Connect with us

В Україні

Підвищення «мінімалки»: чого більше — плюсів чи мінусів?

Дата публікації:

На фоні боротьби за «життя» столичного банку «Аркада», яка тривала всі останні місяці й завершилася очікуваним його крахом, виведення з нього 9 млрд грн (цим питанням займаються нині правоохоронці), підвищення «мінімалки» — вагомий плюс в активі влади. Хоча в «Аркаду» нині введена тимчасова адміністрація, а на платників податків ляже тягар по виплатах його вкладникам, створений колись будівельним холдингом «Київміськбуд» банк був одним із впливових гравців на будівельному ринку, профінансувавши майже 40 великих будівництв лише в Києві.

Тепер же десятки тисяч інвесторів опинилися за бортом. А враховуючи також те, що в Україні масово закриваються страхові компанії, стає зрозумілим, що на чиїйсь вулиці свята точно не буде. Проте є певне коло українців, які святкуватимуть початок навчального року з прибутком у власній кишені. Відомо, що на сьогодні мінімальна заробітна плата в Україні 4 723, що (в перерахунку в євро) ледь перевищує €150, в той час, як цей показник у Німеччині дорівнює — 1 584, Польщі — 611, Литві — 607, Чехії — 575, Угорщині — 487 євро. У зв’язку з цим важливо зазначити, що гострою соціальною проблемою України є критично великий розрив між високою вартістю життя й низькою оплатою праці. Весь час до цього в Україні сповідувалася політика дешевої робочої сили, а сама країна тримається за рахунок сировинної моделі економіки, що й призвело до знецінення праці, зниження рівня професійності працівників, до бідності і масової трудової міграції. Тому рішення ВРУ про підвищення «мінімалки» до 5 000 грн, прийняте за поданням Президента України, в цілому є правильним кроком, що сприятиме вирішенню ряду структурних диспропорцій економіки та стимулюватиме розвиток внутрішнього ринку.

То що ж реально принесе це підвищення мінімальної заробітної плати? По-перше, очікується поступове вирівнювання споживчих витрат. У нас вони загалом утричі нижчі, аніж у Польщі, вдвічі, аніж у Болгарії, в 1,5 аніж у Грузії чи Вірменії. Нижче України — лише Молдова. При тому більшу частину споживчих витрат українців складають їжа та житлово-комунальні послуги.

По-друге, це, сприятиме розвитку внутрішнього ринку. Зрозуміло, чим більші доходи населення, тим жвавішим є споживання товарів і послуг, що, в свою чергу, дозволить крупному бізнесу збільшити інвестиції в розширення виробництва.

По-третє, відбудеться поступове підвищення рівня життя. Хоча за обсягом товарів і послуг, які може придбати рядовий громадянин, у співвідношенні з рівнем цін Україна значно поступається країнам Європи. Тому державна політика, спрямована на підвищення рівня доходів громадян, є бажаною.

По-четверте, підвищення мінімальної заробітної плати не призведе до непомірних бюджетних витрат. Експерти вважають, що воно практично повністю мають компенсуватися за рахунок економії на процентних витратах у зв’язку з більш міцнішим (ніж планувався) обмінним курсом гривні.

Отже, ці достатньо абстрактні, але такі бажані результати, очікує значна частина суспільства, а саме його бюджетне середовище. Вважається, що в нас існує занижений рівень оплати праці працівників бюджетної сфери. Так, наприклад, у червні цього року за даними статистики середня зарплата в сфері охорони здоров’я становила 60% від середнього рівня по економіці. Уряд встановлює з 1 вересня 2020 року розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду єдиної тарифної сітки у розмірі 2 225 гривень. Відтепер зарплата вчителя, медсестри або прибиральниці в держустанові будуть нараховуватися, виходячи із зазначених параметрів.

Проте значна частина експертів вважає, що таке підвищення «мінімалки» матиме й чимало негативних моментів. Уже зараз можна говорити, що для малого та середнього бізнесу різке підвищення мінімальної зарплати стане шоком. Адже за умов обмеженої виручки та проблем, пов’язаних із коронакризою, компаніям доведеться обирати, яким чином забезпечити вимушене збільшення оплати праці: шляхом підвищення цін, скорочення робочих місць чи відмови від інвестицій у виробництво? До того ж, навряд чи можна від підвищення мінімалки очікувати детінізації економіки. Адже саме з фонду оплати праці сплачується ПДФО та ЄСВ. Вони реально збільшаться й виплата існуючої офіційної заробітної плати не дозволить працедавцю оптимізувати податкове навантаження на фонд заробітної плати. Тож замість інвестицій у виробництво він змушений буде стимулювати приватне споживання.

Саме тому економіка бізнесу нині на порозі проїдання свого майбутнього. За що, звісно, доведеться розплачуватися усім миром. Але якщо у влади вистачило б бажання й волі закрити чорні офшорні «діри», стимулювати національного товаровиробника, детінізувати економіку та здолати хоча б якусь частину корупції, то вже найближчим часом середня зарплата досягла б $1000. І це було б справжнім підвищенням добробуту українців, а не волюнтариським кроком напередодні виборів.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

З 1 березня прийматимуть документи для участі в конкурсі для обрання суддею ЄСПЛ від України

Опубліковано

on

Конкурсна комісія із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України оголосила про початок прийому документів для участі в конкурсі, який триватиме з 1 березня до 30 березня 2021 р. (включно).

Порядок проведення конкурсу із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України, вимоги до кандидатів визначено Положенням про проведення конкурсу із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України, затвердженим Указом Президента України від 19 лютого 2021 р. № 63.

Документи подаються до конкурсної комісії поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або особисто (у закритому конверті, засвідченому особистим підписом, з позначенням на конверті «Конкурс із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України») за адресою: 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11, Офіс Президента України.

Читати далі

В Україні

КСУ розпочав розгляд «карантинної справи»

Опубліковано

on

Конституційний Суд України розпочав розгляд справи щодо оскарження «карантинної» постанови Кабміну в частині встановлення заборони на надання деяких медичних послуг.

У четвер, 25 лютого, Велика палата КСУ на пленарному засіданні розпочала розгляд подання 48-ми народних депутатів, в якому вони оскаржують окремі пункти постанови Кабміну № 641 від 22 липня минулого року в частині обмеження надання медичних послуг медичними закладами. Варто зазначити, що на засідання суду не з’явилися ані представники суб’єкта подання – народні депутати, ані представник Кабміну. Як вказав у своєму виступі суддя-доповідач у даній справі Віктор Городовенко, «48 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду з клопотанням визнати неконституційними положення підпункту 17 пункту 10, пункту 15 постанови Кабінету міністрів «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території зі значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 липня 2020 року № 641 зі змінами».

«На думку народних депутатів, запровадження такої вибірковості означає, що медичну допомогу надаватимуть не в усіх випадках, і це запроваджує вибірковий підхід до надання медичної допомоги, тобто порушена стаття 64 Конституції, яка гарантує рівне право на доступ до медичної допомоги. Також автори подання вважають, що норми постанови Кабміну суперечать приписам частини 1 і 2 статті 24, частини 1 і 2 статті 42, статті 43, частині 1 та 3 статті 49, статті 64, частини 1 статті 92 Конституції України», — сказав суддя-доповідач.

Як було зазначено, суд розглядатиме дану справу в закритому режимі, після цього буде винесено рішення, яке оприлюднять на сайті КСУ.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Премія Держдепу екс-генпрокурору

Опубліковано

on

Днями Держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив про вручення колишньому Генеральному прокурору України Руслану Рябошапці нової премії Державного департаменту в сфері в боротьби з корупцією.

Про це йдеться в заяві Блінкена на сайті Держдепу та інформації Посольства України в США: «Вітаємо колишнього Генпрокурора Руслана Рябошапку, одного з 12 лауреатів премії Державного департаменту з боротьби з корупцією. Очолений ним процес переатестації прокурорів мав довготривалий вплив та за підтримки українського уряду був доведений до кінця його наступником».

Як зазначив Ентоні Блінкен, «в усьому світі корупція загрожує безпеці та стабільності, заважає економічному зростанню, підриває демократію та права людини, знищує довіру громадськості до державних інституцій, сприяє міжнародній злочинності, та спустошує державні та приватні ресурси. Адміністрація Байдена визнає, що досягнути успіху в боротьбі з цими проблемами можна лише у співпраці із відданими партнерами, сміливими людьми, які борються із корупцією та країнами, які працюють над втіленням своїх зобов’язань щодо міжнародних антикорупційних стандартів. Через це я оголошую нову премію Державного департаменту з боротьби з корупцією, яка вшановує осіб, які невтомно працювали, захищаючи прозорість, долали корупцію, та гарантували підзвітність у своїх країнах».

У переліку лауреатів також представники з Албанії, Еквадору, Гватемали, Гвінеї, Індії, Лівії, Філіппін та інших країн.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram