Нові загрози для України: які ідеї просуває Кремль на переговорах по Донбасу? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Нові загрози для України: які ідеї просуває Кремль на переговорах по Донбасу?

Дата публікації:

Скандальна історія зі створенням «консультативної ради», яка ледь не призвела до непрямого визнання ОРДЛО офіційним Києвом, ще не добігла завершення, але в Росії вже з’явилася нова небезпечна для України пропозиція. І в ній знову йдеться про зміни в роботі Мінської групи. Перше рішення зупинила незгода Німеччини. У Берліні зрозуміли, які наслідки може мати створення «консультативної ради», і не погодилися на участь у цьому органі. Хто буде здатний зупинити нову ідею Кремля, і в чому полягає її небезпека? І, нарешті, якими можуть бути альтернативи? Про це «ЄП» поговорила з Марією Золкіною, аналітиком фонду «Демократичні ініціативи». Розмова була довгою, тож ми обрали найголовніше зі сказаного експерткою й додали ще декілька тез про нову російську ідею, що пролунали поза ефіром.

Що відбувається з ідеєю Андрія Єрмака?

Сама ідея про «консультативну раду» (КР) ще жива. Щоправда, все пішло не за тим сценарієм, який планували у Кремлі. Адже як передбачалося, ця «рада» частково мала запрацювати вже з кінця березня. Зацікавленість РФ у такому форматі залишається дуже високою і росіяни будуть максимально тиснути, щоб цей формат відбувся.

Але через критику всередині України та, що важливо, і через неготовність Франції та Німеччини напряму долучитися до такого «ноу­хау» у Мінському форматі українській стороні довелося дати задній хід чи, принаймні, пригальмувати.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Але не можна сказати, що в ОПУ повністю від цього відмовилися. Принаймні, такого не звучить від українських переговірників та посадовців.

Про це свідчить і відмова В. Зеленського відкликати підпис Єрмака під протоколом від 11 березня. Пояснення Президента у відповіді на електронну петицію (яка, до речі, дуже швидко зібрала необхідні голоси) були обнадійливими для росіян (він заявив, що ми не будемо відмовлятися, що ризиків немає, що це не зобов’язання, не міжнародний договір).

Що дозволило призупинити створення КР?

Неготовність Німеччини долучитися до цієї консультативної ради, схоже, зіграла навіть більшу роль, ніж обурення в Україні. Створення КР та підвищення де­факто статусу представників ОРДЛО несе ризики не тільки для України, як­то послаблення позиції Києва в міжнародних судах. Є й ризики для наших західних партнерів: вони не хочуть брати на себе відповідальність за процес, який не зможуть повноцінно контролювати. І це вже доводиться чути від німців. Німеччина, Франція і Росія за нинішнім проектом формально матимуть однаковий статус і лише дорадчий голос. Але при цьому всі розуміють, що представники ОРДЛО (які матимуть вирішальний голос) транслюватимуть волю РФ.

Тож у ФРН не хочуть бути тими, хто просто «освятить» рішення, вигідне Росії. Берлін не матиме можливості вплинути на нього, але нестиме політичну та дипломатичну відповідальність. Тому ніякого ентузіазму у них ця консультативна рада не викликає.

Схоже, що ідея такого формату дійсно проговорювалася за участі французів і німців у Нормандському форматі, на рівні представників лідерів. Але остаточний проект рішення все­таки був продуктом домовленостей між командами Козака і Єрмака та не був погоджений з Берліном і Парижем.

Якою може бути альтернатива?

Перший варіант — це запропонувати кожній з учасниць Мінської ТКГ посилити свою власну делегацію. Тобто українська сторона на свій розсуд посилює свою делегацію переселенцями у статусі «експертів». Російська робить те саме за рахунок «експертів» від ОРДЛО. Так ми залучаємо голос окупованого Донбасу. Але якщо «експерти» будуть формально виступати від росіян, то консультації з ними не можуть мати результатом жодних зобов’язань зі зміни українського законодавства.

Другий варіант: провести не лише «посилення делегацій» України та РФ, але й дозволити зробити те саме представникам «запрошеної сторони», тобто окупованих територій. Вони й надалі не матимуть статусу учасника Мінської групи, але зможуть привозити своїх «експертів». Звісно, в ОРДЛО немає громадянського суспільства, це не будуть реальні незалежні експерти та активісти — там усе перебуває під тотальним контролем «МДБ» (ФСБ). Але нехай вони братимуть участь як «запрошена сторона». Якщо ж не вдасться домовитися про один із цих двох варіантів, лишається третій — залишити все як є. Бо наявність якихось, нехай і нелегітимних, представників ОРДЛО в Мінській ТКГ вже теж можна вважати «консультаціями» з ними.

Нові ідеї від Росії

Москва розуміє, що з консультативною радою не виходить так, як бажалося. Тому зараз від росіян лунають нові ініціативи. Минулого тижня під час підготовки до чергової відеоконференції ТКГ і в рамках розмов представників «нормандської четвірки» Росія виступила з ідеєю того, як вона бачить оновлення Мінського формату. У Кремлі хочуть максимально формалізувати роботу Мінської ТКГ, розробити регламент її роботи. Після кожного засідання підписувати протокол про результати зустрічі та оприлюднювати їх. А документи й рішення, ухвалені у ТКГ — зробити майже обов’язковими до виконання, як домашнє завдання для кожної зі сторін­учасниць.

Ця ідея взагалі кардинально змінює роботу і статус самої ТКГ. Фактично це надає їй сили мало не міжнародної організації. І це, вочевидь, буде новим напрямком тиску з боку РФ.

