Connect with us

В Україні

Півроку дії «антирейдерського закону»: із наміченого Мін’юст реалізував лише мізер

Дата публікації:

Владислав ВЛАСЮК, адвокат

Які з обіцяних заходів для боротьби з рейдерством виконані впродовж півроку після прийняття «антирейдерського закону»?

У листопаді минулого року набрав чинності так званий «антирейдерський закон», який передбачав посилення боротьби з рейдерством. У травні минуло півроку його дії, тож маємо чудову нагоду для двох запитань: як справи з реалізацією положень цього закону та як взагалі успіхи з подоланням рейдерства? Щодо показників рейдерства, покладемося на аналітику статистики, а в даній статті спробуємо дослідити успіхи реалізації положень цього закону. Їх небагато.

Експерти називали такі ключові положення закону:

  • автоматичний моніторинг ризикованих реєстраційних дій;
  • оновлення державних реєстрів (нерухомості та бізнесу);
  • механізм автоматичного повідомлення про вчинені реєстраційні дії;
  • інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема реєстром судових рішень;
  • диференціація санкцій за порушення реєстраторами і нотаріусами, вони ж «критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення в сфері державної реєстрації»;
  • скасування комунальних підприємств як акредитованих суб’єктів, тобто реєстратори в КП не зможуть більше вчиняти реєстрацію.

Для реалізації цих положень, закон зобов’язав Кабмін (Мін’юст) розробити відповідні нормативні акти протягом двох місяців (до початку січня) та внести зміни до реєстрів (протягом півроку). Отже, можемо подивитися, як виконувалися ці 6 ключових завдань.

Почнемо з найпростішого, з останнього: його повністю виконано. Дійсно Мін’юст закрив комунальні підприємства-лавочки рейдерства (з невеликими позитивними винятками). Оперативно, в день набрання чинності законом ліквідували доступ до реєстрів усім залишкам КП, основну масу яких вичистили раніше за липень-серпень. Зараховуємо, як успіх.

Оновлення державних реєстрів (перший — реєстр нерухомості та речових прав, другий — реєстр юридичних осіб) є складнішим процесом, який фактично реалізується спільно Мін’юстом і ДП НАІС. Не стану вдаватися в технічні нюанси, однак велика частина незначних (несистемних) змін у функціонуванні реєстрів, які вимагав закон, — реалізована. Тому умовний «зарах» з очікуванням завершення всіх робіт.

На цьому частина «виконано» закінчилася, решту завдань Мін’юст не виконав. Розглянемо детальніше.

Тотальний «незарах»…

Автоматичний моніторинг ризикових реєстраційних дій не запрацював. Концепційно, він мав нагадувати ситуацію, коли банк блокує підозрілий рух коштів до з’ясування всіх обставин.

Реалізація потребує аналітики масивів реєстраційних дій, встановлення категорій тих, які найчастіше стають рейдерством, з’ясування характерних ознак і розробка механізму для їх виявлення і блокування. На практиці реєстрації це означало б затримки вчинення тисяч реєстраційних дій, а для реалізації потрібні також зміни до законів. Не реалізовано повністю, власне в Мін’юсті і не прагнули цього.

Інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема з реєстром судових рішень, — без змін. Формально існуюча з початку 2019 р. взаємодія з реєстром судових рішень фактично не працює. Про зрушення щодо використання відомостей інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем нічого не повідомлялося. Більше того, нещодавно в Мін’юсті визнали відсутність взаємодії «своїх» реєстрів з іншими державними, і навіть заговорили про відродження державної реєстраційної служби.

Також незалежна оцінка функціонування реєстрів показала, що в Мін’юсті відсутня навіть стратегія розвитку відомчих реєстрів. Це — тотальний «незарах».

Механізм автоматичного повідомлення про вчинені реєстраційні дії — взагалі було реалізовано ще «попередниками». Так, повідомлення в реєстрі юросіб реалізовано ще в серпні, до набрання чинності законом.

Чому рейдерство в Україні найближчим часом не зникне?

Можливість відстежувати зміни в реєстрі нерухомості у форматі sms-маяк запроваджено взагалі в 2017 році. Важко зрозуміти, що саме мали на увазі автори закону й навіщо покладали на уряд виконання вже реалізованого завдання. У будь-якому разі, Мін’юст весь цей час не займався автоматичним повідомленням, хоча розвивати й далі там є що. Тому — «незарах».

Про завдання з розробки критеріїв відповідальності за порушення в сфері державної реєстрації говорилося роками. Суть питання полягає в непослідовній (неоднаковій) практиці застосування санкцій за порушення в сфері державної реєстрації, допущені реєстраторами чи нотаріусами.

Наприклад, за одне й те ж порушення в різних випадках когось карають блокуванням доступу до реєстру на місяць, а когось — анулюванням доступу; або одні й ті ж реєстраційні дії іноді вважаються порушенням, а іноді — ні. Не дивно, що ще в 2019 р. Нотаріальна палата вимагала запровадження критеріїв диференціації, задля послідовної й передбачуваної практики покарання за порушення в сфері реєстрації.

Завдання розробити і запровадити критерії нарешті були покладені на Мін’юст антирейдерським законом. Відповідно, в листопаді заступник міністра Ольга Оніщук (вона ж раніше — активістка Нотаріальної палати) вказала на важливість обов’язку КМУ диференціювати санкції за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації.

Наприкінці лютого, О. Оніщук впевнено заявляла про те, що було встановлено диференціацію санкцій за такі порушення і що за систематичні порушення реєстраторів каратимуть. Прикро, але ці слова виявилися просто словами, адже в підсумку жодних нормативних актів не було ані розроблено, ані реалізовано. Закріплені критерії не застосовувалися в усіх сотнях випадків притягнення суб’єктів реєстрації до відповідальності, що відбулися за ці півроку, а відтак санкції залишилися хаотичними й непослідовними.

Це неважко перевірити використовуючи відкриті дані, зокрема рішення антирейдерської комісії. Отже, і по цьому завданню — «незарах». Єдине, й це можна назвати, навпаки, антидосягненням — запровадження додаткової спецперевірки для реєстраторів. Тобто, щоб стати реєстратором чи поновити доступ до реєстру, необхідно отримати «одобрямс» від Мін’юсту. Причому незрозуміло, що й за якими критеріями перевіряється.

Зауважу, що в лютому 2019 р. та ж таки пані Оніщук була проти додаткових перевірок: «Відмовитися від запроваджених незаконних форм фактичної переекзаменації шляхом підтвердження професійної компетентності у сферах державної реєстрації, які містять значні корупційні ризики при їх здійсненні». Автоматизований іспит на вміння працювати в реєстрі виявився корупційним, а от спецперевірка (із застосуванням вибіркового підходу) — нормально, на думку Мін’юсту.

Таким чином, із 6 завдань закону: одне виконано, одне виконано умовно, 4 — не виконано. І в якості бонусу, ще одним «мінусом» стали спецперевірки. Підсумковий рахунок 2:5 не на користь Мін’юсту і всіх нас із вами.

Цікаво, що 5 травня за ініціативи народних депутатів, обговорили доцільність нового антирейдерського законопроекту з метою посилити відповідальність за підробку документів та запровадити механізм, який дозволить швидко повертати назад бізнесу активи, атаковані рейдерами.

Є таке поняття, як інертність позитивного результату, казала профільний заступник міністра в листопаді. Що ж, вона мала рацію: от уже півроку — інертність є, а результатів так і немає. Навіть по тому, що мусили реалізувати, — бо так передбачив закон.

А ще ж є обіцяний проект запровадження єдиного й електронного нотаріату та нові антирейдерські ініціативи народних депутатів, і узагалі 2020-й — рік протидії земельному рейдерству.

Нелегко вірити в ці глобальні успіхи Мін’юсту, якщо за півроку не змогли реалізувати більшість передбачених антирейдерським законом завдань.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Негативний ПЛР-тест не потрібен прибулим іноземцям та особам без громадянства віком до 12 років

Опубліковано

on

Державна прикордонна служба інформує, що постановою від 7 квітня 2021 р. № 310 Уряд змінив порядок перетинання державного кордону в умовах карантинних обмежень.

Зокрема, відповідно до внесених змін, для перетину державного кордону на в’їзд в Україну іноземці та особи без громадянства повинні мати поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією – партнером на території України (асистанс), покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, та діє на строк перебування в Україні, та негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, яке проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону.

Поліс страхування не потрібен таким категоріям: іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями, або особам, які потребують додаткового захисту, працівникам дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членам їхніх сімей, водіям та членам екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення, членам екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членам поїзних і локомотивних бригад, військовослужбовцям (підрозділів) збройних сил держав – членів НАТО та держав – учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил.

Негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції не потрібен іноземцям та особам без громадянства, які не досягли 12 років.

Стосовно проходження самоізоляції громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають на території України, після перетинання державного кордону на в’їзд в Україну виняток застосовується до таких осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою:

  • особи, які не досягли 12 років;
  • водії та члени екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, члени екіпажів повітряних і морських, річкових суден, члени поїзних і локомотивних бригад;
  • особи, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
  • особи, які мають негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, яке проведено не більш як за 72 години до перетину державного кордону.
Читати далі

В Україні

Розширено пільги для малого та середнього бізнесу в Києві

Опубліковано

on

Київрада розширила пільги та преференції для малого і середнього бізнесу столиці, який постраждав через пандемію.

Так, на період дії карантинних обмежень зменшено розмір пайової участі власникам майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, у тому числі сезонних та відкритих (літніх) майданчиків. Внесок становитиме одну гривню, незалежно від розміру пайової участі, визначеного у договорах, а для власників об’єктів сезонної та пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі розмір внеску залишатиметься 50% від розміру пайової участі, визначеного у договорах.

Запроваджено пільги на розміщення засобів зовнішньої реклами та реклами на транспорті комунальної форми власності у розмірі 50% від визначеної плати у договорі. Йдеться про користування місцями, які є власністю громади.

Для власників авто, які пересуваються столицею, на період дії карантинних обмежень скасовано плату за користування паркувальними майданчиками КП «Київтранспарксервіс».

Також Київрада доручила розширити перелік бізнесів, на які поширюється фінансово-кредитна підтримка для обслуговування їхніх кредитних запозичень. На період дії карантину підтримка від міста збільшується з 50% до 99% від суми відсотків за кредитними договорами підприємців – вони зможуть отримати кредити усього під 0,01%, а у результаті розширення переліку буде збільшено допомогу бізнесу з 9 млн грн до 50 млн грн прямих видатків із бюджету.

ля представників бізнесу, які орендують майно територіальної громади міста, але не можуть продовжити ведення діяльності, розмір орендної плати так і залишатиметься – 1 гривня, незалежно від умов договору, а у випадку продовження діяльності – 50% від визначеної суми у договорі.

Читати далі

В Україні

Розстрочення сплати застави, застава майна, новий вид покарання пропонує запровадити Мін’юст

Опубліковано

on

Кабінет Міністрів схвалив проекти Законів про альтернативні види покарань, спрямовані на індивідуалізацію системи покарань та розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі.

Схвалені проекти передбачають такі зміни:

  • заміна покарання у виді обмеження волі на новий вид покарання – пробаційний нагляд;
  • розширення кола осіб, яким може призначатися покарання у виді громадських робіт;
  • розширення кола осіб, до яких може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням;
  • запровадження застави майна (а не лише грошових коштів) як запобіжного заходу у кримінальному провадженні;
  • можливість слідчого судді, суду встановлювати розстрочку внесення застави з урахуванням майнового стану підозрюваного, обвинуваченого;
  • обмеження строків тримання обвинуваченого під вартою під час судового розгляду;
  • запровадження системи оцінки криміногенних ризиків вчинення особою нового кримінального правопорушення;
  • покращення умов перебування у слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту, завдяки можливості надання платних послуг з поліпшених побутових умов та харчування, можливості доступу до глобальної мережі Інтернет, зміні порядку надання побачень.

«Передбачається, що пробація застосовуватиметься і як основне, і як додаткове покарання. В першу чергу, вона розрахована на ті випадки, де наразі суд як покарання призначає обмеження волі або арешт. Пробацією не замінюватиметься позбавлення волі. Загалом законопроекти про альтернативні види покарання мають гуманізувати нашу систему виконання кримінальних покарань», – зауважив Міністр юстиції Денис Малюська.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram