Прокурор за три місяці: до чого це призведе?

Юрій Радзієвський, керуючий партнер АБ «Радзієвський та партнери»

Прокуратура в Україні може перетворитися на абсолютно керований і залежний інститут, який не зможе реально захищати інтереси громадян, а працюватиме виключно на своїх «ляльководів». Таке твердження може здатися занадто перебільшеним, емоційним або популістичним, однак останні ініціативи Генпрокурора наводять юридичну спільноту саме на такі думки.

«Рік вчитися — велика розкіш»

Не так давно Генеральний прокурор України Юрій Луценко, виступаючи перед колегами, поскаржився, що людей, які прибувають у систему прокурорів, занадто довго готують після проходження формального конкурсу — цілий рік. І запропонував, щоб законодавці обмежили термін, наприклад, трьома місяцями, бо «рік вчитися — це величезна розкіш у динамічній Україні».

Важливо відзначити: при цьому Юрій Луценко пишається тим фактом, що 80% нових співробітників прокуратури приходять у систему ззовні, тобто раніше ніколи не мали відношення до прокурорської діяльності. А за даними звіту за 2016 рік ця цифра була ще вище: 93% нових співробітників місцевих прокуратур у прокуратурі ніколи не працювали. Чи вистачить їм трьох місяців на підготовку — питання риторичне.

Чим займається прокурор? Підтримує державне обвинувачення, представляє інтереси громадян і держави в суді, здійснює нагляд над дотриманням законів слідчо-оперативними органами та органами досудового слідства, а також нагляд за дотриманням законності при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Відповідно до закону, в Україні сьогодні прокурором може стати будь-який громадянин, який володіє українською мовою, має вищу юридичну освіту і дворічний стаж роботи в галузі права. Тобто не лише в органах прокуратури, а в будь-якій юридичній практиці. Правда потенційний кандидат повинен здати кваліфіспит.

Окрім того, відібрані за формальними ознаками майбутні прокурори повинні пройти річні «курси підвищення кваліфікації». Саме ці курси, вважає Генпрокурор, і є «затягнутими», оскільки, на його думку, такого прокурора можна підготувати і за три місяці.

Європейський досвід

Цю свою ідею Юрій Луценко озвучив перед представниками Ради Європи. Генпрокурор неодноразово підкреслював, що завдяки реформі прокуратура перетворюється в європейський орган і рухається в бік європейських стандартів.

У минулому році експерти Ради Європи підготували ціле дослідження про підходи до підготовки майбутніх прокурорів. Зокрема, там є й порівняльний аналіз термінів такої підготовки в різних країнах.

Так, у Болгарії, за даними дослідження, «новачків» готують 9 місяців і потім протягом двох років вони в обов’язковому порядку працюють під керівництвом старшого наставника. У Румунії майбутні судді і прокурори перший рік проходять підготовку спільно, ще один рік — порізно, тобто загальний термін підготовки — 2 роки. У Польщі на момент підготовки звіту діяла система — 12 місяців на посаді помічника прокурора плюс 30 місяців прокурорських «курсів» теорії і практики. За даними авторів, у 2018 році прокуратура Польщі повинна була перейти на 36-місячні курси.

Найбільш тривалою в запропонованих до порівняння країнах, є система підготовки прокурорів у Нідерландах. Для прокурора «базового» рівня підготовка може тривати від 18 до 48 місяців в залежності від індивідуальної програми. При цьому найкоротшою — 18 місяців — буде підготовка помічників прокурора, які займатимуться найпростішими справами. Загальна програма включає практику не лише в офісі прокурора або суду, а й в інших органах юстиції, наприклад, у тюрмах.

До слова, більшість програм навчання містять не тільки юридичну справу, але й основи менеджменту, психології, економіки, бухобліку, відносин з медіа.

Чи вистачить трьох місяців, пропонованих Юрієм Луценком, щоб «упакувати» ці знання і навички новим прокурорам? Та й чи є ці «предмети» в програмі для його майбутніх підлеглих?

Статистика погіршується

У порівнянні з минулим роком кількість скарг до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на прокурорів зросла в два рази. Якщо за весь 2017 рік таких звернень було 1137, то лише за перше півріччя 2018-го їх уже 909.

За словами глави Секретаріату КДКП Сергія Подкопаєва, практично у 80% випадків (від загального числа що надійшли) ініціаторами скарг порушується питання про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за порушення п. 1 ст. 43 Закону, тобто за невиконання або неналежне виконання службових обов’язків. Ще одна поширена підстава — вчинення дій, що посаду прокурора, і порушення правил прокурорської етики.

Говорити про ефективність розгляду цих скарг комісією у часовому відрізку в один рік поки не доводиться. Всього з квітня 2017 по липень 2018 до відповідальності притягнули 132 прокурори, з них 35 — звільнили. У той же час, згідно з аналогічною статистикою, до появи цієї комісії щорічно з 2011 по 2015 рр. кількість покараних в дисциплінарному порядку обчислювалася сотнями (2011 — 762 людини, 2012 — 551, 2013 — 479, 2014 — 453, 2015 — 381). Чи стали краще працювати прокурори? Або вся справа в скороченні загальної чисельності співробітників прокуратури з 2015 року на чверть?

Можна з великою часткою ймовірності припустити, що в разі впровадження ініціатив Юрія Луценка, якість прокурорського складу може істотно погіршитися. Це, в свою чергу, означає зниження рівня незалежності та підвищення керованості прокурорів ззовні. А значить — менше гарантій на представлення інтересів громадян і держави в судах і на справедливе правосуддя.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути