Початок виборів: юридичний аналіз | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Початок виборів: юридичний аналіз

Опубліковано

on

Тарас ШЕВЧЕНКО, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ, директор Центру демократії та верховенства права

Виборча кампанія офіційно стартувала і вже зареєстровані понад десяток перших кандидатів. Звичайно, в інформаційному просторі вибори давно і для українців зміни не такі й помітні. А от з точки зору закону змінюється багато. Табори прихильників кожного серйозного кандидата намагаються звинуватити конкурентів у всіх можливих гріхах і порушеннях. Часто це робиться зі спекуляціями, перебільшеннями й агресією. Тому виборцям дуже складно розібратися, де ж правда. Пропоную короткий юридичний аналіз виборчих і навколовиборчих подій.

 

 

Багато звинувачень стосуються фальстарту виборчої агітації. Так, Юлія Тимошенко масовано розміщує білборди вже понад півроку, Петро Порошенко використовує Томос та поїздки в регіони, які сприймаються як агітаційні. Чи порушують вони правила агітації? Ще в листопаді нова Центральна виборча комісія зробила жорстку заяву: «Дочасна агітація — поза законом». Соромно за нову ЦВК, адже це хибне роз’яснення виборчих правил. У нас діє інший принцип: «поки немає кандидата — немає порушень агітації».

Ті ж Юлія Тимошенко та Петро Порошенко ще не є офіційно кандидатами в Президенти на них не поширюються жодні обмеження, встановлені законом для агітації. Тобто, коли Юлія Тимошенко розміщує білблороди по всій країні, вони вважаються простою рекламою, встановленою за законом про рекламу. Так само це стосується реклами інших кандидатів, які ще офіційно не зареєстровані. Така реклама може бути оплачена будь-ким із будьяких джерел, наприклад, громадською організацією чи благодійним фондом. Єдине: закон про рекламу вимагає, щоб рекламодавець мав згоду тієї особи, чиє зображення він використовує. Один із мінусів для суспільства — витрачені кошти не будуть публічними й закон не зобов’язує повідомляти, хто саме їх сплачував. Так само, коли Президент України Петро Порошенко проводить публічні заходи, то ці заходи апріорі не потрапляють під обмеження, що є в законі про вибори, бо Петро Порошенко не є наразі кандидатом.

Закон про вибори говорить, що кандидат розпочинає агітацію наступного дня після його реєстрації, тобто правила агітації починають поширюватися лише після реєстрації. А до реєстрації будь-які дії не вважаються агітацією, навіть якщо людина задекларувала намір стати кандидатом. Це практика, в тому числі судова, усіх наших попередніх виборів. Такий же принцип діє і для виборів до Верховної Ради. Можливо, такі правила потрібно змінювати в майбутньому. В деяких країнах існує заборона на політичну рекламу до початку виборів, в деяких забороняють політичну рекламу та агітацію в медіа взагалі, спонукаючи кандидатів робити більше особистих зустрічей та мітингів.

Разом із цим, є кандидати, які вже зареєструвалися. Поміж ними і перший зареєстрований кандидат у Президенти Ігор Шевченко. Він розмістив скандальну зовнішню рекламу про пошук дружини: «Хочеш стати дружиною Президента?» Ці білборди є агітацією і мають бути оплаченими з виборчого фонду. Прямо вони не закликають голосувати за Ігоря Шевченка та важливо інше.  Згідно із законом, агітація — це будь-яка діяльність з метою спонукати виборця голосувати за певного кандидата. Головний акцент тут саме на меті. Немає сумнівів, що головна мета цих білбордів — не дружина, а голоси виборців. Це не приховує й сам І. Шевченко.

Інше. Протягом січня почали з’являтися обвинувачення в побудові мереж для підкупу виборців. Підкуп виборців — це дійсно серйозна проблема, яка для України є вкрай актуальною. Сподіваюся, що ініціатива активність «Опори» щодо посилення відповідальності буде схвалена. При цьому, в обвинуваченнях зазвичай вкрай мало фактів для будь-яких висновків. Наймати людей на виконання певних завдань, розносити агітаційні матеріали чи проводити опитування — це законно. Для того, аби мав місце підкуп виборців, оплата повинна бути в той чи інший спосіб прив’язана до результатів голосування людиною. Сам факт оплати агітатору — це не підкуп, тим більше до реєстрації кандидата це ще й не агітація взагалі. Вішати ярлики без жодних доказів щонайменше безвідповідально. Це лише підриває довіру до виборів як таких.

