В Україні
Штучний інтелект: сила і слабкість феномену
Інформаційна революція поставила на порядок денний феномен штучного інтелекту (далі — ШІ). Автором цього терміну, як відомо, вважається Джон Маккарті (John McCarthy), якого зазвичай ще називають «батьком визначення», а ще вважають одним із провідних учених у сфері інформації та інформаційних відносин.
Читайте також: Регулювання штучного інтелекту: нові стандарти в Європі
Саме Д. Маккарті у 1956 році разом з іншими учасниками сказав, що ШІ це «наука та техніка, спрямовані на створення розумних машин». Так, це дійсно галузь інформатики, яка займається проектуванням та конструюванням комп’ютерних систем, здатних виконувати завдання, що вимагають інтелекту, зазвичай пов’язаного з людським розумом. Постає питання: а чи дійсно технічний розум може бути пов’язаний з інтелектом людини? Крізь розуміння інтелекту прийнято сприймати практично всю людську діяльність, яка може бути виміряна комп’ютерами і, відповідно, людські проблеми через це здатні адаптуватися до елементарних обставин, щодо цих проблем можуть бути зроблені висновки та прийняті відповідні рішення.
Читайте також: Андрій Новак: «Війна в Україні зв’язує економіку, політичне і правове буття й лише людину вона не в змозі «зашморгувати»…»
Учені-кібернетики перебачили чотири типи ШІ. Йдеться про реактивні машини, які обирають найкраще рішення в даному випадку тут і зараз. Прикладом його є Deep Blue від IBM, — унікальний суперкомп’ютер, який у 1990 році переміг шахового гроссмейстера і чемпіона світу Гаррі Каспарова. Deep Blue — типовий реактивний машинний штучний інтелект, який знає лише те, як рухаються фігури на шахівниці, до того ж обмежений правилом не повторювати один і той самий рух тричі. Наступний тип системи, які можуть спостерігати зміни в часі, а не покладатися виключно на негайну інформацію. Це — автомобіль, керований штучним інтелектом, власне самокерований автомобіль, який відстежує швидкість і напрямок інших транспортних засобів і враховує цю інформацію в процесі прийняття власних рішень. Такий ШІ має доступ до пам’яті, проте він зберігає її лише протягом певного часу. Більш високого рівня штучний інтелект – базовий ШІ, створений з урахуванням розуму, тобто комп’ютерна програма, яка може зрозуміти, як люди думають, як вони можуть поводити себе в тій чи інший ситуації, може передбачити, що люди зроблять і чому вони це зроблять тощо. Цей ШІ повинен мати самосвідомість, власне людську рису. Зазвичай тут виникають проблеми етичного характеру. Цей тип ШІ розумітиме людей, їхні емоції та думки і водночас розумітиме відсутність цього в собі та матиме натомість щось інше, штучне.
Читайте також: 9 пріоритетів розвитку освіти і науки до 2027 р.
Тут на сцену виходить інша проблема, яку можна визначити як народження Skynet, оскільки неясно, як на це відреагує сам ШІ. Судячи з цих чотирьох типів/етапів ШІ, перше з наведених визначень, свідчить, що на даний момент всіх типів ШІ не існує. Але чому про це говориться? Тому, що його зазвичай поділяють на вузький і загальний ШІ, також відомий він і як слабкий та сильний ШІ. Вузький штучний інтелект може виконувати лише певний діапазон завдань, і чим він сучасніший, тим більше можливостей він має. Загальний штучний інтелект може виконувати всі завдання як людина, можливо навіть краще, бути самосвідомим тощо. У цьому й полягає еволюційний процес ШІ. Продовжуючи дану аналогію, можна сказати, що зараз ШІ перебуває на стадії розвитку учня 3 класу, що вже рухається до повноцінного Homo sapiens. Щоб пройти такий шлях, ШІ має максимально вдосконалюватися.
Нарешті інше надважливе питання: чи є ШІ практично людиною в розумінні сучасної філософії? Навіть якщо це складні та неоднозначні терміни, вони все одно поставляє ШІ на зовсім інший щабель, де більшість людей сприйматимуть його на рівних, за принципом розуму. Відтак може виникнути проблема панів і рабів. Інше питання: які права матиме штучний інтелект і чи повинен він їх мати взагалі? Бо, з одного боку, це подоба людини, яка не є людським організмом. З іншого боку, ми споживаємо живі організми й третє використовуємо їх по-різному, але не розглядаємо як людей. І тоді виникає радикальне запитання: «Що важливіше: тіло чи особистість?» Такими є сильні та слабкі сторони того, що ми вбачаємо в ШІ. Це – тема не майбутнього, вона ближча і є складною, відповідальною та невідкладною, в тому числі з юридичної точки зору, адже вже є судова практика, що формується за участі ШІ, то чому б не бути іншим важливим і цікавим речам? До речі, Україна сьогодні завдає ударів по російським НПЗ дронами зі штучним інтелектом.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
