Connect with us

В Україні

Після звільнення держслужбовці мають подавати декларацію за період, не охоплений попередньою

Національне агентство з питань запобігання корупції роз’яснило порядок подання декларації після звільнення.

Відповідно до роз’яснення, суб’єкт декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, має подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями – з 1 січня року, в якому відбулося звільнення, по день фактичного звільнення.

При звільненні за ініціативою працівника суб’єкт декларування має подати декларацію у день фактичного звільнення. Якщо звільнення відбувається за ініціативою роботодавця, така декларація подається суб’єктом декларування протягом 20 днів з моменту, коли працівника було звільнено.

Також НАЗК зауважує, що відсутність даних для заповнення декларації, таких як розмір грошових компенсацій при звільненні, не є підставою для відтермінування подання декларації. Адже законом передбачена можливість тричі подати виправлену декларацію упродовж семи днів. У разі неможливості отримати необхідні дані для заповнення декларації у вказаний термін декларант має можливість повідомити про це НАЗК в «Особистому кабінеті».

В Україні

Україна від корупції на держпідприємствах втрачає 1% ВВП

За підрахунками Мінекономіки, від корупції на державних підприємствах Україна втрачає 1% ВВП.

Про це в інтерв’ю ЕП заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Павло Кухта. «У секторі державних підприємств опір змінам шалений. У власності держави 3 733 таких підприємств. Це величезні масштаби корупції. НАБУ оцінює втрати держави у 18 млрд грн (0,5% ВВП). І це лише оцінки за відкритими справами. Ми розуміємо, що щонайменше така ж сума набіжить за невідкритими справами, та за кейсами, яких ще не виявили або за якими ще не зібрано достатньо доказів. Тобто ми втрачаємо 1% ВВП від корупції на державних підприємствах. Зміна політичної команди дає можливість це подолати», — сказав Кухта.

Він зазначив, що приватизація раніше, нібито, була пріоритетом, але фактично блокувалася. «Зараз ситуація змінилася. У мене як людини, яка відповідає за цей напрямок, немає підстав стверджувати, що відсутня підтримка. Підтримка є, мандат є, готовність є. Парламент узяв і спокійно скасував перелік законів, який забороняв приватизацію понад тисячі підприємств. Ми вже передали до ФДМ 9% (понад 400 об’єктів) усіх державних підприємств. Я бачу, що попри тиск ми можемо рухатися вперед», — підсумував П. Кухта.

Нагадаємо, Президент доручив до 31 грудня передати 500 держпідприємств Фонду державного майна для великої та малої приватизації. Всі органи виконавчої влади мають підготувати перелік, документацію та передати об’єкти в управління ФДМУ.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Облгази проти уряду. Кабмін програв в апеляційному суді справу про норми споживання газу

Юрій Котнюк, ЮВУ

Минулого місяця Кабінет Міністрів України програв ще одну справу, пов’язану зі встановленням норм споживання газу для тих домогосподарств, які не обладнанні побутовими лічильниками: 13 листопада постановою Шостого апеляційного адміністративного суду було залишене без змін рішення суду першої інстанції щодо протиправності дій уряду при ухваленні постанови КМУ від 30.01.2019 р. № 63. Слід зазначити, що цей нормативний акт було скасовано самим же урядом ще в лютому, але проблема, яка спричинила конфлікт між позивачем і відповідачем, так і залишилися невирішеною. Мало того, вона ще більше загострилася. Цікаво, що дії Кабміну в даній ситуації, з одного боку, можна розцінити як грубе нехтування законом, а з іншого — як турботу про малозабезпечені верстви населення.

Політика «пом’якшувальної подушки»

Станом на сьогоднішній день із 13 мільйонів газифікованих українських домогосподарств лише 3,3 мільйона не обладнані лічильниками газу — абсолютну їх більшість складають ті оселі, які використовують блакитне паливо тільки для приготування їжі. Їх ще о називають «споживачами на конфорці», бо в тих людей, які споживають його для підігрівання води, а тим більше для обігріву помешкань, уже давно встановлені прилади обліку.

Згідно Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у тих випадках, коли домогосподарство не обладнане лічильниками, облік здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України. Протягом двох десятиліть дану функцію виконувала постанова КМУ № 619 від 8 червня 1996 року, яка так і називалася: «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», і відповідно до її положень «споживачі на конфорці» мали за нього платити так, ніби вони щомісячно спалювали 9,8 кубометра газу на одну особу. Звичайно, така зрівнялівка влаштовувала не всіх, і ті, хто вважав, що він споживає значно менше, поспішили встановити собі лічильники, причому за свій кошт, але близько 75% споживачів даної категорії були цілком задоволені існуючим порядком.

Ситуація почала мінятися у 2014 році, коли ціна на газ поступово почала рости. Саме тоді уряди спочатку Арсенія Яценюка, а потім Володимира Гройсмана, почали поступово знижувати норми для безлічильникових домогосподарств: останнього разу це було зроблено в серпні 2017 року, коли черговою постановою КМУ норма для «споживачів на конфорці» була встановлена в розмірі 3,3 м3 на одну особу в місяць, тобто майже втричі менше, ніж це було в передреволюційному 2013 році. Таким чином прем’єр-міністри проводили політику «пом’якшувальної подушки»: з одного боку, ціна газу виросла майже в десять разів — із 72 копійок до 7 гривень за кубометр, але внаслідок урядових маніпуляцій з нормами споживання витрати саме цієї не дуже заможної категорії населення збільшилися не в десять разів, а лише в три рази.

Рахувати за лічильником стало невигідно

Така благодійність Кабміну теж сподобалася не всім, а особливо тим, хто мав за неї платити. Йдеться про газорозподільні підприємства, яких у народі звично звуть облгазами. Адже на папері середньостатистичне безлічильникове домогосподарство споживало один обсяг палива, а в реальності — зовсім інший, до того ж, на порядок більший. Ця різниця кваліфікувалася як технологічні втрати, що сталися з вини облгазів, і які вони мають покривати з свій кошт.

Перед тим, як оскаржити урядові постанови в судовому порядку, газовики замовили дослідження, яке провів Проектний і науково-дослідний інститут по газопостачанню, тепло постачанню та комплексному благоустрою міст і сіл України (УкрНДІінжпроект), і його результати показали, що внаслідок запровадженого урядом порядку населення щороку безоплатно споживає близько 383 мільйони кубометрів газу. Через явно занижені норми споживачі втратили будь-який стимул обладнувати свої оселі лічильники. Облгази нарікали, що навіть у тих випадках, коли прилади були встановлені за кошти газорозподільних підприємств, люди навмисно виводили їх з ладу, оскільки платити за нормами КМУ було набагато вигідніше, аніж за реальними показниками лічильників.

Саме тому за ініціативою облгазів постанови Кабміну були успішно оскаржені: так рішенням Окружного адміністративного суду Києва від 30.05.2018 р. остання з них була визнана неправомірною й нечинною. Даний вердикт було залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9.08.2018 р., внаслідок чого він набрав законної сили, а 27 листопада того ж року Верховний Суд підтвердив правильність рішень судів попередніх інстанцій.

Причиною їх ухвалення була та обставина, що уряд, приймаючи регуляторний акт, проігнорував вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо процедури їх прийняття. Так, одне з порушень полягало в тому, що проект регуляторного акту не було опубліковано за місяць до його прийняття, аби всі, кого він стосується, а це сорок з лишнім облгазів, могли внести свої пропозиції або зауваження. Друге порушення — це відсутність позитивного висновку з боку Державної регуляторної служби.

Скасування постанови КМУ означало повернення до старих норм споживання, відповідно до яких «споживачі на конфорці» мали платити як за 9,8 м3 за одну людину в місяць. Втім уряд, зазнавши такої поразки, не змирився й відповів хитрим маневром. Чиновники почали готувати новий регуляторний акт замість того, що був ухвалений ще в далекому 1996 році. Й цього разу, начебто, зробили все правильно: і проект опублікували заздалегідь, і з боку Державної регуляторної служби отримали добро. За новою постановою, прийняття якої очікувалося на початку нового року, норми споживання газу для згаданої категорії споживачів на місяць становили 5,8 м3 в теплу пору року (з квітня по вересень) і 8,8 м3 — в холодну (з жовтня по березень). У ході публічного обговорення облгази дружно погодилися, що зазначені цифри є більш-менш реальними.

Однак у подальшому їх очікував неприємний сюрприз: 30 січня 2019 р. Кабмін дійсно ухвалив постанову під назвою «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами», яка отримала порядковий номер 63, тільки цифри в ній виявилися зовсім не ті, що були оприлюднені й погоджені в проекті регуляторного акту. Зокрема, норма для «споживачів на конфорці» складала всього 3,29 кубометрів газу на одну людину в місяць. Тобто було 3,3 м3, а стало ще менше — уряд ніби знущався з облгазів.

Облгази отримали не лише моральну перемогу, а й право на компенсацію

Реакція газовиків не забарилася: одразу ж після публікації постанови КМУ № 63 одне з газорозподільних підприємств — Приватне акціонерне товариство «Кременчукгаз» подало до Окружного адміністративного суду позов про визнання неправомірним і нечинним цього регуляторного акта, додавши до нього заяву про забезпечення позову шляхом зупинення його дії до вирішення справи по суті. Ухвалою від 21 лютого 2019 р. цю заяву було задоволено, але уряд, незважаючи ні на що, вирішив стояти на своєму. Правда, ігнорувати ухвалу суду він не став і 27 лютого прийняв постанову № 143, якою скасував норми, встановлені постановою № 63, й запровадив нові, відповідно до яких для «споживачів на конфорці» вона складала вже не 3,29, а 3,28 кубічних метрів на одну людину в місяць. Виступаючи на засіданні Кабміну, Володимир Гройсман попередив облгази, що в разі зупинення дії й цієї постанови, буде прийнята нова, в якій норми будуть знижені до 3,27 м3 й так триватиме без кінця.

Зазначимо, що постанова КМУ № 143 дійсно була оскаржена — в ролі позивача виступило Акціонерне товариство «Миколаївгаз», але в цій справі ще жодного рішення по суті ще не прийнято. А от позов «Кременчукгазу» було задоволено рішенням ОАС Києва від 14.08.2019 р. Нагадаємо, що позивач просив суд визнати протиправною й нечинною спірну постанову уряду № 63. Як уже було сказано, на той момент вона вже була скасована й вважалася нечинною, але «Кременчукгаз», так само як і решта газорозподільних підприємств, були зацікавлені в юридичній оцінці дій уряду щодо прийняття оскаржуваного нормативно-правового акта.

Зазначимо, що негативна юридична оцінка дій уряду з боку суду мала би наслідком для позивача не лише моральну перемогу. Справа в тому, що уряд, як уже було сказано, ухвалив постанову № 63 наприкінці січня, але застосування встановлених нею норм споживання газу охоплювало період з 9 серпня 2018 року. Тобто з того самого дня, коли набрало законної сили рішенням Окружного адміністративного суду Києва від 30.05.2018 р., яким фактично поверталися старі норми для «споживачів від конфорки» в обсязі 9,8 м3 на одну людину в місяць. Таким чином, визнання судом протиправними дій найвищого органу виконавчою влади, яким є Кабмін, давало позивачеві, а разом з ним й іншим облгазам, право на компенсацію завданої цими діями шкоди — саме такий висновок витікає за аналізу статті 1175 Цивільного кодексу України. Важливий момент — вона мала бути відшкодована державою, а не побутовими споживачами.

Аргументи, якими оперували юристи Кабміну в ході даного судового процесу, полягали в тому, що цього разу урядом були дотримані всі вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»: проект постанови, мовляв, було опубліковано заздалегідь і погоджено з Державною регуляторною службою. Але таким чином їм не вдалося переконати суд, який зазначив, що в тому вигляді, в якому було прийнято регуляторний акт, він не публікувався й не узгоджувався. Разом із тим суд вирішив, що було б недоречно задовольняти вимогу позивача про визнання нечинної спірної постанови, яка вже й так є нечинною, а тому він вийшов за межі позовних вимог і ухвалив рішення, в якому визнав неправомірними дії Кабміну щодо прийняття постанови КМУ № 63. Саме це рішення 13 листопада залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд.

Отже, тепер не один лише «Кременчукгаз», а й ще сорок газорозподільних підприємств отримали формальну можливість іти до суду за компенсацією, тільки ці спори вже будуть вирішуватися в порядку господарського, а не адміністративного судочинства. А новому уряду у спадок від попереднього, нагадаємо, лишилася справа про визнання недійсною постанови КМУ № 143 від 27.02.2019 р., якою норми для «споживачів на конфорці» встановлені в розмірі 3,27 м3 на одну людину в місяць.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

В Україні зросли мінімальна пенсія і прожитковий мінімум

В Україні з 1 грудня зросли прожитковий мінімум і мінімальна пенсія, повідомляє Урядовий портал.

Тепер прожитковий мінімум становить 2 102 гривні для працездатних (було 2 007), 1 638 для осіб, які втратили працездатність (було 1 564), 1 779 для дітей у віці до 6 років (було 1 699) та 2 218 для дітей із 6 до 18 років (було 2 118).

Підвищення прожиткового мінімуму приведе до перерахунку пенсій для 11 мільйонів пенсіонерів. Тепер розмір мінімальної пенсії становитиме 1 638 гривень.

Крім того, в Україні з 1 грудня зріс максимальний розмір допомоги з безробіття — до 8 408 гривень (4 прожиткові мінімуми).

Також збільшаться й різні соціальні виплати, наприклад, мінімальний розмір аліментів для дітей до шести років виросте — з 849,5 до 889,5 грн, а для дітей від шести до 18 років — з 1 059 до 1 109 грн.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.