Connect with us

В Україні

Півроку дії «антирейдерського закону»: із наміченого Мін’юст реалізував лише мізер

Владислав ВЛАСЮК, адвокат

Які з обіцяних заходів для боротьби з рейдерством виконані впродовж півроку після прийняття «антирейдерського закону»?

У листопаді минулого року набрав чинності так званий «антирейдерський закон», який передбачав посилення боротьби з рейдерством. У травні минуло півроку його дії, тож маємо чудову нагоду для двох запитань: як справи з реалізацією положень цього закону та як взагалі успіхи з подоланням рейдерства? Щодо показників рейдерства, покладемося на аналітику статистики, а в даній статті спробуємо дослідити успіхи реалізації положень цього закону. Їх небагато.

Експерти називали такі ключові положення закону:

  • автоматичний моніторинг ризикованих реєстраційних дій;
  • оновлення державних реєстрів (нерухомості та бізнесу);
  • механізм автоматичного повідомлення про вчинені реєстраційні дії;
  • інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема реєстром судових рішень;
  • диференціація санкцій за порушення реєстраторами і нотаріусами, вони ж «критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення в сфері державної реєстрації»;
  • скасування комунальних підприємств як акредитованих суб’єктів, тобто реєстратори в КП не зможуть більше вчиняти реєстрацію.

Для реалізації цих положень, закон зобов’язав Кабмін (Мін’юст) розробити відповідні нормативні акти протягом двох місяців (до початку січня) та внести зміни до реєстрів (протягом півроку). Отже, можемо подивитися, як виконувалися ці 6 ключових завдань.

Почнемо з найпростішого, з останнього: його повністю виконано. Дійсно Мін’юст закрив комунальні підприємства-лавочки рейдерства (з невеликими позитивними винятками). Оперативно, в день набрання чинності законом ліквідували доступ до реєстрів усім залишкам КП, основну масу яких вичистили раніше за липень-серпень. Зараховуємо, як успіх.

Оновлення державних реєстрів (перший — реєстр нерухомості та речових прав, другий — реєстр юридичних осіб) є складнішим процесом, який фактично реалізується спільно Мін’юстом і ДП НАІС. Не стану вдаватися в технічні нюанси, однак велика частина незначних (несистемних) змін у функціонуванні реєстрів, які вимагав закон, — реалізована. Тому умовний «зарах» з очікуванням завершення всіх робіт.

На цьому частина «виконано» закінчилася, решту завдань Мін’юст не виконав. Розглянемо детальніше.

Тотальний «незарах»…

Автоматичний моніторинг ризикових реєстраційних дій не запрацював. Концепційно, він мав нагадувати ситуацію, коли банк блокує підозрілий рух коштів до з’ясування всіх обставин.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Реалізація потребує аналітики масивів реєстраційних дій, встановлення категорій тих, які найчастіше стають рейдерством, з’ясування характерних ознак і розробка механізму для їх виявлення і блокування. На практиці реєстрації це означало б затримки вчинення тисяч реєстраційних дій, а для реалізації потрібні також зміни до законів. Не реалізовано повністю, власне в Мін’юсті і не прагнули цього.

Інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема з реєстром судових рішень, — без змін. Формально існуюча з початку 2019 р. взаємодія з реєстром судових рішень фактично не працює. Про зрушення щодо використання відомостей інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем нічого не повідомлялося. Більше того, нещодавно в Мін’юсті визнали відсутність взаємодії «своїх» реєстрів з іншими державними, і навіть заговорили про відродження державної реєстраційної служби.

Також незалежна оцінка функціонування реєстрів показала, що в Мін’юсті відсутня навіть стратегія розвитку відомчих реєстрів. Це — тотальний «незарах».

Механізм автоматичного повідомлення про вчинені реєстраційні дії — взагалі було реалізовано ще «попередниками». Так, повідомлення в реєстрі юросіб реалізовано ще в серпні, до набрання чинності законом.

Чому рейдерство в Україні найближчим часом не зникне?

Можливість відстежувати зміни в реєстрі нерухомості у форматі sms-маяк запроваджено взагалі в 2017 році. Важко зрозуміти, що саме мали на увазі автори закону й навіщо покладали на уряд виконання вже реалізованого завдання. У будь-якому разі, Мін’юст весь цей час не займався автоматичним повідомленням, хоча розвивати й далі там є що. Тому — «незарах».

Про завдання з розробки критеріїв відповідальності за порушення в сфері державної реєстрації говорилося роками. Суть питання полягає в непослідовній (неоднаковій) практиці застосування санкцій за порушення в сфері державної реєстрації, допущені реєстраторами чи нотаріусами.

Наприклад, за одне й те ж порушення в різних випадках когось карають блокуванням доступу до реєстру на місяць, а когось — анулюванням доступу; або одні й ті ж реєстраційні дії іноді вважаються порушенням, а іноді — ні. Не дивно, що ще в 2019 р. Нотаріальна палата вимагала запровадження критеріїв диференціації, задля послідовної й передбачуваної практики покарання за порушення в сфері реєстрації.

Завдання розробити і запровадити критерії нарешті були покладені на Мін’юст антирейдерським законом. Відповідно, в листопаді заступник міністра Ольга Оніщук (вона ж раніше — активістка Нотаріальної палати) вказала на важливість обов’язку КМУ диференціювати санкції за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації.

Наприкінці лютого, О. Оніщук впевнено заявляла про те, що було встановлено диференціацію санкцій за такі порушення і що за систематичні порушення реєстраторів каратимуть. Прикро, але ці слова виявилися просто словами, адже в підсумку жодних нормативних актів не було ані розроблено, ані реалізовано. Закріплені критерії не застосовувалися в усіх сотнях випадків притягнення суб’єктів реєстрації до відповідальності, що відбулися за ці півроку, а відтак санкції залишилися хаотичними й непослідовними.

Це неважко перевірити використовуючи відкриті дані, зокрема рішення антирейдерської комісії. Отже, і по цьому завданню — «незарах». Єдине, й це можна назвати, навпаки, антидосягненням — запровадження додаткової спецперевірки для реєстраторів. Тобто, щоб стати реєстратором чи поновити доступ до реєстру, необхідно отримати «одобрямс» від Мін’юсту. Причому незрозуміло, що й за якими критеріями перевіряється.

Зауважу, що в лютому 2019 р. та ж таки пані Оніщук була проти додаткових перевірок: «Відмовитися від запроваджених незаконних форм фактичної переекзаменації шляхом підтвердження професійної компетентності у сферах державної реєстрації, які містять значні корупційні ризики при їх здійсненні». Автоматизований іспит на вміння працювати в реєстрі виявився корупційним, а от спецперевірка (із застосуванням вибіркового підходу) — нормально, на думку Мін’юсту.

Таким чином, із 6 завдань закону: одне виконано, одне виконано умовно, 4 — не виконано. І в якості бонусу, ще одним «мінусом» стали спецперевірки. Підсумковий рахунок 2:5 не на користь Мін’юсту і всіх нас із вами.

Цікаво, що 5 травня за ініціативи народних депутатів, обговорили доцільність нового антирейдерського законопроекту з метою посилити відповідальність за підробку документів та запровадити механізм, який дозволить швидко повертати назад бізнесу активи, атаковані рейдерами.

Є таке поняття, як інертність позитивного результату, казала профільний заступник міністра в листопаді. Що ж, вона мала рацію: от уже півроку — інертність є, а результатів так і немає. Навіть по тому, що мусили реалізувати, — бо так передбачив закон.

А ще ж є обіцяний проект запровадження єдиного й електронного нотаріату та нові антирейдерські ініціативи народних депутатів, і узагалі 2020-й — рік протидії земельному рейдерству.

Нелегко вірити в ці глобальні успіхи Мін’юсту, якщо за півроку не змогли реалізувати більшість передбачених антирейдерським законом завдань.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Підприємствам, які забезпечують громадян допоміжними засобами реабілітації, необхідно повідомити про це Держлікслужбу

Міністерство соціальної політики нагадує, що з 1 липня 2022 р. набирають чинності зміни до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», якими передбачено, що засоби реабілітації є об’єктом регулювання технічних регламентів щодо медичних виробів.

Отже, відповідно до норм Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753, для введення в обіг допоміжних засобів реабілітації виробник/постачальник зобов’язаний повідомити Державну лікарську службу щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів, яка в свою чергу забезпечує ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг.

Читайте також: Понад 762 млн грн перерозподілено на підтримку охорони здоров’я

Порядок ведення такого Реєстру визначено наказом Міністерства охорони здоров’я від 10 лютого 2017 р. № 122.

Враховуючи вимоги законодавства, Мінсоцполітики рекомендує підприємствам, які планують після 1 липня забезпечувати осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших осіб допоміжними засобами реабілітації за кошти державного бюджету, направити повідомлення до Держлікслужби (згідно з наказом № 122) та поінформувати Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щодо включення до Реєстру.

Читати далі

В Україні

Освітяни надаватимуть першу психологічну допомогу

Міністерство освіти і науки розробило курс підвищення кваліфікації освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій».

«Щоб допомогти освітянам подолати наслідки пережитих травматичних подій, був розроблений спеціальний курс, основним завданням якого є надати практичні навички якісної першої психологічної допомоги, ознайомити з дієвими техніками для ефективної емоційної підтримки, а також, за потреби, діагностувати психологічний стан вихованців, здобувачів та колег», – прокоментував Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Читайте також: Навчальний рік у школах розпочнеться 1 вересня, в університетах – 15 серпня

Курс, розроблений за моделлю змішаного навчання, містить 10 мультимедійних уроків у міжнародному форматі SCORM, найкращі міжнародні кейси та практичні тренінги. Після успішного проходження навчання освітянам зараховується 1 кредит ЄКТС.

Якщо діти чи підлітки будуть потребувати більш глибокої психологічної допомоги, їхнім батькам/опікунам буде запропоновано безкоштовно звернутися до партнерів курсу – команди «Words Help та CETA Global» (США), аби отримати лікування психосоціального та психічного здоров’я.

Читати далі

В Україні

Часткове безробіття: порядок надання, умови та тривалість допомоги

Державний центр зайнятості надав роз’яснення щодо допомоги по частковому безробіттю для роботодавців: порядок, умови, тривалість згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 702, яка набрала чинності 24 червня 2022 р.

Зокрема отримати допомогу можуть застраховані особи (працівники та ФОП) у разі втрати ними частини заробітної плати через зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.

Умови:

– зупинення виробництва продукції не менш як 20 відсотків чисельності працівників роботодавця;

– рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу ФОП, становить 30 і більше відсотків на місяць;

– відсутність у роботодавця або ФОП, яка є застрахованою особою, заборгованості із виплати заробітної плати та сплати ЄВ або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);

– сплата роботодавцем за кожного працівника або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);

– роботодавець не є фондом соціального страхування.

Читайте також: Новий порядок надання допомоги по частковому безробіттю

Допомога по частковому безробіттю надається центром зайнятості за зверненням роботодавця або ФОП.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини. Важливо: допомога не виплачується співробітникам, які працюють за сумісництвом.

Виплата не здійснюється працівникові в період простою та відпустки без збереження заробітної плати і в разі призупинення трудових відносин.

Допомога надається роботодавцям для виплати допомоги по частковому безробіттю працівникам, а також ФОП, які є застрахованими особами, на строк зупинення виробництва продукції, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Роботодавець або ФОП подає до центру зайнятості заяву про надання допомоги по частковому безробіттю:

– в електронній формі з цифровим підписом на адресу офіційної електронної пошти центру зайнятості за місцем провадження господарської діяльності;

2) у паперовій формі — особисто до центру зайнятості.

Форма заяви затверджується Державним центром зайнятості.

До заяви додають:

– роботодавець – відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу згідно з Порядком, за формою згідно з додатком 1;

– фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою та звертається по отримання допомоги, – відомості про себе за формою згідно з додатком 2.

У разі подання відомостей про себе та найманих працівників фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.