Не стартапами єдиними, або Чому Україні слід закласти базовий фундамент малого бізнесу? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Не стартапами єдиними, або Чому Україні слід закласти базовий фундамент малого бізнесу?

Дата публікації:

Антон ДЯДЮРА,
фінансист і керуючий партнер «Еска Капітал»

Про стартапи дуже багато говорять. Однак ми забуваємо про базову річ — основою економіки є малий бізнес. 

Чому про стартапи багато говорять? Усі розуміють необхідність стартапів і намагаються побудувати якомога більше «єдинорогів» у своїй країні. Рейтинги найкращих в Україні постійно оновлюються, наприклад, за 2019 чи 2020 рік. Круто, що наші стартапери залучають мільйонні інвестиції. Вони — молодці. Ми всі вболіваємо за Grammarly, Preply та Reface, однак забуваємо про базову річ основою економіки є малий бізнес.

Cаме завдяки малому бізнесу забезпечується стабільність і благополуччя великої кількості сімей і територіальних громад. Малий і середній бізнес є основою економіки України, створює 60% ВВП, забезпечуючи 79% робочих місць. Він є соціально-економічним фундаментом, без якого не може розвиватися інноваційно-орієнтована економіка.

Cтартапи vs малий бізнес

Іноді між цими поняттями виникає плутанина і малий бізнес сприймають як стартапи, а стартапи розглядаються як маленькі версії великих компаній. Хоча така точка зору в корені не вірна. Є вагома ідеологічна (та організаційна) різниця між стартапами, маленькими підприємствами та великими корпораціями. Стартап — це тимчасове утворення. Протягом якогось часу він знаходиться в пошуку вигідної бізнес-стратегії, яка приживеться і дозволить масштабуватися.

Перша велика відмінність від малого бізнесу полягає в тому, що засновник стартапу прагне зробити його глобальною компанією (якщо пощастить). Він сподівається, що блискуча ідея матиме приголомшливий вплив на індустрію. Іноді це вдосконалення наявного на ринку продукту/послуги, а іноді — створення чогось такого, чого раніше не існувало, але виявилося потрібним і вплинуло на економіку експоненційно. Свого часу споживачі не знали, що хочуть користуватися айфонами, поки Стів Джобс не взяв і не презентував смартфон.

Так от, ідея заснування малого підприємства — фундаментально інакша. Зазвичай власник малого бізнесу просто прагне займатися чимось, що в нього вдається і приносить прибуток. Наприклад, пекти хліб і продавати людям на своїй вулиці, або вирощувати помідори в теплиці й продавати на місцевому ринку. Цілі домінувати в цілому секторі економіки в такого підприємця немає (принаймні в більшості). Масштаб його справи зазвичай обмежується фізичними можливостями власної праці та праці членів сім’ї. Знаю це з власного досвіду, бо серед наших клієнтів багато дрібних фермерів, які самі працюють в полі, син керує трактором, а дружина — бухгалтер. Вони так роблять вже багато років і переконалися, що «це працює». Натомість стартапер починає з протилежного боку: він висуває певну кількість гіпотез і перевіряє чи будуть споживачі поводитися так, як він передбачив. Якщо ж ні, то доведеться внести правки в модель чи змінити підхід.

Малий бізнес як основа економіки

Малий і середній бізнес є основою економіки. Чому так? По-перше, невеличкі компанії мають більший обсяг реалізації, ніж великі, по-друге, суми податків, які вони сплачують, більші, а по-третє, МСБ створює більше робочих місць, ніж великі корпорації. За даними ООН, у переважній більшості країн світу частка МСБ досягає 90%. У США ця частка якраз дорівнює 90%, в Японії — 99%. В ЄС малі та середні бізнеси становлять 99% усіх підприємств, акумулюють понад 50% ВВП та працевлаштовують понад 100 млн осіб. Найбільший вклад МСБ у ВВП — в Італії (68%). До речі, як пише Forbes, найбільші італійські корпорації починали якраз із маленького сімейного бізнесу.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Наша країна не гірша, а в багато чому навіть краща для запуску нового бізнесу, на відміну від старого світу, де майже всі комірки зайнято. У нас величезні можливості в базових нішах, у сервісній індустрії, в імпортозаміщенні тощо. В Україні є величезна кількість дрібних фермерів і локальних виробників зі свіжими ідеями, конкуруючими товарами та послугами високої якості, що мають великий потенціал до росту.

Ясна річ, що для розвитку підприємництва потрібні сприятливі умови. Має бути підтримка держави, хороший економічний клімат, здорова конкуренція. Майже у всіх розвинених державах світу суб’єкти підприємництва підтримуються і на загальнонаціональному, і на регіональному рівнях. Крім законодавчої, уряди надають підприємцям фінансову допомогу, інформаційну та освітню підтримку, консультації, а іноді й пряме чи посередницьке замовлення на продукцію малих підприємств.

Брак фінансів

Наші підприємці страждають не тільки від браку фінансів, а й від нестачі фінансових послуг. Ця нестача в різного роду фінансових ресурсах є великою перешкодою на шляху до розвитку. Адже фінансування дозволяє підприємцям впроваджувати інновації, покращувати ефективність, розширювати мережу збуту, виходити на нові ринки і створювати робочі місця.

В ЄС окрім надання прямого фінансування, діють пільгові кредитні та лізингові програми, бухгалтерська звітність спрощена, а ставки ПДВ зменшені. Іноді маленькі компанії взагалі звільняються від сплати податків на певний період. Нажаль, в Україні така практика не є поширеною. Певні програми з’являються, але їх все одно дуже мало. Фінансування на вигідних умовах для більшості українських підприємців залишається недоступним. Такі інвестиції ризикові й невигідні для більшості інвесторів.

За даними Institute for Economic Research and Policy Consulting, які порівняли попит і пропозицію у фінансових послугах, виявилося, що наші підприємці недофінансовані майже на 10 млрд євро (2016 р). Щоб зменшити кредитний розрив, фінансові установи, уряди та донори у всьому світі вкладають гроші в розробку спеціальних програм по допомозі МСБ. Але наскільки така політика на ділі руйнує бар’єри для підприємців в Україні?

Наші підприємці скаржаться, що банківські кредити занадто дорогі, їх важко отримати. Маючи рекордні суми коштів на рахунках, банки вкрай неохоче кредитують бізнес. А міжнародне донорське фінансування хоч і дешевше, але вимагає прозорої інформації та звітності, чого бракує в більшості МСБ.

Що ж робити?

Згідно зі звітом The Investor Base of Securities Markets in the EBRD Regions (April 2021), такі представники інституційних інвесторів, як European mutual fund, North American hedge fund, European hedge fund, APAC mutual fund, мають досить схожу думку щодо інвестицій в українську економіку. Підсумок такий: «Ми дивимося на перспективи українського сільського господарства. Житниця регіону, 31% світового чорнозему! Гігантський потенціал… Але інвестувати не можемо, високі ризики, проблеми корпоративного управління, геополітичні виклики, тощо».

Тож українські підприємці опинилися в умовах, коли держава фінансувати не може, а міжнародні інвестори — поки що не хочуть. Впевнений, слабкість національних державних інституцій і крива ідеологія стосовно бізнесу буде змінюватися.

Ми можемо робити так само

Ось чому, вкладаючи гроші в ІТ-стартапи, важливо не забувати інвестувати і в дрібних підприємців. Адже наші підприємці нічим не гірші: мало на яких національних ринках є локальні гіганти, співставні з об’ємами торгівельного «Епіцентру» або аграрного «Нібулону». Чи національні мережі «АТБ» та «Fozzy Group», яких не змогли подолати транснаціональні конкуренти. Всі вони починали з малого. І багато хто з нинішніх підприємців-початківців стане серйозним гравцем на ринку через 10—20 років. Не всі, але зможуть. Ось чому треба їх підтримувати й ставитися з повагою. Світ живе не тільки програмістами (хоча люди в ІТ-сфері дуже круті). По своїх клієнтах ми бачимо, як багато підприємців починають з нуля і досягають особистого успіху. Їм просто треба трохи підтримки.

Наостанок: схожість між стартапами та малим бізнесом у тому, що обидвоє починаються з фінансових вливань власника, членів сім’ї та друзів. Іноді з банківського кредиту. Потім, якщо ідея стартапу виявиться живучою, отримати фінансування та інвестиції набагато простіше, ніж фермеру, який вирощує помідори в селі. Навіть якщо вони непогано продаються на місцевому ринку.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Відомості про право використання земельної ділянки вноситимуть до кадастру за принципом випадковості

Опубліковано

on

От

Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру інформує про запровадження функціональної можливості в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру в частині визначення державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів при розгляді заяв про державну реєстрацію земельної ділянки та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за принципом випадковості для таких транзакцій:

Читайте також: Реєстратор земельної ділянки обиратиметься за принципом випадковості

1) державної реєстрації земельної ділянки у випадку, якщо існує повне співпадіння меж земельної ділянки;

2) внесення до Державного земельного кадастру відомостей та змін до них про земельні ділянки щодо: цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативно грошової оцінки земель, віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці (зміна адреси), обмеження у використанні земельної ділянки;

3) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки;

4) внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки;

5) внесення до Державного земельного кадастру відомостей/змін про права суборенди, сервітуту.

