Connect with us

В Україні

Про роботу учасників проєкту «Волонтер БПД» в умовах воєнного часу

В умовах воєнного стану волонтерська діяльність набуває особливого значення. Десятки тисяч людей в Україні стали волонтерами та роблять те, що потрібно саме зараз — сортують гуманітарку, допомагають тим, хто залишився без житла, їжі та ліків. Не залишаються осторонь від подій у державі і волонтери системи безоплатної правової допомоги.

Проєкт «Волонтер БПД» був запущений за рік до війни — на початку 2021 року. Його метою було залучити людей до співпраці з центрами надання БВПД: допомагати у правопросвітницькій роботі, налагоджувати взаємодію центрів з надання БВПД з партнерськими організаціями, розміщувати інформацію, здійснювати перенаправлення, комунікувати з об’єднаними територіальними громадами, органами місцевого самоврядування тощо.

Зараз ці волонтери разом з фахівцями регіональних, місцевих центрів з надання БВПД в усіх куточках України також працюють, щоб наблизити нашу перемогу.

«До війни з системою БПД співпрацювали понад 350 волонтерів. Війна внесла свої корективи у волонтерський рух системи БПД. Дехто став допомагати Збройним Силам України, дехто — вимушеним переселенцям, дехто пішов у територіальну оборону… Ми дуже вдячні людям, які у цей складний час залишаються разом з системою БПД», — говорить в.о. начальника управління правопросвітництва та вивчення правових потреб громадян Координаційного центру з надання правової допомоги Дар’я Шинкаренко.

Львівщина: вимушений переїзд та досвід волонтерства

Тетяна виїхала з Харкова у Львів у середині березня і вирішила стати волонтеркою, щоб хоч якось допомагати людям. До повномасштабного вторгнення росії вона працювала помічницею адвоката, тож з тонкощами юриспруденції була знайома. Вона знала про систему безоплатної правової допомоги, ще коли жила у Харкові, тож вирішила знайти центр з надання БВПД у Львові.

«В чому я сильна? В правових консультаціях. Де я можу охопити велику кількість людей? Там, куди вони підуть, коли їм потрібна юридична допомога. Підуть, скоріш за все, в центр безоплатної правової допомоги. Тож потрібно дізнатись, чи потрібні їм волонтери. Так я і стала волонтеркою БПД», — ділиться Тетяна Лузгарева.

Консультування громадян, відповіді на дзвінки та допомога юристам системи БПД — це далеко не весь перелік того, що робить Тетяна. Та розповідає, що для неї ця робота трохи стресова, адже запити дуже різні, а часто і складні. Але що складніша ситуація, то більше бажання розібратись в ній самій та допомогти людині.

«Нещодавно в місцевий центр зверталась 80-річна жінка. На жаль, вона не мала права на безоплатну вторинну правову допомогу. У неї була проблема з документами, на одному з них було вказано не таке прізвище, як в паспорті. Тому потрібно було звертатися до суду, щоб вирішити це питання. Я на волонтерських засадах вирішила їй допомогти. Допомогла зібрати необхідні документи, подати позов до суду через окреме провадження. І от вона прийшла в місцевий центр, щоб подякувати. Мене, на жаль, в той момент там не було, але коли мені розповіли — то я відчула, що все-таки я тут недарма», — розповідає волонтерка.

Тетяні подобається бути волонтеркою БПД, для неї це новий, цікавий та корисний досвід, але хоче якнайшвидше повернутись в рідний дім. Вона планує продовжити свою волонтерську діяльність в системі БПД вже на Харківщині.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Рівненщина: інформаційні буклети в гуманітарних наборах

Волонтерка, яка співпрацює з Сарненським місцевим центром з надання БВПД, Юлія Мулявко займається волонтерством і поза системою БПД. Вона вигадала оригінальний спосіб розповсюдження друкованої продукції серед переселенців. Зокрема, у кожен продуктовий пакунок, призначений для допомоги переселенцям, вона вкладає буклети та інформаційні матеріали із контактами Сарненського МЦ.

Ще одна волонтерка цього місцевого центру Руслана Третяк працює директоркою комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників». Вона долучається до онлайн-уроків місцевих шкіл та розповідає учням про те, як можна отримати безоплатну правову допомогу.

Волонтери Рівненського місцевого центру на початку повномасштабного вторгнення рф були залучені до участі у круглому столі «Від міфів до реальності», спрямованого на інформування жителів громади про способи та засоби запобігання та протидії проявам домашнього насильства.

Також у травні за участю волонтерського штабу був проведений семінар для громадян, які у зв’язку з військовою агресією російської федерації були змушені залишити свої домівки та тимчасово проживають на території Острозької територіальної громади.

А от волонтерка БПД Іванна Голуб, яка співпрацює з Регіональним центром з надання БВПД у Рівненській області, організувала практичний семінар «Самодопомога та взаємодопомога для збереження здоров’я у воєнний час. Психологічні аспекти» для працівників центру. Фахівці центру в перші дні війни, як і більшість українців, перебували в стані шоку, не розуміли, що чекає на країну завтра. Вийти з цього стану допоміг семінар.

«Я безмежно пишаюсь нашими волонтерами. Пул волонтерів БПД Рівненщини об’єднав адвокатів, психологів, науковців, студентів, працівників різних установ та організацій, громадських активістів та ін. Це напрочуд активні люди. Вони не лише допомагають фахівцям БПД в правопросвітницькій роботі, а й самі постійно виходять до нас з своїми ініціативами. Як, до прикладу, адвокатка та практична психологиня Іванна Голуб», — говорить директор Регіонального центру з надання БВПД у Рівненській області Василь Овдіюк.

Харківщина: обмін досвідом з майбутніми юристами

За ініціативи Харківського місцевого центру з надання БВПД та волонтера системи БПД, доцента Харківського національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського Артема Голубова проведено низку заходів для студентів. Молоді розповіли про те, як знайти найближчий центр БПД, як отримати консультацію у єдиному контактному центрі БПД за номером 0 800 213 103, а також як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану.

Неабияку зацікавленість у студентів викликала інформація заступниці директора Харківського місцевого центру з надання БВПД Лілії Йолкіної, яка на численних прикладах з практики роботи місцевих центрів та «гарячої лінії» системи БПД, до якої фахівчиня зараз доєдналася, розповіла про особливості роботи з клієнтами саме в системі безоплатної правової допомоги. Учасники заходу дізналися, яка робота ведеться під час надання правової допомоги, особливості її організації. Досвідчені юристи поділилися лайфхаками успішної комунікації з клієнтами. Захід відбувся задля набуття майбутніми юристами практичних вмінь і навичок здійснення юридичної діяльності.

«Клієнтоорієнтований підхід — основний принцип у підході до роботи юристів системи БПД, адже першоосновою нашої діяльності є повага до людини та прагнення створити умови, за яких люди мають рівний доступ до права й правосуддя, незалежно від матеріальних статків чи ступеня соціальної вразливості. Ми сповідуємо рівне ставлення до всіх та допомагаємо їм вирішувати життєві проблеми у правовий спосіб. А зараз, у такий складний для країни час, громадяни потребують не лише правової допомоги, а й простого доброго слова, тому ми намагаємося надати не лише правову допомогу, а й підтримку», — констатує Лілія Йолкіна.

Полтавщина: робота зі школярами та проходження виробничої практики

Волонтерка Діана Дворовенко, яка співпрацює з Машівським бюро правової допомоги, стала ініціаторкою онлайн-просвітницьких заходів для учнів Машівського ліцею. Фахівець бюро правової допомоги розповідає школярам про те, як захистити себе в інформаційному просторі під час війни, особливості юридичної відповідальності неповнолітніх, нюанси професії юриста.

«Така робота з молодим поколінням в умовах воєнного стану є необхідною не лише для підвищення рівня їх правової обізнаності. Це також можливість спілкуватися з дітьми, їх підтримка. Проведення інтерактивних занять дозволяє дітям проявити творчу уяву та дещо відволіктися від суворих реалій», — переконана Діана Дворовенко.

Волонтери БПД Полтавщини стежать за актуальними правовими питаннями сьогодення, щоб донести потрібну правову інформацію до різних цільових аудиторій. Так, за сприяння волонтерки системи БПД Юлії Колісніченко для відвідувачів служби у справах дітей виконавчого комітету Козельщинської селищної ради фахівчині бюро правової допомоги Аліна Юрченко та Ілона Свистун провели семінар «Протидія сексуальному та гендерному насильству в умовах конфлікту в Україні». Адже в умовах війни такі злочини є поширеними, і ця тема потребує широкого висвітлення, щоб суспільство знало, як на них реагувати та що робити, щоб отримати шанс притягнути до відповідальності винних.

Волонтери системи БПД використовують волонтерство для набуття практичного досвіду. Так, студентки-волонтерки юридичного відділення Фахового коледжу управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету Жанна Лазірська та Тетяна Козина проходять виробничу практику у Полтавському місцевому центрі з надання БВПД.

«Волонтерство — це можливість не лише отримати море позитивних емоцій, нові знайомства і цікаві завдання. Це ще щоденна копітка діяльність, мета якої допомагати людям. І для нас це головне — приносити користь людям», — відзначає Жанна Лазірська.

Волонтерська діяльність в умовах воєнного стану — це взаємовигідна діяльність для двох сторін. Адже волонтери намагаються робити добрі справи для людей, які потребують допомоги та опинилися у скрутному становищі. Волонтерський рух дозволяє волонтерові реалізувати потребу в спілкуванні, знайти нові зв’язки, відчути свою корисність. Це надає впевненості в собі і в тому, що ми як країна та як суспільство, зможемо все.

«Волонтерство — це можливість займатися цікавою справою і отримувати досвід, це можливість реалізуватися. І найголовніше —  бути багатим. Адже багатий не той, хто має багато грошей, а той, хто може чимось поділитися», — переконана начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області Юлія Козаченко.

В Україні

Підприємствам, які забезпечують громадян допоміжними засобами реабілітації, необхідно повідомити про це Держлікслужбу

Міністерство соціальної політики нагадує, що з 1 липня 2022 р. набирають чинності зміни до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», якими передбачено, що засоби реабілітації є об’єктом регулювання технічних регламентів щодо медичних виробів.

Отже, відповідно до норм Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753, для введення в обіг допоміжних засобів реабілітації виробник/постачальник зобов’язаний повідомити Державну лікарську службу щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів, яка в свою чергу забезпечує ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг.

Читайте також: Понад 762 млн грн перерозподілено на підтримку охорони здоров’я

Порядок ведення такого Реєстру визначено наказом Міністерства охорони здоров’я від 10 лютого 2017 р. № 122.

Враховуючи вимоги законодавства, Мінсоцполітики рекомендує підприємствам, які планують після 1 липня забезпечувати осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших осіб допоміжними засобами реабілітації за кошти державного бюджету, направити повідомлення до Держлікслужби (згідно з наказом № 122) та поінформувати Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щодо включення до Реєстру.

Читати далі

В Україні

Освітяни надаватимуть першу психологічну допомогу

Міністерство освіти і науки розробило курс підвищення кваліфікації освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій».

«Щоб допомогти освітянам подолати наслідки пережитих травматичних подій, був розроблений спеціальний курс, основним завданням якого є надати практичні навички якісної першої психологічної допомоги, ознайомити з дієвими техніками для ефективної емоційної підтримки, а також, за потреби, діагностувати психологічний стан вихованців, здобувачів та колег», – прокоментував Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Читайте також: Навчальний рік у школах розпочнеться 1 вересня, в університетах – 15 серпня

Курс, розроблений за моделлю змішаного навчання, містить 10 мультимедійних уроків у міжнародному форматі SCORM, найкращі міжнародні кейси та практичні тренінги. Після успішного проходження навчання освітянам зараховується 1 кредит ЄКТС.

Якщо діти чи підлітки будуть потребувати більш глибокої психологічної допомоги, їхнім батькам/опікунам буде запропоновано безкоштовно звернутися до партнерів курсу – команди «Words Help та CETA Global» (США), аби отримати лікування психосоціального та психічного здоров’я.

Читати далі

В Україні

Часткове безробіття: порядок надання, умови та тривалість допомоги

Державний центр зайнятості надав роз’яснення щодо допомоги по частковому безробіттю для роботодавців: порядок, умови, тривалість згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 702, яка набрала чинності 24 червня 2022 р.

Зокрема отримати допомогу можуть застраховані особи (працівники та ФОП) у разі втрати ними частини заробітної плати через зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.

Умови:

– зупинення виробництва продукції не менш як 20 відсотків чисельності працівників роботодавця;

– рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу ФОП, становить 30 і більше відсотків на місяць;

– відсутність у роботодавця або ФОП, яка є застрахованою особою, заборгованості із виплати заробітної плати та сплати ЄВ або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);

– сплата роботодавцем за кожного працівника або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);

– роботодавець не є фондом соціального страхування.

Читайте також: Новий порядок надання допомоги по частковому безробіттю

Допомога по частковому безробіттю надається центром зайнятості за зверненням роботодавця або ФОП.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини. Важливо: допомога не виплачується співробітникам, які працюють за сумісництвом.

Виплата не здійснюється працівникові в період простою та відпустки без збереження заробітної плати і в разі призупинення трудових відносин.

Допомога надається роботодавцям для виплати допомоги по частковому безробіттю працівникам, а також ФОП, які є застрахованими особами, на строк зупинення виробництва продукції, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Роботодавець або ФОП подає до центру зайнятості заяву про надання допомоги по частковому безробіттю:

– в електронній формі з цифровим підписом на адресу офіційної електронної пошти центру зайнятості за місцем провадження господарської діяльності;

2) у паперовій формі — особисто до центру зайнятості.

Форма заяви затверджується Державним центром зайнятості.

До заяви додають:

– роботодавець – відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу згідно з Порядком, за формою згідно з додатком 1;

– фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою та звертається по отримання допомоги, – відомості про себе за формою згідно з додатком 2.

У разі подання відомостей про себе та найманих працівників фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.