Connect with us

В Україні

Розтрати в Нафтогазі, або Як належить реагувати на вимогу Держаудитслужби

Дата публікації:

Юрій Котнюк, ЮВУ

На початку лютого Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою фактично була визнана законною вимога Державної аудиторської служби України про усунення порушень закону, виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Вказана перевірка була проведена цим відомством майже три роки тому й охоплювала період діяльності НАКу з квітня 2015 по березень 2017 рр. і під час її проведення були виявлені досить цікаві речі. Стисло розповімо лише про три епізоди.

Двісті мільйонів гривень віддала за фук

Один із них пов’язаний із Приватним акціонерним товариством «Рівнеазот» — одним із гігантів хімічної промисловості України, яке для виробництва мінеральних добрив використовує дуже велику кількість природного газу, а крім того входить до складу бізнес-імперії «віденського в’язня» Дмитра Фірташа. Свого часу воно несвоєчасно розплатилося з Нафтогазом за партію поставленого товару, у зв’язку з чим той вирішив забрати своє в судовому порядку. Господарський суд Рівненської області своїм рішенням від 15 березня 2015 року (залишеним без змін в усіх подальших інстанціях) встановив, що за порушення умов договору купівлі-продажу газу з «Рівнеазоту» підлягають стягненню 200 мільйонів гривень, але в задоволенні позову відмовив, оскільки позивач звернувся до суду лише в липні 2015 року, коли минув трирічний строк позовної давності, й при цьому не подав клопотання про його подовження й не надав доказів поважності причин затримки.

А причини ці були доволі поважними. Нагадаємо, що до березня 2014 року Нафтогазом керував такий собі Євген Бакулін, який неформально належав до того ж самого фінансово-політичного угруповання, до якого входив і сам Фірташ, тож не варто докладно пояснювати, чому очолювана ним компанія дивилася крізь пальці на порушення з боку саме цього контрагента. Додамо, що сам Бакулін у березні 2014 р. був заарештований Генеральною прокуратурою, потім звільнений від кримінального переслідування у зв’язку з обранням народним депутатом України, потім, вже у 2018 році, позбавлений депутатської недоторканності й оголошений у розшук.

Одним словом, із цим типом усе ясно, але неясно, чому таку ліберальність проявило до фірташевського комбінату нове керівництво Нафтогазу на чолі з Андрієм Коболєвим: відомі випадки, коли його юристи подають до ОСББ (об’єднань співвласників багатоквартирних будинків) позови, ціна яких обчислюється двозначними цифрами, а тут віддали за фук двісті мільйонів. Говорячи офіційно-діловою мовою, вбачається явне порушення вимог Положення про прядок підготовки, узгодження, підписання, реєстрації, обліку та контролю за виконанням договорів, контрактів, угод, а ще Положення про ведення претензійної та позовної роботи, які були затверджені наказами НАК «Нафтогаз України (№ 151 від 6.04.2007 р. і № 211 від 23.07.2012 р.).

Той самий довгобуд на Луначарського

Інший епізод пов’язаний із закупівлею послуг на проведення обстеження й технічної інвентаризації двох адміністративних будівель, які належать Нафтогазу. Один із них розташований на вулиці Богдана Хмельницького, 6 у Києві, де розміщений головний офіс компанії, а другий — добре відомий киянам довгобуд-недобуд на вулиці Луначарського (нині Митрополита Андрея Шептицького, 2), особливо «чудовий» вигляд на який відкривається з боку столичного Гідропарку. Наприкінці 2016 р. Нафтогаз уклав договір про це з товариством з обмеженою відповідальністю «Самсон», якому заплатив за актом здачі-приймання наданих послуг 436 тисяч грн.

Державні аудитори провели зустрічну перевірку цього ТОВ і встановили, що своїми силами воно не проводило та й не могло проводити даного виду роботи, оскільки не мало у своєму штаті спеціалістів відповідної кваліфікації. Втім, сама по собі ця обставина аніяк не свідчить про якесь порушення закону — закон дозволяє в таких випадках залучати фахівців «зі сторони». Вони й були залучені, й ось тут перевіряльники виявили найцікавіше. Виявилося, що насправді всі роботи виконували два дійсно знані в цій галузі підприємства: ТОВ «Науково-технічний центр експертизи нерухомості» і ТОВ «Б-Т-І», а їх виконання коштувало всього лише 62 тисячі гривень — саме стільки вони взяли з «Самсона», про що свідчили підписані акти здачі – приймання наданих послуг.

Таким чином Нафтогаз формально заплатив за надання посередницьких послуг, а фактично викинув на вітер 374 гривні. Масштабною розтратою це, звичайно, назвати не можна, але досить неприємно усвідомлювати, що менеджери із захмарними зарплатами розмінюються на такі дрібні розкрадання ввірених їм коштів. «Самсон», правда, заперечував проти таких висновків перевірки, написавши, що він, окрім двох вищеназваних фірм, замовляв послуги в цілої низки фізичних осіб—підприємців, та коли йому запропонували надати належним чином завірені копії договорів з цими ФОПами, актів здачі-приймання послуг, квитанцій про їх оплату, а також дипломів, сертифікатів чи свідоцтв спеціалістів профільного фаху, фірма, як то кажуть, упала на дно.

Третій випадок уже мав ознаки міжнародного скандалу. В квітні 2015 року Нафтогаз за результати відкритих торгів уклав з доволі знаною американською компанією «Райдер Скотт» договір на закупівлю послуг із оцінки запасів родовищ, розробку яких ведуть його дочірні утворення «Укргазвидобування», «Чорноморнафтогаз» і Філія НАК у Єгипті. У документі було детально прописано обсяг робіт, їх загальна вартість — 1,5 мільйонів доларів США і термін виконання — 120 днів, за порушення якого мала нараховуватися пеня. Американці у визначені терміни не вклалися, але Нафтогаз чомусь не поставив питання про стягнення $ 8 тис. неустойки, внаслідок чого компанії було завдано збиток на вказану суму. Сума начебто теж невелика, але було б справедливо, якби всі винні у її втраті особи — від клерка до профільного заступника голови правління (а може й з головою правління включно) — відшкодували її зі своєї нескромної зарплати.

Незгода Нафтогазу

Зробивши такі висновки, Держаудитслужба направила керівництву Нафтогазу вимогу від 12.09.2017 р. про усунення порушень законодавства, але там у відповідь у жовтні того ж року подали до суду позов про визнання її протиправною та скасованою. Аргументи, які навів позивач, сторонній людині можуть здатися малопереконливими, а то й навіть смішними. Так, по епізоду з «Рівнегазом» було написано, що збитки Нафтогазу були завдані не його посадовими особами, які несвоєчасно ініціювали позовну роботу, а контрагентом, який порушив своє грошове зобов’язання. З приводу «організаційних» послуг «Самсона» в галузі обстежувально-інвентаризаційної роботи було зазначено, що ревізори Держаудитслужби необґрунтовано не взяли до уваги інформацію, що містилася в документах, які так і не були надані їм для ознайомлення. А щодо консалтингових послуг американців нафтогазівці пояснили затримку в 285 днів різницею в часі між Києвом і містами, де розташовані офіси фірми «Райдер Скотт», зокрема, Хьюстоном (штат Техас, США) — 7 годин і Калгарі (Канада, провінція Альберта) — 8 годин.

Утім, ці та інші пояснення здалися судді Окружного адміністративного суду Києва Оксані Головань досить переконливими і вона своїм рішенням від 5 серпня 2019 року задовольнила позов. Відповідач із таким вердиктом не погодився й подав апеляційну скаргу, в якій написав, що суд безпідставно вдався до дослідження завданих НАК «Нафтогаз України» збитків, оскільки такі порушення встановлюються під час звернення Державної аудиторської служби України з позовом про їх стягнення. Простіше кажучи, переплутав момент, коли треба казати «отче наш» з моментом, коли треба казати «амінь».

Рішення суду апеляційної інстанції

Щоб розібратися в цьому спорі, суддям Шостого АС довелося підняти низку нормативно-правових актів, серед яких, зокрема, Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» і Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43. Вони з’ясували, що спірною вимогою ревізійне відомство зобов’язало Нафтогаз, по-перше, опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення у встановленому законодавством порядку, по-друге, розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у порушеннях, до встановленої законом відповідальності. На цьому етапі документ під назвою вимога «Про усунення порушень законодавства» не може бути оскаржений. Точніше, адресат його оскаржити, звичайно, може, але суд не вправі прийняти рішення про його скасування і визнання неправомірним. Це так само, як не можна визнати неправомірною особисту думку — неправомірним можна визнати публічне її висловлювання, якщо воно містить щось таке, що не в’яжеться з вимогами чинного законодавства, а думати можна про що завгодно.

А ось наступний етап — якщо підприємство проігнорувало вимогу ревізорів або неналежним чином відреагувало на неї, а збитки не відшкодовано в добровільному порядку — Держаудитслужба може звернутися до суду з позовом про стягнення збитків до такого підприємства. Ось тоді вже суд має перевірити правильність обчислення заподіяних державі втрат. Нагадаємо, що згадане відомство займається перевірками лише тих підприємств, які мають відношення до держави й оперують належними їй коштами. Це й безпосередньо державні підприємства, й господарські товариства, в яких є певна частка державної власності або й на
всі сто відсотків приватні підприємства, але якщо їм виділені державні кошти на виконання певних програм чи спеціальних функцій.

Таким чином, пункти вимоги Держаудитслужби щодо опрацювання матеріалів ревізії та розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності самі по собі не зобов’язували Нафтогаз прийняти якесь конкретне рішення, не порушували його прав і не створювали для нього жодних негативних наслідків. А отже, на цьому етапі спору суддя Головань поспішила побігти попереду паровозу. Виходячи з цього, колегія суддів Шостого ААС постановою від 6 лютого задовольнила апеляційну скаргу й скасувала негативне для ревізійного відомства рішення ОАС Києва.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Претенденти на житлові субсидії мають подавати декларацію про доходи та витрати

Опубліковано

on

Федерація профспілок України повідомляє, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 420 претендентів на отримання житлових субсидій зобов’язано подавати декларацію про доходи та витрати.

Так, у травні 2021 р. призначення житлової субсидії (у тому числі на наступний період) здійснюється лише після подання нових заяви про призначення та надання житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

Розширено перелік джерел доходу, які враховуються для розрахунку середньомісячного сукупного доходу. При призначенні субсидій враховуватимуться доходи від розміщення депозитів і дивіденди від цінних паперів.

Подати заявку та супровідні документи можна поштою або в електронній формі на сайті Мінсоцполітики, або у паперовому вигляді через структурні підрозділи з питань соцзахисту населення у райдержадміністраціях.

Особам, які звернулися за призначенням житлової субсидії у травні-вересні 2021 р., вона буде призначена з травня 2021 р.

Читати далі

В Україні

Як можна автоматично оформити пенсію?

Опубліковано

on

В умовах пандемії майбутні пенсіонери можуть оформити виплати автоматично.

Для автоматичного призначення пенсії потрібно використовувати однойменний сервіс, який працював у 2020 році. Після досягнення пенсійного віку сервіс проінформує користувача про це, а також на ньому можна подивитися і уточнити розмір майбутньої пенсії.

Як подати необхідні дані на автоматичне призначення пенсії?

Для цього треба: – авторизуватися на веб-порталі Пенсійного фонду за допомогою електронного підпису (КЕП);

  • заповнити анкету-заяву;
  • прикріпити відскановані копії документів;
  • підписати анкету-заяву електронним підписом;
  • звісно, надіслати анкету-заяву в орган Пенсійного фонду.

Після цього пенсія буде призначена автоматично по досягненню пенсійного віку. В повідомленні нададуть інформацію про дату призначення пенсії та її розмір. Особисто звертатися до Пенсійного фонду буде непотрібно. До речі, станом на квітень уже понад 80 тисяч українців подали заяви про автоматичне призначення пенсій.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Держреєстр лікарських засобів уніфікують

Опубліковано

on

Міністерство охорони здоров’я працює над кодифікацією лікарських засобів.

«Ми виявили потребу уніфікації державного реєстру лікарських засобів. Така система дозволить поєднати всі бази даних за допомогою унікального кодування кожного препарату. Схожі практики вже існують у багатьох розвинених країнах та суттєво спрощують облік та моніторинг ліків», – пояснила заступниця Міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова.

Так, розглядаються різні підходи, один із них – кодування за допомогою букв та цифр. Такий код міститиме назву виробника лікарського засобу, дозування, торгове найменування, лікарські форми, типи первинної упаковки та кількість лікарських засобів у ній.

Планується, що кожну з частин коду будуть формувати на основі затверджених словників лікарських засобів, форм, метрик та узгоджувати з державним реєстром лікарських засобів України: загалом приблизно 23 уніфіковані букви та цифри, які будуть зрозумілі кожному фахівцю – від аптекаря до лікаря, що виписуватиме рецепт.

У МОЗ також завершують технічне завдання для розробки електронної системи управління замовленнями ліків та медичних виробів, їх залишками, збором потреби, графіками постачання й планування. Вже до кінця 2021 р. планується запуск програмного модуля щодо списання ліків через електронні рецепти.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram