Connect with us

В Україні

Облгази проти уряду. Кабмін програв в апеляційному суді справу про норми споживання газу

Юрій Котнюк, ЮВУ

Минулого місяця Кабінет Міністрів України програв ще одну справу, пов’язану зі встановленням норм споживання газу для тих домогосподарств, які не обладнанні побутовими лічильниками: 13 листопада постановою Шостого апеляційного адміністративного суду було залишене без змін рішення суду першої інстанції щодо протиправності дій уряду при ухваленні постанови КМУ від 30.01.2019 р. № 63. Слід зазначити, що цей нормативний акт було скасовано самим же урядом ще в лютому, але проблема, яка спричинила конфлікт між позивачем і відповідачем, так і залишилися невирішеною. Мало того, вона ще більше загострилася. Цікаво, що дії Кабміну в даній ситуації, з одного боку, можна розцінити як грубе нехтування законом, а з іншого — як турботу про малозабезпечені верстви населення.

Політика «пом’якшувальної подушки»

Станом на сьогоднішній день із 13 мільйонів газифікованих українських домогосподарств лише 3,3 мільйона не обладнані лічильниками газу — абсолютну їх більшість складають ті оселі, які використовують блакитне паливо тільки для приготування їжі. Їх ще о називають «споживачами на конфорці», бо в тих людей, які споживають його для підігрівання води, а тим більше для обігріву помешкань, уже давно встановлені прилади обліку.

Згідно Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у тих випадках, коли домогосподарство не обладнане лічильниками, облік здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України. Протягом двох десятиліть дану функцію виконувала постанова КМУ № 619 від 8 червня 1996 року, яка так і називалася: «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», і відповідно до її положень «споживачі на конфорці» мали за нього платити так, ніби вони щомісячно спалювали 9,8 кубометра газу на одну особу. Звичайно, така зрівнялівка влаштовувала не всіх, і ті, хто вважав, що він споживає значно менше, поспішили встановити собі лічильники, причому за свій кошт, але близько 75% споживачів даної категорії були цілком задоволені існуючим порядком.

Ситуація почала мінятися у 2014 році, коли ціна на газ поступово почала рости. Саме тоді уряди спочатку Арсенія Яценюка, а потім Володимира Гройсмана, почали поступово знижувати норми для безлічильникових домогосподарств: останнього разу це було зроблено в серпні 2017 року, коли черговою постановою КМУ норма для «споживачів на конфорці» була встановлена в розмірі 3,3 м3 на одну особу в місяць, тобто майже втричі менше, ніж це було в передреволюційному 2013 році. Таким чином прем’єр-міністри проводили політику «пом’якшувальної подушки»: з одного боку, ціна газу виросла майже в десять разів — із 72 копійок до 7 гривень за кубометр, але внаслідок урядових маніпуляцій з нормами споживання витрати саме цієї не дуже заможної категорії населення збільшилися не в десять разів, а лише в три рази.

Рахувати за лічильником стало невигідно

Така благодійність Кабміну теж сподобалася не всім, а особливо тим, хто мав за неї платити. Йдеться про газорозподільні підприємства, яких у народі звично звуть облгазами. Адже на папері середньостатистичне безлічильникове домогосподарство споживало один обсяг палива, а в реальності — зовсім інший, до того ж, на порядок більший. Ця різниця кваліфікувалася як технологічні втрати, що сталися з вини облгазів, і які вони мають покривати з свій кошт.

Перед тим, як оскаржити урядові постанови в судовому порядку, газовики замовили дослідження, яке провів Проектний і науково-дослідний інститут по газопостачанню, тепло постачанню та комплексному благоустрою міст і сіл України (УкрНДІінжпроект), і його результати показали, що внаслідок запровадженого урядом порядку населення щороку безоплатно споживає близько 383 мільйони кубометрів газу. Через явно занижені норми споживачі втратили будь-який стимул обладнувати свої оселі лічильники. Облгази нарікали, що навіть у тих випадках, коли прилади були встановлені за кошти газорозподільних підприємств, люди навмисно виводили їх з ладу, оскільки платити за нормами КМУ було набагато вигідніше, аніж за реальними показниками лічильників.

Саме тому за ініціативою облгазів постанови Кабміну були успішно оскаржені: так рішенням Окружного адміністративного суду Києва від 30.05.2018 р. остання з них була визнана неправомірною й нечинною. Даний вердикт було залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9.08.2018 р., внаслідок чого він набрав законної сили, а 27 листопада того ж року Верховний Суд підтвердив правильність рішень судів попередніх інстанцій.

Причиною їх ухвалення була та обставина, що уряд, приймаючи регуляторний акт, проігнорував вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо процедури їх прийняття. Так, одне з порушень полягало в тому, що проект регуляторного акту не було опубліковано за місяць до його прийняття, аби всі, кого він стосується, а це сорок з лишнім облгазів, могли внести свої пропозиції або зауваження. Друге порушення — це відсутність позитивного висновку з боку Державної регуляторної служби.

Скасування постанови КМУ означало повернення до старих норм споживання, відповідно до яких «споживачі на конфорці» мали платити як за 9,8 м3 за одну людину в місяць. Втім уряд, зазнавши такої поразки, не змирився й відповів хитрим маневром. Чиновники почали готувати новий регуляторний акт замість того, що був ухвалений ще в далекому 1996 році. Й цього разу, начебто, зробили все правильно: і проект опублікували заздалегідь, і з боку Державної регуляторної служби отримали добро. За новою постановою, прийняття якої очікувалося на початку нового року, норми споживання газу для згаданої категорії споживачів на місяць становили 5,8 м3 в теплу пору року (з квітня по вересень) і 8,8 м3 — в холодну (з жовтня по березень). У ході публічного обговорення облгази дружно погодилися, що зазначені цифри є більш-менш реальними.

Однак у подальшому їх очікував неприємний сюрприз: 30 січня 2019 р. Кабмін дійсно ухвалив постанову під назвою «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами», яка отримала порядковий номер 63, тільки цифри в ній виявилися зовсім не ті, що були оприлюднені й погоджені в проекті регуляторного акту. Зокрема, норма для «споживачів на конфорці» складала всього 3,29 кубометрів газу на одну людину в місяць. Тобто було 3,3 м3, а стало ще менше — уряд ніби знущався з облгазів.

Облгази отримали не лише моральну перемогу, а й право на компенсацію

Реакція газовиків не забарилася: одразу ж після публікації постанови КМУ № 63 одне з газорозподільних підприємств — Приватне акціонерне товариство «Кременчукгаз» подало до Окружного адміністративного суду позов про визнання неправомірним і нечинним цього регуляторного акта, додавши до нього заяву про забезпечення позову шляхом зупинення його дії до вирішення справи по суті. Ухвалою від 21 лютого 2019 р. цю заяву було задоволено, але уряд, незважаючи ні на що, вирішив стояти на своєму. Правда, ігнорувати ухвалу суду він не став і 27 лютого прийняв постанову № 143, якою скасував норми, встановлені постановою № 63, й запровадив нові, відповідно до яких для «споживачів на конфорці» вона складала вже не 3,29, а 3,28 кубічних метрів на одну людину в місяць. Виступаючи на засіданні Кабміну, Володимир Гройсман попередив облгази, що в разі зупинення дії й цієї постанови, буде прийнята нова, в якій норми будуть знижені до 3,27 м3 й так триватиме без кінця.

Зазначимо, що постанова КМУ № 143 дійсно була оскаржена — в ролі позивача виступило Акціонерне товариство «Миколаївгаз», але в цій справі ще жодного рішення по суті ще не прийнято. А от позов «Кременчукгазу» було задоволено рішенням ОАС Києва від 14.08.2019 р. Нагадаємо, що позивач просив суд визнати протиправною й нечинною спірну постанову уряду № 63. Як уже було сказано, на той момент вона вже була скасована й вважалася нечинною, але «Кременчукгаз», так само як і решта газорозподільних підприємств, були зацікавлені в юридичній оцінці дій уряду щодо прийняття оскаржуваного нормативно-правового акта.

Зазначимо, що негативна юридична оцінка дій уряду з боку суду мала би наслідком для позивача не лише моральну перемогу. Справа в тому, що уряд, як уже було сказано, ухвалив постанову № 63 наприкінці січня, але застосування встановлених нею норм споживання газу охоплювало період з 9 серпня 2018 року. Тобто з того самого дня, коли набрало законної сили рішенням Окружного адміністративного суду Києва від 30.05.2018 р., яким фактично поверталися старі норми для «споживачів від конфорки» в обсязі 9,8 м3 на одну людину в місяць. Таким чином, визнання судом протиправними дій найвищого органу виконавчою влади, яким є Кабмін, давало позивачеві, а разом з ним й іншим облгазам, право на компенсацію завданої цими діями шкоди — саме такий висновок витікає за аналізу статті 1175 Цивільного кодексу України. Важливий момент — вона мала бути відшкодована державою, а не побутовими споживачами.

Аргументи, якими оперували юристи Кабміну в ході даного судового процесу, полягали в тому, що цього разу урядом були дотримані всі вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»: проект постанови, мовляв, було опубліковано заздалегідь і погоджено з Державною регуляторною службою. Але таким чином їм не вдалося переконати суд, який зазначив, що в тому вигляді, в якому було прийнято регуляторний акт, він не публікувався й не узгоджувався. Разом із тим суд вирішив, що було б недоречно задовольняти вимогу позивача про визнання нечинної спірної постанови, яка вже й так є нечинною, а тому він вийшов за межі позовних вимог і ухвалив рішення, в якому визнав неправомірними дії Кабміну щодо прийняття постанови КМУ № 63. Саме це рішення 13 листопада залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд.

Отже, тепер не один лише «Кременчукгаз», а й ще сорок газорозподільних підприємств отримали формальну можливість іти до суду за компенсацією, тільки ці спори вже будуть вирішуватися в порядку господарського, а не адміністративного судочинства. А новому уряду у спадок від попереднього, нагадаємо, лишилася справа про визнання недійсною постанови КМУ № 143 від 27.02.2019 р., якою норми для «споживачів на конфорці» встановлені в розмірі 3,27 м3 на одну людину в місяць.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Чим займатиметься НБУ у 2020 році?

Національний банк України оприлюднив «Програму дій на 2020 рік», яка є річною дорожньою картою.

Програма дій визначає пріоритетні кроки в напрямі досягнення кожної з семи стратегічних цілей НБУ – забезпечення низької інфляції, стабільної, прозорої та ефективної банківської системи, відновлення кредитування, ефективного регулювання фінансового сектора, вільного руху капіталу, фінансової інклюзії, а також розбудова сучасного, відкритого, незалежного та ефективного центрального банку, реалізація програми підвищення фінансової грамотності.

«Виконання Програми дій на 2020 рік створить умови для забезпечення сприятливого середовища для всіх учасників фінансової екосистеми. Це особливо важливо з огляду на те, що 2020 рік – останній рік дії чинної Стратегії центробанку, тому паралельно з її виконанням регулятор працюватиме над створенням нової Стратегії НБУ з горизонтом планування до 2025 року», – йдеться у Програмі.

Ознайомитися з Програмою дій Національного банку України на 2020 рік можна за цим посиланням.

Читати далі

В Україні

Опубліковано перший огляд практики Європейського суду у 2020 році

Верховний Суд опублікував перший у цьому році огляд практики Європейського суду з прав людини.

За повідомленням прес-служби ВС, перший огляд практики ЄСПЛ містить, зокрема, опис справ проти України:

  • FILOZOFENKO v. UKRAINE, констатовано порушення ст. 1 до Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном) у зв’язку з відмовою органів державної влади виплатити заявниці підвищену пенсію, визначену законом;
  • SIYANKO v. UKRAINE, констатовано порушення п. 1 та підпункту «с» п. 3 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з відібранням у заявника представниками правоохоронних органів зізнавальних свідчень за відсутності захисника;
  • NOVIKOV v. UKRAINE, констатовано порушення пунктів 1, 3 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) у зв’язку з тим, що досудове тримання заявника під вартою було незаконним та необґрунтованим;
  • US v. UKRAINE. ЄСПЛ встановив порушення п. 1 ст. 5 Конвенції у зв’язку з тим, що формалізація статусу заявника як підозрюваного у злочині затягувалася без розумних пояснень з боку органів державної влади.

Заслуговує на увагу також рішення ЄСПЛ у справі ASIMIONESE v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA, відповідно до обставин якої заявник був засуджений за вчинення кримінального правопорушення без повторного допиту свідків судом апеляційної інстанції (після того, як його виправдав суд першої інстанції). На думку ЄСПЛ, це суперечить гарантіям справедливого суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.

Детальніше ознайомитися з оглядом практики ЄСПЛ 2020/1 можна за цим посиланням.

Читати далі

В Україні

Стартував XII конкурс адвокатів БВПД

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» від 17 січня 2020 р. № 128/7 оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Конкурс проходитиме з 20 січня до 30 березня 2020 р. Участь у ньому можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Для участі у конкурсі необхідно:

  1. Зареєструватися на веб-сторінці Конкурсу з 21 січня по 23 лютого 2020 р., де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, форма якої встановлена Мін’юстом, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.
  2. Протягом 27 лютого – 9 березня 2020 р. пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).
  3. Протягом 16 – 19 березня 2020 р. (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості.

Окрім того, з 11 до 13 березня 2020 р. конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап проходитиме без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до Порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 8.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.