Чому це небезпечно?

По­перше, це завжди будуть підписи не тільки Росії, але й представників нелегітимної влади в ОРДЛО. Швидше за все, Росія знову наполягатиме, щоб це були підписи «повноважних представників окремих районів Донецької і Луганської областей». Через це можна чекати навіть внутрішніх суперечок в українській делегації. Можемо спрогнозувати, що нашого представника у ТКГ Леоніда Кучму не буде влаштовувати новий формат — він уже виступав проти цього восени. А позиція Кучми в Мінську є й була достатньо продержавницькою. Тому я навіть не виключаю, що в разі, якщо ОПУ змінить логіку Мінського процесу або погодиться врешті на «консультативну раду», то Кучмі такий формат перестане бути цікавим.

По-­друге, Росія хоче «загнати» Україну в глухий кут таких формальностей, щоб потім постійно «тицяти пальцями» в якісь пункти і наполягати: поки Україна цього не зробить, РФ не буде виконувати якесь інше зобов’язання.

Але ж Мінська тристороння контактна група — це майданчик для політичних дискусій. Її рішення не мають обов’язкової юридичної сили. Рішення, ухвалені в Мінську, — це не міжнародні договори. Й українська сторона абсолютно правильно досі уникала посилань на Мінські домовленості в своєму внутрішньому законодавстві. Жодної обов’язкової сили рішення Мінської ТКГ не можуть мати апріорі.

Таким чином, ми бачимо, що Росія робить ставку на процедури і формальні норми — так само, як і було в ідеї з «консультативною радою». Але для політичних контактів не потрібні процедури чи окремий регламент. А от для «легалізації Л/ДНР» та зміни їхньої суб’єктності потрібно саме це.

Сергій СИДОРЕНКО,
«Європейська правда»

Марія ЗОЛКІНА,
аналітик фонду «Демократичні
ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Відповіді на юридичні питання можна отримати у «WikiLegalAid»

Опубліковано

on

От

Громадяни можуть отримати відповіді на свої правові запитання на платформі правових консультацій «WikiLegalAid»довідково-інформаційна платформа правових консультацій, що функціонує за принципом Вікіпедії, орієнтована на потреби як людей без юридичної освіти, так і правознавців.

Згідно з інформацією Координаційного центру Безоплатної правової допомоги у 2021 р. найпопулярнішими правовими консультаціями на платформі, зокрема стали:

  • «Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю» (понад 155,7 тис. переглядів);
  • «Підстави зупинення транспортного засобу. Повноваження поліцейського та права водія» (близько 112 тис. переглядів);

Читайте також: П’ята річниця відкриття Бюро правової допомоги в Україні

  • «Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку) (понад 100 тис. переглядів).

Окрім правової інформації на платформі можна знайти зразки документів правового та процесуального характеру, ознайомитися з судовою практикою, а також перейти зі сторінки консультації на сайт Верховної Ради України та переглянути необхідні нормативно-правові акти.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Інформація на платформі постійно оновлюється з урахуванням змін законодавства та судової практики, а її функціонування забезпечують понад 600 консультантів системи безоплатної правової допомоги та представники професійних правничих спільнот.

Нагадаємо, відбір адвокатів для системи безоплатної правової допомоги може проводитися дистанційно

Читати далі

В Україні

Понад 110 млн гривень на зміцнення обороноздатності Києва

Опубліковано

on

От

Київрада прийняла міську цільову програму «Захисник Києва» на 2022‒2024 роки, якою передбачено виділення понад 110 млн грн на зміцнення обороноздатності Києва.

Читайте також: Землі оборони інвентаризують Міноборони та Держгеокадастр

«В умовах продовження збройної агресії з боку Російської Федерації проти України, високої вірогідності повномасштабного вторгнення та застосування агресором диверсійно-розвідувальних сил або здійснення актів тероризму, важливого значення набуває виконання заходів з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони у місті Києві. Зокрема на це і спрямовані заходи, що увійшли до програми «Захисник Києва», – прокоментував заступник Голови КМДА Андрій Крищенко.

У рамках програми заплановано також створити Єдиний центр підготовки Сил муніципальної безпеки м. Києва, зокрема і бригади територіальної оборони.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

65 000 гривень штрафу за «формальне» переведення медпрацівника на неповний робочий день

Опубліковано

on

От

Заступник Міністра охорони здоров’я Олексій Яременко повідомив, що забезпечення базових виплат працівникам залежить саме від керівника лікарні, який безпосередньо розпоряджається бюджетом закладу, а зловживання керівництва, такі як «суто формальне» переведення на неповний робочий день, працівники мають право оскаржити.

Читайте також: Лікарі отримуватимуть не менше 20000 гривень заробітної плати

«Аби не виплачувати лікарям базову зарплату, яка була встановлена Урядом, керівники медзакладів іноді, суто на папері, можуть перевести працівників на 0,75 чи 0,5 ставки. При цьому медики і надалі продовжують працювати повний робочий день. Така ситуація є абсолютно неприпустимою. Кожен медичний працівник, який зіштовхнувся з подібною ситуацією, має звернутися зі скаргою до регіонального управління Держпраці», – зауважив О. Яременко.

В разі отримання скарги Держпраці проведе інспекційну перевірку. Якщо ж буде встановлено, що медпрацівника формально переведено на неповний робочий день, а фактично він працює повний, на керівника медичного закладу буде накладено штраф – 65 000 грн за кожного працівника.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нагадаємо, підвищення базової зарплати медикам поширюється на всі заклади охорони здоров’я

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link