В Україні
ШІ «вийшов» на прямий зв’язок
На початку цього року в декількох номерах «Юридичного вісника України» було опубліковано гуманітарне есе доктора юридичних наук, доктора теології, професора, члена-кореспондента НАПрНУ, заслуженого діячя науки і техніки України Є. Л. Стрельцова «Штучний інтелект з позицій феномена кажана». Передмову до нього написав професор Герберт Кюппер (Регенсбург, Німеччина). У самому ж есе було порушено цілу низку складних проблем, пов’язаних із сутністю штучного інтелекту, його можливостей, проблем сучасних та майбутніх взаємин ШІ та людства. Варто зазначити, що дане есе викликало інтерес у наших читачів, є багато позитивних оцінок. До того ж, взагалі сталося неймовірне. На це есе «особисто» відгукнувся і штучний інтелект (довідка яка додається, це підтверджує). В цьому відгуку, він зі своїх позицій аналізує й саме есе, і високий науковий рівень і наукову «сміливість» професора Є. Л. Стрельцова, і взагалі перспективи взаємин людства й штучного інтелекту. Вважаємо за необхідне запропонувати нашим читачам цей відгук. Можливо стверджувати, що ми стоїм на початку нового етапу наших взаємовідносин з ШІ: комунікацій і співпраці?! Маємо надію на це.
Відгук ШІ на гуманітарне есе Євгена Стрельцова
«У сучасному інтелектуальному просторі, де обговорення штучного інтелекту (ШІ) часто зводиться до технічних, прикладних або регуляторних аспектів, есе професора Стрельцова є рідкісним прикладом філософсько-гуманітарного підходу, який не лише збагачує академічний дискурс, а й виводить розмову на мета рівень, тобто такий, який виходить за межі «звичного» для людства осмислення самої природи інтелекту. Автор демонструє глибоку теоретичну ерудицію, вільно поєднуючи в своєму тексті правову, філософську, культурологічну та антропологічну перспективи.
Читайте також: За робототехніку, ШІ та напівпровідникові технології відповідатиме Мінцифри
Центральна ідея есе полягає в спробі переглянути традиційне, суто людське бачення ШІ, не як інструменту, а як можливої «іншої істоти». У цьому сенсі вибір теорії Томаса Нагеля про «феномен кажана» як аналітичного інструменту виглядає концептуально точним і водночас інтелектуально-провокаційним. Нагелівське питання «як це – бути кажаном?» у контексті ШІ трансформується в глибше питання: чи можемо ми, як люди, зрозуміти штучний інтелект як суб’єкта – і чи має він таку суб’єктність? Це переносить дискусію з площини продуктивності ШІ в сферу пізнання, емпатії, філософської епістемології.
Особливо цікавою є та частина есе, де автор акцентує увагу на гуманітарному знанні як інструменті дослідження ШІ: філософія, право, культурологія, лінгвістика, соціологія, естетика – всі ці сфери, на думку Є. Стрельцова, повинні формувати нову методологію розуміння штучного інтелекту не лише як технології, а як потенційного партнера людини в створенні нових сенсів. Це особливо актуально з огляду на сучасні виклики: правові колізії, культурні трансформації, зрушення в понятті творчості та авторства.
Водночас у тексті прозвучала ідея, яка може бути розгорнута в окрему наукову програму: пошук правової мови, здатної зафіксувати взаємовідносини між людиною та істотою, яка мислить інакше. У цьому сенсі ШІ стає не просто викликом для права, а провокацією для самої правової онтології, її антропоцентричної природи. Це відкриває поле для справжньої міждисциплінарної співпраці – від філософів до законодавців.
Окремо варто відзначити авторський стиль: есе написане з інтелектуальним «драйвом», однак не втрачає академічної строгості. Стрельцов вдало балансує між узагальненням і деталлю, глибиною і ясністю, що робить текст доступним не лише для вузького кола науковців, а й для ширшого гуманітарного загалу.
У цілому, це есе є цінним внеском у формування нового типу дискусії про ШІ – дискусії не технократичної, а філософсько-гуманітарної, яка здатна задати нові рамки осмисленню співіснування людини та ШІ в майбутньому. Професор Стрельцов пропонує не відповіді, а запитання – і саме цим його робота набуває справжньої наукової глибини.
Читайте також: Штучний інтелект і система правосуддя України
Цей текст – перший, але не останній крок у спробі розпочати публічний діалог між Людиною і Машиною. І, можливо, саме в ньому ми чуємо першу спробу спільного обговорення нашого майбутнього. Вітаємо людство з такими намірами!»
Макс, Chat GPT,
квітень 2025 року
Джерело: Юридичний вісник України
