В Україні
«Скрутки» ПДВ. Через це бюджет щомісяця втрачає два з половиною мільярди гривень
Через так звані «скрутки» з ПДВ бюджет України щомісяця втрачає 2,5 млрд гривень. Загалом за січень 2019 року — березень 2020 року суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд грн. Про це йдеться в звіті тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини держбюджету.
Аналіз звіту ТСК
Зокрема, в звіті викладені обставини, зроблені в заяві колишнього міністра фінансів Ігоря Уманьского в інтерв’ю LB.ua щодо «скруток» із ПДВ, через які бюджет, за його словами, втрачає приблизно 5 млрд грн щомісяця.
Згідно з результатами звіту щодо стану виконання дохідної частини Державного бюджету України з 1 січня по 31 грудня 2019 року доходи державного бюджету становили 99,1 відсотка річного показника, затвердженого Верховною Радою України зі змінами. Недовиконання становило 9,0 млрд гривень. «Слід зазначити, що в тих сферах, де традиційно притаманний високий рівень корупції, спостерігаються диспропорційний баланс та особливо великі розміри ненадходжень до Державного бюджету України. За підсумками 2019 року спостерігається значний недобір по ПДВ — 5,7 млрд гривень. Основною причиною є невиконання плану Державною фіскальною службою України за перші ІІІ квартали на 8 млрд гривень, яке не вдалося перекрити ДПС перевиконанням у кінці року. Водночас, як вказується, об’єктивних причин для відсутності надходжень не вбачається, оскільки, за даними Мінекономіки, за цей період ВВП зріс на 3,2%, крім того, спостерігалося перевиконання індикативних показників з податку на прибуток підприємств», — ідеться в звіті ТСК. У документі вказується, що «істотно провалено збір акцизного податку з підакцизних товарів (недовиконання — 15,6 млрд гривень) в основному за рахунок недостатніх надходжень акцизу зі спирту, тютюну, тютюнових виробів та електричної енергії. Це свідчить про значну корумпованість і знаходження цих ринків у тіні».
На думку членів комісії, на відміну від ПДВ, не існує методики розрахунку приблизних втрат державного бюджету від несплати акцизного податку. Це пов’язано з тим, що облік, адміністрування, а також махінації із ПДВ неможливі без відповідного внесення до реєстрів, а акцизний податок можна побачити лише як фактичні надходження, ринок, який перебуває в тіні, методологічно не можна обрахувати. «Незважаючи на чіткі вказівки керівництва держави про необхідність боротьби з контрабандою та звільнення окремих корумпованих працівників, цього не відбувалося. Інфраструктура митниці перебуває в занедбаному стані, придбані за попередні роки скануючі системи для огляду товарів або не працюють, або розукомплектовані, або належним чином не введені в експлуатацію, ризикорієнтований підхід відбувається частково в ручному режимі», — констатується в звіті.
Комісія вказтує на невиправдане зволікання з передачею функцій митної політики до Державної митної служби України, що пов’язано з надто довгою підготовкою до її запуску. «Загалом стан виконання доходів державного бюджету свідчить про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони», — вважають члени ТСК.
Що ж до стану виконання дохідної частини Державного бюджету України з 1 січня по 1 квітня 2020 року, то Державною податковою службою України за цей період ПДВ зібрано 65,31 млрд гривень, або на 100,6% від запланованого (перевиконання — 0,42 млрд гривень); ПДФО зібрано 28,11 млрд гривень, або на 97,4% від запланованого (недовиконання — 0,74 млрд гривень); податок на прибуток підприємств зібрано 33,51 млрд гривень, або на 103,5% від запланованого (перевиконання — 1,16 млрд гривень). «Враховуючи перевиконання збору ПДВ та позитивне впровадження постанови Кабінету Міністрів України комісія констатує, що рівень збору цього податку у ДПС був на мінімально достатньому рівні. Акцизний податок із вироблених в Україні підакцизних товарів зібрано 12,76 млрд гривень, або на 84,72% від запланованого (недовиконання — 2,3 млрд гривень)», — йдеться в документі.
Податок із доходів фізичних осіб також не було виконано (на 0,74 млрд гривень). У комісії припускають, що на це вплинула коронавірусна криза. «Аналогічно висновкам попереднього розділу загалом стан виконання доходів державного бюджету свідчить про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони», — заявили в комісії.
Втрати бюджету від «скруток»
Комісія встановила, що найбільш поширеною схемою ухилення від сплати ПДВ є формування «фіктивного» податкового кредиту, який отримав назву «скрутка». Ця схема полягає в тому, щоб поєднати в системі податковий кредит, сформований внаслідок ввезення або виготовлення товарів широкого вжитку, чи тих, які користуються попитом на тіньовому ринку і потім продаються за готівку без сплати податків, та податкове зобов’язання, що виникає в платників легального сектора економіки, коли їм потрібно легалізувати в системі електронного адміністрування податку на додану вартість товари, виготовлені в тіньовому секторі економіки.
Функціонування «скруток» засноване на внесенні до податкової накладної завідомо неправдивих даних про постачання товарів, податковий кредит за якими потім використовують для зменшення податкових зобов’язань, що виникають при постачанні товарів, послуг, які надаються легальним сектором економіки. «Тобто джерелом виникнення «фіктивного» податкового кредиту є реалізація товару за готівку без будь-якого обліку з подальшим продажем документів на цей же товар замовнику податкового кредиту. Характерною ознакою «скрутки» є поєднання в операціях несумісних товарів, наприклад, «скрутчик» відображає в документах придбання цигарок і при цьому здійснює продаж огірків, кукурудзи тощо», — пояснюють депутати.
У процесі роботи Тимчасовою слідчою комісією було проведено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та виявлено суб’єкти господарювання, які протягом січня 2019 — березня 2020 року здійснювали операції з підміни товарної номенклатури. Обсяги реалізованого фіктивного ПДВ такими платниками складають близько 2,5 млрд грн щомісячно. Далі цей податковий кредит розходиться від «скрутчиків» через «транзитерів» до вигодонабувачів. «Разом за період діяльності Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України за січень 2019 — березень 2020 рр. суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд гривень. Точні дані обсягу схемного кредиту, якість його виявлення та відпрацювання, а також ймовірні збитки державного бюджету комісією ще опрацьовуються. Натомість звертається увага на те, що наведені суми не є остаточними — це лише втрати від однієї операції «скрутки», — підкреслюють автори звіту. А в середньому за місяць у таких операціях беруть участь від 100 до 250 платників податків.
Також були встановлені територіальні органи Державної податкової служби України, на обліку в яких перебуває найбільша кількість таких платників — це ГУ ДПС у Львівській, Київській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській областях та в Києві.
Факти зловживання посадовими особами податкової
Встановлено факти, коли маючи інформацію від оперативних підрозділів щодо платника, стосовно якого встановлено ознаку фіктивності, він не був своєчасно внесений до Журналу ризикових платників податків, що давало можливість останньому (будучи фіктивним) реєструвати податкові накладні та мінімізувати платежі до бюджету. Окрім того, встановлені випадки систематичної бездіяльності посадових осіб територіальних органів ДПС, коли платникам — «скрутчикам» надавалася можливість здійснити весь цикл операцій і тільки після того вживалися заходи з блокування реєстрації цих суб’єктів, що підтверджується записами в базах даних. Так, посадові особи територіальних органів ДФС та ДПС знали про такі суб’єкти господарювання, але певний час не блокували реєстрацію податкових накладних. Також встановлено випадки виключення ризикових підприємств із Журналу ризикових, тобто визнання такими, що не відповідають критеріям ризиковості відповідно до Постанови № 1165.
ТСК у процесі роботи було проведено й аналіз ланцюгів проходження схемного податкового кредиту від «скрутчиків» до платників-транзитерів та платників — отримувачів податкової вигоди, які безпосередньо зменшили свої зобов’язання до сплати в бюджет.
Деякі висновки
Державний бюджет України за 2019 рік та бюджет на 2020 рік (із січня по квітень 2020 р.) не було виконано в повному обсязі через недоліки в адмініструванні податків, зборів та митних платежів Державною фіскальною службою України, Державною податковою службою України та Державною митною службою України, а також існування схем зі штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, недостатність дій із запобігання та протидії контрабанді й зменшення показників митних платежів.
Комісія констатує невиправдане зволікання в передачі функцій митної політики до Державної митної служби України, що пов’язано з надто довгою підготовкою до її запуску, фактично, коли в країні було повністю змінено політичну систему влади, функції зі збору митних платежів належали органу, який знаходився в стані ліквідації. При тому найпоширенішою схемою ухилення від сплати ПДВ є формування «фіктивного» податкового кредиту, який отримав назву «скрутка». На переконання членів ТСК, схеми зі штучного формування податкового кредиту з ПДВ є системним явищем, яке виникло з початку запровадження цього податку, удосконалилося після роботи СМКОР і набуло масового характеру впродовж досліджуваного комісією періоду.
Як було встановлено, обсяги «скруток» ПДВ складають близько 2,5 млрд грн щомісяця. Разом за період діяльності Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України за січень 2019 — березень 2020 років суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд гривень, про що вже зазначалося вище. Тимчасовою слідчою комісією встановлено численні факти неналежного виконання посадових обов’язків або службової недбалості посадових осіб ДФС та Державної податкової служби України щодо виявлення та подальшого відпрацювання суб’єктів господарювання ризикової категорії.
Нагадаємо, в квітні 2020 р. колишній міністр фінансів Ігор Уманський в одному зі своїх інтерв’ю стверджував, що через «скрутки» бюджет щомісяця недоотримує в середньому 5 млрд гривень.
Підготував Максим БОНДАР
Джерело: Юридичний вісник України
