Connect with us

В Україні

Недостатнє фінансування судів можна відслідковувати на інтерактивній мапі

Дата публікації:

На офіційному сайті Вищої ради правосуддя з’явилася інтерактивна мапа, яка містить актуальну інформацію щодо проблем з фінансуванням судів у всіх регіонах України.

В основі цієї інформації – звернення установ судової влади до Вищої ради правосуддя щодо недостатнього фінансування їхньої діяльності. На сьогодні таких звернень 104. Три з них надійшли з апеляційних судів, 92 – з місцевих загальних судів, 6 – із господарських судів, 3 – з окружних адміністративних судів. Суди продовжують надсилати до ВРП свої звернення, тож інтерактивна карта постійно оновлюється.

«Коштів, виділених на судову систему в проекті Держбюджету-2021, явно недостатньо. У нинішньому році потреби судової системи були профінансовані на 64%. Наступного року ситуація буде ще критичнішою. Зокрема, у проекті бюджету на 2021 рік встановлено певну умовну величину для обрахування базового окладу судді і, відповідно, працівника апарату суду. Конституційний Суд України неодноразово наголошував на неконституційності зміни законом про бюджет гарантій, закріплених у профільному Законі «Про судоустрій і статус суддів». Однак законодавець продовжує йти саме таким шляхом. Легітимність такого підходу є досить сумнівною», – наголосив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко.

В Україні

З індексом фінансового стресу можна ознайомитися онлайн

Опубліковано

on

Національний банк України розпочав публікацію в інтерактивному форматі Індексу фінансового стресу – дашборду, присвяченого індикаторам фінансової стабільності.

Індекс фінансового стресу (ІФС) – важливий індикатор фінансової стабільності, що відображає поточний рівень напруги у фінансовому секторі України, який розраховується на основі 20 індикаторів, згрупованих за п’ятьма субіндексами, а саме:

  • банківського сектору;
  • поведінки домогосподарств;
  • корпоративних цінних паперів;
  • державних цінних паперів;
  • валютного ринку.

Кожному субіндексу присвоєно початкову вагу відповідно до обсягу та впливу на фінансовий сектор країни.

ІФС ураховує ефект зміни в часі кореляції між субіндексами та набуває значень від 0 до 1, де 0 – повна відсутність напруги, 1 – найвищий рівень стресу.

Індекс фінансового стресу не вказує на майбутні ризики в короткостроковій чи довгостроковій перспективі.

Читати далі

В Україні

Інформація про виконання Верховним Судом бюджету за 2020 рік

Опубліковано

on

Основною метою бюджетної програми Верховного Суду є забезпечення здійснення правосуддя.

Завдання, спрямовані на досягнення мети:

1) здійснення правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) надання висновків щодо проєктів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням судової системи України;

3) звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;

4) створення належних умов для функціонування Верховного Суду;

5) забезпечення припинення діяльності Верховного Суду України, і припинення діяльності та ліквідації Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України та державних підприємств, які обслуговували ці суди.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Верховному Суду затверджено призначення за кодом програмної класифікації видатків 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом» у сумі 2 460 869,7 тис. грн, у тому числі 1 326 535,0тис. грн – за загальним фондом державного бюджету та 1 134 334,7 тис. грн – за спеціальним фондом державного бюджету (за рахунок надходжень судового збору).

За загальним фондом державного бюджету Верховним Судом у 2020 році використано коштів у сумі 1 324 864,8 тис. грн, за спеціальним фондом – 773 921,2 тис. грн.

Повну інформацію про виконання Верховним Судом бюджету за 2020 рік було публічно представлено на Пленумі Верховного Суду 12 лютого 2021 року, а також розміщено на вебсайті Верховного Суду.

Начальник фінансово-економічного управління
Ірина САЛІЙЧУК

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Які стоматологічні послуги в Україні залишилися безкоштовними?

Опубліковано

on

У Національній службі здоров’я України розповіли, які стоматологічні послуги будуть безкоштовними.

Як ідеться у повідомленні НСЗУ у Facebook, в умовах вкрай обмеженого фінансування системи охорони здоров’я, найефективнішим у стоматологічній галузі є витрачання ресурсів лише на найнеобхідніше. «Для дорослих Програма медичних гарантій покриває ургентну стоматологію — зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю. Зокрема, безоплатними будуть медичні послуги, якщо в пацієнта діагностовано пульпіт, перелом зуба, невралгія трійчастого нерва, хімічний опік слизової рота, слинокам’яна хвороба, карбункул і фурункул, травми м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки», — йдеться в повідомленні.

Також до безоплатного пакету входить планова дитяча стоматологія, бо вона дійсно може запобігти погіршенню загального здоров’я дитини. «У Програмі медичних гарантій цього року стоматологічну допомогу дорослим та дітям виділено в окремий амбулаторний пакет. Він покриватиме: ургентну стоматологічну допомогу дорослим та дітям; проведення інструментальних досліджень в рамках ургентної стоматологічної допомоги; планову стоматологічну допомогу дітям, крім ортодонтичних процедур та протезування», — йдеться в повідомленні.

При цьому наголошується, що протезування, брекети та інші дорогі стоматологічні послуги не входять у гарантований пакет.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram