Паспорти нон грата: що буде з українсько-угорськими відносинами після висилки дипломатів? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Паспорти нон грата: що буде з українсько-угорськими відносинами після висилки дипломатів?

Дата публікації:

Сергій Сидоренко, ЄП

Так званий «паспортний конфлікт», що визначав відносини України та Угорщини протягом останніх тижнів, дійшов своєї кульмінації. Україна зрештою вислала угорського дипломата, що був одним з учасників прихованого відео з церемонії прийняття присяги новоявленими громадянами Угорщини у Береговому. Угорщина відреагувала блискавично – з Будапешта до України повернувся перший секретар нашого посольства.

Якщо послухати заяви наших (та й угорських) дипломатів після взаємної висилки, може скластися враження, що ситуація подібна до катастрофи. Глава зовнішньополітичного відомства Угорщини Сійярто звинуватив Київ у різкому загостренні конфлікту і, що цікаво, пообіцяв поскаржитися на Україну послу США. Натомість, міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав дії Будапешта «фундаментально неадекватними», а речниця українського МЗС звинуватила угорців у порушенні принципу пропорційності. Та є всі підстави вважати, що обурення сторін – радше «ритуальне».

Обмін «титулами» нон грата був єдиним способом розрядити конфлікт, поставити крапку в його нинішньому етапі. І те, що ні Київ, ні Будапешт не назвали імена висланих ними консулів, стало ще одним свідченням того, що вони не мають наміру роздмухувати протистояння.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Та навіть крапка в цій історії не означає завершення паспортного конфлікту в цілому. Проблема «напівзабороненого» подвійного громадянства ще не раз вдарить по Україні, якщо її не врегулювати.

Кого покарали?

Змонтований відеоролик, приховано відзнятий у консульстві Угорщини та опублікований Укрінформом, за два тижні проглянули 250 тисяч разів. Великих таємниць це відео не відкрило, мабуть, ні для кого – Угорщина вже 8 років активно роздає своє громадянство етнічним угорцям (і не лише в Україні!). Цей факт не приховується, про це прямо написано на інформаційних стендах біля консульств Угорщини.

І хоча точна кількість «нових угорців» не називається, достеменно відомо, що ще станом на 2015 рік паспорти цієї країни отримали 100 тисяч мешканців Закарпаття. Для області, де зареєстровано менше мільйона дорослого населення, це – справді багато, а за минулі три роки ця кількість поза сумнівом виросла.

Два шляхи для України

Та повернемося до питання угорського «стрілочника» Дьордя Ваша. Ніхто (і, очевидно, МЗС у тому числі) не має ілюзій, що рядовий консул, що був змушений залишити Україну, не з власної волі організовував церемонію приведення до присяги. Так, того разу саме він допомагав колезі з Будапешта, яка закликала приховувати паспорти від української влади але так само на його місці вчинив би будь-який інший угорський дипломат. До слова, в нещодавно опублікованому матеріалі BBC Україна наводяться свідчення про те, що такі поради лунали й раніше, кілька років тому, коли відносини Києва та Будапешта були нібито безхмарними.

Угорщина не відмовиться від політики паспортизації, як би ми цього не вимагали. Отже, будь-якого дня може з’явитися нове відео з новим консулом і вогонь конфлікту спалахне з новою силою. Україна і надалі не зможе заплющувати очі на це. А це, серед іншого, означає, що в однієї з наших держав-сусідів з’являється безвідмовний механізм, як тримати угорсько-українські відносини «завжди в тонусі». І доки проблема не буде вирішена системно – ця загроза буде актуальною.

Є два шляхи запобігти рецидиву конфлікту: жорстко заборонити українцям отримувати другий паспорт, або ж навпаки – дозволити подвійне громадянство, хай навіть із жорсткими обмеженнями. І варто принаймні почати говорити про ці шляхи, зважуючи за та проти.

Почнемо з першого. Є поширений міф про те, що Конституція вже зараз виключає подвійне громадянство. Це не так. Більше того в окремих випадках воно напряму дозволене, однак діє «напівзаборона» добровільного отримання другого паспорта. Всі новоявлені громадяни Угорщини підпадають під неї.

Чому йдеться про напівзаборону? Бо нині законодавством не передбачено чіткого покарання за порушення закону. Хоча європейьска практика свідчить: жорстка заборона – можлива. Саме так вчинила Словаччина, де живе дуже чисельна угорська меншина, близько 10% населення країни. Ще в 2010 році, саме у відповідь на угорське рішення про початок масової роздачі паспортів закордонним угорцям, словаки ухвалили закон, який зобов’язав владу позбавляти словацького громадянства всіх, хто добровільно отримав другий паспорт.

Тоді це призвело до настільки жорсткого конфлікту між країнами-сусідами, що наші нинішні «тертя» з угорцями схожі на дрібне непророзуміння… Угорці (точно як зараз із нами) наполягали, що Словаччина порушує європейські стандарти – і зазнали поразки. Влітку 2013 року Європейський суд з прав людини визнав: практика позбавлення громадянства тих, хто пішов за другим паспортом, є цілком законною та відповідає європейському праву, бо ті етнічні угорці, в кого відібрали словацькі паспорти, – свідомо йшли на порушення закону.

Цей шлях виявився доволі ефективним. Словаччина нині є єдиною з держав-сусідів Угорщини зі значною угорською меншиною, де кампанія паспортизації не є аж надто масовою. Але є одне але. Україна втратила 8 років, по суті ігноруючи цю проблему. Тепер повторити словацький шлях буде непросто.

Запровадивши покарання «заднім числом» для тих 100—150 тисяч закарпатців, що вже мають угорське громадянство (а заодно – для румун, молдаван тощо), ми станемо на слизьку стежку. Такий закон швидше за все буде засуждений ЄСПЛ.

Можна прописати в законі, що покаранню підлягають лише нові громадяни, які отримають угорський паспорт після ухвалення цих змін, але ефект такої норми не буде настільки очевидним. До слова, в 2017 році Президент України Петро Порошенко пропонував зміни до закону про громадянство, які би запровадили покарання для власників паспортів інших держав. Тоді цей проект багато хто критикував, тож його відклали «в шухляду».

Чи можливий другий шлях – дозвіл або частковий дозвіл на подвійне громадянство? Питання не менш складне, передусім політично. Але обережні розмови з цього приводу у владній верхівці, схоже, вже розпочалися. А Павло Клімкін навіть зважився написати колонку із цілком однозначним натяком з цього приводу.

Наразі неможливо прогнозувати, чи матиме розвиток така ініціатива, але якщо це станеться, то обов’язково мають бути передбачені запобіжники. І йдеться не лише про очевидну потребу жорсткої заборони на подвійне українсько-російське громадянство (кажуть, що наразі дискутується дозвіл на другий паспорт лише від країн ЄС та НАТО). І не тільки про збереження заборони на роботу в держорганах для тих, хто має другий паспорт.

Є сенс запровадити також явні, однозначні негативні стимули для власників двох паспортів, які гарантуватимуть, що подвійне громадянство залишиться винятковим явищем, а не перетвориться на правило. Які саме? Це питання для окремої дискусії – та й то, лише якщо цей шлях буде розглядатися всерйоз.

Та рано чи пізно, схоже, Україні доведеться обрати один з двох шляхів – покарання або дозвіл. Інакше на нас чекатиме нескінченний серіал із висиланням угорських, а у відповідь й українських дипломатів.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Створено контакт-центр для медиків

Опубліковано

on

От

Міністерство охорони здоров’я створило контакт-центр, що надаватиме консультації керівникам медзакладів, медичним працівникам та представникам органів місцевого самоврядування щодо формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я, трансформації госпітальних округів та виплат базової заробітної плати. До центру за консультацією можуть звернутися лікарі, медсестри та представники медичної спільноти.

Читайте також: Виплату медикам підвищеної зарплати перевірятиме Держаудитслужба

«Алгоритм роботи контакт-центру буде влаштований таким чином, що кожне звернення від медпрацівників чи представників органів місцевого самоврядування буде зареєстровано та передано в роботу. Після уточнення необхідної інформації, заявнику надаватиметься зворотний зв’язок. Завдяки такому алгоритму медики зможуть максимально швидко отримати вичерпну відповідь», – додали у Міністерстві.

До контакт-центру можна зателефонувати за номером 0 800 60 20 21.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

У закладах освіти з’являться «вихователі з безпеки»

Опубліковано

on

От

Ще три громади Запорізької області долучилися до проекту «Вихователь безпеки» та підписали відповідні меморандуми. В межах акції, учасники домовились, що найближчим часом буде оголошено конкурс на зайняття вакантних посад спеціаліста із безпеки в освітньому середовищі.

Читайте також: Міносвіти підготувало довідки по освітній субвенції на 2022 р.

Спеціалісти будуть закріплені за певними закладами, де вони опікуватимуться широким спектром безпекових питань. За задумом «Вихователь безпеки» – людина, яка має стати комунікатором у громаді між закладом освіти та правоохоронними органами для захисту учнів, батьків і вчителів. Планується, що спеціаліст безпеки сприятиме ранньому виявленню та усуненню негативних явищ в підопічному закладі, співпрацюватиме з поліцейськими, рятувальниками, органами місцевого та батьківського самоврядування.

Читайте також: Майже 3 млрд гривень додатково виділено на освіту та охорону здоров’я

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Додамо, що раніше цей пілотний проект стартував на Харківщині. Меморандум про співпрацю та партнерство підписали керівники Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та представники Донецької селищної територіальної громади.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Куди зникали мільйони роялті, як виправити систему і досягти справедливих виплат: в Києві відбулася пресконференція авторської організації

Опубліковано

on

От

24 січня 2022 року в Українському кризовому медіа-центрі міста Києва за ініціативи авторської організації ГО «УААСП» відбулася гучна пресконференція на тему «Перезапуск сфери зі збору та розподілу роялті за використання музики після прийняття закону України №5572».

Автори та представники українського бізнесу відповіли на гострі питання щодо міфів, що виникли навколо закону про роялті, який відміняє негативні наслідки попередніх конкурсів, перезапускає процедуру акредитації у сферах публічного виконання та публічного сповіщення музичних творів, надає дозвіл зареєстрованим ОКУ (організаціям колективного управління) збирати роялті за твори, що входять до їхнього каталогу, поки не буде проведено новий конкурс по акредитації. А також поділилися баченням майбутніх змін, які наведуть лад у сфері виплат винагород.

Міф про те, що користувачі не хочуть платити гроші, розвінчала виконавча директорка Національної асоціації медіа, що представляє понад 150 електронних національних і регіональних медіа, Катерина Мяснікова: «Нам потрібна зрозуміла ціна і спокій. Для нас дуже важливо, щоби система була прозорою і ми були впевнені, що сплачені нами гроші були справедливо розподілені та дійшли до авторів. І ми раді, що зараз є організації авторів, які прагнуть відкритого партнерства». Також Катерина поділилася амбіційним планом медіа індустрії на 2022 рік: виплатити авторам винагороду у розмірі 3,5 млн гривень, про що був підписаний меморандум прямо під час пресконференції. Це на 60% більше, порівняно з обсягом винагороди за суміжні права, які сплатили телерадіоорганізації відповідно до останнього опублікованого звіту акредитованої у цій сфері організації.

До підписання меморандуму приєдналася представниця фестивалю Atlas Weekend, GR-менеджерка Мар’яна Мокринська, і теж зазначила, що організатори фестивалів готові сплачувати чесні роялті, але тим ОКУ, діяльність яких буде дійсно прозора, з необхідними звітами, підтвердженнями надходження коштів правовласникам, та головне, які мають договори з міжнародними організаціями. Керуючий партнер Stereo Plaza Максим Шульженко та представник фестивалю «Західфест» Данило Почтарьов також висловилися у підтримку змін, передбачених законом №5572, та заявили про свою готовність до чесної співпраці та оголосили про підписані меморандуми.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Тарас Тополя, віце-президент Авторської ради ГО «УААСП» та лідер гурту «Антитіла», розповів про значні досягнення об’єднаної креативної індустрії з моменту проведення останньої пресконференції, зокрема про прийняття законопроекту №5572 у другому читанні наприкінці минулого року всупереч значному спротиву певних гравців ринку. Також розповів про тісну співпрацю з Мінцифри та з Мінекономіки щодо створення єдиного цифрового вікна для користувачів з можливим використанням додатку «Дія» та впровадження сучасних технологій з моніторингу звучання музики у закладах за принципом «Shazam». Дані дії направлені на цифровізацію процесу збору та розподілу роялті, що виключить людський фактор, і створить можливість прямого надходження винагород правовласникам на їхні рахунки від користувачів. Також ця система усуне існуючі фірми-прокладки і унеможливить тіньові схеми.

Ще один  міф про авторські права видавців та субвидавців на 80% музики, що використовується в Україні. «За світовою практикою видавці та субвидавці не володіють авторськими правами на музичні твори, а мають право на отримання частки роялті. Право надавати дозвіл на використання музичних творів шляхом публічного виконання та публічного сповіщення, а також збирати, розподіляти та виплачувати роялті передається між ОКУ відповідних країн за договорами про взаємне представництво інтересів» – наголосив Тарас Тополя. Ці договори є фундаментом захисту прав авторів у всьому світі.

Маніпуляції про не зібранні або не виплачені роялті у розмірі 100 млн гривень впродовж 9 місяців блокування ринку. Насправді винагорода збиралася і виплачувалася, хоча й з порушенням законодавства, про що свідчать звіти на сайтах відповідних ОКУ.

«Ми, як учасники креативної індустрії, сподіваємося, що законопроект №5572 буде підписано Президентом найближчим часом, і процедуру перезапуску сфери буде розпочато. Відзначаємо вирішальну роль Мінекономіки в організації та проведенні нових прозорих конкурсів з акредитації у сфері публічного виконання та публічного сповіщення музичних недраматичних творів відповідно до букви Закону про ефективне управління від 2018 року. Представники об’єднаної креативної індустрії України, а також міжнародна спільнота, буде надзвичайно пильно слідкувати за процесом акредитації», – зазначив Валерій Харчишин, генеральний директор ГО «УААСП» і лідер гурту «Друга Ріка».

У підсумку конференції організатори визначили, що необхідно зробити, щоб налагодити систему виплат роялті. Перед усім провести прозорий конкурс  з акредитації ОКУ новим складом членів комісії, яка складатиметься з компетентних осіб без конфліктів інтересів. Після вибору дійсно репрезативної ОКУ, що представляє найбільшу кількість авторів та творів України й світу, запустити цифрову систему збору та розподілу роялті між авторами.

Варто додати, що депутати Верховної Ради України втретє підтримали Закон №5572, тепер вже не проголосувавши за постанову Людмили Буймістер «Про скасування рішення ВРУ від 15.12.2021 відносного даного законопроекту». До запуску важливих і необхідних змін в сфері виплати роялті авторам залишився останній крок – підпис Президента України Володимира Зеленського.

Переглянути пресконференцію повністю можна за посиланням

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link