Connect with us

В Україні

Підвищення «мінімалки»: чого більше — плюсів чи мінусів?

Дата публікації:

На фоні боротьби за «життя» столичного банку «Аркада», яка тривала всі останні місяці й завершилася очікуваним його крахом, виведення з нього 9 млрд грн (цим питанням займаються нині правоохоронці), підвищення «мінімалки» — вагомий плюс в активі влади. Хоча в «Аркаду» нині введена тимчасова адміністрація, а на платників податків ляже тягар по виплатах його вкладникам, створений колись будівельним холдингом «Київміськбуд» банк був одним із впливових гравців на будівельному ринку, профінансувавши майже 40 великих будівництв лише в Києві.

Тепер же десятки тисяч інвесторів опинилися за бортом. А враховуючи також те, що в Україні масово закриваються страхові компанії, стає зрозумілим, що на чиїйсь вулиці свята точно не буде. Проте є певне коло українців, які святкуватимуть початок навчального року з прибутком у власній кишені. Відомо, що на сьогодні мінімальна заробітна плата в Україні 4 723, що (в перерахунку в євро) ледь перевищує €150, в той час, як цей показник у Німеччині дорівнює — 1 584, Польщі — 611, Литві — 607, Чехії — 575, Угорщині — 487 євро. У зв’язку з цим важливо зазначити, що гострою соціальною проблемою України є критично великий розрив між високою вартістю життя й низькою оплатою праці. Весь час до цього в Україні сповідувалася політика дешевої робочої сили, а сама країна тримається за рахунок сировинної моделі економіки, що й призвело до знецінення праці, зниження рівня професійності працівників, до бідності і масової трудової міграції. Тому рішення ВРУ про підвищення «мінімалки» до 5 000 грн, прийняте за поданням Президента України, в цілому є правильним кроком, що сприятиме вирішенню ряду структурних диспропорцій економіки та стимулюватиме розвиток внутрішнього ринку.

То що ж реально принесе це підвищення мінімальної заробітної плати? По-перше, очікується поступове вирівнювання споживчих витрат. У нас вони загалом утричі нижчі, аніж у Польщі, вдвічі, аніж у Болгарії, в 1,5 аніж у Грузії чи Вірменії. Нижче України — лише Молдова. При тому більшу частину споживчих витрат українців складають їжа та житлово-комунальні послуги.

По-друге, це, сприятиме розвитку внутрішнього ринку. Зрозуміло, чим більші доходи населення, тим жвавішим є споживання товарів і послуг, що, в свою чергу, дозволить крупному бізнесу збільшити інвестиції в розширення виробництва.

По-третє, відбудеться поступове підвищення рівня життя. Хоча за обсягом товарів і послуг, які може придбати рядовий громадянин, у співвідношенні з рівнем цін Україна значно поступається країнам Європи. Тому державна політика, спрямована на підвищення рівня доходів громадян, є бажаною.

По-четверте, підвищення мінімальної заробітної плати не призведе до непомірних бюджетних витрат. Експерти вважають, що воно практично повністю мають компенсуватися за рахунок економії на процентних витратах у зв’язку з більш міцнішим (ніж планувався) обмінним курсом гривні.

Отже, ці достатньо абстрактні, але такі бажані результати, очікує значна частина суспільства, а саме його бюджетне середовище. Вважається, що в нас існує занижений рівень оплати праці працівників бюджетної сфери. Так, наприклад, у червні цього року за даними статистики середня зарплата в сфері охорони здоров’я становила 60% від середнього рівня по економіці. Уряд встановлює з 1 вересня 2020 року розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду єдиної тарифної сітки у розмірі 2 225 гривень. Відтепер зарплата вчителя, медсестри або прибиральниці в держустанові будуть нараховуватися, виходячи із зазначених параметрів.

Проте значна частина експертів вважає, що таке підвищення «мінімалки» матиме й чимало негативних моментів. Уже зараз можна говорити, що для малого та середнього бізнесу різке підвищення мінімальної зарплати стане шоком. Адже за умов обмеженої виручки та проблем, пов’язаних із коронакризою, компаніям доведеться обирати, яким чином забезпечити вимушене збільшення оплати праці: шляхом підвищення цін, скорочення робочих місць чи відмови від інвестицій у виробництво? До того ж, навряд чи можна від підвищення мінімалки очікувати детінізації економіки. Адже саме з фонду оплати праці сплачується ПДФО та ЄСВ. Вони реально збільшаться й виплата існуючої офіційної заробітної плати не дозволить працедавцю оптимізувати податкове навантаження на фонд заробітної плати. Тож замість інвестицій у виробництво він змушений буде стимулювати приватне споживання.

Саме тому економіка бізнесу нині на порозі проїдання свого майбутнього. За що, звісно, доведеться розплачуватися усім миром. Але якщо у влади вистачило б бажання й волі закрити чорні офшорні «діри», стимулювати національного товаровиробника, детінізувати економіку та здолати хоча б якусь частину корупції, то вже найближчим часом середня зарплата досягла б $1000. І це було б справжнім підвищенням добробуту українців, а не волюнтариським кроком напередодні виборів.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Інтернет-посилання на містобудівні умови та обмеження можна долучати до офіційних звернень та запитів

Опубліковано

on

Як пояснив заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА, начальник управління адміністративних послуг Юрій Тацій, інтернет-посилання на містобудівні умови та обмеження, опубліковані на сайті містобудівного кадастру, можна подавати у запитах до держустанов.

Згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дані містобудівних кадастрів є офіційними відомостями, які, зокрема, використовуються для задоволення інформаційних потреб державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Так, громадяни можуть складати офіційні звернення та запити, долучаючи до них таку інформацію:

– посилання на містобудівні умови та обмеження, оприлюднені на сайті містобудівного кадастру;

– скріни ділянок, зображених на мапах ресурсу.

Містобудівні документи оприлюднені на сайті у форматі .pdf, їх можна завантажити і, у разі необхідності, для складання запиту долучити, як додаток.

Існують інші офіційні ресурси, серед яких – Портал державної електронної системи у сфері будівництва. Посилання на містобуди, опубліковані на цьому сайті, також можна додавати до офіційних запитів або ж завантажувати та використовувати для власних потреб.

Читати далі

В Україні

Звітність з ПДФО та ЄСВ об’єднали в одну форму

Опубліковано

on

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що наказом Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» від 15 грудня 2020 р. № 773 викладено у новій редакції податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

Оновлена форма – «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» – фактично включила до свого складу таблиці Звіту з ЄСВ.

Такий Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Розрахунок складається із:

– заголовної частини;

– додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;

– додатка 2, який формується та подається лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення;

– додатка 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;

– додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;

– додатка 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;

<- додатка 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Розрахунок за формою, затвердженою цим наказом, перший раз подається за I квартал 2021 р.

Також пропонуємо ознайомитись з Інформаційним листом Нотаріальної палати України «Щодо змін форми податкового розрахунку 1ДФ та подання звітності» від 15 січня 2021 р.

Читати далі

В Україні

Понад 67 млрд грн не використано з держбюджету 2020 р.

Опубліковано

on

Як заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, попри перевиконання плану доходів державного бюджету за 2020 р., видатки менші плану на понад 67 млрд грн.

«Недоліки планування низки бюджетних програм та неефективні управлінські рішення при використанні бюджетних коштів призвели до невиконання плану видатків на 5% – 67,3 млрд грн», – зауважив В. Пацкан.

За його словами, менше запланованого здійснено видатків за бюджетними програмами МОЗ – на 10,5 млрд грн (7,7%). З них, 2,7 млрд грн – на відшкодування витрат на медобслуговування населення внаслідок оплати фактично наданих послуг, 2,4 млрд грн – на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров’я, 2,1 млрд грн – на закупівлю засобів індивідуального заходу, тестів, обладнання та доплати працівникам лабораторій МОЗ (кошти Фонду боротьби з COVID-19), 1 млрд грн – на закупівлю медикаментів і лікарських засобів через довготривалі процедури закупівель.

Менше запланованого на 5,8 млрд грн витратило Мінсоцполітики за бюджетними програмами, зокрема, що здійснюються за рахунок коштів Фонду боротьби з COVID-19, на надання Пенсійним фондом України одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, – на 4,7 млрд грн (56%), фінансової допомоги Фонду соцстрахування України для виплат медпрацівникам та членам їхніх сімей – майже на 171 млн грн (73%).

Також Голова Рахункової палати зазначив, що доходи державного бюджету у 2020 р. становили 1 трлн 76 млрд грн, що на 9 млрд грн (0,8%) більше плану.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram