Нотаріус є податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між фізичними особами – вважають податківці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області роз’яснило це так.

Відповідно до ст. 744 Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 ЦКУ.

Отже, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням, зокрема нерухомого майна, що передається у власність іншій стороні.

Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) розглядається як продаж такого майна.

Нормами пп. «а» п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу України встановлено, що сума ПДФО визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає (передає) нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).

Пунктом 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого ПДФО.

Поділитися

Твітнути