Багато суперечок викликав Томос. В Україні діє конституційний принцип, що церква відокремлена від держави. У статті 35 Конституції України йдеться: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». У соціальних мережах часто поширюється думка, що Петро Порошенко порушує Конституцію України тим, що був активно залучений у процес отримання Томосу, а також, що в зовнішній рекламі (яка наразі не є агітацією) використовує світлину з Томосом та владикою Епіфанієм. Можна спробувати довести до крайнощів і стверджувати, що Президенту не можна ходити до церкви чи з’являтися на релігійних заходах, бо це порушення Конституції. На мою думку, порушень Основного Закону тут немає не відбулося. Церква не перестала бути відділеною від держава й релігія не стала обов’язковою. Не існує законів, які забороняють Президенту України брати участь у церковних подіях чи спільно фотографуватися з Митрополитом Київським. То ж усі закиди про порушення Конституції, на мою думку, є перебільшенням.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Advertisement
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

В Україні

Суддю звільнено за зловживання самовідводами

Опубліковано

on

9 квітня 2019 р. рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) звільнено з посади суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова Андрія Анатолійовича.

Дисциплінарну справу стосовно судді Леонова А. А. відкрито на підставі скарг голови цього райсуду Литвиненка І. Ю. на те, що суддя систематично зловживав правом на самовідвід, умисно та незаконно відмовляв в доступі до правосуддя, ухилявся від виконання обов’язків слідчого судді; уникав автоматизованого розподілу справ, зловживаючи перебуванням у нарадчій кімнаті надміру тривалий час, тощо.

За результатом розгляду скарг Третьою Дисциплінарною палатою (ДП) ВРП було прийнято рішення, що згідно з п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України та ст. 115 Закону «Про судоустрій і статус суддів» Леонова А. А. може бути звільнено з займаної посади, так як вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді, є підставами для цього.

Зокрема Дисциплінарна палата вказала, що підставою для притягнення до відповідальності стали встановлені нею обставини, які свідчили, що суддя заявляв за відсутності належних правових підстав самовідводи у справах з індексом «1-кс», які були передані йому на розгляд за результатами автоматизованого розподілу матеріалів, тобто фактично ухилявся від виконання службових обов’язків.

Переглядаючи справу за скаргою Леонова А. А., Вища рада правосуддя залишила без змін оскаржуване рішення ДП ВРП.

Згодом до Вищої ради надійшло подання Третьої ДП про звільнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова А. А., яке було задоволено.

З огляду на наведене Вища рада правосуддя ухвалила звільнити суддю з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.

Читати далі

В Україні

Корупція — не найбільша біда українців

Опубліковано

on

Українців, крім війни на сході країни, найбільше непокоять високі тарифи й низькі зарплати, а питання корупції хвилюють лише п’яту частину населення.

 

Про це свідчать результати опитування центру «Социс», проведеного з 5 по 10 березня. Так, війна на сході України непокоїть 61,4% опитаних, високі комунальні тарифи — 55,5%, низький рівень зарплат чи пенсій — 55,2%, зростання цін та інфляція — 30,9%. Ще 22,5% респондентів віднесли до найактуальніших проблем безробіття.

Корупцію в центральній владі вважають важливою проблемою 21,8% опитаних, а корупцію в судах, поліції та прокуратурі — 10,2%. Найменш значимими проблемами українці вважають недоступність якісної освіти (1,8%) та відсутність свободи слова і демократії (0,9%). Водночас 70,5% опитаних вважають ситуацію в Україні напруженою, а 17,2% оцінюють її як вибухонебезпечну. Цікаво, що найбільше «вибухонебезпечність» бачать у центральному регіоні.

Як уточнюється, під час дослідження було опитано 2 000 респондентів віком від 18 років у всіх областях України (без окупованих територій) методом домашнього face-to-face інтерв’ю.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Система відеофіксації порушень ПДР запрацює до кінця року

Опубліковано

on

Система автоматичної відеофіксації порушень правил дорожнього руху запрацює в повному обсязі до кінця року.

 

Про це заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. «Майже все зроблено. Нам не вистачає маленьких деталей — однієї постанови Кабміну і однієї поправки до закону в парламенті. Думаю, ще в цьому році ми підключимо камери по всій країні. Спочатку запрацює 30 камер, потім 50, потім 150. Думаю, межа буде 1 000 камер, — сказав А. Аваков.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.