Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Рада таки розгляне скасування е-декларування для громадських активістів

Опубліковано

on

Народні депутати планують розглянути скасування електронного декларування для громадських активістів на наступному тижні, тобто вже після дедлайну.

Це випливає із заяви спікера ВРУ Андрія Парубія, оприлюдненої на сайті парламенту 28 березня за результатами наради голів та представників фракцій і груп. «Сьогодні під час наради голови та представники фракцій і груп парламенту узгодили роботу, аби ми спільно вийшли на позитивне рішення в декриміналізації статті про неподання електронних декларацій громадськими активістами та про скасування електронного декларування для них», – сказав А. Парубій.

Планується, що це питання винесуть на розгляд Ради у вівторок, 3 квітня. Водночас лідер фракції «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила журналістам, що її політсила направляла звернення спікеру про необхідність скликати позачергове засідання парламенту, щоб вирішити питання е декларацій для активістів-антикорупціонерів до 1 квітня. За її словами, така ідея не знайшла підтримки в парламенті, за винятком фракції «Самопомочі».

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

В Україні

Гра на публіку: вирішилася доля закону про заборону експорту паливної деревини

Опубліковано

on

У четвер, 6 вересня, Верховна Рада України вдруге підтримала законопроект No 5495, тільки цього разу вже без заветованого Президентом України пункту про 8-річну заборону експорту паливної деревини. Бо саме під її виглядом, на думку народних депутатів, насправді незаконно вивозилися необроблені лісоматеріали. В ході даної епопеї автори закону продемонстрували свою підтримку ідеям збереження українських лісів і розвитку вітчизняної промисловості. У свою чергу, Петро Порошенко виставив себе захисником вимог і принципів угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Факти свідчать про те, що обидві сторони грали на публіку, але в депутатів це вийшло дещо переконливіше.

Попередній мораторій був успішним

Як відомо, в Україні з 1 листопада 2015 р. діє заборона на експорт необроблених лісоматеріалів, які в народі частіше називають лісом-кругляком. Цей мораторій було запроваджено прийнятим 9 квітня того ж року законом із довжелезною назвою, яку, тим не менше, слід навести повністю: «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді».

Якщо вірити наведеним авторами законопроекту даним Державної фіскальної служби, така новація мала позитивний ефект для вітчизняної економіки. Базою для порівняння стали перші 9 місяців 2015 і 2016 років — коли мораторію не було і коли він почав діяти. Отже, в той час, коли загальний обсяг продукції, реалізованої підприємствами країни скоротився на чотири відсотки, деревообробна, меблева та паперові галузі навпаки дали приріст на, відповідно, 16, 15 і 5 відсотків. Це, мовляв, було наслідком того, що на 600 тисяч тон скоротився експорт лісу-кругляка — втративши такий вигідний ринок збуту лісозаготівельники не мали іншого виходу отримати користь, окрім як продати свою продукцію своїм українським заводам і фабрикам, причому за нижчими цінами. Таким чином, отримавши можливість купувати дешеву сировину, деревообробники, меблевики й паперовики збільшили обсяги виробництва. Важливий момент, який варто запам’ятати: втричі збільшився обсяг імпорту верстатів для обробки дерева.

Але от біда: заборона легального експорту лісу-кругляка стимулювала його експорт під виглядом паливної деревини, на яку і мораторію немає, і мита значно нижчі. Так, протягом аналізованого вище періоду експорт дров зріс аж на 200 тисяч тон, й це з точки зору авторів, демонструє ймовірний масштаб контрабанди лісу-кругляка. Дана обставина змусила їх написати ще один законопроект, який було зареєстровано в апараті парламенту 6 грудня 2017 р. під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів».

Експерти мали багато претензій

Пропоновані останнім часом новації можна умовно розбити на дві частини. Перша — обмеження внутрішнього споживання Україною лісу-кругляка вітчизняного походження обсягом у 20 мільйонів кубічних метрів на рік. Це мало би бути запроваджено внесенням змін до Закону України з дещо коротшою назвою — «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», який було прийнято ще в 2006 році і до якого у 2015 р. було внесено згадані вище зміни. Друга частина стосувалася посилення адміністративної відповідальності за незаконну вирубку лісу, а також запровадження кримінальної відповідальності за його контрабанду.

Блок пропозицій щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу не зустрів заперечень ні в кого (можливо тому, що їх практичний ефект дорівнював би нулю), а от обмеження внутрішнього споживання лісу-кругляка викликало низку зауважень головного науково-експертного управління парламенту. По-перше, незрозумілий обсяг квоти: чому саме двадцять мільйонів, а не п’ятнадцять чи двадцять п’ять, а взагалі, згідно Регламенту Верхової Ради і Бюджетного кодексу, такі нормотворчі пропозиції мають супроводжуватися належним фінансово–економічним обґрунтуванням з відповідними розрахунками. По-друге, не зрозуміло, як чинити в тому випадку, якщо промисловістю буде вибрана не вся квота у 20 млн м3, що робити із залишком: він пропадає навіки, чи його можна буде використати в наступному році. По-третє, не прописано, хто і як буде слідкувати за дотриманням ліміту, і яке покарання чекатиме на тих, хто проб’є «стелю». Цікава деталь: саме цей останній момент із тим, в якому порядку буде використовуватися квота, й хто за цим стежитиме містить найбільші корупційні ризики, проте народний депутат Єгор Соболєв (тоді ще голова комітету з питань запобігання і протидії корупції ВРУ) легко підмахнув папірець, на якому було написано, що корупціогенних факторів і проекті не виявлено.

Автори законопроекту врахували це зауваження і в наступному варіанті законопроекту, наданому вже 18 червня, написали, що контроль за дотриманням квоти здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто Державним агентством лісових ресурсів України. Але тут уже обурилося головне юридичне управління Верховної Ради: виявилося, що ці «письменники» зопалу залізли в ті питання державного управління, які регламентуються Конституцією і в даному випадку суперечать їй. Та попри це застереження парламентських фахівців 3 липня 234 депутати проголосували за ухвалення цього закону. Причому найбільше голосів дали фракції Блоку Петра Порошенка (82) і Народного фронту (54).

Позиція Президента далеко не бездоганна

Але найбільшою родзинкою закону стала норма, яка була відсутня в первісному варіанті законопроекту й стосувалася восьмирічного мораторію на експорт паливної деревини. І ось тут уже обурився Президент України Петро Порошенко, який не підписав новоспечений закон, а 21 липня повернув його до парламенту з пропозиціями наступного характеру. Пункт про заборону експорту, мовляв, суперечить зобов’язанням, взятим на себе Україною під час підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ратифікована законом, прийнятим Верховною Радою 16 вересня 2014 р.), а конкретно, положенням статті 35 цієї угоди «Обмеження експорту або імпорту», текст якої варто навести повністю: «Жодна Сторона не повинна запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в цій Угоді або відповідно до Статті XI ГАТТ 1994 та її приміток щодо тлумачення».

Не довіряючи штатним юристам глави держав, дивимося статтю ХІ згаданої вище Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, зокрема її пункт «g», і бачимо, що винятки стосуються тих випадків, коли обмеження імпорту запроваджуються з метою збереження природних ресурсів, які вичерпуються. В даному ж випадку декларована мета закону полягає саме в збереженні лісів. Тож юридичне обгрунтування президентського вето ніяк не можна назвати бездоганним, а сам Петро Порошенко дав зайвий привід критикувати себе за нехтування інтересами України на догоду закордонному бізнесу, зацікавленому в будь-яких (легальних чи нелегальних) поставках українського лісу-кругляку.

Але разом із тим вісьмох авторів законопроекту, серед яких, зокрема, Олег Ляшко, Віктор Галасюк і Борислав Розенблат, також важко запідозрити в щирості намірів. Якщо вони так тужилися за національного товаровиробника в особі підприємств деревообробної, меблевої та паперової галузей, то тут більше підходить не заборона вивозу деревини, а запровадження безперешкодного й безмитного ввозу сучасного обладнання для роботи з деревиною. Тоді б і з Європейським Союзом не довелося сваритися, бо там би в України знайшлися свої лобісти з числа виробників такого обладнання. Щодо цієї теми точиться багато розмов, та коли доходить до діла, чомусь конкретних пропозицій про зміну закону немає. Що ж стосується відвернення загрози знищення лісів шляхом заборони експорту паливної деревини, то це не вихід. Якщо перший мораторій обходили, видаючи діловий ліс за паливний, то другий обійдуть видаючи український ліс за транзитний російський чи білоруський. Тут треба докорінно міняти становище на митниці, але вказані депутати в цьому навряд чи зацікавлені.

Костянтин Юрченко,

спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Глуха НААУ: адвокати просять допомоги

Опубліковано

on

У передостанній день літа Національна асоціація адвокатів України провела спеціальне закрите зібрання з політичним підтекстом. Головний його меседж — діюча влада грубо порушує права окремих адвокатів, руйнує демократичну адвокатуру. За годину новину підхопили російські інформаційні ресурси — демократія в Україні гине, голосили вони.

А напередодні цього закритого зібрання НААУ адвокати Києва звернулися з відкритим листом до Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Відкритий лист адвокатів

до Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні

Шановні пані та панове!

До вас звертаються адвокати столиці України та їх колеги з інших регіонів країни. З 2012 року всі ми є членами громадської організації з автоматичним членством «Національна асоціація адвокатів України» (НААУ), тобто адвокати України не виявляли бажання бути членами такої організації, проте, виконуючи закон, вимушені були прийняти таке об’єднання. При створенні організації її керівники обіцяли значні покращення для кожного адвоката: захист прав та гарантій, демократичне самоврядування професії, відчуття впевненості завдяки монолітності адвокатури. Проте вже установчий з’їзд НААУ у 2012 році насторожив. Якщо точніше, то відбулося два установчих з’їзди, наслідком яких стало створення двох організацій та обрання двох керівних складів. У подальшому завдяки адміністративному ресурсу переможцем виявилася нині діюча керівник НААУ Л. П. Ізовітова. Адвокати, які висловили іншу думку щодо обрання керівника, були позбавлені права на професію через кваліфікаційно-дисциплінарні органи адвокатури, підпорядковані діючому керівництву. Ці та інші обставини були предметом моніторингу Міжнародної комісії юристів у 2014 році, яка встановила невідповідність дій керівників НААУ основним принципам самоврядування в адвокатурі. Незважаючи на таку оцінку, керівники НААУ встановили авторитарні методи управління ще донедавна незалежною професією. Будь-яка незгода з діями, висновками керівництва, конструктивна критика таких дій сприймається як особиста образа, наслідком якої є позбавлення адвокатів права на зайняття адвокатською діяльністю.

Скарги на таких адвокатів особисто складає та підписує голова Національної асоціації адвокатів України Л. П. Ізовітова. Так, нещодавно мали розглядатися 50 таких скарг на адвокатів міста Києва. Розгляд цей не відбувся виключно з технічних причин, що не виключає наступні дії пані Ізовітової щодо позбавлення цих та інших адвокатів права на професію. Наголошуємо, що всі ці адвокати успішно практикують багато років (декілька десятиріч), без жодних претензій від клієнтів та системи правосуддя. Єдина вина цих адвокатів, що саме їх адвокати Києва обрали як своїх представників у самоврядування без згоди Л. П. Ізовітової. Зазначимо й те, що з моменту створення організації в судах перебувають сотні справ за позовами адвокатів до НААУ про усунення перешкод у реалізації професійних прав та здійсненні професійної діяльності. Конкретні судові рішення є в нашому розпорядженні. Крім того, адвокати неодноразово закликали керівників НААУ до конструктивного діалогу з метою ініціювання законодавчих змін, пов’язаних із реалізацією їх професійних прав, забезпечених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Так, 80 відсотків усіх порушень пов’язані з ненаданням адвокату державники органами, установами та організаціями усіх форм власності відповідей на адвокатський запит (стаття 24 Закону). Зазначене унеможливлює належний збір доказів для ведення судових справ. Ефективної відповідальності за такі порушення законодавець не встановив. Із 2013 року адвокати просять НААУ ініціювати такі зміни в законодавстві, проте результати відсутні.

Першого січня 2017 року набули чинності зміни до податкового законодавства щодо адвокатів, які зобов’язують останніх сплачувати податки без отримання доходу, або в подвійному розмірі. Ці норми є відверто дискримінаційними. Адвокати зверталися до НААУ щодо ініціювання змін у законі, проте результати також відсутні. Проблемою є й рішення НААУ, окремі з яких просто суперечать Конституції України. Замість власної роботи та надання правничої допомоги клієнтам адвокати вимушені звертатися до суду щодо скасування таких рішень.

Щодо порушення професійних прав адвокатів, у зв’язку з чим НААУ звертається до міжнародних установ, слід зазначити, що до жовтня 2017 року багаторічною проблемою був недопуск правоохоронними органами адвокатів для надання правової допомоги клієнту під час проведення обшуку та інших слідчих дій. Зазначене призводило до силових сутичок із правоохоронцями. Третього жовтня 2017 року Верховна Рада України прийняла зміни до Кримінального процесуального кодексу, спрямовані на посилення сторони захисту в кримінальному процесі. Перед цим кожен адвокат звернувся до парламентарів про необхідність таких змін, бо це гарантує право на захист особам, які піддані кримінальному переслідуванню. Зараз велика група практикуючих адвокатів працює над питаннями реформування пенітенціарної системи, удосконалення кримінального судочинства. Значна кількість адвокатів входить до громадських рад правоохоронних, інших державних органів. Головне завдання таких рад — налагодити діалог влади та суспільства.

Саме у форматі діалогу, просвітницької діяльності серед населення має проводитися діяльність НААУ по роз’ясненню та усвідомленню ролі адвокатів у демократичному суспільстві. Проте наразі такий конструктивний діалог відсутній як з громадянами, так і з органами державної влади. Одна з причин цього, як на нашу думку, те, що керівництво НААУ не націлене на конструктивний діалог, який є найбільш ефективним засобом вирішення всіх питань. Дійсно, є проблеми, пов’язані з порушенням права на захист та виконання професійних обов’язків адвокатами-захисниками в резонансних справах, зокрема, втручання в дії захисту вчиняється стороною обвинувачення шляхом порушення стосовно адвокатів кримінальних проваджень. На жаль, судді теж не можуть перешкодити такому втручанню, оскільки перебувають під загрозою застосування до них стороною обвинувачення кримінального переслідування, зокрема за статтею 375 КК України. Такі випадки почастішали останнім часом. Достатнім запобіжником цьому має стати внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших законів, які забезпечать належну імплементацію державних гарантій незалежності адвокатам та суддям. Наразі без зазначення мотивів керівництво НААУ такі зміни не підтримує, що значно поглиблює проблему. Про це та інше, про позицію більшості адвокатів ми мали намір повідомити представникам міжнародних організацій, ООН, коли напередодні випадково дізналися, що Національна асоціація адвокатів України організовує такий захід 30 серпня в Києві.

Значна кількість адвокатів тоді спробувала зареєструватися для участі в цьому зібранні за посиланням, зазначеним у повідомленні НААУ, проте отримали відповідь, що захід проводиться за участю тільки персонально запрошених. Сподіваємося, що міжнародні установи, які цікавляться ситуацією в адвокатурі України, посприяють нам, адвокатам, у вирішенні означених вище проблем. Окрім того, просимо запитати в керівництва НААУ: 1) чому в українській адвокатурі відсутній конструктивний діалог, 2) чому керівництво НААУ приймає рішення, які суперечать Конституції України, і під загрозою дисциплінарного переслідування вимагає їхнього виконання, при цьому незгідним адвокатам пропонує звернутися до суду, а після такого звернення притягає цих адвокатів до дисциплінарної відповідальності, 3) яка кількість адвокатів не може повноцінно здійснювати професійну діяльність внаслідок проблем з Єдиним реєстром адвокатів України, обов’язок ведення якого покладений на НААУ та 4) коли керівництво НААУ розпочне конструктивний діалог із суспільством та державою щодо ролі адвокатів у системі правосуддя?

У свою чергу, дозвольте запросити представників міжнародних установ до діалогу щодо ситуації в українській адвокатурі. Гостинно чекаємо в Раді адвокатів міста Києва (вул. Білоруська, 30) Вдячні за розуміння.

Рада адвокатів міста Києва

P.S. Днями донецька маркетологічна компанія оприлюднила результати дослідження діяльності НААУ, зазначивши про надзвичайну задоволеність результатами. Профільні адвокатські групи в соціальних мережах висміяли оприлюднені результати й почали збір коштів для проведення ґрунтовного соціологічного дослідження визнаними в цій сфері фахівцями.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Мін’юст дав старт новому етапу боротьби з боржниками по аліментах

Опубліковано

on

Міністр юстиції заявив, що 29 серпня вступила в дію друга черга пакету законів щодо посилення покарання за несплату аліментів.

За його словами, окрім того, що введена кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, тепер боржники перед дітьми змушені будуть платити більші суми своїм дітям. Зокрема, якщо борг по аліментах складає один рік, то сума виплати буде автоматично збільшуватися на користь дитини на 20%, за два роки боргу — на 30%, за понад три роки — на 50%.

Петренко додав, що за останні півроку з початку дії першого так званого пакету законів «Чужих дітей не буває», було стягнуто понад 2,7 млрд гривень на користь майже півмільйона українських дітей.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді