Робота без грошей: як захистити своє право на оплату праці? | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

В Україні

Робота без грошей: як захистити своє право на оплату праці?

Опубліковано

on

Станіслав КУЦЕНКО, начальник Головного територіального управління юстиції в м. Києві

«Ми заплатимо за якість виконаної роботи» — одна з найпоширеніших фраз у приватних конторах, в яких із ранніх (студентських) років молодь шукає собі можливість заробити додаткову копійку. На жаль, більшість людей під час пошуку роботи та при працевлаштуванні стикаються з цілим рядом проблем і протиріч. І досить часто після відпрацьованого місяця залишаються ні з чим, починаючи пошуки роботи спочатку.

Чому українці бояться захищати свої права? Насамперед тому, що є побоювання втратити робоче місце. А все це через незнання своїх прав. Проблема невиплати працівникам заробітної плати є найпоширенішою причиною трудових спорів. На виконанні в державній виконавчій службі на сьогодні залишаються 1 235 виконавчих проваджень. А з початку 2018 року лише в столиці стягнуто більше 23 млн грн заборгованої зарплати.

Гарантувати право отримувати заробітну плату на підприємстві можна при умові укладення трудового договору. Відтак, право на зарплату, не нижчу від встановленої законом, а також на своєчасне одержання винагороди за працю, гарантується частинами четвертою й шостою статті 43 Конституції України, частиною першою статті 2 Кодексу законів про працю України (КЗпП), а також статтями 21 і 22 Закону України «Про оплату праці».

Якщо зарплата безпідставно не виплачується керівником підприємства більше ніж один місяць, то вже настає кримінальна відповідальність (ст. 175 КК України). Нею передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8,5 до 17 тис. грн) або ж виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Коли невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, які призначалися для виплати зарплати, то в такому випадку існує покарання у вигляді штрафу від 1 до 1,5 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 25,5 тис. грн) або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Усі недобросовісні працедавці потрапляють на «дошку ганьби». Це офіційний реєстр боржників, який почав роботу 16 травня 2018 року. Кожен працівник, громадянин, представники бізнесу зможуть знайти інформацію в онлайн-режимі про своїх контрагентів, в яких виникають борги по заробітній платі. Для пошуку достатньо ввести прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Що ж у таких випадках необхідно вчинити працівнику, якому заборгували певну плату? Існує чіткий алгоритм дій. По-перше, звернутися до роботодавця із заявою про виплату зарплати, а також про компенсування втрати її частини в зв’язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. В заяві слід попередити про можливі заходи відповідальності роботодавця (згідно зі ст. 175 КК України та ст. 41 КУпАП). Зауважте, що право на відповідне звернення гарантується ст. 34 Закону України «Про оплату праці».

У випадку відмови роботодавця від сплати заборгованої заробітної плати працівник має право на стягнення її у судовому або адміністративному порядку.

Захист даного права в адміністративному порядку здійснюється шляхом подання скарги до територіального відділення Міністерства соціальної політики (у скарзі вказується, яким саме чином роботодавець порушив норми трудового права). Крім того, можна звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації роботодавця, а також до відповідної районної, районної в місті або міської держадміністрації, управління праці та соціального захисту населення з заявою про неправомірні дії роботодавця.

Варто зазначити, що за подання позовів про стягнення заробітної плати позивач не сплачує судовий збір. При цьому до позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують факт перебування в трудових відносинах із роботодавцем (трудовий договір, трудова книжка). У випадку відсутності укладеного трудового договору (що часто трапляється на практиці) можна використати інші засоби доказування, такі як, наприклад, пропуск на робоче місце, документи, в яких зазначається факт виконання позивачем трудових обов’язків. Можна ще використати показання свідків (колеги позивача по роботі). Також за можливості необхідно підтвердити суму заробітної плати, яку мав отримати позивач.

У цивільних справах суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У цьому випадку до справи береться державна виконавча служба. З жовтня 2016 року право стягувати борги мають і приватні виконавці, які наділені такими ж повноваженнями, як і державні. Проте приватні виконавці не можуть виконувати ті рішення, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави в статутному капіталі яких перевищує 25%, та/або які фінансуються виключно з коштів державного або місцевого бюджету.

Від невиплати зарплат страждають не лише працівники, але і їхні родини. Саме тому Міністерство юстиції запустило ініціативу з ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати. Наразі середня виплата на кожного, хто отримав заборговане, становить 11 236 грн. Ті, хто не гасить борги, передаються до правоохоронних органів для застосування відповідних санкцій.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

НБУ занепокоєний рішенням Верховного Суду по «Златобанку»

Опубліковано

on

От

Національний Банк України прокоментував рішення Верховного Суду від 5 лютого, яким визнано неправомірним рішення регулятора про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних суб’єктів.

Окрім скасування рішень, судом зобов’язано Нацбанк надати «Златобанку» строк на проведення дій з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації, хоча механізму відновлення діяльності ліквідованого банку законодавством не передбачено.

НБУ висловило позицію, що натомість законами та іншими правовими актами України передбачено чітку процедуру створення, регулювання діяльності та ліквідації банку, яку регулятором було дотримано.

Нацбанк переконаний, що скасування його рішення жодним чином не відновить, а ні платоспроможність «Злотобанка», а ні довіру клієнтів.

Також в НБУ важають, що судом породжується правова невизначеність, яка нівелює дію законів, а це в свою чергу призводить до порушення прав вкладників і кредиторів, які вже не матимуть змоги отримати свої кошти в ході ліквідаційної процедури банку, як це передбачено законодавством.

Наразі Національний банк очікує повного тексту рішення Великої Палати Верховного Суду.

Читати далі

В Україні

Закон про перейменування УПЦ МП оскаржили в КСУ

Опубліковано

on

Сорок дев’ять депутатів Верховної Ради оскаржили в Конституційному Суді закон, який зобов’язує УПЦ Московського патріархату вказати у своїй назві приналежність до Росії.

 

Про це йдеться на сайті КСУ. На думку заявників, закон суперечить цілій низці статей Конституції, в тому числі статті 35 про свободу віросповідання. Крім того, в клопотанні йдеться про порушення регламенту під час прийняття цього закону і внесення в текст закону поправок, яких не виносили на голосування. Депутати, більшість з яких представляють Опозиційний блок, просять відкрити конституційне провадження і надати йому пріоритет.

Нагадаємо, 20 грудня Рада прийняла закон № 5309, згідно з яким релігійна організація, керівний центр якої розташовано на території держави-агресора, зобов’язана вказати це в своїй назві.

У прийнятому Радою та підписаному днями Президентом законі також ідеться, що входження релігійної організації до складу іншої організації визначається їхніми статутами. У статуті УПЦ МП сказано, що вона поєднана з помісними православними церквами РПЦ і в своєму управлінні керується постановами собору РПЦ від 1990 року, коли замість українського екзархату РПЦ було створено УПЦ МП.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Вибоїни на дорогах — Верховний Cуд став на сторону водіїв

Опубліковано

on

Як передає Autonews.ua, власник Renault Lodgy домігся від Переяслав-Хмельницької міськради виплати 38,4 тисячі гривень за пошкоджений автомобіль.

Чоловікові вдалося переконати Верховний Cуд у тому, що через вибоїни на автодорозі в його машині розбився диск, пошкоджені ходова та рульова тяга. За словами експертів, автомобілісти можуть боротися з поганим станом доріг шляхом збільшення кількості позовів і виграних справ по компенсації матеріального збитку.

«На автодорогах, віднесених до категорії міжнародних шляхів або шляхів міжобласного сполучення, глибина вибоїн не повинна перевищувати чотирьох сантиметрів, – пояснює адвокат Марина Сидоренко. — Відразу після ДТП потрібно викликати дорожню поліцію та співробітників комунальної служби, провести відео- і фотофіксацію. Потім за наявності довідки з поліції, позову, копії адмінпротоколу та акту, які були складені комунальними службами, висновку про вартість ремонту й акту огляду транспортного засобу, копії про оплату ремонту та висновку експертів можна звертатися до суду. Правда, вину дорожніх служб довести непросто, але цілком реально», — переконана М. Сидоренко.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.