Connect with us

В Україні

Необдумана імплементація зеленого курсу ЄС призведе до значних втрат української економіки – нардеп

Європейський зелений курс – слова, які все більше звучатимуть з вуст українських урядовців і українських промисловців. Спільне в цих словах –  відзначення великого впливу, який матиме зелений курс ЄС на українську економіку. Різниця – в оцінці. Урядовці вже обіцяють європейцям, що Україна в числі перших прийме нові правила. Промисловці кажуть, що уряд в гонитві за піаром може сильно нашкодити ключовим українським індустріям і вимагають від чиновників розумної переговорної позиції.

Необдумана імплементація зеленого курсу ЄС призведе до значних втрат української економіки і зменшення робочих місць в Україні. Про це заявив заступник голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський під час виступу на круглому столі «Зміна клімату: Європейський зелений курс і міжнародні зобов’язання, пріоритети та можливості для України». Обговорення відбулося 13 жовтня 2020 року в режимі відеоконференції.

На думку посадовця, часові рамки і моделі фінансування екологічної модернізації мають стати ключовими умовами в перемовинах України з ЄС по імплементації зеленого курсу та у відповідній внутрішній дискусії в Україні.

“Євросоюз вимагатиме від своїх виробників зменшити навантаження на навколишнє середовище. Розуміючи, що це значні додаткові витрати європейських виробників, ЄС ймовірно запровадить обмеження імпорту, які будуть мотивовані екологічними міркуваннями. Європейські підприємства при цьому отримають від урядів своїх країн значні фінансові стимули для здійснення екологічної модернізації. Ця політика є яскравим прикладом неопротекціонізму з боку ЄС: скрите субсидування своїх виробників і одночасне обмеження імпорту”, – зазначив Дмитро Кисилевський.

На думку депутата, українські експортери ймовірно отримають черговий торговельний бар’єр на додачу до багатьох вже діючих мит та інших перешкод, які є в торгівлі з Євросоюзом.

“На жаль, в українських чиновників є давня хвороба. Її симптомом є жертвування економічними інтересами заради політичних. Значна частина українських міжнародних угод є яскравими прикладами цього”, – акцентував депутат.

В якості прикладу нардеп навів ситуацію з імплементацією норми законодавства про зелену металургію. “Єдиною стимулюючою нормою для промисловості, яка мотивує виробників знижувати викиди до значень Європейського зеленого курсу, є норма про зелену металургію в нещодавно прийнятих змінах до закону про зелений тариф. Її реалізацію уряд саботує”.

Заступник голови Комітету економічного розвитку зауважив, що необдумана імплементація зеленого курсу ЄС призведе до значних втрат української економіки.

“Є висока ймовірність, що уряд спробує покласти весь тягар екологічної модернізації на бізнес. Цього не можна допустити”. На думку депутата, бізнес розуміє необхідність і важливість екологічної модернізації. Тож завдання уряду – шукати час і механізми фінансування екологічної модернізації. І запроваджувати стимули, які б заохочували бізнес до реального зниження викидів.

Кисилевський закликав чиновників, які ведуть перемовини, чесно розповісти українським виробникам, що саме держава обіцяє європейським партнерам і що вони обіцяють Україні.

В Україні

Наступного року фінансування спорту зросте майже втричі

Як повідомив заступник Міністра фінансів, у Держбюджеті-2021 збільшено фінансування українського спорту, яке зросте у 2,7 рази проти показників поточного року і сягне 7,4 млрд грн.

За його словами, 2021-й рік – олімпійський. Тож за рахунок цих видатків буде профінансовано підготовку й участь українських спортсменів у літніх Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, а також – підготовку до зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022-го.

Також передбачено 2,67 млрд гривень на підготовку та участь національних команд у понад тисячі інших міжнародних змаганнях, організацію в Україні близько 800 державних та 40 міжнародних спортивних заходів. Із цього обсягу 717,7 млн буде спрямовано на розвиток спорту серед осіб з інвалідністю.

«Поточного року підвищили більше, аніж на 30% норми на харчування спортсменів та удвічі – на медичне забезпечення. У 2021-му за цими нормами будемо фінансувати утримання та тренувальний процес більше 2 тисяч штатних спортсменів та більше 160 тренерів. Витрати на розвиток спортивної інфраструктури наступного року пропонуємо збільшити до 1,3 млрд грн (на 36% проти 2020-го). Ці кошти, зокрема, буде витрачено на модернізацію і матеріально-технічне забезпечення семи баз олімпійської та паралімпійської підготовки (818,8 млн грн)», ‒ повідомив заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Читати далі

В Україні

Реєстратори та нотаріуси зможуть перевіряти справжність судових рішень онлайн

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» запровадило інформаційний обмін з Державною судовою адміністрацією України (ДСА).

Відтепер державні реєстратори та нотаріуси можуть отримувати повний текст судового рішення при розгляді заяв у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однією з підстав для зміни речових прав на нерухомість є рішення суду. У таких випадках, заявник надає реєстратору рішення суду, проте єдиною можливістю перевірити справжність рішення, чи вступило воно в силу тощо, дотепер був письмовий запит до відповідного суду.

Водночас, у публічній версії Єдиного реєстру судових рішень низка важливих даних не розкриваються (замість конкретних імен та адрес використовуються Особа_1, Особа_2, Адреса_1, Адреса_2). Це дозволяло рейдерам знаходити будь-яке більш менш схоже за суттю судове рішення та підставляти потрібні імена та адреси.

Нововведення дозволять реєстраторам перевіряти справжність рішення безпосередньо у Єдиному реєстрі судових рішень, отримуючи повну інформацію, що включає сторони справи, адреси тощо, у режимі онлайн.

Читати далі

В Україні

Завершено перший в історії аудит Верховної Ради

Рахункова палата завершила перший в Україні аудит Верховної Ради.

«Це перший аудит в історії − Верховна Рада не перевірялася жодного разу за часи незалежності нашої держави. Ми охопили 7 років − 2013−2019 роки, щоб не було упередженості. Перевірили, наскільки ефективно використовувалися бюджетні кошти та як відбувалося управління державним майном Апаратом Верховної Ради», − повідомив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

За 2013−2019 роки Апаратом Верховної Ради України, Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, а також підприємствами, установами та організаціями їх сфери управління було використано 7,7 млрд грн коштів державного бюджету та майже 114 млн грн коштів місцевих бюджетів.

Основна частина коштів, використаних за ці 7 років, пішла на здійснення законотворчої діяльності парламенту (51%), обслуговування та організаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення Верховної Ради (44%), фінансову підтримку санаторно-курортного комплексу, висвітлення діяльності парламенту через ЗМІ, розвиток електронного урядування (5%).

Водночас, Апарат Верховної Ради України не в повній мірі забезпечив продуктивне, результативне та економне використання бюджетних коштів, а також прийняття законних та своєчасних управлінських рішень під час управління коштами бюджету та державним майном.

Аудитори зазначають, що у 2014−2017 роках кошториси Верховної Ради України не затверджувалися, а на 2013 та 2019 роки були затверджені з порушенням термінів. Звіти про виконання кошторисів Верховної Ради України не розглядалися Парламентом.

Через відсутність своєчасного ініціювання перерозподілу бюджетних асигнувань на кінець 2013−2019 років невикористано понад 475 млн грн. В Управлінні справами Апарату Верховної Ради України, а також на підпорядкованих підприємствах, установах та організаціях, станом на 1 січня 2020 р. рахувалось нерухоме майно загальною залишковою вартістю понад 2,4 млрд грн та транспортні засоби − на 19,8 млн грн. Водночас, аудит встановив, що на 5,7% загальної площі земельних ділянок відсутні правовстановлюючі документи на право постійного користування земельними ділянками.

За результатами аудиту Рахункова палата, зокрема, рекомендувала парламенту затвердити Постановою Верховної Ради України Положення про Апарат Верховної Ради України, вдосконалити законодавство, у тому числі щодо управління державним майном, оплати праці у державному секторі, механізму здійснення виплат, передбачених народним депутатам України на оренду житла та винайм готельного номеру.

Рекомендації також надано Апарату Верховної Ради України, Управлінню справами Апарату Верховної Ради України, іншим підприємствам, установам та організаціям сфери їх управління.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram