Більшість українців підтримують вступ України до НАТО - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Більшість українців підтримують вступ України до НАТО

Дата публікації:

Згідно даних соціологів, 64% українців підтримують ініціативу про вступ України в Північноатлантичний альянс.

Такі дані опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього (UIF) за сприяння «Нью Імідж Маркетинг Груп», оприлюднені сьогодні на прес-конференції. Зокрема, 43% респондентів цілком підтримують вступ України до НАТО, 21% – скоріше підтримують. При цьому скоріше не підтримують 7% опитаних, 12% – цілком не підтримують вступ України в НАТО.

За словами доктора соціологічних наук Олександра Шульги, ці показники динамічні. «Коли в нас підвищується градус напруження, коли Росія стягує війська, коли йде або пряме вторгнення, як це було в 2015 році, то в нас набагато збільшується цифра тих, хто вважає, що Україні треба вступати до НАТО. В періоди відносного затишшя ця цифра дещо знижується, однак частка тих, хто вважає, що треба вступати до НАТО, завжди переважає кількість тих, хто вважає, що до НАТО вступати не треба», – пояснив він.

За його словами, цифра підтримки вступу до НАТО різко змінилася з 2014 році, коли лише 15-20% респондентів вважали, що Україні треба вступати до Альянсу, а на думку 50% опитаних цього робити не треба.

Водночас, за даними опитування, респонденти розглядають досить скептично можливість вступу України до НАТО найближчим часом. Лише 7% опитаних впевнені, що такий вступ можливий найближчим часом – до року, 28% – відповіли «вступ можливий». При цьому 37% опитаних переконані, що вступ можливий, але не в найближчі роки, 14% респондентів вважають, що він малоймовірний, а 14% – не вірять, що Україна вступить у НАТО.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Відомості про право використання земельної ділянки вноситимуть до кадастру за принципом випадковості

Опубліковано

on

От

Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру інформує про запровадження функціональної можливості в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру в частині визначення державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів при розгляді заяв про державну реєстрацію земельної ділянки та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за принципом випадковості для таких транзакцій:

Читайте також: Реєстратор земельної ділянки обиратиметься за принципом випадковості

1) державної реєстрації земельної ділянки у випадку, якщо існує повне співпадіння меж земельної ділянки;

2) внесення до Державного земельного кадастру відомостей та змін до них про земельні ділянки щодо: цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативно грошової оцінки земель, віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці (зміна адреси), обмеження у використанні земельної ділянки;

3) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки;

4) внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки;

5) внесення до Державного земельного кадастру відомостей/змін про права суборенди, сервітуту.

Читати далі

В Україні

Україна отримала статус кандидата в члени ЄС

Опубліковано

on

Лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

Читайте також: ЄС скасував мита на українські товари

«Статус кандидата офіційно запускає процес набуття Україною членства в ЄС. Ми вже активно працюємо над подальшими кроками та реформуванням країни попри війну, аби не втрачати темпи нашої інтеграції», – прокоментувала Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

За її словами, подальша підготовка до членства передбачатиме завершення всеохопної трансформації всіх сфер, що створюватиме умови, коли країна житиме за принципами Євросоюзу та його законами, які спрямовані на захист кожного громадянина та бізнесу.

Читати далі

В Україні

Відновити повноважний склад ВРП

Опубліковано

on

От

Цього в своїй заяві вимагають члени Вищої ради правосуддя. Виконувач обов’язків голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов, члени ради Оксана Блажівська та Інна Плахтій наголошують на потребі невідкладного відновлення роботи органу суддівського врядування та продовження виконання ним своїх конституційних функцій. Відповідна заява з’явилася днями на офіційному сайті ВРП.

Її підписанти звертаються до суб’єктів формування ВРП та закликають Президента України, Верховну Раду, з’їзди суддів та адвокатів, всеукраїнську конференцію прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ вжити всіх необхідних заходів для заповнення вакансій за квотою кожного з них.

Читайте також: Вища рада правосуддя хоче направляти подання на призначення суддів без кваліфікаційного оцінювання

Як вказується в заяві, «Вища рада правосуддя як конституційний орган є однією з найважливіших інституцій судової системи, яка відповідно до законодавства має діяти в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Станом на сьогодні у складі Вищої ради правосуддя з 21 члена продовжують працювати лише три члени, які за рішенням Етичної ради визнані такими, що відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, а також Голова Верховного Суду (за посадою). За умов відсутності повноважного складу є неможливим виконання Вищою радою правосуддя як колегіальним органом функцій та повноважень, визначених Конституцією України та Законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів».

Читайте також: Вища рада правосуддя пропонує скоротити процес добору суддів

Нагадаємо, Законом № 2128-ІХ здійснення окремих повноважень ВРП тимчасово покладено на голову Верховного Суду, частину функцій передано Державній судовій адміністрації України. Однак наразі залишаються заблокованими інші вкрай важливі функції ради, без яких повноцінне функціонування системи правосуддя неможливе. Зокрема: надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, ухвалення рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, в тому числі й у кримінальних провадженнях за фактом державної зради і колабораціонізму, вирішення питань про внесення Президенту України подання щодо призначення на посаду суддів, звільнення суддів з посад. Без повноважного складу ВРП неможливо сформувати й Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, від якої залежить наповнення судів кадрами, неможливо виконати вимоги Закону № 1635-IX та сформувати Службу дисциплінарних інспекторів. Крім того, на цей час у Вищій раді правосуддя перебуває понад п’ять тисяч дисциплінарних скарг на дії суддів, які потребують розгляду та прийняття у визначені законом терміни відповідних рішень.

Безперебійна робота всієї гілки судової влади в умовах воєнного стану є надзвичайно важливою з огляду на задачі і виклики, які постали перед Україною та системою правосуддя, у тому числі у зв’язку з військовою агресією з боку російської федерації. Вища рада правосуддя є ключовою ланкою у забезпеченні стабільності судової системи. Виконання нею функцій у повному обсязі є запорукою реалізації державної влади всіма конституційними інституціями.

З огляду на зазначене, в.о. Голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов, члени Ради Оксана Блажівська та Інна Плахтій закликають кожного із суб’єктів делегування пришвидшити процедури добору та забезпечити відновлення повноцінного функціонування конституційного органу суддівського врядування», — сказано в заяві.

Додамо, що раніше члени ВРП просили вжити заходів щодо процедури перевірки, щоб унеможливити дискредитацію органу суддівського врядування.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Й це дійсно ті питання, вирішення яких і далі відкладати неможливо. Попри війну, судова реформа повинна тривати. Це — доленосні реформи, від яких напряму залежить доля і майбутнє України, зрештою наше членство в ЄС.

Підготував
Максим БОНДАР

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.