Читати далі

В Україні

Україна отримала статус кандидата в члени ЄС

Опубліковано

on

Лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

Читайте також: ЄС скасував мита на українські товари

«Статус кандидата офіційно запускає процес набуття Україною членства в ЄС. Ми вже активно працюємо над подальшими кроками та реформуванням країни попри війну, аби не втрачати темпи нашої інтеграції», – прокоментувала Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

За її словами, подальша підготовка до членства передбачатиме завершення всеохопної трансформації всіх сфер, що створюватиме умови, коли країна житиме за принципами Євросоюзу та його законами, які спрямовані на захист кожного громадянина та бізнесу.

Читати далі

В Україні

Відновити повноважний склад ВРП

Опубліковано

on

От

Цього в своїй заяві вимагають члени Вищої ради правосуддя. Виконувач обов’язків голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов, члени ради Оксана Блажівська та Інна Плахтій наголошують на потребі невідкладного відновлення роботи органу суддівського врядування та продовження виконання ним своїх конституційних функцій. Відповідна заява з’явилася днями на офіційному сайті ВРП.

Її підписанти звертаються до суб’єктів формування ВРП та закликають Президента України, Верховну Раду, з’їзди суддів та адвокатів, всеукраїнську конференцію прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ вжити всіх необхідних заходів для заповнення вакансій за квотою кожного з них.

Читайте також: Вища рада правосуддя хоче направляти подання на призначення суддів без кваліфікаційного оцінювання

Як вказується в заяві, «Вища рада правосуддя як конституційний орган є однією з найважливіших інституцій судової системи, яка відповідно до законодавства має діяти в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Станом на сьогодні у складі Вищої ради правосуддя з 21 члена продовжують працювати лише три члени, які за рішенням Етичної ради визнані такими, що відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, а також Голова Верховного Суду (за посадою). За умов відсутності повноважного складу є неможливим виконання Вищою радою правосуддя як колегіальним органом функцій та повноважень, визначених Конституцією України та Законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів».

Читайте також: Вища рада правосуддя пропонує скоротити процес добору суддів

Нагадаємо, Законом № 2128-ІХ здійснення окремих повноважень ВРП тимчасово покладено на голову Верховного Суду, частину функцій передано Державній судовій адміністрації України. Однак наразі залишаються заблокованими інші вкрай важливі функції ради, без яких повноцінне функціонування системи правосуддя неможливе. Зокрема: надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, ухвалення рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, в тому числі й у кримінальних провадженнях за фактом державної зради і колабораціонізму, вирішення питань про внесення Президенту України подання щодо призначення на посаду суддів, звільнення суддів з посад. Без повноважного складу ВРП неможливо сформувати й Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, від якої залежить наповнення судів кадрами, неможливо виконати вимоги Закону № 1635-IX та сформувати Службу дисциплінарних інспекторів. Крім того, на цей час у Вищій раді правосуддя перебуває понад п’ять тисяч дисциплінарних скарг на дії суддів, які потребують розгляду та прийняття у визначені законом терміни відповідних рішень.

Безперебійна робота всієї гілки судової влади в умовах воєнного стану є надзвичайно важливою з огляду на задачі і виклики, які постали перед Україною та системою правосуддя, у тому числі у зв’язку з військовою агресією з боку російської федерації. Вища рада правосуддя є ключовою ланкою у забезпеченні стабільності судової системи. Виконання нею функцій у повному обсязі є запорукою реалізації державної влади всіма конституційними інституціями.

З огляду на зазначене, в.о. Голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов, члени Ради Оксана Блажівська та Інна Плахтій закликають кожного із суб’єктів делегування пришвидшити процедури добору та забезпечити відновлення повноцінного функціонування конституційного органу суддівського врядування», — сказано в заяві.

Додамо, що раніше члени ВРП просили вжити заходів щодо процедури перевірки, щоб унеможливити дискредитацію органу суддівського врядування.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Й це дійсно ті питання, вирішення яких і далі відкладати неможливо. Попри війну, судова реформа повинна тривати. Це — доленосні реформи, від яких напряму залежить доля і майбутнє України, зрештою наше членство в ЄС.

Підготував
Максим БОНДАР

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.