Connect with us

В Україні

Облгази проти уряду. Кабмін програв в апеляційному суді справу про норми споживання газу

Юрій Котнюк, ЮВУ

Минулого місяця Кабінет Міністрів України програв ще одну справу, пов’язану зі встановленням норм споживання газу для тих домогосподарств, які не обладнанні побутовими лічильниками: 13 листопада постановою Шостого апеляційного адміністративного суду було залишене без змін рішення суду першої інстанції щодо протиправності дій уряду при ухваленні постанови КМУ від 30.01.2019 р. № 63. Слід зазначити, що цей нормативний акт було скасовано самим же урядом ще в лютому, але проблема, яка спричинила конфлікт між позивачем і відповідачем, так і залишилися невирішеною. Мало того, вона ще більше загострилася. Цікаво, що дії Кабміну в даній ситуації, з одного боку, можна розцінити як грубе нехтування законом, а з іншого — як турботу про малозабезпечені верстви населення.

Політика «пом’якшувальної подушки»

Станом на сьогоднішній день із 13 мільйонів газифікованих українських домогосподарств лише 3,3 мільйона не обладнані лічильниками газу — абсолютну їх більшість складають ті оселі, які використовують блакитне паливо тільки для приготування їжі. Їх ще о називають «споживачами на конфорці», бо в тих людей, які споживають його для підігрівання води, а тим більше для обігріву помешкань, уже давно встановлені прилади обліку.

Згідно Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у тих випадках, коли домогосподарство не обладнане лічильниками, облік здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України. Протягом двох десятиліть дану функцію виконувала постанова КМУ № 619 від 8 червня 1996 року, яка так і називалася: «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», і відповідно до її положень «споживачі на конфорці» мали за нього платити так, ніби вони щомісячно спалювали 9,8 кубометра газу на одну особу. Звичайно, така зрівнялівка влаштовувала не всіх, і ті, хто вважав, що він споживає значно менше, поспішили встановити собі лічильники, причому за свій кошт, але близько 75% споживачів даної категорії були цілком задоволені існуючим порядком.

Ситуація почала мінятися у 2014 році, коли ціна на газ поступово почала рости. Саме тоді уряди спочатку Арсенія Яценюка, а потім Володимира Гройсмана, почали поступово знижувати норми для безлічильникових домогосподарств: останнього разу це було зроблено в серпні 2017 року, коли черговою постановою КМУ норма для «споживачів на конфорці» була встановлена в розмірі 3,3 м3 на одну особу в місяць, тобто майже втричі менше, ніж це було в передреволюційному 2013 році. Таким чином прем’єр-міністри проводили політику «пом’якшувальної подушки»: з одного боку, ціна газу виросла майже в десять разів — із 72 копійок до 7 гривень за кубометр, але внаслідок урядових маніпуляцій з нормами споживання витрати саме цієї не дуже заможної категорії населення збільшилися не в десять разів, а лише в три рази.

Рахувати за лічильником стало невигідно

Така благодійність Кабміну теж сподобалася не всім, а особливо тим, хто мав за неї платити. Йдеться про газорозподільні підприємства, яких у народі звично звуть облгазами. Адже на папері середньостатистичне безлічильникове домогосподарство споживало один обсяг палива, а в реальності — зовсім інший, до того ж, на порядок більший. Ця різниця кваліфікувалася як технологічні втрати, що сталися з вини облгазів, і які вони мають покривати з свій кошт.

Перед тим, як оскаржити урядові постанови в судовому порядку, газовики замовили дослідження, яке провів Проектний і науково-дослідний інститут по газопостачанню, тепло постачанню та комплексному благоустрою міст і сіл України (УкрНДІінжпроект), і його результати показали, що внаслідок запровадженого урядом порядку населення щороку безоплатно споживає близько 383 мільйони кубометрів газу. Через явно занижені норми споживачі втратили будь-який стимул обладнувати свої оселі лічильники. Облгази нарікали, що навіть у тих випадках, коли прилади були встановлені за кошти газорозподільних підприємств, люди навмисно виводили їх з ладу, оскільки платити за нормами КМУ було набагато вигідніше, аніж за реальними показниками лічильників.

Саме тому за ініціативою облгазів постанови Кабміну були успішно оскаржені: так рішенням Окружного адміністративного суду Києва від 30.05.2018 р. остання з них була визнана неправомірною й нечинною. Даний вердикт було залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9.08.2018 р., внаслідок чого він набрав законної сили, а 27 листопада того ж року Верховний Суд підтвердив правильність рішень судів попередніх інстанцій.

Причиною їх ухвалення була та обставина, що уряд, приймаючи регуляторний акт, проігнорував вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо процедури їх прийняття. Так, одне з порушень полягало в тому, що проект регуляторного акту не було опубліковано за місяць до його прийняття, аби всі, кого він стосується, а це сорок з лишнім облгазів, могли внести свої пропозиції або зауваження. Друге порушення — це відсутність позитивного висновку з боку Державної регуляторної служби.

Скасування постанови КМУ означало повернення до старих норм споживання, відповідно до яких «споживачі на конфорці» мали платити як за 9,8 м3 за одну людину в місяць. Втім уряд, зазнавши такої поразки, не змирився й відповів хитрим маневром. Чиновники почали готувати новий регуляторний акт замість того, що був ухвалений ще в далекому 1996 році. Й цього разу, начебто, зробили все правильно: і проект опублікували заздалегідь, і з боку Державної регуляторної служби отримали добро. За новою постановою, прийняття якої очікувалося на початку нового року, норми споживання газу для згаданої категорії споживачів на місяць становили 5,8 м3 в теплу пору року (з квітня по вересень) і 8,8 м3 — в холодну (з жовтня по березень). У ході публічного обговорення облгази дружно погодилися, що зазначені цифри є більш-менш реальними.

Однак у подальшому їх очікував неприємний сюрприз: 30 січня 2019 р. Кабмін дійсно ухвалив постанову під назвою «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами», яка отримала порядковий номер 63, тільки цифри в ній виявилися зовсім не ті, що були оприлюднені й погоджені в проекті регуляторного акту. Зокрема, норма для «споживачів на конфорці» складала всього 3,29 кубометрів газу на одну людину в місяць. Тобто було 3,3 м3, а стало ще менше — уряд ніби знущався з облгазів.

Облгази отримали не лише моральну перемогу, а й право на компенсацію

Реакція газовиків не забарилася: одразу ж після публікації постанови КМУ № 63 одне з газорозподільних підприємств — Приватне акціонерне товариство «Кременчукгаз» подало до Окружного адміністративного суду позов про визнання неправомірним і нечинним цього регуляторного акта, додавши до нього заяву про забезпечення позову шляхом зупинення його дії до вирішення справи по суті. Ухвалою від 21 лютого 2019 р. цю заяву було задоволено, але уряд, незважаючи ні на що, вирішив стояти на своєму. Правда, ігнорувати ухвалу суду він не став і 27 лютого прийняв постанову № 143, якою скасував норми, встановлені постановою № 63, й запровадив нові, відповідно до яких для «споживачів на конфорці» вона складала вже не 3,29, а 3,28 кубічних метрів на одну людину в місяць. Виступаючи на засіданні Кабміну, Володимир Гройсман попередив облгази, що в разі зупинення дії й цієї постанови, буде прийнята нова, в якій норми будуть знижені до 3,27 м3 й так триватиме без кінця.

Зазначимо, що постанова КМУ № 143 дійсно була оскаржена — в ролі позивача виступило Акціонерне товариство «Миколаївгаз», але в цій справі ще жодного рішення по суті ще не прийнято. А от позов «Кременчукгазу» було задоволено рішенням ОАС Києва від 14.08.2019 р. Нагадаємо, що позивач просив суд визнати протиправною й нечинною спірну постанову уряду № 63. Як уже було сказано, на той момент вона вже була скасована й вважалася нечинною, але «Кременчукгаз», так само як і решта газорозподільних підприємств, були зацікавлені в юридичній оцінці дій уряду щодо прийняття оскаржуваного нормативно-правового акта.

Зазначимо, що негативна юридична оцінка дій уряду з боку суду мала би наслідком для позивача не лише моральну перемогу. Справа в тому, що уряд, як уже було сказано, ухвалив постанову № 63 наприкінці січня, але застосування встановлених нею норм споживання газу охоплювало період з 9 серпня 2018 року. Тобто з того самого дня, коли набрало законної сили рішенням Окружного адміністративного суду Києва від 30.05.2018 р., яким фактично поверталися старі норми для «споживачів від конфорки» в обсязі 9,8 м3 на одну людину в місяць. Таким чином, визнання судом протиправними дій найвищого органу виконавчою влади, яким є Кабмін, давало позивачеві, а разом з ним й іншим облгазам, право на компенсацію завданої цими діями шкоди — саме такий висновок витікає за аналізу статті 1175 Цивільного кодексу України. Важливий момент — вона мала бути відшкодована державою, а не побутовими споживачами.

Аргументи, якими оперували юристи Кабміну в ході даного судового процесу, полягали в тому, що цього разу урядом були дотримані всі вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»: проект постанови, мовляв, було опубліковано заздалегідь і погоджено з Державною регуляторною службою. Але таким чином їм не вдалося переконати суд, який зазначив, що в тому вигляді, в якому було прийнято регуляторний акт, він не публікувався й не узгоджувався. Разом із тим суд вирішив, що було б недоречно задовольняти вимогу позивача про визнання нечинної спірної постанови, яка вже й так є нечинною, а тому він вийшов за межі позовних вимог і ухвалив рішення, в якому визнав неправомірними дії Кабміну щодо прийняття постанови КМУ № 63. Саме це рішення 13 листопада залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд.

Отже, тепер не один лише «Кременчукгаз», а й ще сорок газорозподільних підприємств отримали формальну можливість іти до суду за компенсацією, тільки ці спори вже будуть вирішуватися в порядку господарського, а не адміністративного судочинства. А новому уряду у спадок від попереднього, нагадаємо, лишилася справа про визнання недійсною постанови КМУ № 143 від 27.02.2019 р., якою норми для «споживачів на конфорці» встановлені в розмірі 3,27 м3 на одну людину в місяць.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Наступного року фінансування спорту зросте майже втричі

Як повідомив заступник Міністра фінансів, у Держбюджеті-2021 збільшено фінансування українського спорту, яке зросте у 2,7 рази проти показників поточного року і сягне 7,4 млрд грн.

За його словами, 2021-й рік – олімпійський. Тож за рахунок цих видатків буде профінансовано підготовку й участь українських спортсменів у літніх Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, а також – підготовку до зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022-го.

Також передбачено 2,67 млрд гривень на підготовку та участь національних команд у понад тисячі інших міжнародних змаганнях, організацію в Україні близько 800 державних та 40 міжнародних спортивних заходів. Із цього обсягу 717,7 млн буде спрямовано на розвиток спорту серед осіб з інвалідністю.

«Поточного року підвищили більше, аніж на 30% норми на харчування спортсменів та удвічі – на медичне забезпечення. У 2021-му за цими нормами будемо фінансувати утримання та тренувальний процес більше 2 тисяч штатних спортсменів та більше 160 тренерів. Витрати на розвиток спортивної інфраструктури наступного року пропонуємо збільшити до 1,3 млрд грн (на 36% проти 2020-го). Ці кошти, зокрема, буде витрачено на модернізацію і матеріально-технічне забезпечення семи баз олімпійської та паралімпійської підготовки (818,8 млн грн)», ‒ повідомив заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Читати далі

В Україні

Реєстратори та нотаріуси зможуть перевіряти справжність судових рішень онлайн

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» запровадило інформаційний обмін з Державною судовою адміністрацією України (ДСА).

Відтепер державні реєстратори та нотаріуси можуть отримувати повний текст судового рішення при розгляді заяв у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однією з підстав для зміни речових прав на нерухомість є рішення суду. У таких випадках, заявник надає реєстратору рішення суду, проте єдиною можливістю перевірити справжність рішення, чи вступило воно в силу тощо, дотепер був письмовий запит до відповідного суду.

Водночас, у публічній версії Єдиного реєстру судових рішень низка важливих даних не розкриваються (замість конкретних імен та адрес використовуються Особа_1, Особа_2, Адреса_1, Адреса_2). Це дозволяло рейдерам знаходити будь-яке більш менш схоже за суттю судове рішення та підставляти потрібні імена та адреси.

Нововведення дозволять реєстраторам перевіряти справжність рішення безпосередньо у Єдиному реєстрі судових рішень, отримуючи повну інформацію, що включає сторони справи, адреси тощо, у режимі онлайн.

Читати далі

В Україні

Завершено перший в історії аудит Верховної Ради

Рахункова палата завершила перший в Україні аудит Верховної Ради.

«Це перший аудит в історії − Верховна Рада не перевірялася жодного разу за часи незалежності нашої держави. Ми охопили 7 років − 2013−2019 роки, щоб не було упередженості. Перевірили, наскільки ефективно використовувалися бюджетні кошти та як відбувалося управління державним майном Апаратом Верховної Ради», − повідомив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

За 2013−2019 роки Апаратом Верховної Ради України, Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, а також підприємствами, установами та організаціями їх сфери управління було використано 7,7 млрд грн коштів державного бюджету та майже 114 млн грн коштів місцевих бюджетів.

Основна частина коштів, використаних за ці 7 років, пішла на здійснення законотворчої діяльності парламенту (51%), обслуговування та організаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення Верховної Ради (44%), фінансову підтримку санаторно-курортного комплексу, висвітлення діяльності парламенту через ЗМІ, розвиток електронного урядування (5%).

Водночас, Апарат Верховної Ради України не в повній мірі забезпечив продуктивне, результативне та економне використання бюджетних коштів, а також прийняття законних та своєчасних управлінських рішень під час управління коштами бюджету та державним майном.

Аудитори зазначають, що у 2014−2017 роках кошториси Верховної Ради України не затверджувалися, а на 2013 та 2019 роки були затверджені з порушенням термінів. Звіти про виконання кошторисів Верховної Ради України не розглядалися Парламентом.

Через відсутність своєчасного ініціювання перерозподілу бюджетних асигнувань на кінець 2013−2019 років невикористано понад 475 млн грн. В Управлінні справами Апарату Верховної Ради України, а також на підпорядкованих підприємствах, установах та організаціях, станом на 1 січня 2020 р. рахувалось нерухоме майно загальною залишковою вартістю понад 2,4 млрд грн та транспортні засоби − на 19,8 млн грн. Водночас, аудит встановив, що на 5,7% загальної площі земельних ділянок відсутні правовстановлюючі документи на право постійного користування земельними ділянками.

За результатами аудиту Рахункова палата, зокрема, рекомендувала парламенту затвердити Постановою Верховної Ради України Положення про Апарат Верховної Ради України, вдосконалити законодавство, у тому числі щодо управління державним майном, оплати праці у державному секторі, механізму здійснення виплат, передбачених народним депутатам України на оренду житла та винайм готельного номеру.

Рекомендації також надано Апарату Верховної Ради України, Управлінню справами Апарату Верховної Ради України, іншим підприємствам, установам та організаціям сфери їх управління.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram