В Україні
Основні положення нотаріальної таємниці від НПУ
Нотаріальна палата України підготувала інфографіку, яка роз’яснює основні положення щодо нотаріальної таємниці.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця – сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо.
Зберігати нотаріальну таємницю зобов’язаний:
– нотаріус:
– помічник нотаріуса:
– особа, залучена для вчинення нотаріальної дії у якості свідка:
– особа, якій стали відомі певні відомості у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи іншої роботи;
– інші особи, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.
Нотаріус може давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, лише у випадку, якщо цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
Не є порушенням нотаріальної таємниці:
– внесення нотаріусом інформації до державних реєстрів;
– звітність нотаріуса в рамках процедури фінансового моніторингу;
– надання нотаріусом інформації (виключно в обсязі та на підставах, визначених законом) на вимогу суду, правоохоронних органів, податкового органу, державних та приватних виконавців, Міністерства юстиції України.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів видаються нотаріусом виключно особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, спадкоємцям померлого.
