Connect with us

В Україні

Розтрати в Нафтогазі, або Як належить реагувати на вимогу Держаудитслужби

Юрій Котнюк, ЮВУ

На початку лютого Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою фактично була визнана законною вимога Державної аудиторської служби України про усунення порушень закону, виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Вказана перевірка була проведена цим відомством майже три роки тому й охоплювала період діяльності НАКу з квітня 2015 по березень 2017 рр. і під час її проведення були виявлені досить цікаві речі. Стисло розповімо лише про три епізоди.

Двісті мільйонів гривень віддала за фук

Один із них пов’язаний із Приватним акціонерним товариством «Рівнеазот» — одним із гігантів хімічної промисловості України, яке для виробництва мінеральних добрив використовує дуже велику кількість природного газу, а крім того входить до складу бізнес-імперії «віденського в’язня» Дмитра Фірташа. Свого часу воно несвоєчасно розплатилося з Нафтогазом за партію поставленого товару, у зв’язку з чим той вирішив забрати своє в судовому порядку. Господарський суд Рівненської області своїм рішенням від 15 березня 2015 року (залишеним без змін в усіх подальших інстанціях) встановив, що за порушення умов договору купівлі-продажу газу з «Рівнеазоту» підлягають стягненню 200 мільйонів гривень, але в задоволенні позову відмовив, оскільки позивач звернувся до суду лише в липні 2015 року, коли минув трирічний строк позовної давності, й при цьому не подав клопотання про його подовження й не надав доказів поважності причин затримки.

А причини ці були доволі поважними. Нагадаємо, що до березня 2014 року Нафтогазом керував такий собі Євген Бакулін, який неформально належав до того ж самого фінансово-політичного угруповання, до якого входив і сам Фірташ, тож не варто докладно пояснювати, чому очолювана ним компанія дивилася крізь пальці на порушення з боку саме цього контрагента. Додамо, що сам Бакулін у березні 2014 р. був заарештований Генеральною прокуратурою, потім звільнений від кримінального переслідування у зв’язку з обранням народним депутатом України, потім, вже у 2018 році, позбавлений депутатської недоторканності й оголошений у розшук.

Одним словом, із цим типом усе ясно, але неясно, чому таку ліберальність проявило до фірташевського комбінату нове керівництво Нафтогазу на чолі з Андрієм Коболєвим: відомі випадки, коли його юристи подають до ОСББ (об’єднань співвласників багатоквартирних будинків) позови, ціна яких обчислюється двозначними цифрами, а тут віддали за фук двісті мільйонів. Говорячи офіційно-діловою мовою, вбачається явне порушення вимог Положення про прядок підготовки, узгодження, підписання, реєстрації, обліку та контролю за виконанням договорів, контрактів, угод, а ще Положення про ведення претензійної та позовної роботи, які були затверджені наказами НАК «Нафтогаз України (№ 151 від 6.04.2007 р. і № 211 від 23.07.2012 р.).

Той самий довгобуд на Луначарського

Інший епізод пов’язаний із закупівлею послуг на проведення обстеження й технічної інвентаризації двох адміністративних будівель, які належать Нафтогазу. Один із них розташований на вулиці Богдана Хмельницького, 6 у Києві, де розміщений головний офіс компанії, а другий — добре відомий киянам довгобуд-недобуд на вулиці Луначарського (нині Митрополита Андрея Шептицького, 2), особливо «чудовий» вигляд на який відкривається з боку столичного Гідропарку. Наприкінці 2016 р. Нафтогаз уклав договір про це з товариством з обмеженою відповідальністю «Самсон», якому заплатив за актом здачі-приймання наданих послуг 436 тисяч грн.

Державні аудитори провели зустрічну перевірку цього ТОВ і встановили, що своїми силами воно не проводило та й не могло проводити даного виду роботи, оскільки не мало у своєму штаті спеціалістів відповідної кваліфікації. Втім, сама по собі ця обставина аніяк не свідчить про якесь порушення закону — закон дозволяє в таких випадках залучати фахівців «зі сторони». Вони й були залучені, й ось тут перевіряльники виявили найцікавіше. Виявилося, що насправді всі роботи виконували два дійсно знані в цій галузі підприємства: ТОВ «Науково-технічний центр експертизи нерухомості» і ТОВ «Б-Т-І», а їх виконання коштувало всього лише 62 тисячі гривень — саме стільки вони взяли з «Самсона», про що свідчили підписані акти здачі – приймання наданих послуг.

Таким чином Нафтогаз формально заплатив за надання посередницьких послуг, а фактично викинув на вітер 374 гривні. Масштабною розтратою це, звичайно, назвати не можна, але досить неприємно усвідомлювати, що менеджери із захмарними зарплатами розмінюються на такі дрібні розкрадання ввірених їм коштів. «Самсон», правда, заперечував проти таких висновків перевірки, написавши, що він, окрім двох вищеназваних фірм, замовляв послуги в цілої низки фізичних осіб—підприємців, та коли йому запропонували надати належним чином завірені копії договорів з цими ФОПами, актів здачі-приймання послуг, квитанцій про їх оплату, а також дипломів, сертифікатів чи свідоцтв спеціалістів профільного фаху, фірма, як то кажуть, упала на дно.

Третій випадок уже мав ознаки міжнародного скандалу. В квітні 2015 року Нафтогаз за результати відкритих торгів уклав з доволі знаною американською компанією «Райдер Скотт» договір на закупівлю послуг із оцінки запасів родовищ, розробку яких ведуть його дочірні утворення «Укргазвидобування», «Чорноморнафтогаз» і Філія НАК у Єгипті. У документі було детально прописано обсяг робіт, їх загальна вартість — 1,5 мільйонів доларів США і термін виконання — 120 днів, за порушення якого мала нараховуватися пеня. Американці у визначені терміни не вклалися, але Нафтогаз чомусь не поставив питання про стягнення $ 8 тис. неустойки, внаслідок чого компанії було завдано збиток на вказану суму. Сума начебто теж невелика, але було б справедливо, якби всі винні у її втраті особи — від клерка до профільного заступника голови правління (а може й з головою правління включно) — відшкодували її зі своєї нескромної зарплати.

Незгода Нафтогазу

Зробивши такі висновки, Держаудитслужба направила керівництву Нафтогазу вимогу від 12.09.2017 р. про усунення порушень законодавства, але там у відповідь у жовтні того ж року подали до суду позов про визнання її протиправною та скасованою. Аргументи, які навів позивач, сторонній людині можуть здатися малопереконливими, а то й навіть смішними. Так, по епізоду з «Рівнегазом» було написано, що збитки Нафтогазу були завдані не його посадовими особами, які несвоєчасно ініціювали позовну роботу, а контрагентом, який порушив своє грошове зобов’язання. З приводу «організаційних» послуг «Самсона» в галузі обстежувально-інвентаризаційної роботи було зазначено, що ревізори Держаудитслужби необґрунтовано не взяли до уваги інформацію, що містилася в документах, які так і не були надані їм для ознайомлення. А щодо консалтингових послуг американців нафтогазівці пояснили затримку в 285 днів різницею в часі між Києвом і містами, де розташовані офіси фірми «Райдер Скотт», зокрема, Хьюстоном (штат Техас, США) — 7 годин і Калгарі (Канада, провінція Альберта) — 8 годин.

Утім, ці та інші пояснення здалися судді Окружного адміністративного суду Києва Оксані Головань досить переконливими і вона своїм рішенням від 5 серпня 2019 року задовольнила позов. Відповідач із таким вердиктом не погодився й подав апеляційну скаргу, в якій написав, що суд безпідставно вдався до дослідження завданих НАК «Нафтогаз України» збитків, оскільки такі порушення встановлюються під час звернення Державної аудиторської служби України з позовом про їх стягнення. Простіше кажучи, переплутав момент, коли треба казати «отче наш» з моментом, коли треба казати «амінь».

Рішення суду апеляційної інстанції

Щоб розібратися в цьому спорі, суддям Шостого АС довелося підняти низку нормативно-правових актів, серед яких, зокрема, Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» і Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43. Вони з’ясували, що спірною вимогою ревізійне відомство зобов’язало Нафтогаз, по-перше, опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення у встановленому законодавством порядку, по-друге, розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у порушеннях, до встановленої законом відповідальності. На цьому етапі документ під назвою вимога «Про усунення порушень законодавства» не може бути оскаржений. Точніше, адресат його оскаржити, звичайно, може, але суд не вправі прийняти рішення про його скасування і визнання неправомірним. Це так само, як не можна визнати неправомірною особисту думку — неправомірним можна визнати публічне її висловлювання, якщо воно містить щось таке, що не в’яжеться з вимогами чинного законодавства, а думати можна про що завгодно.

А ось наступний етап — якщо підприємство проігнорувало вимогу ревізорів або неналежним чином відреагувало на неї, а збитки не відшкодовано в добровільному порядку — Держаудитслужба може звернутися до суду з позовом про стягнення збитків до такого підприємства. Ось тоді вже суд має перевірити правильність обчислення заподіяних державі втрат. Нагадаємо, що згадане відомство займається перевірками лише тих підприємств, які мають відношення до держави й оперують належними їй коштами. Це й безпосередньо державні підприємства, й господарські товариства, в яких є певна частка державної власності або й на
всі сто відсотків приватні підприємства, але якщо їм виділені державні кошти на виконання певних програм чи спеціальних функцій.

Таким чином, пункти вимоги Держаудитслужби щодо опрацювання матеріалів ревізії та розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності самі по собі не зобов’язували Нафтогаз прийняти якесь конкретне рішення, не порушували його прав і не створювали для нього жодних негативних наслідків. А отже, на цьому етапі спору суддя Головань поспішила побігти попереду паровозу. Виходячи з цього, колегія суддів Шостого ААС постановою від 6 лютого задовольнила апеляційну скаргу й скасувала негативне для ревізійного відомства рішення ОАС Києва.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Суди припиняють повідомляти сторони про призначені засідання

Уперше з 2010 р. через брак коштів на марки, папір, засоби зв’язку та розхідні матеріали національні суди припиняють повідомляти сторони про засідання.

Врятувати ситуації допоміг би довгоочікуваний повноцінний запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), яка сьогодні працює лише частково.

«Сподіваюсь, що найближчим часом Державна судова адміністрація України допрацює підсистему ЄСІТС «Електронний суд», щоб у ній можна було ознайомлюватися з матеріалами судової справи, брати повноцінну участь у судових засіданнях – проводити письмові засідання, подавати клопотання, заяви, сплачувати судові збори, отримувати матеріали і знайомитися з ними, подавати апеляційні, касаційні скарги. Наразі можна розв’язати питання з обміном файлами, налагодити роботу з персональним кабінетом та запустити систему у тестовому режимі, а згодом – додавати новий функціонал», – заявив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький.

Створення та запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи перебуває на контролі Вищої ради правосуддя.

Читати далі

В Україні

Мінімальна зарплата 5 000 грн з вересня 2020 р.

Уряд планує підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 вересня – до 5 000 грн, з 1 січня 2021 р. – до 6 000 грн, з 1 липня 2021 року – 6 500 грн.

«Додаткові надходження до Пенсійного фонду України від підвищення мінімальної заробітної плати лише до кінця цього року можуть скласти майже 1 мільярд гривень», – повідомила Міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Також Міністр нагадала, що з 1 липня відбулося підвищення прожиткового мінімуму на 4,5%, відповідно збільшились розміри державних соціальних гарантій та допомог згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Так, відбулося збільшення пенсій: у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зросли мінімальні пенсії з 1638 до 1712 гривень, а також надбавки та підвищення до пенсій, які залежать від прожиткового мінімуму. Цього року планується ще одне таке підвищення, зокрема, мінімальний розмір пенсії з 1 грудня 2020 р. становитиме 1769 гривень. Для непрацюючих пенсіонерів зросли мінімальна пенсія за віком, доплати за понаднормовий стаж.

Незалежно від того, працює особа чи ні, збільшився розмір встановлених до пенсії надбавок, підвищень, пенсій за особливі заслуги перед Україною, інших доплат, які базуються на величині прожиткового мінімуму, зокрема, для таких категорій: шахтарів, осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій, у тому числі, постраждалих учасників Революції Гідності.

З 1 липня 2020 р. також збільшено рівень забезпечення для дітей, які виховуються у малозабезпечених сім’ях, з 85% до 130% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Читати далі

В Україні

Інвесторам нададуть «інвестиційних нянь»

Заступниця керівника Офісу Президента України представила проект Закону «Про підтримку та стимулювання інвестицій».

Основою стала ідея, яку Президент назвав «інвестиційними нянями». У проекті йдеться про підтримку українських та іноземних інвесторів, сума інвестицій яких перевищує 30 мільйонів євро і які створюють понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більшою, ніж у регіоні, де така інвестиція буде здійснена. Ці інвестори отримають прямий договір з урядом.

«Це дає гарантію кожному конкретному проекту інвестора, що вони мають не лише податкові пільги. Вони отримують десятирічну перспективу та гарантію стабільності», – зазначила заступниця керівника Офісу Президента Юлія Ковалів.

Окрім того, ці інвестори одержать інвестиційного менеджера, який супроводжуватиме їх від початку проекту до його закінчення. Інвестори також отримають до 30% вартості інвестицій з різними наборами стимулів. Наприклад, це можуть бути фіскальні стимули.

«Ці інструменти будуть доступні і для українських, і для закордонних інвесторів», – повідомила Юлія Ковалів.

Законопроект вже готовий до винесення на розгляд парламенту.

Читати далі

В тренді