гривень, але вже у зв’язку із зовсім іншими обставинами. Так, на думку ДАСУ, акціонерне товариство «Укртрансгаз» у період з 1.10.2019 р. по 31.12.2019 р. завищило свої витрати на 37 млрд грн. А оскільки, мовляв, Нафтогаз є єдиним і стовідсотковим акціонером Укртрансгазу, то зазначену вище суму слід зарахувати до його прибутків, з яких належить сплатити державі 35 млрд грн у вигляді дивідендів, сума яких відповідно до урядової постанови має становити 90% прибутку, отриманого в 2019 році і 95% — у 2019-му. Проте ОАС Києва відкинув цей пункт, навіть не досліджуючи його. Справа в тому, що висновки аудиторів ґрунтувалися на довідці, складеній Офісом великих платників податків Державної податкової служби, а не на результатах дослідження самих працівників ДАСУ. В апеляційній скарзі останньої наголошувалося на тому, що суд першої інстанції все ж таки мав її дослідити, але Шостий ААС також вирішив, що на це не варто було витрачати час, адже довідка ДПС не є нормативно-правовим документом, викладена в ній інформація не є встановленими фактичними обставинами, які б свідчили про вчинення дій, які є предметом перевірки. Іншими словами, аудитори могли використати довідку податківців лише як підказку-путівник, але при цьому повинні були на власні очі побачити всі необхідні установчі, фінансові, бухгалтерські, первинні та інші документи й перевірити достовірність інформації, що містилася в них, — саме такий алгоритм передбачений Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550.

Читайте також: Операція «Компенсація»: отримавши 32 мільярди гривень, Нафтогаз хотів урвати ще

Залишок від загальної суми претензій, а саме 5 млрд грн, склали кілька десятків великих і малих пунктів, на яких зупинятися не варто, а підсумковий вердикт Шостого ААС — у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доля приписів НАЗК вирішується в адміністративному суді

Щоб не заплутатися, заздалегідь попередимо читачів, що приписів НАЗК з приводу законності перебування Вітренка на займаній посади було два. Перший — від 14.06.2021 р. за підписом очільника відомства Олександра Новікова було адресовано Кабінету Міністрів України, він вимагав скасувати окремі пункти урядового розпорядження від 28.04.2021 р. № 370-р, яким Вітренко був обраний та призначений строком на один рік головою правління НАК «Нафтогаз України». Другий — від 1.07.2021 р. за підписом виконувача обов’язків керівника департаменту НАЗК з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Олександром Шульгою було винесено голові наглядової ради Нафтогазу Клер Споттісвуд і від неї вимагалося припинити контракт із Вітренком, підписаний 29.07.2021 р. Дії обох названих приписів були припинені ухвалами ОАС Києва, постановленими в забезпечення двох різних позовів до НАЗК: один — з боку Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, другий — з боку самого Вітренка. Ми ж докладно зупинимося на першому з них, оскільки саме в цій справі була ухвалена зазначена вище постанова Шостого ААС.

Отже, підставою для винесення припису від 14.06.2021 р. на адресу КМУ стали положення статті 26 Закону України «Про запобігання корупції», котра забороняє особам, уповноваженим на виконання функцій держави, протягом року після звільнення з посади очолювати належні державі юридичні особи у сфері підприємницької діяльності, якщо протягом року до свого звільнення зазначені особи на своїх державних посадах здійснювали повноваження з контролю, нагляду чи прийняття рішень щодо діяльності цих юридичних осіб. Що це означає в даній конкретній ситуації: Юрій Вітренко до свого призначення головою правління Нафтогазу обіймав посаду першого заступника міністра енергетики й одночасно виконував обов’язки міністра, а відтак не міг не мати впливу на діяльність низки підприємницьких структур, зокрема й Нафтогазу. З точки зору духу зазначеного закону, він теоретично міг використати міністерську посаду для того, щоб створити дуже комфортні умови для особистого збагачення будь-якої абстрактної особи, яка очолить яку-небудь держкорпорацію, а потім, ставши очільником цієї самої корпорації, збагатитися самому. Іншими словами, потенційний конфлікт інтересів, у зв’язку з наявністю якого НАЗК й висунуло уряду вимогу поставити на Нафтогаз якусь більш нейтральну персону, аніж Вітренко.

Отримавши припис, Д. Шмигаль одразу ж подав до ОАС Києва позов про визнання його протиправним і скасування, а крім того, додав до позовної заяви ще й заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію зазначеного припису НАЗК до набрання законної сили рішенням у цій справі. Його аргументи можна умовно розбити на три пункти. Перший — стаття 26 згаданого вище закону обмежує одним роком перебування на впливовій державній посаді потенційного очільника належної державі підприємницької структури, а Вітренко лише протягом чотирьох місяців очолював Міненерго, а саме з 21 грудня 2020 р. по 28 квітня 2021 р. Другий — та сама стаття 26-та закону «Про запобігання корупції» дає в подібних випадках Нацагентству право лише на звернення до суду з оскарженням законності кадрових призначень, а не на винесення обов’язкових для виконання приписів. Третій момент було викладено так, ніби НАЗК вимагає від Шмигаля перевищити свої повноваження, оскільки КМУ є колегіальним органом управління, який складається з Прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів і міністрів, а постанови й розпорядження Кабміну приймаються шляхом голосування, тож виконуючи вимоги припису НАЗК, Шмигаль неодмінно порушив би положення Конституції, Закону «Про Кабінет Міністрів України», регламенту КМУ і статуту Нафтогазу.

Повністю погодившись із доводами прем’єра, суддя ОАС Києва Ігор Смолій задовольнив клопотання й ухвалою від 18.06.2021 р. зупинив дію припису НАЗК. Але не так вирішила колегія суддів Шостого ААС, яка розглядала апеляційну скаргу НАЗК. З приводу двох перших пунктів — про однорічний строк і повноваження НАЗК виносити приписи — нею було зазначено, що це має бути з’ясовано в ході розгляду позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, а от з приводу примушування Шмигаля до перевищення повноважень було зроблено висновок, що відбулася підміна понять: припис було адресовано Кабінету Міністрів України, а не персонально прем’єру, а КМУ має всі відповідні повноваження замінити Вітренка кимось іншим, поки не буде вирішено в судовому порядку питання про законність його призначення головою правління НАК «Нафтогаз України».

Костянтин ЮРЧЕНКО,
ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Спецмита на імпорт кабелів не буде

Опубліковано

on

От

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі скасувала введення спецмита на імпортування іноземних кабелів.

Як повідомив заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Шелест, в Україні виробляються не всі види кабельно-провідникової продукції або виробляються не в промислових масштабах. Застосування мита на імпорт могло спричинити збільшення термінів постачання продукції, обмежити доступ учасників ринку до необхідного асортименту товарів та вплинути на можливості вибору.

Після звернення Мінцифри Міжвідомча комісія переглянула це рішення та постановила скасувати введення мита.

Нагадаємо, швидкість завантаження файлів через мобільний інтернет – не менше 2 Мбіт/с

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

Нові правила карантинних перевезень не стосуються неповнолітніх

Опубліковано

on

От

Нові правила перевезень пасажирів, які діятимуть з 21 жовтня, не поширюються на неповнолітніх.

«Діти до 18 років зможуть користуватись громадським транспортом у поїздках між регіонами без пред’явлення негативних тестів на COVID-19 та сертифікатів чи міжнародних свідоцтв про щеплення. Для дітей віком від 12 років залишається обов’язкове правило використовувати захисні маски під час перебування у громадських місцях, зокрема транспорті», – заявив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нагадаємо, нові правила перевезення пасажирів з 21 жовтня

Читати далі

В Україні

Новий податок на землю

Опубліковано

on

От

Із 2023 року для власників та орендарів тих земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, можуть почати розраховувати новий податок — так зване «мінімальне податкове зобов’язання» (далі — МПЗ).

Читайте також: Перший місяць ринку землі: політ ненормальний

МПЗ — це сума, яку землекористувач повинен буде заплатити в бюджет, в будь-якому випадку і незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність на ділянці, вирощував і продавав продукцію, і, відповідно, чи платив пов’язані з обробкою землі податки. Мова про податки з доходу від реалізації сільгосппродукції, ПДФО та військовий збір із зарплати працівників та з оренди ділянок.

Мінімальне податкове зобов’язання в середньому становитиме 1,4 тисяч грн з 1 га в рік. У той же час ці податки будуть йти в рахунок МПЗ — якщо сума мінімального зобов’язання буде меншою або відповідатиме сумі вищевказаних зборів, то додаткових доплат із землекористувача фіскали не зажадають. Якщо ж МПЗ перевищить суму зборів, то різницю, що утворилася, доведеться доплатити.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Сенс новації — побороти нелегальну обробку ділянок, яка, за даними держорганів, зараз здійснюється приблизно на 20% усієї української землі сільгосппризначення. Запровадження МПЗ повинно додатково принести бюджетам, як мінімум, 10 млрд грн, а в ідеалі — значно більше, якщо нове законодавство змусить легалізувати податкових «ухильників».

Читайте також: Земельний податок має залишатися в громадах

Правда, за повної підтримки цієї ініціативи експертами вони вказують, що мінімальний податок може вдарити і по окремих легальних підприємцях. Це станеться, якщо не змінити застарілу методику розрахунку головної складової МПЗ — нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до норм застосування мінімального подактового зобов’язання, які відомі на даний момент, його рівень буде розраховуватися для фіз- і юросіб в залежності від нормативної грошової оцінки (НГО) 1 га землі, її сумарної площі, а також числа місяців, в які земля використовується. Важливо, що в разі передачі землі в оренду, МГО оплачує орендар, а не власник.

Новий податок буде розраховуватиметься за підсумками звітного року, тобто в перший раз податкове зобов’язання застосують у 2023 році за 2022 рік. Відповідно до формули розрахунку в 2022 і 2023 роках МПЗ відповідатиме 4% від нормативної оцінки землі, а в наступні роки — 5% . Якщо для конкретної ділянки нормативна грошова оцінка не проводилася, то для нього застосовується показник НГО по області. У різних регіонах країни цей показник різниться, відповідно, різним буде й мінімальний рівень земельного податку.

Однак у середньому по країні, НГО 1 га ріллі становить 28 тис. гривень. Виходячи з цього, в перші два роки дії норми в середньому МПЗ складе 1 120 грн (з урахуванням коефіцієнта 4%), а в наступні роки — 1400 грн (5%). ФОП і юрособи повинні будуть самостійно розраховувати цей податок і вписувати його в податкову декларацію за рік разом із загальною сумою сплачених зборів та різницею між цими значеннями.

Якщо різниця вийде позитивною, то платник податків буде зобов’язаний збільшити на неї розмір відрахувань до бюджету (виходячи з форми госпдіяльності, сума додаватиметься до податку на прибуток підприємств, на єдиний податок (ФОП-єдинники) або на ПДФО (ФОП-загальносистемники)).

Фізособам МПЗ розраховуватиме контролюючий орган. До 1 липня року, наступного за звітним, він повинен відправити податкове повідомлення-рішення (ППР) на податкову адресу фізичної особи. Якщо в зазначений термін цього зроблено не буде, то фізособа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання.

Які податки підуть у рахунок МПЗ?

Як ми дізналися, це:

а) податок на прибуток з реалізованої власної сільгосппродукції (для юросіб) і ПДФО та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації такої продукції (для ФОП);

б) ПДФО і військовий збір із:

  • заробітної плати найманих працівників (які перебувають із платником податку в трудових або цивільно-правових відносинах);
  • із доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок; з доходів, виплачених у вигляді дивідендів (для юросіб);

в) єдиний податок;

г) земельний податок;

ґ) рентна плата за спеціальне використання води.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link