Connect with us

В Україні

Поки НАТО не чекає Україні потрібен військовий альянс із США

Дата публікації:

Олексій ГОНЧАРЕНКО, народний депутат України («Європейська солідарність»)

Дискусія в Україні зараз ведеться навколо тактичних питань. Наприклад, варто чи не варто було розводити війська? Чи вирішиться щось у Нормандському форматі? Чи потрібно імплементувати «формулу Штайнмаєра»? Звісно, це — важливі питання, однак проблема в тому, що в Україні взагалі немає розуміння стратегії. Яким чином ми будемо повертати Донбас? Яким чином ми не допустимо в майбутньому військової агресії з боку Росії, або іншої країни?

Ці питання не дуже часто порушуються в нашому суспільстві, зазвичай на них відповідають просто — членство України в НАТО. Так, членство в НАТО може бути панацеєю.

Але що робити до того моменту, як ми вступимо в альянс? Тут — заминка. Саме тому, можливо, Україні потрібно подивитися західніше Брюсселя. Усі дипломатичні та політичні зусилля варто спрямувати в англосаксонський світ. Там — непримиренна до Росії Велика Британія та майже рідна Канада. Але ключовою метою нашої зовнішньої безпекової політики має стати здобуття статусу основного союзника США поза межами НАТО (Major non-NATO Ally). Чому це так важливо? Статус основного союзника США поза межами НАТО жодним чином не суперечить прагненню України до євроатлантичної інтеграції, що закріплена в Конституції. Він надається у форматі двостороннього договору із США й не виключає можливості вступу в інші союзи. Навіть навпаки, так звана Балтійська хартія, підписана у Вашингтоні з президентами Литви, Латвії та Естонії у 1998 році, лише посприяла швидкому вступу балтійських країн у Північноатлантичний альянс.

Переваги статусу важливі не лише як політична декларація, а й цілком у практичному безпековому вимірі. Він передбачає значний рівень посилення військового співробітництва і, як показує практика, фінансову допомогу. На відміну від статті 5 Північноатлантичного договору, в таких договорах зазвичай немає прямого зобов’язання США втрутитися у військовий конфлікт у разі агресії проти союзника. Але в цьому правилі є винятки — Південна Корея та Японія. Статус головних союзників поза межами НАТО, наданий Південній Кореї та Японії у 1989 році, став підтвердженням раніше підписаних у 1950—1960 роках угод.

Документи були породженням системи міжнародних відносин, що панувала після Другої світової війни, але обидва виявилися значно живучішими. У Південній Кореї досі перебувають 28,5 тисяч американських військових та об’єднане військове командування у Сеулі на чолі з американським генералом.

Варто зазначити, що спроба надати Україні статус головного союзника поза межами США вже була. У 2014 році її не підтримали як Конгрес, так і адміністрація Барака Обами. У 2017 році Верховна Рада України надіслала звернення до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо безпекових гарантій. Результат з’явився наприкінці травня 2019 року. У Конгресі зареєстрували законопроект H.R.3047 — «Про надання підтримки Україні в захисті її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, а також для інших цілей»

Геополітична ситуація складається сприятливо для позитивного результату. Намагання Німеччини будь-якою ціною добудувати «Північний потік-2» прямо б’ють по американських інтересах у регіоні. Й американці пропрацьовують усі можливі інструменти, щоб зупинити процес та обмежити вплив Росії. Наприклад, США нарощують свою двосторонню підтримку східноєвропейських членів НАТО, зокрема Польщі, Литви та Румунії.

Попри усю проросійськість Трампа, США залишаються і завжди будуть головним супротивником Росії. Україна теж. Натомість, що зробила нова українська влада для лобіювання одного з найважливіших для нашої безпеки законо проектів? Усі питання в американсько-українських відносинах відійшли на другий план після феєричного телефонного скандалу з Володимиром Зеленським.

Отже, узгодьмо кілька речей: швидкого вступу до НАТО точно не буде, стандарти НАТО слугуватимуть за зразок, до якого ми маємо прагнути. Але продовжувати оборонятися потрібно тут і зараз. І стратегічне військове партнерство з США та статус головного союзника поза межами НАТО мають стати вирішальними факторами для української безпекової стратегії в майбутньому десятилітті.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

«Відкритий уряд» збирає пропозиції для плану сталого розвитку до 2020 р.

Опубліковано

on

Секретаріат Кабінету Міністрів опублікував для обговорення проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство «Відкритий Уряд» у 2021 – 2022 роках».

Метою прийняття акта є здійснення заходів, спрямованих на вирішення проблемних питань в контексті глобальних Цілей сталого розвитку 2030 через забезпечення доступу до публічної інформації, участі громадськості, підзвітності державних інституцій, впровадження технологій та інновацій для забезпечення прозорості та підзвітності.

Дія заходів, передбачених проектом плану дій, поширюватиметься на громадян (зокрема, молодь), інститути громадянського суспільства, суб’єктів господарювання, які взаємодіють з органами влади в процесі участі у формуванні та реалізації державної політики, отримання публічних послуг; здійснення громадського контролю за складанням бюджетів та витрачанням бюджетних коштів, обліком державної власності; під час реалізації інфраструктурних проектів та здійснення діяльності у видобувних галузях тощо.

Реалізація заходів має спонукати заінтересованих сторін взаємодіяти з органами виконавчої влади для захисту своїх прав та законних інтересів, оскільки заходи стосуються:

  • посилення громадської участі у прийнятті рішень;
  • забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • підвищення рівня прозорості в інфраструктурі, видобувних галузях та управлінні публічними фінансами;
  • забезпечення відкритості та прозорості обліку державної власності;
  • розвитку інновацій;
  • забезпечення цифрової доступності для осіб з інвалідністю та ін.

Передбачається, що заходи будуть виконуватися у тісній співпраці органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, які визначені партнерами в їх реалізації.

Письмові пропозиції до проекту акта приймаються до 11 грудня 2020 р. за формою на електронну адресу: ogp@kmu.gov.ua.

Читати далі

В Україні

Херсонський апеляційний суд захистив право спадкоємиці: знято арешт з нерухомого майна, що є предметом спадкування

Опубліковано

on

Спадкоємці першої черги звернулися до суду з позовом до ПАТ «БТА Банк» та виконавчої служби про визнання за кожною права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, а також зняття арешту з усього майна спадкодавця, пояснивши, що на момент смерті спадкодавця постійно проживали разом з нею, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину. Проте державний нотаріус позивачам відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки виявлено запис про арешт нерухомого майна, накладений виконавчою службою. У закінченні виконавчих проваджень та скасуванні арешту нерухомого майна у зв`язку зі смертю боржника виконавча служба також відмовила.

Суд першої інстанції у позові відмовив, з чим не погодилася одна зі спадкоємиць і  оскаржила до Херсонського апеляційного суду зазначене рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного суду зауважила, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Колегія суддів Херсонського апеляційного суду у цій справі дійшла  висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права, адже необхідність у способі захисту шляхом визнання права власності виникає лише тоді, коли наявність суб`єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.  А метою використання вказаного способу захисту є усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що право позивача на спадщину підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а позивач фактично пов`язує порушення своїх прав з відсутністю у неї можливості здійснити оформлення права на спадщину, то відсутні підстави для визнання в судовому порядку за позивачем права власності на спадкове майно.

Разом із тим, відповідно до ст.1281 Цивільного кодексу України кредитор спадкодавця має протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Суд встановив, що стягувач ПАТ «БТА Банк» був обізнаний про відкриття спадщини після смерті боржника та коло її спадкоємців, але протягом шести місяців жодних вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину, не заявив.

Тож суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач як кредитор втратив право вимоги до спадкоємців боржника у зв`язку із пропуском строку пред`явлення вимоги, а наявність запису про арешт нерухомого майна, яке є предметом спадкування, перешкоджає у реалізації прав позивача на оформлення її спадкових прав за законом після смерті спадкодавця.

Тож Херсонським апеляційним судом оскаржуване рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зняття арешту та постановлено нове рішення, яким знято арешт із ½ квартири, яка належала спадкодавцю.

З судовими рішеннями за вказаною справою можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 766/9726/17.

Посилання на сайт ХАС

Читати далі

В Україні

Набули чинності зміни до ПДР

Опубліковано

on

В Україні набрали чинності зміни до Правил дорожнього руху.

Про це повідомляє Міністерство внутрішніх справ у Telegram. «Якщо раніше водії та пасажири таксі могли не пристібатися під час руху в населеному пункті, а інструктори з водіння і за його межами, то тепер усі вони повинні бути пристебнутими. Це правило зобов’язує водіїв таксі забезпечити наявність ременів безпеки як на передньому, так і на задньому сидінні й нагадувати пасажирам про необхідність їх використовувати». Згідно зі змінами, не пристібатися в населеному пункті дозволяється лише — водіям і пасажирам з інвалідністю, якщо це фізіологічно неможливо, а також водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. Також забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram