Connect with us

В Україні

Суд взявся за справу Шеремета: будуть присяжні

Дата публікації:

Шевченківський райсуд Києва призначив до розгляду справу щодо підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

Про це було повідомлено в ході підготовчого засідання суду. «Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту судом присяжних у відкритому судовому засіданні на 12 годину 4 вересня». Вказане підготовче засідання проводили головуюча суддя Оксана Голуб та судді-учасники колегії Марина Антонюк і Євген Сидоров. Додамо й те, що всі троє підозрюваних вимагали суду присяжних.

Суд залишив підозрюваного Андрія Антоненка під вартою до 23 жовтня, Юлію Кузьменко — під домашнім арештом також до 23 жовтня, Яна Дугарь залишається під слідством до тієї ж дати. Зазначимо, що в суспільстві неоднозначне ставлення до цього процесу, що й підтвердила днями частина учасників Маршу незалежності під Офісом Президента з вимогами звільнити фігурантів справи про вбивство Павла Шеремета, вважаючи обвинувачення цих людей сфабрикованим.

Нагадаємо, один із керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль. Дванадцятого грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3-х підозрюваних у вбивстві — лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка та військову медсестру Яну Дугарь. Двадцять другого травня слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Навігацію на Дніпрі продовжено до кінця року

Опубліковано

on

«Морська адміністрація продовжила сезон річкової навігації на всіх шлюзах на Дніпрі до 31 грудня цього року. У наших планах – здійснювати цю навігацію протягом всього року, якщо будуть сприятливі погодні умови для цього”, – повідомив Міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Читати далі

В Україні

«Відкритий уряд» збирає пропозиції для плану сталого розвитку до 2020 р.

Опубліковано

on

Секретаріат Кабінету Міністрів опублікував для обговорення проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство «Відкритий Уряд» у 2021 – 2022 роках».

Метою прийняття акта є здійснення заходів, спрямованих на вирішення проблемних питань в контексті глобальних Цілей сталого розвитку 2030 через забезпечення доступу до публічної інформації, участі громадськості, підзвітності державних інституцій, впровадження технологій та інновацій для забезпечення прозорості та підзвітності.

Дія заходів, передбачених проектом плану дій, поширюватиметься на громадян (зокрема, молодь), інститути громадянського суспільства, суб’єктів господарювання, які взаємодіють з органами влади в процесі участі у формуванні та реалізації державної політики, отримання публічних послуг; здійснення громадського контролю за складанням бюджетів та витрачанням бюджетних коштів, обліком державної власності; під час реалізації інфраструктурних проектів та здійснення діяльності у видобувних галузях тощо.

Реалізація заходів має спонукати заінтересованих сторін взаємодіяти з органами виконавчої влади для захисту своїх прав та законних інтересів, оскільки заходи стосуються:

  • посилення громадської участі у прийнятті рішень;
  • забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • підвищення рівня прозорості в інфраструктурі, видобувних галузях та управлінні публічними фінансами;
  • забезпечення відкритості та прозорості обліку державної власності;
  • розвитку інновацій;
  • забезпечення цифрової доступності для осіб з інвалідністю та ін.

Передбачається, що заходи будуть виконуватися у тісній співпраці органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, які визначені партнерами в їх реалізації.

Письмові пропозиції до проекту акта приймаються до 11 грудня 2020 р. за формою на електронну адресу: ogp@kmu.gov.ua.

Читати далі

В Україні

Херсонський апеляційний суд захистив право спадкоємиці: знято арешт з нерухомого майна, що є предметом спадкування

Опубліковано

on

Спадкоємці першої черги звернулися до суду з позовом до ПАТ «БТА Банк» та виконавчої служби про визнання за кожною права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, а також зняття арешту з усього майна спадкодавця, пояснивши, що на момент смерті спадкодавця постійно проживали разом з нею, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину. Проте державний нотаріус позивачам відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки виявлено запис про арешт нерухомого майна, накладений виконавчою службою. У закінченні виконавчих проваджень та скасуванні арешту нерухомого майна у зв`язку зі смертю боржника виконавча служба також відмовила.

Суд першої інстанції у позові відмовив, з чим не погодилася одна зі спадкоємиць і  оскаржила до Херсонського апеляційного суду зазначене рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного суду зауважила, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Колегія суддів Херсонського апеляційного суду у цій справі дійшла  висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права, адже необхідність у способі захисту шляхом визнання права власності виникає лише тоді, коли наявність суб`єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.  А метою використання вказаного способу захисту є усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що право позивача на спадщину підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а позивач фактично пов`язує порушення своїх прав з відсутністю у неї можливості здійснити оформлення права на спадщину, то відсутні підстави для визнання в судовому порядку за позивачем права власності на спадкове майно.

Разом із тим, відповідно до ст.1281 Цивільного кодексу України кредитор спадкодавця має протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Суд встановив, що стягувач ПАТ «БТА Банк» був обізнаний про відкриття спадщини після смерті боржника та коло її спадкоємців, але протягом шести місяців жодних вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину, не заявив.

Тож суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач як кредитор втратив право вимоги до спадкоємців боржника у зв`язку із пропуском строку пред`явлення вимоги, а наявність запису про арешт нерухомого майна, яке є предметом спадкування, перешкоджає у реалізації прав позивача на оформлення її спадкових прав за законом після смерті спадкодавця.

Тож Херсонським апеляційним судом оскаржуване рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зняття арешту та постановлено нове рішення, яким знято арешт із ½ квартири, яка належала спадкодавцю.

З судовими рішеннями за вказаною справою можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 766/9726/17.

Посилання на сайт ХАС

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram