Розділяй і володарюй: навіщо "Слуги" "обрізають" МВС - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Розділяй і володарюй: навіщо “Слуги” “обрізають” МВС

Дата публікації:

Новому міністру внутрішніх справ Денису Монастирському окреслили першочергове завдання — розділити відомство та вивести Національну гвардію України, Державну прикордонну та, ймовірно, Державну міграційну служби із системи МВС. При цьому НГУ планують підпорядкувати безпосередньо Президентові.

Ідея віддати Нацгвардію особисто главі держави — не нова. Володимир Зеленський ще в серпні 2019 року подав у парламент відповідний законопроект як невідкладний. Однак Арсену Авакову вдалося відбитися — не без допомоги голови профільного Комітету з питань правоохоронної діяльності – того ж Дениса Монастирського.

Читайте також: На Банковій обговорюють можливе звільнення Авакова

Завдання для нового очільника МВС

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Через декілька днів після звільнення Арсена Авакова та призначення очільником МВС Дениса Монастирського в «Слузі народу» почали «нарізати» йому завдання. Так, в ефірі каналу «Україна 24» голова фракції «СН» Давид Арахамія заявив, що одним з головних завдань Монастирського стане поділ МВС. «У нас як у правлячої коаліції є план інституційний, що такі великі міністерства треба розбивати на кілька інстанцій. Нацгвардія повинна бути роз’єднана з поліцією і прикордонна служба також. Одне з таких головних завдань, які будуть стояти перед міністром — зробити поділ цих частин», — сказав Арахамія.

Депутат додав, що Нацгвардію та прикордонну службу точно заберуть із МВС. А щодо Міграційної служби — питання відкрите. Водночас Арахамія визнав, що саме екс-міністр Арсен Аваков був проти такого поділу, і «ця дискусія триває вже два роки».

Новий міністр внутрішніх справ Денис Монастирський поки що не коментує таких планів. Виступаючи в Раді перед призначенням, він був достатньо обережним, згадавши лише, що «Національна гвардія — це одна з опор української державності і внутрішньої стабільності». «Нацгвардія важлива, надважлива державна інституція, оскільки вона нарівні з поліцією бере участь в охороні громадського порядку та забезпеченні публічної безпеки. Саме тому законодавство, міністр внутрішніх справ координує зусилля поліції та Нацгвардії для забезпечення спільного спокою та безпеки», — у цих словах не пролунало навіть натяку на майбутній розподіл міністерства.

Історія «з бородою»

Нині МВС координує роботу таких окремих центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) як то Національна поліція, Державна служба знадзвичайних ситуацій, Державна міграційна служба, Державна прикордонна служба та Національна гвардія України. Усі ці ЦОВВ мають своїх очільників і формально є самостійними. Але координація їхньої роботи та представництво в Кабміні були за міністром внутрішніх справ.

У команді Зеленського з першого дня у владі говорили про необхідність вивести з системи МВС майже 300-тисячну «армію» всіх ЦОВВ — попри те, що сам Президент називав Авакова одним з найефективніших міністрів. Однак ще 29 серпня 2019-го Володимир Зеленський подав до Верховної Ради як невідкладний законопроект No 1007 про підпорядкування Національної гвардії безпосередньо главі держави. Після появи такого документу глава МВС Арсен Аваков, нібито, навіть погрожував звільненням.

Уже у вересні того самого року на той час керівник Офісу Президента Андрій Богдан озвучив більш «м’яку» модель, запропонувавши розділити Національну гвардію на три частини — під керівництвом Міністерства внутрішніх справ, Міноборони та Президента. У відповідь у МВС офіційно попередили, що таке рішення розвалить Нацгвардію. Там пояснювали, що гвардійці і так перебувають у президентській вертикалі: «Для будь-якого українського військового Президент, який за Конституцією Верховний головнокомандувач ЗСУ, є вищим керівником… Нацгвардія логічно та природно перебуває в структурі МВС саме тому, що несе правоохоронну функцію в тому числі. Загалом 14 із 19 функцій, які покладені законом на Нацгвардію, є правоохоронними за своєю суттю», — наголошували в міністерстві.

В оточенні Арсена Авакова говорили, що Нацгвардія в складі МВС — це ефективна модель, руйнування якої принесе значно більше шкоди, аніж користі. Додаючи, що ця ідея продиктована політикою та конкретними планами — посилити вплив Президента та його офісу на правоохоронну систему. Парламентський «десант» Авакова теж вирішив іти в «законодавчу атаку». Так, у 2020 році було зареєстровано законопроект, яким пропонували надати Нацгвардії повноваження затримувати цивільних правопорушників, складати протоколи, проводити особисті огляди та здійснювати інші невластиві військовим функції. Проте у травні того самого року цей проект закону депутати провалили. Не вистачило голосів навіть скерувати на доопрацювання.

Після звільнення Богдана та за нового керівництва в ОП не полишили планів розгляду Радою законопроекту No 1007 про пряме підпорядкування Нацгвардії главі держави. За інформацією ЗМІ в профільному комітеті з правоохоронної діяльності ВРУ з 2020 року його двічі намагалися включити в порядок денний. Уперше — в червні минулого року, вдруге — на початку цього року. Тоді ж очільник комітету Денис Монастирський запевняв, що в остаточному варіанті порядку денного питання так і не з’явилося. Але тепер, після звільнення Авакова, все може змінитися.

Плани на осінь

Після призначення Монастирського міністром внутрішніх справ у комітеті Ради з правоохоронної діяльності звільнилася місце голови. За інформацією деяких джерел у комітеті, наразі розглядають дві ймовірні кандидатури на цю посаду. А саме призначення буде восени, коли розпочнеться нова сесія ВРУ й черговий політичний сезон.

«Це — Олександр Бакумов (голова підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності комітету з питань правоохоронної діяльності (його прізвище також називали серед кандидатів на посаду голови МВС, — ред.), а також Сергій Іонушас (зараз заступник голови комітету, — ред.). Від того, хто стане новим керівником комітету, залежатиме дуже багато, зокрема і сценарій розподілу МВС. В ОПУ хочуть більше Іонушаса, бо він — «кварталівський» (на офіційному сайті «Укрпатенту» Іонушас значиться патентним повіреним Володимира Зеленського, реєстрував такі його торговельні марки, як «Слуга народу», «Країна У», «Квартал 95», «Студія «Квартал 95», «Ліга Сміху», «Чисто news» та інші, — ред.). Бакумова ж вважають людиною Авакова», — розповів один із членів комітету.

Ще один співрозмовник у провладній фракції додав, що «на Банковій давно хочуть розділити «монстра» і зроблять це». «Проблем із проходженням законопроекту про розподіл на комітеті не буде — за будь-якого нового голови. Зірвати плани може лише «війна з олігархами». Якщо це «основне нарізне сполучення деталі» рване, то взагалі нічого «проходити» на комітетах не буде. Якщо ж ні, то МВС розділять на «удільні князівства», — вважає депутат.

Натомість його колега по фракції Олександр Бакумов заявив свого часу, що питання позбавлення МВС координаційних функцій щодо згаданих ЦОВВ ще потрібно вивчати.

«Говорити зараз, що щось від чогось будуть відокремлювати — це неправильно. Ані Національна гвардія, ані Прикордонна служба не входять до складу МВС. МВС лише координує діяльність центральних органів виконавчої влади, включаючи НГУ, прикордонників, Службу надзвичайних ситуацій, Міграційну службу і так далі. Насправді в нас хибне уявлення про МВС як «монстра». Згадані ЦОВВ і так самостійні, мають своїх очільників, які несуть персональну відповідальність. Якщо ж ми говоримо про те, щоб прибрати координацію, питання треба вивчати. Звісно, це потенційно можливо, однак ми повинні зважити: що буде корисного від того, якщо ми заберемо цю координацію, — зазначив він. — Координацію втратити не можна. Бо якщо ми дамо свободу кожному органу, то це поставить питання ефективної роботи та публічної безпеки. Якщо говорити про надання більшої самостійності, можливо, давайте це розглядати».

Депутат наголосив, що Нацгвардія і Прикордонна служба як військові формування в принципі й так підпорядковані Верховному головнокомандувачу — Президентові України. Головне, на думку Олександра Бакумова — не допустити втрати ефективності цих органів: «Бо кожен із них — і прикордонники, і Нацгвардія — виконують правоохоронну функцію. Одні — на кордоні, під час оперативно-розшукових заходів, інші — це більше безпека та правопорядок. Якщо ми знайдемо раціональні зерна, що треба зовсім виокремити ці ЦОВВ з координації, підкреслюю, виключно координації, бо жодного прямого підпорядкування немає, ми повинні детально проаналізувати: що в результаті ми отримаємо після ухвалення цих рішень».

Читайте також: Сім років міністра Авакова — від Печерських пагорбів до столиці Слобожанщини?

Його колега, перший заступник голови цього комітету, член фракції «Голосу» Андрій Осадчук також вважає, що дане питання потрібно добре вивчити. «Наша система МВС досить масивна, але постає питання: відокремлення будь-якої складової покращить чи погіршить ефективність її роботи? Думаю, однозначної відповіді точно немає», — зазначив він. Натомість з ідеєю перепідпорядкувати Нацгвардію Президенту, то тут, на думку депутата, все досить очевидно: «Не може глава держави керувати Нацгвардією за будь-яких умов. Я вважаю, це прямо суперечить Конституції. Мене наразі більше хвилює якість лідерства в усіх підрозділах МВС, аніж формальна структура».

Разом із тим у «Голосі» не всі погоджуються з такою позицією. Зокрема, представниця правоохоронного комітету Олександра Устінова схвально оцінює ініціативу розподілу МВС. «Це питання (про виведення ЦОВВ, — ред.) намагалися поставити на розгляд комітету неодноразово. Але одразу виникли скандали та крик! Зрозуміло, Аваков був завжди проти — бо це фактично була його маленька «армія». Тепер, після призначення Д. Монастирського, думаю, є всі шанси провести це рішення через наш комітет, — переконана вона. — Раніше розклад сил був таким: третина — люди Авакова, ще третина — Президента, а решта — ті, кому все одно. Якщо це буде подано як ідею Президента, це зроблять. Я особисто такий крок теж підтримую».

Замість післяслова

Додамо також, що наші співрозмовники з оточення Авакова назвали такі плани (вивести Нацгвардію та прикордонників з-під координації МВС) «катастрофою для безпеки країни». «Ми намагалися ці «наполеонівські» плани стримати. Тепер вони їх втілять у життя. Нехай потім спробують втримати вулицю, кордон і мир. Розділяй і володарюй в умовах продовження війни з Росією — це не просто помилка, це буде катастрофою», — резюмував наш співрозмовник.

Анна СТЕШЕНКО, журналіст

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Відповіді на юридичні питання можна отримати у «WikiLegalAid»

Опубліковано

on

От

Громадяни можуть отримати відповіді на свої правові запитання на платформі правових консультацій «WikiLegalAid»довідково-інформаційна платформа правових консультацій, що функціонує за принципом Вікіпедії, орієнтована на потреби як людей без юридичної освіти, так і правознавців.

Згідно з інформацією Координаційного центру Безоплатної правової допомоги у 2021 р. найпопулярнішими правовими консультаціями на платформі, зокрема стали:

  • «Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю» (понад 155,7 тис. переглядів);
  • «Підстави зупинення транспортного засобу. Повноваження поліцейського та права водія» (близько 112 тис. переглядів);

Читайте також: П’ята річниця відкриття Бюро правової допомоги в Україні

  • «Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку) (понад 100 тис. переглядів).

Окрім правової інформації на платформі можна знайти зразки документів правового та процесуального характеру, ознайомитися з судовою практикою, а також перейти зі сторінки консультації на сайт Верховної Ради України та переглянути необхідні нормативно-правові акти.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Інформація на платформі постійно оновлюється з урахуванням змін законодавства та судової практики, а її функціонування забезпечують понад 600 консультантів системи безоплатної правової допомоги та представники професійних правничих спільнот.

Нагадаємо, відбір адвокатів для системи безоплатної правової допомоги може проводитися дистанційно

Читати далі

В Україні

Понад 110 млн гривень на зміцнення обороноздатності Києва

Опубліковано

on

От

Київрада прийняла міську цільову програму «Захисник Києва» на 2022‒2024 роки, якою передбачено виділення понад 110 млн грн на зміцнення обороноздатності Києва.

Читайте також: Землі оборони інвентаризують Міноборони та Держгеокадастр

«В умовах продовження збройної агресії з боку Російської Федерації проти України, високої вірогідності повномасштабного вторгнення та застосування агресором диверсійно-розвідувальних сил або здійснення актів тероризму, важливого значення набуває виконання заходів з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони у місті Києві. Зокрема на це і спрямовані заходи, що увійшли до програми «Захисник Києва», – прокоментував заступник Голови КМДА Андрій Крищенко.

У рамках програми заплановано також створити Єдиний центр підготовки Сил муніципальної безпеки м. Києва, зокрема і бригади територіальної оборони.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

65 000 гривень штрафу за «формальне» переведення медпрацівника на неповний робочий день

Опубліковано

on

От

Заступник Міністра охорони здоров’я Олексій Яременко повідомив, що забезпечення базових виплат працівникам залежить саме від керівника лікарні, який безпосередньо розпоряджається бюджетом закладу, а зловживання керівництва, такі як «суто формальне» переведення на неповний робочий день, працівники мають право оскаржити.

Читайте також: Лікарі отримуватимуть не менше 20000 гривень заробітної плати

«Аби не виплачувати лікарям базову зарплату, яка була встановлена Урядом, керівники медзакладів іноді, суто на папері, можуть перевести працівників на 0,75 чи 0,5 ставки. При цьому медики і надалі продовжують працювати повний робочий день. Така ситуація є абсолютно неприпустимою. Кожен медичний працівник, який зіштовхнувся з подібною ситуацією, має звернутися зі скаргою до регіонального управління Держпраці», – зауважив О. Яременко.

В разі отримання скарги Держпраці проведе інспекційну перевірку. Якщо ж буде встановлено, що медпрацівника формально переведено на неповний робочий день, а фактично він працює повний, на керівника медичного закладу буде накладено штраф – 65 000 грн за кожного працівника.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нагадаємо, підвищення базової зарплати медикам поширюється на всі заклади охорони здоров’я

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link