В Україні
САП і незалежність
Катерина РИЖЕНКО,
керівниця юридичного відділу Transparency
International Ukraine
Уже зовсім скоро розпочнеться фінальний етап конкурсу на очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та його заступника. Що ж нас чекає?
Найімовірніше з моменту, відколи САП знаходиться під керівництвом виконувача обов’язків, не мине й року, як це станеться, що для нас навіть дивно. Нагадаю, якраз наприкінці літа 2020 року звільнився Назар Холодницький, колишній очільник САП. І з тих пір багато що змінилося в роботі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Фактично відтоді «за кермом» САП із великої кількості питань перебувала очільниця Офісу Генпрокурора – «государево око». Ірина Венедіктова, яка в травні 2020-го нещадно критикувала САП за бездіяльність, повільність, безпорадність, вже восени отримала повноту влади над цим «норовливим» органом і безпосередньо впливала на надто велику кількість питань у роботі інституції. І хоч САП за законом має бути автономною та незалежною від будь-яких впливів структурою, в тому числі і від втручань з боку Офісу Генерального прокурора, та за відсутності постійного керівника більшість гарантій незалежності для цієї ланки антикорупційної інфраструктури були під питанням.
Саме розширення гарантій незалежності САП від Офісу Генерального прокурора й припинення політичного тиску від різних стейкхолдерів стали одними з основних рекомендацій у дослідженні спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури, яке торік восени презентувала ТІ Україна. І це не дивно, адже така вразливість до зовнішніх впливів на роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури порушує гарантії незалежності органу та підриває систему боротьби з корупцією.
Загалом у результаті нашого дослідження САП отримала оцінку 3,3 — таким чином розділяючи третє місце із Національним агентством з питань запобігання корупції. Попри те, що основний збір та аналіз інформації для нашої роботи ми здійснювали до вересня 2020 року, вже тоді були помітні потенційні виклики і небезпеки, які чекали на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. А саме — відсутність повноправного керівника та певні затримки з початком конкурсу з відбору нового очільника САП. І ці небезпеки не лише таки з’явилися, а й посилилися, при тому дуже швидко. Тому забезпечення прозорого, незалежного, політично неупередженого відбору кандидатур на посаду керівника теж було однією з найголовніших рекомендацій дослідження щодо Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Зараз конкурс на адміністративні посади САП перейшов на заключні етапи. І ми все ще маємо надію, що САП зможе отримати гідного очільника, хоча ставлення окремих членів комісії до доброчесності, відкритості, та незаплямованої репутації викликають у нас певні запитання. І це при тому, що ці люди мають вирішальний голос при прийнятті остаточного рішення щодо того, кому доведеться керувати САП у найближчі п’ять років.
Чи буде новий керівник САП результатом політичного консенсусу? Чи стане він «зручною» людиною для великого бізнесу та політичної еліти? Чи зможемо ми побачити дійсно «велику рибу» з реальним вироком?
Зовсім скоро матимемо відповіді на ці запитання. А поки плануємо стежити онлайн за співбесідами кандидатів, які почнуться вже після травневих свят. І поки ще можемо сподіватися, що переможе справді найсильніший та дійсно доброчесний кандидат.
Джерело: Юридичний вісник України
