Connect with us

В Україні

Перелік ризикових платників податків – найбільша проблема бізнесу

Згідно з квартальним звітом, у ІІ кварталі 2020 р. Рада бізнес-омбудсмена (РБО) розглянула 385 скарг підприємців на порушення державних органів та закрила 297 розслідувань.

Найчастіше бізнес скаржився на дії податкових (68%) та правоохоронних органів (12%), державних регуляторів (5%), митниці (3%) та місцевих органів влади (2%). Загалом ці питання склали 90% усіх звернень.

Швидкозростаюча проблема включення підприємств до переліку ризикових платників податків стала найбільшим за кількістю предметом звернень бізнесу у ІІ кварталі 2020 р. РБО отримала 64 скарги з цього приводу, що на третину більше проти I кварталу 2020 р. та в чотири рази більше проти II кварталу 2019 р.

«Передусім, список ризикових платників податків має використовуватися для відслідковування компаній, причетних до незаконних оборудок з ПДВ. Проте наразі критерії віднесення підприємств до такого переліку часто не є зрозумілими, а інструмент використовується не за призначенням, створюючи необґрунтований тиск на бізнес. Ми рекомендуємо, щоб рішення податкового органу щодо включення компаній у список ризикових були належно обґрунтованими, а процедура їх оскарження – чіткою та прозорою», – зауважив бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький.

Кількість оскаржень результатів податкових перевірок (55 скарг) зменшилась на 39% проти I кварталу 2020 р. – внаслідок мораторію на податкові перевірки, запровадженого на період карантину. Питання невиконання державними органами судових рішень, які вже набрали законної сили (21 скарга), залишалося актуальним для підприємців.

Компанії продовжували звертатися зі скаргами, пов’язаними з карантинними обмеженнями. Вдалося виявити низку системних проблем та вирішити деякі застарілі проблеми. Наприклад, за сприяння Ради Міністерство охорони здоров’я зареєструвало антисептики двох виробників, які чекали на перереєстрацію з 2018 р.

Майже три чверті скарг надійшли від малого та середнього бізнесу. Частка українського бізнесу в структурі звернень склала 86%, бізнесу з іноземним капіталом – 14%. Серед найактивніших галузей, які зверталися до бізнес-омбудсмена – оптова торгівля (22%), промислове виробництво (14%), сільське господарство (13%), представники ринку нерухомості (11%) та приватні підприємці (10%).

Понад половина (51%) всіх звернень надійшла з Києва та області. Значні частки скарг направили підприємці Дніпропетровської (9%), Харківської (9%) та Одеської (7%) областей.

Детальніше ознайомитись зі звітом за ІІ квартал 2020 р. можна за посиланням.

В Україні

Законопроект, який дасть змогу розпочати формування ВККС, потрібно ухвалювати невідкладно

Як заявив Голова Вищої ради правосуддя, законодавчі зміни у сфері правосуддя мають бути спрямовані на поновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і, як результат, – наповнення судової системи новими кадрами.

Ухвалення проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» № 3711 дасть змогу розпочати формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Запропоновані зміни покликані привести законодавство у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України та дадуть можливість Вищій раді правосуддя сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України і, як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та вирішити інші питання суддівської кар’єри.

Законопроект потрібно ухвалювати невідкладно, інакше у найближчій перспективі суди можуть втратити ще частину кадрів, адже в умовах правової невизначеності, складнощів із матеріально-технічним і соціальним забезпеченням судді звільнятимуться у відставку.

«Тенденція справді загрозлива: 32 % суддівських посад вакантні, понад 30 % суддів мають право на відставку. Кожного тижня ВРП розглядає все нові й нові заяви про відставку. Упродовж півтора року дев’ять судів не здійснювали правосуддя через відсутність у їх складі повноважних суддів. Значна частина апеляційних судів укомплектована менше ніж на половину. Вплив кадрового голоду в апеляційних судах дуже негативний, адже набрання рішенням законної сили пов’язують саме із судом апеляційної інстанції», – повідомив Голова ВРП Андрій Овсієнко.

Читати далі

В Україні

19 вересня – третя сесія іспитів з іноземної мови для вступників до магістратури

Відповідно до наказу МОН від 6 серпня 2020 р. № 1010 для вступників у магістратуру, які не змогли з тих чи інших причин скласти чи бажають перескласти єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови, третю сесію перенесли з 31 жовтня на 19 вересня.

Рішення дає шанс вступникам до магістратури, які не мали можливості взяти участь в основній та додатковій сесіях або не склали їх, все ж таки вступити до ЗВО до початку осіннього призову.

Як і минулого року, результати третьої сесії ЄВІ можна буде використати для вступу лише на контракт. Третя сесія – платна, вартість окремо визначатиме Український центр оцінювання якості освіти.

Реєстрація на третю сесію триватиме з 17 до 25 серпня за таким самим алгоритмом, що і на основну сесію. Перед цим вступникам обов’язково необхідно уточнити, чи передбачені Правилами прийому обраного ЗВО додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

Пункти проведення ЄВІ створять у 9 містах – Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську, Києві, Львові, Слов’янську, Одесі, Херсоні, Харкові.

Читати далі

В Україні

«Великий розпродаж в’язниць» розпочато

«Ми розпочинаємо великий розпродаж в’язниць. І першим об’єктом, який ми пропонуємо придбати бізнесу, є Державна установа «Ірпінський виправний центр (№132)» у смт Коцюбинське», – повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.

Виручені кошти будуть розподілені на дві частини: частина піде на розбудову нової в’язничної інфраструктури, інша частина – поповнить державний бюджет.

Ключова цінність цих об’єктів для інвесторів – можливість отримати великі земельні ділянки з уже підведеними інженерними мережами.

Продаж в’язниць не означає, що засуджених випустять на свободу. Буде реалізовуватися лише надлишкове майно, на утримання якого витрачаються державні кошти.

Міністр юстиції зазначив, що «великий розпродаж в’язниць» виглядатиме так:

  1. продаються законсервовані в’язниці, які не використовуються, але кошти на їх охорону витрачаються;
  2. оптимізується мережа існуючих в’язниць, вивільняються, консервуються і продаються ще до десятка поки що функціонуючих в’язниць;
  3. обираються міста, у яких слідчі ізолятори будуть виводитись із центральних частин міста у промзону або взагалі за міську смугу;
  4. проектуються та будуються перші нові сучасні слідчі ізолятори на околицях;
  5. продаються старі слідчі ізолятори у центральних частинах міст та переїжджають у нові;
  6. повторюються кроки 4 та 5 доти, поки не буде отримано повністю нову мережу сучасних СІЗО;
  7. будуються/реконструюються установи виконання покарань.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram