Connect with us

В Україні

Невиконання судових рішень – епідемія гірша, ніж коронавірус

На міжрегіональній онлайн-конференції приватних виконавців України Асоціація приватних виконавців прийняла резолюцію щодо законодавчих змін у сфері виконання судових рішень.

У ній зазначається, що невиконання судових рішень в Україні – епідемія гірша, ніж коронавірус.

У 2019 році підлягало стягненню за рішеннями судів 796,8 млрд грн боргів, з чого реально виконано мізер – лише 20,7 млрд грн, тобто 2,7 %. Ідеться про невиплачені зарплати, аліменти, компенсації, кредиторську заборгованість десятків і сотень тисяч фізичних і юридичних осіб.

Для багатьох громадян, які роками добивалися справедливості, реформа виконавчого провадження 2016 р., яка делегувала частину повноважень із виконання судових рішень приватним виконавцям, стала останньою надією. У середньому приватний виконавець стягує боргів в 5,3 рази більше, ніж виконавець державний. У 2019 р. 213 приватних виконавців реалізували майна більше, ніж 4 472 державних виконавців (754 млн. грн проти 725 млн. грн).

Водночас, замість того, щоб розвивати реформу, Міністерство юстиції намагається її згорнути та непрозоро готує законодавчі зміни, не залучаючи експертів, професійну спільноту, ігнорує пропозиції донорів, які ґрунтуються на європейському досвіді.

Відомі положення майбутнього законопроекту суперечать логіці реформ і знищують професію приватного виконавця.

У зв’язку з цим та з метою підвищення ефективності виконання судових рішень в Україні, Міжрегіональна онлайн-конференції приватних виконавців України запропонувала Міністерству юстиції України:

  • розпочати відкритий діалог стосовно нового законодавства про виконавче провадження;
  • залучити до обговорення всі зацікавлені сторони, представників виконавчої і судової влади, банківської спільноти, науковців, міжнародних донорів, ЗМІ;
  • розпочати діалог з обговорення концептуальних засад нового законодавства, викладених у документі «5 кроків до ефективного виконання судових рішень. Концептуальні засади законопроекту «Про виконавче провадження»;
  • у подальшому суспільному діалозі спиратися на положення законопроекту, який розроблявся на платформі Проекту Європейського Союзу «Право-Justice»;
  • у якості першого кроку такого прозорого діалогу – провести найближчим часом круглий стіл щодо ситуації у сфері виконання судових рішень і концептуальних засад законодавчих змін у цій сфері.

В Україні

Суди припиняють повідомляти сторони про призначені засідання

Уперше з 2010 р. через брак коштів на марки, папір, засоби зв’язку та розхідні матеріали національні суди припиняють повідомляти сторони про засідання.

Врятувати ситуації допоміг би довгоочікуваний повноцінний запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), яка сьогодні працює лише частково.

«Сподіваюсь, що найближчим часом Державна судова адміністрація України допрацює підсистему ЄСІТС «Електронний суд», щоб у ній можна було ознайомлюватися з матеріалами судової справи, брати повноцінну участь у судових засіданнях – проводити письмові засідання, подавати клопотання, заяви, сплачувати судові збори, отримувати матеріали і знайомитися з ними, подавати апеляційні, касаційні скарги. Наразі можна розв’язати питання з обміном файлами, налагодити роботу з персональним кабінетом та запустити систему у тестовому режимі, а згодом – додавати новий функціонал», – заявив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький.

Створення та запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи перебуває на контролі Вищої ради правосуддя.

Читати далі

В Україні

Мінімальна зарплата 5 000 грн з вересня 2020 р.

Уряд планує підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 вересня – до 5 000 грн, з 1 січня 2021 р. – до 6 000 грн, з 1 липня 2021 року – 6 500 грн.

«Додаткові надходження до Пенсійного фонду України від підвищення мінімальної заробітної плати лише до кінця цього року можуть скласти майже 1 мільярд гривень», – повідомила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Також Міністр нагадала, що з 1 липня відбулося підвищення прожиткового мінімуму на 4,5%, відповідно збільшились розміри державних соціальних гарантій та допомог згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Так, відбулося збільшення пенсій: у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зросли мінімальні пенсії з 1638 до 1712 гривень, а також надбавки та підвищення до пенсій, які залежать від прожиткового мінімуму. Цього року планується ще одне таке підвищення, зокрема, мінімальний розмір пенсії з 1 грудня 2020 р. становитиме 1769 гривень. Для непрацюючих пенсіонерів зросли мінімальна пенсія за віком, доплати за понаднормовий стаж.

Незалежно від того, працює особа чи ні, збільшився розмір встановлених до пенсії надбавок, підвищень, пенсій за особливі заслуги перед Україною, інших доплат, які базуються на величині прожиткового мінімуму, зокрема, для таких категорій: шахтарів, осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій, у тому числі, постраждалих учасників Революції Гідності.

З 1 липня 2020 р. також збільшено рівень забезпечення для дітей, які виховуються у малозабезпечених сім’ях, з 85% до 130% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Читати далі

В Україні

Інвесторам нададуть «інвестиційних нянь»

Заступниця керівника Офісу Президента України представила проект Закону «Про підтримку та стимулювання інвестицій».

Основою стала ідея, яку Президент назвав «інвестиційними нянями». У проекті йдеться про підтримку українських та іноземних інвесторів, сума інвестицій яких перевищує 30 мільйонів євро і які створюють понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більшою, ніж у регіоні, де така інвестиція буде здійснена. Ці інвестори отримають прямий договір з урядом.

«Це дає гарантію кожному конкретному проекту інвестора, що вони мають не лише податкові пільги. Вони отримують десятирічну перспективу та гарантію стабільності», – зазначила заступниця керівника Офісу Президента Юлія Ковалів.

Окрім того, ці інвестори одержать інвестиційного менеджера, який супроводжуватиме їх від початку проекту до його закінчення. Інвестори також отримають до 30% вартості інвестицій з різними наборами стимулів. Наприклад, це можуть бути фіскальні стимули.

«Ці інструменти будуть доступні і для українських, і для закордонних інвесторів», – повідомила Юлія Ковалів.

Законопроект вже готовий до винесення на розгляд парламенту.

Читати далі

В тренді