Нові розміри адміністративного збору в сфері держреєстрації на 2021 р. - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Нові розміри адміністративного збору в сфері держреєстрації на 2021 р.

Дата публікації:

Нагадуємо, що згідно з ч. 7 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV адміністративний збір за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 р. розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2 270 грн.

З урахуванням зміненого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на аналітично-правовій платформі Lex опубліковано оновлені розміри адміністративного збору за державну реєстрацію прав, обтяжень, внесення змін до записів ДРРП, державну реєстрацію змін про ЮО, ФОП та ГО, надання інформації/відомостей на 2021 р.

В Україні

Планові заходи з державного контролю до кінця карантину не проводяться, а позапланові – можна

Опубліковано

on

От

Державна регуляторна служба нагадує, що наразі діє заборона (мораторій) на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

– за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

– у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Читайте також: Суб’єктів господарювання сповіщатимуть про перевірки через е-кабінет

Отже, до завершення дії карантину забороняються планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) майже в усіх сферах господарської діяльності, крім вищезазначених.

Також Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлює, що органам контролю у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Водночас законодавством не встановлено обмеження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Нагадаємо, використання пестицидів та агрохімікатів перевірять поза планом

Читати далі

В Україні

Відмова працівників від вакцинації не складає порушення трудової дисципліни

Опубліковано

on

От

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України розглянув проект наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» і не підтримує його прийняття.

Читайте також: Щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими для працівників органів влади і освітян

Проект суперечить національним та міжнародним нормативно-правовим актам, згідно з якими вакцинація є добровільною, а застосування до працівника заходів примусу та/або дисциплінарного стягнення за відмову вакцинуватися від хвороби COVID-19, викликаної вірусом SARS-CoV-2 є неправомірним.

Зокрема ч. 6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Крім того, у п. 3 своєї Резолюції 2361 (2021) Парламентська асамблея Ради Європи закликає та рекомендує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не може зазнавати політичного соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації, а також забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Разом з тим, п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій зазначено, що порушення трудової дисципліни – це невиконання чи неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків.

Отже, відмова працівників від вакцинації не може вважатися порушенням трудової дисципліни.

Крім цього, Дорожньою картою з впровадження вакцинації від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СоV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID- 19 в Україні у 2021- 2022 роках, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 24 грудня 2020 р. № 3018, встановлено, що вакцинація від коронавірусної хвороби СОVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.

Нагадаємо, щеплення від COVID-19 будуть обов’язковими, але не для всіх

Читати далі

В Україні

Топ-3 екологічні проблеми України

Опубліковано

on

От

Нестача питної води, забруднення повітря та відходи — ці проблеми є найбільш нагальними для українців згідно з результатами роботи Держекоінспекції та згідно з опитуванням Інституту Горшеніна та Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Читайте також: Запроваджується екологічне страхування

Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. «Так, згідно з результатами опитування, в Україні серед екологічних проблем, якими найбільше переймаються респонденти — забруднення водойм та дефіцит питної води (51,0%), зростання кількості побутових та промислових відходів (45,9%) та забруднення атмосферного повітря (38,1%).

Ці дані корелюються і з результатами роботи Держекоінспекції. Зокрема, протягом минулого року ДЕІ провела найбільше перевірок у сфері поводження з відходами та в частині атмосферного повітря. А у сфері водних ресурсів інспекція за рік розрахувала понад 188 мільйонів гривень збитків за такі порушення, як скиди забруднюючих речовин у водойми, засмічення річок тощо», — зазначив Андрій Мальований.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Відповідальність за ці проблеми українці, відповідно до підсумків опитування, здебільшого покладають на місцеву владу. Про це заявили 63,7% відсотків респондентів. «І справді, в багатьох питаннях місцева влада на сьогоднішній день діє неефективно. Наприклад, зараз 22% населення не мають доступу до системи централізованого вивозу сміття, яку мають організовувати органи місцевого самоврядування. Крім того, Держекоінспекція неодноразово фіксувала кричущі випадки недотримання природоохоронного законодавства, які допускаються органами місцевої влади. Так, торік ДЕІ подала до суду на Львівську міську раду та Львівську обласну державну адміністрацію з вимогою усунути низку порушень у сфері поводження з відходами», — додав посадовець.

Читайте також: Випадки скидання бруду в море спільно виявлятимуть Держекоінспекція та адміністрації морських портів

За його словами, подібні випадки стаються, зокрема, тому, що в Україні досі існують штрафи, розміром 85 гривень. «Такі мізерні суми не можуть сприяти тому, щоб посадові особи утримувалися від порушень. Аби ситуація змінилася і влада на місцях почала діяти ефективніше, необхідно збільшувати штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства», — сказав Андрій Мальований, додавши, що наразі весь світ приходить до розуміння важливості захисту довкілля. Зокрема, Європейський Союз розпочав втілення амбітного Європейського зеленого курсу, який переставить всі галузі людської діяльності на рейки сталого розвитку.

Читайте також: Екоінспекції посилять контроль

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link