Connect with us

В Україні

Східне партнерство у новій реальності: на що варто звернути увагу Україні?

Павло Клімкін,
міністр закордонних справ України у 2014—2019 роках,
керівник програми європейських,
регіональних та російських досліджень
Українського інституту майбутнього

Одинадцятого червня у форматі відеоконференції пройшла зустріч міністрів закордонних справ країн Східного партнерства (СхП). А цього тижня, так само віртуально, зустрінуться й лідери цих країн.

Партнерство, яке вже відсвяткувало 11-ту річницю, наразі шукає нові завдання для себе. Й тому нинішні зустрічі мають усі шанси стати визначальними для того, яким буде цей формат у найближче десятиріччя. Свої думки з цього приводу виклав і екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Як не парадоксально, але я не знаю жодної людини в Україні, якій би подобалося Східне партнерство. Усім хотілося б у рази більшого. Те, що ми не можемо використати наявних можливостей та фінансових ресурсів, не зупиняє нас у критиці СхП, адже нам хотілося б мати елементи передвступних програм та чіткий політичний фокус, тобто перспективу членства в ЄС.

Ми хочемо значно більшого, не маючи здатності освоїти та задіяти вже доступне, але це природно. Водночас простір Східного партнерства критично важливий для нашої безпеки та добробуту.

Важко знайти групу з шести країн, які б за 30 років стали настільки різними. Це наочна демонстрація того, що пострадянського простору більше не існує, чого, на жаль, не можна сказати про пострадянську ментальність. Збільшення російського впливу в усіх країнах СхП означає виникнення нових викликів нашій безпеці та державності. Розвиток стосовно будь-якого з конфліктів, включаючи Нагірно-Карабаський, дуже важливий для нас, оскільки всі вони підтримуються Росією.

Як це не парадоксально, грати роль лідера в ініціативі, яка не відповідає нашим амбіціям стосовно членства в Євросоюзі, для України не тільки важливо, а й необхідно, і я зовсім не перебільшую – життєво важливо.

Можна сперечатися щодо успіхів СхП, але один висновок абсолютно очевидний: після 11 років на просторі Східного партнерства стало набагато більше Євросоюзу й набагато менше Росії – в усіх сенсах.

Це не є заслугою Євросоюзу, а є нашим спільним досягненням. Серед країн СхП маємо майже повний спектр різних політичних систем — від автократичних до демократій у стані становлення. Пандемія коронавірусу здатна значно вплинути на еволюцію політичних систем на просторі СхП, рішення щодо свого майбутнього мають приймати громадяни країн партнерства, але підтримка тенденцій до зміцнення демократії, верховенства права та дотримання прав людини також має бути фундаментальним інтересом України.

«Більше за більше»

При цьому принцип «більше за більше», що діє в рамках Партнерства, не веде до якісно різного ставлення до країн СхП. Наявність угод про асоціацію, безвізових режимів та секторальних партнерств дає можливість, використовуючи футбольну термінологію, лідирувати, але не дає шансів для переходу до вищої ліги.

Схильний вважати, що рішення щодо можливості переходу «до вищої ліги», тобто до передвступної логіки вже не буде прийматися для всього простору СхП, як, наприклад, для Західних Балкан. Очевидно, що зосередженість на наслідках пандемії, невпевненість щодо розвитку на просторі СхП та прогнозовано істерична реакція Росії призведуть до відсутності консенсусу всередині ЄС з питань розширення і повернення до цього не раніше середньострокової перспективи.

У короткостроковій перспективі Україні варто сфокусуватися на трьох вимірах у рамках СхП. Перше. Побудова ефективної взаємодії на політичному та бюрократичному рівнях із Грузією та Молдовою з метою створення власної динаміки в рамках СхП.

Потрібно поставити Євросоюз у ситуацію необхідності реагувати на спільний запит партнерів. Такий запит має бути амбітно й чітко сформульований без зайвої політичної «балаканини». Складовою цього запиту має стати розвиток співпраці як із ЄС, так і з його країнами-членами у сфері безпеки.

Друге. Прагнення «вмонтувати» ГУАМ у логіку СхП. Інтересам України аж ніяк не відповідає залишення Азербайджану поза активною взаємодією в рамках партнерства, а Чорноморсько-Каспійський вимір, безумовно, важливий для ЄС. Початок секторальних та безпекових консультацій між Євросоюзом та ГУАМ — критично важливий. Україна має бути драйвером змін у ГУАМ – від системних до символічних. У 2014 році я запропонував усім перейти з російської на англійську як мову спілкування на зустрічах ГУАМ, і зараз це вже традиція, навіть такі речі працюють.

Відносини з Білоруссю

Третє. Кількісне та якісне розширення спектру контактів із Білоруссю в усіх сферах: від розвитку економічної співпраці до підтримки тем спільного минулого та національного відродження. Незважаючи на членство Білорусі в економічних та безпекових союзах з домінуванням Росії, її еволюція у напрямі «нормальної центральноєвропейської держави» є критичним інтересом України. Що це означатиме в контексті майбутніх зустрічей? До Східного партнерства варто ставитися як до набору практичних можливостей у відносинах з ЄС, а не як до рамки майбутніх відносин.

У сьогоднішніх умовах я б найменше переймався форматом зустрічей та самітів СхП, в тому числі тих, що відбуваються зараз, а також змістом політичних заяв за їхніми результатами або їхньою відсутністю. Вони й надалі будуватимуться за принципом найменшого знаменника. Навіть саміт ЄС–Західні Балкани став розчаруванням для останніх. Саме тому обговорення оновлення положень Угоди про асоціацію хоча й має сенс, але буде складним. Адже все, чого нам би хотілося в політичному вимірі, вимагатиме повторної ратифікації, що зараз вкрай малоймовірно.

Натомість необхідно переглянути практичні пріоритети співпраці у двосторонньому вимірі СхП з урахуванням пандемії та сфер, що вимагають критичної уваги: реформи правоохоронних структур, митниці, ДФС, допомоги малому бізнесу, підтримки людського капіталу та місцевого самоврядування.

До багатьох речей, які робитиме ЄС у подоланні наслідків пандемії, варто долучитися саме зараз, адже потім буде складніше.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Удосконалювати законодавство у сфері судочинства береться нова робоча група ВРП

Вища рада правосуддя ініціювала створення робочої групи з удосконалення законодавства у сфері судоустрою і статусу суддів.

У межах робочої групи відбуватимуться обговорення нагальних питань діяльності судової влади, вирішення яких потребує удосконалення законодавства. Йдеться про реформування цивільного процесуального законодавства, кримінального процесуального законодавства, господарського процесуального законодавства, кодексу адміністративного судочинства та законодавства про судоустрій і статус суддів.

Діяльність робочої групи передбачатиме три етапи:

  • аналіз недоліків і прогалин законодавства та вироблення пропозицій щодо його удосконалення;
  • обговорення цих пропозицій з професійною суддівською спільнотою для формування узагальненої концепції;
  • представлення і обговорення узагальненої концепції на парламентських слуханнях та втілення її у змінах до процесуального законодавства і законодавства у сфері судоустрою і статусу суддів.

Читати далі

В Україні

Після самоізоляції учні не мають проходити тести та подавати документи про стан здоров’я

Відповідно до роз’яснення МОН від 24 вересня 2020 р. № 1/9-539 учні, їхні батьки та інші законні представники не зобов’язані подавати до закладу загальної середньої освіти документальні підтвердження щодо стану здоров’я учнів для продовження навчання після самоізоляції.

Згідно з постановою Уряду № 641 та постановою Головного державного санітарного лікаря № 50, для осіб, які мали контакт із хворим на COVID-19, строк самоізоляції становить 14 днів. У разі підтвердження випадку СОVID-19 в одного з учнів, усі інші учні відповідних класу або групи визнаються такими, що потребують самоізоляції.

Водночас відповідні акти не передбачають обмежень щодо відвідування закладів загальної середньої освіти у «зеленій», «жовтій» чи «помаранчевій» зонах учнями, які не є хворими, у яких відсутні будь-які ознаки або симптоми захворювання, зокрема, на СОVID-19, і які перебували на самоізоляції винятково через контакт із хворим на COVID-19.

Після спливу строку самоізоляції для зазначеної категорії учнів не передбачено обов’язкового проведення лабораторних тестувань, зокрема методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу.

Відповідно, законодавство України не встановлює обов’язку учнів, їхніх батьків та інших законних представників подавати до закладу загальної середньої освіти будь-які документальні підтвердження (довідки, висновки тощо) щодо стану здоров’я учнів для продовження ними навчання після завершення самоізоляції.

Читати далі

В Україні

З 28 вересня Київ – у «жовтій» зоні

На засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулося 24 вересня, було затверджено рішення про перегляд рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Крім того, з урахуванням наданих регіональними комісіями ТЕБ та НС пропозицій на територіях, де встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 встановлено обмеження з переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Новий розподіл набуде чинності з 00:00 28 вересня 2020 р. протягом 14 днів.

Зокрема, до:

  • червоної зони потрапили м. Тернопіль та м. Бережани;
  • помаранчевої зони – м. Ужгород, м. Обухів, м. Івано-Франківськ, м. Харків, м. Чернівці;
  • жовтої зони – м. Київ, м. Луцьк, м. Житомир, м. Львів, м. Одеса.

Ознайомитись епідемічними рівнями в інших населених пунктах і регіонах можна за посиланням.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram