Робота без грошей: як захистити своє право на оплату праці? | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Робота без грошей: як захистити своє право на оплату праці?

Опубліковано

on

Станіслав КУЦЕНКО, начальник Головного територіального управління юстиції в м. Києві

«Ми заплатимо за якість виконаної роботи» — одна з найпоширеніших фраз у приватних конторах, в яких із ранніх (студентських) років молодь шукає собі можливість заробити додаткову копійку. На жаль, більшість людей під час пошуку роботи та при працевлаштуванні стикаються з цілим рядом проблем і протиріч. І досить часто після відпрацьованого місяця залишаються ні з чим, починаючи пошуки роботи спочатку.

Чому українці бояться захищати свої права? Насамперед тому, що є побоювання втратити робоче місце. А все це через незнання своїх прав. Проблема невиплати працівникам заробітної плати є найпоширенішою причиною трудових спорів. На виконанні в державній виконавчій службі на сьогодні залишаються 1 235 виконавчих проваджень. А з початку 2018 року лише в столиці стягнуто більше 23 млн грн заборгованої зарплати.

Гарантувати право отримувати заробітну плату на підприємстві можна при умові укладення трудового договору. Відтак, право на зарплату, не нижчу від встановленої законом, а також на своєчасне одержання винагороди за працю, гарантується частинами четвертою й шостою статті 43 Конституції України, частиною першою статті 2 Кодексу законів про працю України (КЗпП), а також статтями 21 і 22 Закону України «Про оплату праці».

Якщо зарплата безпідставно не виплачується керівником підприємства більше ніж один місяць, то вже настає кримінальна відповідальність (ст. 175 КК України). Нею передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8,5 до 17 тис. грн) або ж виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Коли невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, які призначалися для виплати зарплати, то в такому випадку існує покарання у вигляді штрафу від 1 до 1,5 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 25,5 тис. грн) або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Усі недобросовісні працедавці потрапляють на «дошку ганьби». Це офіційний реєстр боржників, який почав роботу 16 травня 2018 року. Кожен працівник, громадянин, представники бізнесу зможуть знайти інформацію в онлайн-режимі про своїх контрагентів, в яких виникають борги по заробітній платі. Для пошуку достатньо ввести прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Що ж у таких випадках необхідно вчинити працівнику, якому заборгували певну плату? Існує чіткий алгоритм дій. По-перше, звернутися до роботодавця із заявою про виплату зарплати, а також про компенсування втрати її частини в зв’язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. В заяві слід попередити про можливі заходи відповідальності роботодавця (згідно зі ст. 175 КК України та ст. 41 КУпАП). Зауважте, що право на відповідне звернення гарантується ст. 34 Закону України «Про оплату праці».

У випадку відмови роботодавця від сплати заборгованої заробітної плати працівник має право на стягнення її у судовому або адміністративному порядку.

Захист даного права в адміністративному порядку здійснюється шляхом подання скарги до територіального відділення Міністерства соціальної політики (у скарзі вказується, яким саме чином роботодавець порушив норми трудового права). Крім того, можна звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації роботодавця, а також до відповідної районної, районної в місті або міської держадміністрації, управління праці та соціального захисту населення з заявою про неправомірні дії роботодавця.

Варто зазначити, що за подання позовів про стягнення заробітної плати позивач не сплачує судовий збір. При цьому до позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують факт перебування в трудових відносинах із роботодавцем (трудовий договір, трудова книжка). У випадку відсутності укладеного трудового договору (що часто трапляється на практиці) можна використати інші засоби доказування, такі як, наприклад, пропуск на робоче місце, документи, в яких зазначається факт виконання позивачем трудових обов’язків. Можна ще використати показання свідків (колеги позивача по роботі). Також за можливості необхідно підтвердити суму заробітної плати, яку мав отримати позивач.

У цивільних справах суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У цьому випадку до справи береться державна виконавча служба. З жовтня 2016 року право стягувати борги мають і приватні виконавці, які наділені такими ж повноваженнями, як і державні. Проте приватні виконавці не можуть виконувати ті рішення, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави в статутному капіталі яких перевищує 25%, та/або які фінансуються виключно з коштів державного або місцевого бюджету.

Від невиплати зарплат страждають не лише працівники, але і їхні родини. Саме тому Міністерство юстиції запустило ініціативу з ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати. Наразі середня виплата на кожного, хто отримав заборговане, становить 11 236 грн. Ті, хто не гасить борги, передаються до правоохоронних органів для застосування відповідних санкцій.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Суддю звільнено за зловживання самовідводами

Опубліковано

on

9 квітня 2019 р. рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) звільнено з посади суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова Андрія Анатолійовича.

Дисциплінарну справу стосовно судді Леонова А. А. відкрито на підставі скарг голови цього райсуду Литвиненка І. Ю. на те, що суддя систематично зловживав правом на самовідвід, умисно та незаконно відмовляв в доступі до правосуддя, ухилявся від виконання обов’язків слідчого судді; уникав автоматизованого розподілу справ, зловживаючи перебуванням у нарадчій кімнаті надміру тривалий час, тощо.

За результатом розгляду скарг Третьою Дисциплінарною палатою (ДП) ВРП було прийнято рішення, що згідно з п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України та ст. 115 Закону «Про судоустрій і статус суддів» Леонова А. А. може бути звільнено з займаної посади, так як вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді, є підставами для цього.

Зокрема Дисциплінарна палата вказала, що підставою для притягнення до відповідальності стали встановлені нею обставини, які свідчили, що суддя заявляв за відсутності належних правових підстав самовідводи у справах з індексом «1-кс», які були передані йому на розгляд за результатами автоматизованого розподілу матеріалів, тобто фактично ухилявся від виконання службових обов’язків.

Переглядаючи справу за скаргою Леонова А. А., Вища рада правосуддя залишила без змін оскаржуване рішення ДП ВРП.

Згодом до Вищої ради надійшло подання Третьої ДП про звільнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Леонова А. А., яке було задоволено.

З огляду на наведене Вища рада правосуддя ухвалила звільнити суддю з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.

Читати далі

В Україні

Корупція — не найбільша біда українців

Опубліковано

on

Українців, крім війни на сході країни, найбільше непокоять високі тарифи й низькі зарплати, а питання корупції хвилюють лише п’яту частину населення.

 

Про це свідчать результати опитування центру «Социс», проведеного з 5 по 10 березня. Так, війна на сході України непокоїть 61,4% опитаних, високі комунальні тарифи — 55,5%, низький рівень зарплат чи пенсій — 55,2%, зростання цін та інфляція — 30,9%. Ще 22,5% респондентів віднесли до найактуальніших проблем безробіття.

Корупцію в центральній владі вважають важливою проблемою 21,8% опитаних, а корупцію в судах, поліції та прокуратурі — 10,2%. Найменш значимими проблемами українці вважають недоступність якісної освіти (1,8%) та відсутність свободи слова і демократії (0,9%). Водночас 70,5% опитаних вважають ситуацію в Україні напруженою, а 17,2% оцінюють її як вибухонебезпечну. Цікаво, що найбільше «вибухонебезпечність» бачать у центральному регіоні.

Як уточнюється, під час дослідження було опитано 2 000 респондентів віком від 18 років у всіх областях України (без окупованих територій) методом домашнього face-to-face інтерв’ю.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Система відеофіксації порушень ПДР запрацює до кінця року

Опубліковано

on

Система автоматичної відеофіксації порушень правил дорожнього руху запрацює в повному обсязі до кінця року.

 

Про це заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. «Майже все зроблено. Нам не вистачає маленьких деталей — однієї постанови Кабміну і однієї поправки до закону в парламенті. Думаю, ще в цьому році ми підключимо камери по всій країні. Спочатку запрацює 30 камер, потім 50, потім 150. Думаю, межа буде 1 000 камер, — сказав А. Аваков.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.