Початок виборів: юридичний аналіз | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Початок виборів: юридичний аналіз

Опубліковано

on

Тарас ШЕВЧЕНКО, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ, директор Центру демократії та верховенства права

Виборча кампанія офіційно стартувала і вже зареєстровані понад десяток перших кандидатів. Звичайно, в інформаційному просторі вибори давно і для українців зміни не такі й помітні. А от з точки зору закону змінюється багато. Табори прихильників кожного серйозного кандидата намагаються звинуватити конкурентів у всіх можливих гріхах і порушеннях. Часто це робиться зі спекуляціями, перебільшеннями й агресією. Тому виборцям дуже складно розібратися, де ж правда. Пропоную короткий юридичний аналіз виборчих і навколовиборчих подій.

 

 

Багато звинувачень стосуються фальстарту виборчої агітації. Так, Юлія Тимошенко масовано розміщує білборди вже понад півроку, Петро Порошенко використовує Томос та поїздки в регіони, які сприймаються як агітаційні. Чи порушують вони правила агітації? Ще в листопаді нова Центральна виборча комісія зробила жорстку заяву: «Дочасна агітація — поза законом». Соромно за нову ЦВК, адже це хибне роз’яснення виборчих правил. У нас діє інший принцип: «поки немає кандидата — немає порушень агітації».

Ті ж Юлія Тимошенко та Петро Порошенко ще не є офіційно кандидатами в Президенти на них не поширюються жодні обмеження, встановлені законом для агітації. Тобто, коли Юлія Тимошенко розміщує білблороди по всій країні, вони вважаються простою рекламою, встановленою за законом про рекламу. Так само це стосується реклами інших кандидатів, які ще офіційно не зареєстровані. Така реклама може бути оплачена будь-ким із будьяких джерел, наприклад, громадською організацією чи благодійним фондом. Єдине: закон про рекламу вимагає, щоб рекламодавець мав згоду тієї особи, чиє зображення він використовує. Один із мінусів для суспільства — витрачені кошти не будуть публічними й закон не зобов’язує повідомляти, хто саме їх сплачував. Так само, коли Президент України Петро Порошенко проводить публічні заходи, то ці заходи апріорі не потрапляють під обмеження, що є в законі про вибори, бо Петро Порошенко не є наразі кандидатом.

Закон про вибори говорить, що кандидат розпочинає агітацію наступного дня після його реєстрації, тобто правила агітації починають поширюватися лише після реєстрації. А до реєстрації будь-які дії не вважаються агітацією, навіть якщо людина задекларувала намір стати кандидатом. Це практика, в тому числі судова, усіх наших попередніх виборів. Такий же принцип діє і для виборів до Верховної Ради. Можливо, такі правила потрібно змінювати в майбутньому. В деяких країнах існує заборона на політичну рекламу до початку виборів, в деяких забороняють політичну рекламу та агітацію в медіа взагалі, спонукаючи кандидатів робити більше особистих зустрічей та мітингів.

Разом із цим, є кандидати, які вже зареєструвалися. Поміж ними і перший зареєстрований кандидат у Президенти Ігор Шевченко. Він розмістив скандальну зовнішню рекламу про пошук дружини: «Хочеш стати дружиною Президента?» Ці білборди є агітацією і мають бути оплаченими з виборчого фонду. Прямо вони не закликають голосувати за Ігоря Шевченка та важливо інше.  Згідно із законом, агітація — це будь-яка діяльність з метою спонукати виборця голосувати за певного кандидата. Головний акцент тут саме на меті. Немає сумнівів, що головна мета цих білбордів — не дружина, а голоси виборців. Це не приховує й сам І. Шевченко.

Інше. Протягом січня почали з’являтися обвинувачення в побудові мереж для підкупу виборців. Підкуп виборців — це дійсно серйозна проблема, яка для України є вкрай актуальною. Сподіваюся, що ініціатива активність «Опори» щодо посилення відповідальності буде схвалена. При цьому, в обвинуваченнях зазвичай вкрай мало фактів для будь-яких висновків. Наймати людей на виконання певних завдань, розносити агітаційні матеріали чи проводити опитування — це законно. Для того, аби мав місце підкуп виборців, оплата повинна бути в той чи інший спосіб прив’язана до результатів голосування людиною. Сам факт оплати агітатору — це не підкуп, тим більше до реєстрації кандидата це ще й не агітація взагалі. Вішати ярлики без жодних доказів щонайменше безвідповідально. Це лише підриває довіру до виборів як таких.

Багато суперечок викликав Томос. В Україні діє конституційний принцип, що церква відокремлена від держави. У статті 35 Конституції України йдеться: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». У соціальних мережах часто поширюється думка, що Петро Порошенко порушує Конституцію України тим, що був активно залучений у процес отримання Томосу, а також, що в зовнішній рекламі (яка наразі не є агітацією) використовує світлину з Томосом та владикою Епіфанієм. Можна спробувати довести до крайнощів і стверджувати, що Президенту не можна ходити до церкви чи з’являтися на релігійних заходах, бо це порушення Конституції. На мою думку, порушень Основного Закону тут немає не відбулося. Церква не перестала бути відділеною від держава й релігія не стала обов’язковою. Не існує законів, які забороняють Президенту України брати участь у церковних подіях чи спільно фотографуватися з Митрополитом Київським. То ж усі закиди про порушення Конституції, на мою думку, є перебільшенням.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

НБУ занепокоєний рішенням Верховного Суду по «Златобанку»

Опубліковано

on

От

Національний Банк України прокоментував рішення Верховного Суду від 5 лютого, яким визнано неправомірним рішення регулятора про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних суб’єктів.

Окрім скасування рішень, судом зобов’язано Нацбанк надати «Златобанку» строк на проведення дій з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації, хоча механізму відновлення діяльності ліквідованого банку законодавством не передбачено.

НБУ висловило позицію, що натомість законами та іншими правовими актами України передбачено чітку процедуру створення, регулювання діяльності та ліквідації банку, яку регулятором було дотримано.

Нацбанк переконаний, що скасування його рішення жодним чином не відновить, а ні платоспроможність «Злотобанка», а ні довіру клієнтів.

Також в НБУ важають, що судом породжується правова невизначеність, яка нівелює дію законів, а це в свою чергу призводить до порушення прав вкладників і кредиторів, які вже не матимуть змоги отримати свої кошти в ході ліквідаційної процедури банку, як це передбачено законодавством.

Наразі Національний банк очікує повного тексту рішення Великої Палати Верховного Суду.

Читати далі

В Україні

Закон про перейменування УПЦ МП оскаржили в КСУ

Опубліковано

on

Сорок дев’ять депутатів Верховної Ради оскаржили в Конституційному Суді закон, який зобов’язує УПЦ Московського патріархату вказати у своїй назві приналежність до Росії.

 

Про це йдеться на сайті КСУ. На думку заявників, закон суперечить цілій низці статей Конституції, в тому числі статті 35 про свободу віросповідання. Крім того, в клопотанні йдеться про порушення регламенту під час прийняття цього закону і внесення в текст закону поправок, яких не виносили на голосування. Депутати, більшість з яких представляють Опозиційний блок, просять відкрити конституційне провадження і надати йому пріоритет.

Нагадаємо, 20 грудня Рада прийняла закон № 5309, згідно з яким релігійна організація, керівний центр якої розташовано на території держави-агресора, зобов’язана вказати це в своїй назві.

У прийнятому Радою та підписаному днями Президентом законі також ідеться, що входження релігійної організації до складу іншої організації визначається їхніми статутами. У статуті УПЦ МП сказано, що вона поєднана з помісними православними церквами РПЦ і в своєму управлінні керується постановами собору РПЦ від 1990 року, коли замість українського екзархату РПЦ було створено УПЦ МП.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Вибоїни на дорогах — Верховний Cуд став на сторону водіїв

Опубліковано

on

Як передає Autonews.ua, власник Renault Lodgy домігся від Переяслав-Хмельницької міськради виплати 38,4 тисячі гривень за пошкоджений автомобіль.

Чоловікові вдалося переконати Верховний Cуд у тому, що через вибоїни на автодорозі в його машині розбився диск, пошкоджені ходова та рульова тяга. За словами експертів, автомобілісти можуть боротися з поганим станом доріг шляхом збільшення кількості позовів і виграних справ по компенсації матеріального збитку.

«На автодорогах, віднесених до категорії міжнародних шляхів або шляхів міжобласного сполучення, глибина вибоїн не повинна перевищувати чотирьох сантиметрів, – пояснює адвокат Марина Сидоренко. — Відразу після ДТП потрібно викликати дорожню поліцію та співробітників комунальної служби, провести відео- і фотофіксацію. Потім за наявності довідки з поліції, позову, копії адмінпротоколу та акту, які були складені комунальними службами, висновку про вартість ремонту й акту огляду транспортного засобу, копії про оплату ремонту та висновку експертів можна звертатися до суду. Правда, вину дорожніх служб довести непросто, але цілком реально», — переконана М. Сидоренко.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.