В Україні
Проблеми корінних народів: менше слів, а більше діла
Так сталося, що з моменту анексії РФ українського Криму про його корінні народи, а саме про долю кримчаків, караїмів, а особливо про кримських татар, заговорили всі — від звичайних громадян і до президентів різних держав. Згадав днями цю тему й нинішній Президент Володимир Зеленський з нагоди Міжнародного дня корінних народів світу, наголосивши при цьому, що «в Україні ведеться робота над законодавчим визначенням поняття корінних народів та статусу кримськотатарського народу як корінного. Врегулювання цього питання назріло давно, й ми нарешті маємо поставити в ньому крапку», — сказав глава держави, додавши, що в один чудовий день «усі разом обов’язково відзначимо це свято у вільному Бахчисараї та й по всьому Криму».
Дійсно, з початком анексії Криму Російською Федерацією питання захисту прав і законодавчого визначення особливого статусу кримськотатарського народу актуалізувалося як ніколи. І в цьому контексті не буде зайвим нагадати саме про юридичні нюанси даного питання. Бо про реальний захист цього багатостраждального народу наразі й говорити годі. Крим випав зі складу суверенної Української території на невизначений термін. І про це треба сказати чесно. Адже ще в парламентській постанові «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантій прав кримськотатарського народу у складі Української держави» (від 20.03.2014 р.) йшлося про гарантії збереження й розвитку самобутності кримськотатарського народу як корінного народу Криму. А Меджліс та Курултай як вищі представницькі органи кримськотатарського народу були визнані в Україні офіційно. А в згаданій постанові ВРУ доручила відповідним відомствам розробити проекти необхідних законів. Проте й репресивні заходи окупаційної адміністрації Криму значно посилилися, свідченням чому є заборона діяльності Меджлісу кримських татар.
Загалом, за даними ООН, у світі на сьогодні до корінних народів належать 370 мільйонів осіб у понад 70 країнах і багато з них перебуває на межі зникнення. Попри те їх представники намагаються в будь-який спосіб зберегти історичні та ментальні традиції, культуру, свої права, а також соціальні, економічні, культурні і політичні інститути. До цього додамо, що ООН та інші міжнародні установи багато разів зверталися до керівництва РФ з проханням припинити репресії кримських татар, на що Кремль реагував однаково агресивно.
В українському законодавстві на сьогодні немає визначення «корінний народ», а неодноразові спроби законотворців вивести це поняття на офіційний рівень поки що не мали особливого успіху. Думаю, питання, чому досі немає відповідного закону, треба адресувати найперше Міністерству культури, яке є виконавцем низки урядових планових документів із цього приводу, затверджених свого часу План невідкладних заходів з протидії російській агресії на тимчасово окупованій території України передбачає опрацювання відповідного законопроекту з урахуванням міжнародних стандартів. Час спливає, і звісно, кількість кримських татар не збільшується. Якщо звернутися до історичних фактів, то під час депортації цього народу з Криму в 1944 році загинули понад половину з майже двохсот тисяч людей. А за час окупації Росією з півострова виїхали понад 20 тисяч кримських татар. Тож наразі, думається, від культури й самобутності кримськотатарського народу треба переходити до питань території і компактного розселення тих із них, хто покинув свої домівки. Й, маючи найбільшу в Європі територію та відносно невисоку щільність населення, Україна вже мала б вирішити дане питання за погодженням з представницькими органами корінного народу. І це було б першим реальним кроком до визнання прав кримських татар, а не лише просто намаганням якось перейменувати Крим та протестувати проти знущань окупантів над людьми. Бо жити цим людям поки доведеться в нинішніх умовах і тут, на материковій території суверенної Української держави разом з іншими українцями. А мрії про «вільний Крим», до якого, до речі, на сьогодні заборонено в’їзд (офіційно — у зв’язку з COVID–19), повинні підпорядковуватися конкретним діям влади й не лише щодо збереження самобутності кримськотатарського народу, а й загалом щодо реального повернення півострова у склад соборної України.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
